Рішення

від 15.11.2016 по справі 906/915/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" листопада 2016 р. Справа № 906/915/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Головієнко П.В. (керівник)

від 1-го відповідача: не з'явився

від 2-го відповідача: Соловйов П.Є. (довіреність №12-08/810-5727 від 28.07.16.)

від 3-го відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

за участю прокурора: Вихристюк О.Л. (посвідчення №043741 від 14.07.16.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Нона"

до 1)Головного управління Національної поліції в Житомирській області

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській

області

3) Брусилівського районного відділу УМВС України в Житомирській області;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "ТАКО"

про стягнення 77921,87 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Державного бюджету України на свою користь 59228,00 грн. вартості вилученої кукурудзи та 18693,87 грн. втраченої вигоди, яка полягає у знеціненні вказаної суми в зв'язку з інфляцією.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 (засновнику ФГ "Нона") позивачем було посіяно кукурудзу та зібрано врожай, однак працівниками Брусилівського відділення Коростишівського відділу ГУ Національної поліції в Житомирській області відібрано урожай кукурудзи у позивача посилаючись на те, що вказаний врожай належить ПАТ "ТАКО". Вказане містить ознаки злочину як з боку відповідача так і з боку ПАТ "ТАКО". Жодних документів щодо вилучення врожаю позивачу не було надано, кукурудзу позивачу не повернуто, фактично її було вкрадено за сприяння Брусилівського відділення Коростишівського відділу ГУ Національної поліції в Житомирській області.

Ухвалою суду від 16.09.2016 залучено до участі в справі в якості другого відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області.

10.10.16 до суду від Брусилівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНГІ в Житомирській області надійшов письмовий відзив №2344 від 07.10.16 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Зазначає, що оскільки кукурудза належала товариству "Тако" вона була передана цьому товариству. Брусилівське відділення Коростишівського ВП ГУНГІ в Житомирській області поліції не є юридичною особою, тому не може бути стороною у справі та не є правонаступником Брусилівського районного відділу УМВС України в Житомирській області, який ліквідовано (а.с.36).

11.10.16 представник 2-го відповідача в засіданні суду надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зокрема зазначено, що Державна казначейська служба здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, а не є органом з якого підлягає стягненню моральна та матеріальна шкода, завдана іншими органами, що створені Державою; не порушувала прав та інтересів позивача, а тому є неналежним відповідачем у справі.

Ухвалою від 25.10.16: замінено першого відповідача - Брусилівське відділення Коростишівського відділу ГУ Національної поліції в Житомирській області (яке не є юридичною особою) на належного - Головне управління Національної поліції в Житомирській області; залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Брусилівський районний відділ УМВС в Житомирській області; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "ТАКО".

26.10.16 до суду від Брусилівського відділення Коростишівського відділу Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшли матеріали кримінального провадження №12014060130000346 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України по факту незаконного збирання урожаю кукурудзи поблизу села Долинівка Брусилівського району Житомирської області(а.с.53).

07.11.16 від прокуратури Житомирської області надійшла заява про вступ у справу в порядку представництва інтересів держави. Прокурор у судовому засідання надав письмові пояснення по справі, в яких проти позову заперечує. Вказує на те, що постанови слідчого про повернення вилучених речей та про закриття кримінального провадження від 26.11.14. не скасовані, не доведено неправомірності дій державного органу, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а тому немає підстав для стягнення шкоди.(а.с.67-69).

15.11.16 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ФГ "Нона" вартість вилученої кукурудзи в сумі 71074,92 грн.

У відповідності до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, спір розглядається з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а саме розглядається вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ФГ "Нона" 71074,92грн. вартості вилученої кукурудзи.

Представники 1-го, 3-го відповідача та третя особа у судове засідання не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник 2-го відповідача та прокурор у судовому засіданні підтримали викладене у поясненнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В ході розслідування Брусилівським районним відділом Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі Брусилівський РВ) кримінального провадження №12014060130000346 встановлено, що:

- 23.10.2014 до Брусилівського РВ надійшло повідомлення від працівника ПАТ "Тако", який повідомив про те, що невідомі особи збирають належний цьому товариству врожай кукурудзи на полі, яке знаходиться за с.Долинівка Брусилівського району.

- В протоколі огляду місця події від 23.10.2014, який складений начальником Брусилівського РВ, зафіксовано, що під час огляду місця події, виявлено зерно кукурудзи, яке вилучене і передане на зберігання до ТОВ "Долинівське" в кількості 17740 кг.

- Постановою слідчого Брусилівського РВ від 26.11.14 вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.

- Постановою слідчого Брусилівського РВ від 26.11.2016 вирішено вилучене зерно кукурудзи повернути товариству "Тако". Постанова слідчого мотивована тим, що не дивлячись на те, що поле, де відбувався збір зерна, належить засновнику ФГ "Нона" ОСОБА_1, однак кукурудза була посіяна товариством "Тако".

- 24.12.14 представник ПАТ "Тако" отримав вказане зерно від ТОВ "Долинівське", про що склав розписку.

- З пояснень громадян, які давались в ході кримінального провадження, з листа ПАТ "Тако" від 30.04.2014 встановлено, що збір зерна здійснювало ФГ "Нона". При цьому засновник ФГ "Нона" Головієнко П.В. вказує на те, що посів зерна здійснено цим господарством. Представники ПАТ "Тако" вказують, що товариством випадково було здійснено посів кукурудзи на землях площею 29,05га, які належать ОСОБА_1 ПАТ "Тако" права користування цією землею не має.

Згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії ЖТ-23 від 16.09.1999 року (а.с.16), земельну ділянку площею 50,00га, яка знаходиться на території Озерської сільської ради, за рішенням Брусилівської районної ради від 03.06.1999 року передано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, який є засновником та керівником Фермерського господарства "Нона", що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (а.с.28).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 ч.2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (який діяв на час надання ОСОБА_1 земельної ділянки) земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди.

Таким чином ФГ "Нона" є користувачем вищевказаної земельної ділянки.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 95 ЗК, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суду не надано доказів права власності чи права користування Приватного акціонерного товариства "ТАКО" земельною ділянкою, на якій позивачем було зібрано врожай кукурудзи.

Таким чином, права на врожай належать виключно законному землекористувачу земельної ділянки, отже кукурудза, яка була вилучена Брусилівським РВ належить позивачу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.04 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ", вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК , статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Відповідно до статті 1173 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що відповідальність органів державної влади, яким є Брусилівський РВ, за шкоду, яка завдана позивачу може наставати за одночасної наявності таких умов:

- факту незаконного рішення, дії чи бездіяльності Брусилівського районного відділу УМВС України в Житомирської області;

- наявності шкоди, завданої позивачу;

- причинно-наслідкового зв'язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою.

З'ясовуючи наявність цих умов суд виходить з такого.

Законним власником вилученого у Фермерського господарства "Нона" врожаю кукурудзи в кількості 17740кг. і переданого у власність ПАТ"Тако" є Фермерське господарство "Нона".

Неправомірні дії та бездіяльність Брусилівського РВ щодо вилучення у позивача у визначеному законодавством порядку майна та прийняття незаконного рішення про передачу його у власність третій особі без достатньої правової підстави призвели до втрати позивачем належного йому на праві власності майна. Такими діями Брусилівський РВ в порушення норм ст.19 Конституції України фактично взяв на себе функції суду та перевищивши свої повноваження прийняв рішення про вилучення майна у однієї особи та передачу іншій. Ці дії перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з втратою належного позивачу майна.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд погоджується з доводами позивача щодо порядку визначення розміру шкоди як вартість втраченого врожаю кукурудзи 2014 року.

Розрахунок шкоди позивачем здійснено у відповідності до інформаційної довідки Житомирської товарної агропромислової біржі від 11.11.16 (а.с.79), згідно якої вартість кукурудзи станом на 15.09.16 становить 4011-4234 грн. за тону. Розрахунок позивачем здійснено виходячи з мінімальної ціни 4011 грн./т.

17740 кг х 4011,00 грн. = 71074,92 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України Про Державний бюджет України на 2000 рік та статті 25 Закону України Про Державний бюджет України на 2001 рік (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст.1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.

Посилання Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на те, що воно безпідставно притягнуте в якості відповідача, є обґрунтованим, оскільки воно (управління) не перебуває в будь-яких стосунках з позивачем, тому в позові до 2-го відповідача суд відмовляє.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав у вигляді заподіяння майнової шкоди Брусилівським РВ, тому позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України шкоди в сумі 71074,92 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки державна реєстрація Брусилівського РВ не припинена, - відсутні підстави вважати Головне управління Національної поліції в Житомирській області правонаступником Брусилівського РВ, тому суд відмовляє в позові до Головного управління.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "НОНА" до Брусилівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (10008, місто Житомир, вулиця 1-го Травня, 24, код 37976485) на користь Фермерського господарства "НОНА" (12642, Житомирська область, Брусилівський район, с.Биків, вул.Садова, 228; код 30700573) - 71074,92 грн. в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Брусилівським районним відділом УМВС України в Житомирській області.

3.Стягнути з Брусилівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (12600, Житомирська обл., смт Брусилів, вул. К.Маркса, 3) на користь Фермерського господарства "Нона" (12642, Житомирська область, Брусилівський район, с.Биків, вул.Садова,228; код 30700573) - 1378,00грн. судового збору.

4. В позові до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області та до Головного управління Національної поліції в Житомирській області відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 21.11.2016 21.11.2016

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- Головне управління Національної поліції в Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Старий Бульвар,5/37)(рек. з повідом.)

3- Брусилівський районний відділ УМВС в Житомирській області (12600,смт.Брусилів, вул.К.Маркса,3)(рек.з повідом.)

4- Приватне акціонерне товариство "ТАКО" (01032,м.Київ, вул.Жилянська,104/24)(рек. з повідом.)