Рішення

від 14.11.2016 по справі 359/7085/14-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/359/12/16

359/7085/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Журавського В.В.

при секретарі - Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_3, третя особа громадська організація «Садівницьке товариство «СТАРЗ» про визнання недійсними розпоряджень та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:0727 площею 0,1201 га на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також землекористувачем (орендарем) земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:0645 площею 0,069 га на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. В той же час, розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 21 грудня 2012 року №4789 ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 площею 0,0628 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Проте, з позивачем, як з суміжним землекористувачем, всупереч норм Земельного законодавства, не були погоджені межі земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_3 ОСОБА_1 жодних актів встановлення меж такої земельної ділянки в натурі та погодження зовнішньої межі земельної ділянки не підписувала та свого погодження зовнішньої межі ділянки не надавала, а тому вважає, що виділенням земельної ділянки ОСОБА_3, порушено межі її земельних ділянок. Позивача жодним чином не було повідомлено про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_3, рекомендовані листи не надсилались, оголошення в пресу не подавались. У зв'язку з тим, що право приватної власності на земельну ділянку набуто ОСОБА_3 з порушенням норм Земельного кодексу України, тому ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 РДА від 08 листопада 2011 року №3506 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 РДА від 21 грудня 2012 року №4789 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:004:001:1431 площею 0,0628 га від 24 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_3 на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА Київської області від 21 грудня 2012 року №4789.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 підтримали пред'явлений позов та наполягали на його задоволенні.

Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову у зв'язку з його необґрунтованістю. В обґрунтування своїх заперечень вказали на те, що позивачем не зазначено доказів на підтвердження того, що під час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 не були погоджені межі земельної ділянки. Крім цього, не наведено доказів, що обґрунтовують порушення Земельного законодавства, пов'язані з передачею у власність ОСОБА_3 земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_2 РДА ОСОБА_7 позов визнав та вказав, що дана позовна заява може бути задоволена з наступних підстав. 21 грудня 2012 року розпорядженням ОСОБА_2 РДА №4789 ОСОБА_3 було передано земельну ділянку площею 0,0628 га для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. 06 квітня 2016 року по даній справі призначена земельна судово-технічна експертиза. За результатами якої визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 накладається на землі загального користування ГО СТ «Старз», а саме на землі вулично-дорожньої мережі. За результатами дослідження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431, розташована будівля, яка позначена зеленою лінією під літерою К, зазначено, що фото датоване 10 липня 2009 року, а будинок охорони, що позначений літерою К, побудований у 2008-2009 роках. Також, судовим експертом відзначено перекриття під'їзду земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882600:04:0001:1431, яка належить ОСОБА_3, дорогу до земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:0727, яка належить ОСОБА_1 Крім цього, за результатами дослідження проекту землеустрою №4789 щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 виявлено відсутність обов'язкових документів, а саме: пояснювальної записки, довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); погодження проекту органом містобудування та архітектури. Експертом було звернуто увагу на ту обставину, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при встановленні меж земельної ділянки в натурі щодо відведення у власність ОСОБА_3, не містить підписів сусідів суміжних земельних ділянок. Тому представник відповідача просив суд позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 РДА задовольнити у зв'язку з визнанням їх стороною по справі.

Представник третьої особи ГО «СТ «Страз» ОСОБА_8 вказав на те, що пред'явлений позов підлягає задоволенню, оскільки докази, які містяться в матеріалах цивільної справи та висновок судової земельно-технічної експертизи в їх сукупності не спростовують доводи та заперечення відповідача ОСОБА_3 Так, ОСОБА_3 не поставила до відома та не погоджувала із ГО «СТ «Страз» питання щодо оформлення земельної ділянки із земель загального користування та ще й з будинком охорони, оскільки добре усвідомлювала, що землі загального користування не приватизуються і належать садовому товариству. Крім цього, щодо правомірності будівництва будинку охорони на КП-2 ГО «СТ «Страз» Гнідинської сільської ради Бориспільського району ще у 2008 році є наступні документи: протокол засідання СТ «Страз» від 12 жовтня 2008 року щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про дозвіл будівництва на земельній ділянці загального користування будинку охорони, вольєра для собак і туалету з попередженням власника ділянки №78 ОСОБА_3 не чинити у майбутньому перешкоди; архітектурний проект будинку охорони 2-му КП СТ «Страз» Гнідинської сільської ради Бориспільського району з датою закінчення будівництва - 10 липня 2009 року. Тобто будівництво будинку охорони було завершено до моменту приватизації земельної ділянки ОСОБА_3; звіт про проведення технічного обстеження експертом, який у звіті зазначив, що новозбудований будинок охорони відповідає усім будівельним нормам і стандартам. Крім цього, представник третьої особи вказав, що ОСОБА_3 не надала до суду оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у її власність та докази повідомлення ОСОБА_1 та СТ «Старз» про день та час проведення проектно-геодезичних робіт щодо узгодження меж земельної ділянки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0727 площею 0,1201 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташовується в Київській області, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, СТ «Страз», що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №765893 (т.1 а.с.9).

Крім цього, ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:0645 загальною площею 0,0690 га сіножатей строком на 49 років для сінокосіння за рахунок земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, укладеного 21 травня 2008 року між ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_1 (т.1 а.с.10-17).

Водночас, розпорядженням ОСОБА_2 РДА №3506 від 08 листопада 2011 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (за межами населеного пункту) (а.с.7).

В подальшому на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА №4789 від 21 грудня 2012 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0628 га. (т.1 а.с.8). ОСОБА_3 зареєструвала своє право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 площею 0,0628 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовується в Київській області, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, про що отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №949567 (т.1 а.с.48).

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначають бажані розміри та мета її використання. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідна адміністрація розглядає заяву, в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації її землеустрою (далі Комісія). Комісія, з дня одержання проекту, надає відповідному органу виконавчої влади свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погоджені. У разі відмови у погоджені проект повертається заявнику.

Відповідно до ч.7 ст.79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно з положенням ч.7 ст.118 ЗК України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою) за результатами розгляду такого клопотання місцева державна адміністрація за наявністю відповідних підстав зобов'язана прийняти вмотивоване рішення про відмову у наданні дозволу. Підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

У відповідності до вимог ч.3 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, в тому числі, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Згідно з визначенням, наданим п.1.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовим знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до п.2.1 цієї Інструкції передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, закріплення межових знаків меж земельної ділянки в натурі на місцевості здійснюється в порядку, передбаченому п.3.12 зазначеної Інструкції, здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Всупереч, вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовим знаками, вказаний порядок встановлення меж земельної ділянки під час її виділення ОСОБА_3 дотриманий не був.

Оскільки, з акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання при встановленні меж земельної ділянки ОСОБА_3 (т.2 а.с.20), що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, встановлено, що в даному акті не вказано дату його складання, а також відсутні відповідні підписи суміжного землекористувача, тобто ОСОБА_1

За правилами ч.1 та ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч цьому, в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що позивача було належним чином повідомлено про дату і час проведення робіт із закріплення межових знаків меж земельної ділянки ОСОБА_3

До того ж виконавець робіт з закріплення межових знаків в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки ОСОБА_3, а саме ПП ОСОБА_9 не мав відповідної ліцензії на здійснення топографо-геодезичних робіт із землеустрою, що підтверджується листом Мінприроди у відповідь на запит суду (т.2 а.с.58). Станом на 23 липня 2010 року в структурі Мінприроди України Державний Комітет природних ресурсів України, відсутній, відповідно, зазначена ліцензія серії АВ №547443 від 23 липня 2010 року ПП ОСОБА_9 Мінприроди України не видавалась.

Зазначена обставина також підтверджується копією ліцензії серії АБ №100638, виданої Державним комітетом природних ресурсів, на ім'я ОСОБА_9 для здійснення певного виду господарської діяльності, а саме: виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт (т.2 а.с.86). З копії даної ліцензії вбачається, що вона видана ОСОБА_9 строком з 14 липня 2005 року по 13 липня 2010 року. Тому станом на час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, а саме протягом 2011 та 2012 років, строк дії вказаної ліцензії у ОСОБА_9 вже закінчився, що свідчить також про те, що технічна документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 виготовлялась не уповноваженою на це особою, а тому з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка відводилась у власність ОСОБА_3, здійснено з порушенням вимог ст.198 ЗК України та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовим знаками.

Крім цього, в матеріалах справи міститься довідка №7-46-3521 від 07 листопада 2014 року, надана в.о. ОСОБА_2 РДА ОСОБА_10, згідно з якої у ОСОБА_2 РДА відсутній проект землеустрою на підставі якого здійснювалась передача земельної ділянки у власність ОСОБА_3 (т.1 а.с.70).

Аналогічними за змістом є відомості довідки Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі Київської області №06-05/2399 від 14 листопада 2014 року, відповідно до якої в архіві управління відсутня документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 (т.1 а.с.74).

Відповідно до листа ТОВ «Інвентземсервіс» від 05 травня 2016 року обидва примірники проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 було передано до Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі Київської області разом із актами прийому-передачі документації. Проте, примірник акта прийому-передачі ТОВ «Інвентземсервіс» з відміткою про отримання документації Управлінням Держаземагенства в ОСОБА_2 районі Київської області не повернуто (т.2 а.с.46).

Згідно з вимогами ч.8 ст.118 та ч.2 ст.186-1 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431, яка належить на праві власності ОСОБА_3, розташований будинок охорони на 2-му КП ГО «СТ «Старз».

Так, на засіданні зборів правління СТ «Старз» від 12 жовтня 2008 року було розглянуто клопотання ОСОБА_8 щодо будівництва об'єктів охорони, вольєру для собак і туалету на землях загального користування СТ «Старз», розташованого між земельною ділянкою №78 і земельною ділянкою, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 При цьому, було попереджено власника земельної ділянки №78 ОСОБА_3 про недопустимість протидії в проведенні будівництва об'єктів охорони (т.2 а.с.27).

В подальшому, ОСОБА_1 звернулась до відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 РДА з заявою про погодження архітектурного проекту будинку охорони на 2-му КП СТ «Старз» Гнідинської сільської ради у ОСОБА_2 районі Київської області (т.1 а.с.30-45).

Листом №1815 від 31 грудня 2014 року відділ містобудування та архітектури ОСОБА_2 РДА розглянув заяву ОСОБА_1 та надав викопіювання із проекту впорядкування забудови, благоустрою та землекористування території СТ «Страз» в адміністративних межах Гнідинської сільської ради території земельних ділянок від №73 до №78 з позначеним розташуванням відповідних об'єктів, в тому числі проїзних шляхів (доріг) загального користування, які проходять вздовж вищевказаних ділянок (т.1 а.с.132-134).

Відповідно до вимог ч.9 ст.118, ч.1-ч.5 ст.186 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

В порушення вказаних вимог земельного законодавства, землевпорядна документація на підставі якої ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку у встановленому порядку не погоджувалась з землекористувачем, тобто з ГО «СТ «Страз», а також органом містобудування та архітектури в ОСОБА_2 районі Київської області.

Оскільки, з довідки ГО «СТ «Старз» від 22 листопада 2013 року вбачається, що протягом 2008-2013 року жодних звернень до ГО «СТ «Старз» від ОСОБА_3 щодо надання згоди СТ «Старз» на приватизацію земель загального користування не надходило (т.1 а.с.135).

Водночас у відповідному проекті землеустрою відсутнє погодження органу містобудування та архітектури в ОСОБА_2 районі Київської області.

Зі змісту довідки Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Київської області №93/24-П24 від 24 жовтня 2016 року встановлено, що згідно Генерального плану забудови ГО СТ «Страз» земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431, що належить на праві власності ОСОБА_3, розташована на землях загального користування ГО СТ «Страз». Крім цього, в архіві Управління не виявлено землевпорядної документації щодо оформлення даної земельної ділянки (т.3 а.с.88).

У відповідності до вимог ч.1 та ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положення ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Так, за результатами проведеної комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи, призначеної відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2016 року, встановлені наступні обставини (т.3 а.с.12-27).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 накладається на землі загального користування ГО «СТ «Старз», а саме на землі вулично-дорожньої системи. При цьому, на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 розташована будівля, яка позначена літерою «К». З урахуванням відомостей фото та звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об'єкта, затвердженого 28 листопада 2012 року, будинок охорони на 2-му КП ГО «СТ «Старз», який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431, побудований до дати надання цієї ділянки розпорядженням ОСОБА_2 РДА від 21 грудня 2012 року №4789 у власність ОСОБА_3

Крім цього, земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431, що належить ОСОБА_3, накладається на межі під'їздної дороги до земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:0727, що належить ОСОБА_1

При цьому, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, затверджений розпорядженням ОСОБА_2 РДА від 21 грудня 2012 року №4789, не відповідає вимогам законодавства чинного станом на 21 грудня 2012 року. Оскільки, за результатами дослідження проекту землеустрою встановлено, що в його складі відсутні, обов'язкові в даному випадку документи та відомості, а саме: пояснювальна записка, довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість); погодження проекту землеустрою органом містобудування та архітектури.

Судовим експертом за результатами проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, затверджений розпорядженням ОСОБА_2 РДА від 21 грудня 2012 року №4789, не відповідає вимогам законодавства чинного на 21 грудня 2012 року.

У відповідності до ч.2 та ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, суд приходить до переконання, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 площею 0,0628 га була передана у власність ОСОБА_3 на підставі технічної документації, розробленої з порушенням вимог ст.50 Закону України «Про землеустрій».

За таких обставин, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_2 РДА Київської області щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області підлягають задоволенню.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому п.2 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку

Аналогічну правову позицію викладено також в постановах Верховного Суду України №6-33цс13 від 22 травня 2013 року та №6-46цс14 від 04 червня 2014 року.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України тільки власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи те, що оскаржувані розпорядження ОСОБА_2 РДА були необхідною передумовою виникнення у відповідача права власності на земельну ділянку, виданий державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню недійсним.

Зважаючи на це, державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 площею 0,0628 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовується в Київській області, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, виданий відповідно на ім'я ОСОБА_3, слід визнати недійсними.

Відповідно до ч.1 та п.2 ч.4 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз. Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З платіжного доручення №63-2632 від 17 липня 2016 року (т.1 а.с.6) вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 730 гривень 80 копійок. Пред'явлений ОСОБА_1 позов задоволений. З огляду на це, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору 730 гривень 80 копійок.

Крім цього, ОСОБА_1 зазнала витрат на проведення судової експертизи у розмірі 7372 гривень 80 копійок. Це підтверджується актом здачі-приймання висновку 728/16-41 (т.3 а.с.10). Зважаючи на це, розмір витрат на проведення судової експертизи, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 становить 7372 гривень 80 копійок

На підставі викладеного та керуючись ч.7 ст.79-1, ст.116, ч.7, ч.8, ч.9 ст.118, ч.2 та ч.3 ст.152, ч.1-ч.5 ст.186, ч.2 ст.186-1, ч.1 та ч.2 ст.198 ЗК України, ч.1 ст.215, ч.1 ст.319 ЦК України, ч.3 ст.50 Закону України «Про землеустрій»,п.1.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовим знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року, ст.ст.8, 10, 57, 59, 60, 143, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 08 листопада 2011 року №3506 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області».

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 21 грудня 2012 року №4789 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області».

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0628 га (кадастровий номер 3220882600:04:001:1431) від 24.12.2012 p., виданий ОСОБА_3 на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області він 21 грудня 2012 року №4789.

Стягнути з ОСОБА_3 (24721, Вінницька область, Піщанський район, с. Ставки, вул.. Калініна, 4, І.н.2896818009 на користь ОСОБА_1 вартість проведення земельно-технічної експертизи в розмірі 7372 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (24721, Вінницька область, Піщанський район, с. Ставки, вул.. Калініна, 4, І.н.2896818009 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову судовий збір в розмірі 730 грн.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський