Рішення

від 10.05.2007 по справі 35/172-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/172-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2007 р.                                                            Справа № 35/172-07

вх. № 2826/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Борисовець О.І., дов. б/н від 20.10.2006 р.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діфлон", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехмашсервіс", м. Харків  

про визнання недійсною частини договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним п. 7.3. Контракту № 11/10 від 11.10.2005 р., укладеного між ТОВ “Промтехмашсервіс” та ТОВ “Діфлон”, а також віднести на відповідача витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з Контрактом № 11/10 від 11.10.05 ТОВ “Промтехмашсервіс” – продавець і ТОВ “Діфлон” – покупець домовились про купівлю-продаж поліетилену за ціною, яка встановлюється п. 6.1 цього Контракту. Пунктом 7.3 цього Контракту встановлено, що у випадку, якщо покупець не оплачує партію товару протягом 7 банківських днів з моменту його отримання, він сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості партії товару, що дорівнює 36,5% річних. Згідно ст.3 Закону “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” де вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  На день укладення контракту розмір облікової ставки НБУ, встановлений постановою НБУ № 275 від 09.08.2005р., складав 9,5% річних, тобто пеня, передбачена п. 7.3 контракту не могла перевищувати  19% річних, таким чином розмір пені не відповідає ст.3 цього Закону.

Відповідач у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву та витребуваних господарським судом документів не представив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

          Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення позивача, господарським судом встановлено, що 11.10.2005 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено Контракт № 11/10, відповідно до умов якого сторони домовились про купівлю-продаж поліетилену за ціною, яка встановлюється п. 6.1 цього контракту. Пунктом 7.3 цього контракту встановлено, що у випадку, якщо покупець не оплачує партію товару протягом 7 банківських днів з моменту його отримання, він сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості партії товару. Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Згідно ст.  3 Закону “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно п.п 3.3, та 3.4 Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого  постановою Правління НБУ від 18.08.2004  N 389 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2004 р.за N 1092/9691) розмір облікової ставки розглядається Комітетом з монетарних питань Національного банку, затверджується рішенням Правління Національного банку та діє до її зміни, Національний банк здійснює оприлюднення облікової ставки, затвердженої постановою Правління Національного банку, через засоби масової інформації. Як вбачається з повідомлення ББВ№2 ХЦВ ПІБ № 30/605 від 25.10.2006 р з 10.08.2005 р. по 10.06.2006р. облікова ставка  у відповідності до постанов НБУ складала 9,5% річних.  На день укладення контракту розмір облікової ставки НБУ, встановлений постановою НБУ № 275 від 09.08.2005р., складав 9,5% річних, тобто пеня, передбачена п. 7.3 контракту не могла перевищувати  19% річних або 0,052055% від від вартості партії товару за кожен день прострочки (19% / 365 днів = 0,052055%). Натомість встановлений п. 7.3 контракту розмір пені в 0,1% дорівнює 36,6% річних ( 36,5% / 365 днів = 0,1%), що перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Таким чином, на момент підписання договору 11.10.2005 р. і на час нарахування пені (до 03.04.2006 р.) розмір пені перевищував розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що не відповідає вимогам ст.3 Закону “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

          Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1–3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.   

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір пені, вказаний в п. 7.3 Контракту суперечить вимогам ст.3 Закону “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, оскільки перевищує передбачений цією статтею розмір в 1,921045 рази, і порушує вимоги ч.1 ст.231 Господарського кодексу України, оскільки сторонами змінений (збільшений) розмір штрафних санкцій, визначений вищевказаним законом, що не допускається.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, в зв"язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі. Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.

          Керуючись  ст.215 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.231 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п.7.3. Контракту № 11/10 від11.10.2005 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промтехмашсервіс” (61050, вул. Мало-Панасівська, 2, м. Харків, код ОКПО 33068579) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діфлон” (61177, пров. Пластичний, 9, код ОКПО 26674128).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехмашсервіс” (61050, вул. Мало-Панасівська, 2, м. Харків, код ОКПО 33068579, п/р 2600330185574 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діфлон” (61177, пров. Пластичний, 9, код ОКПО 26674128, п/р 260071310 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 14.05.2007 р.

Суддя