Ухвала

від 21.11.2016 по справі 904/328/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.11.2016 Справа № 904/328/15

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси" (м. Херсон)

на дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси" (м. Херсон)

до Приватного підприємства фірма "Торгсервісбуд" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 51/14 П від 03.09.2014 у загальному розмірі 381 640 грн.21 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від заявника (позивача): ОСОБА_1 - юрисконсульт (довіреність від 10.08.2016)

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Георесурси" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просило суд стягнути з Приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 51/14 П від 03.09.2014 у загальному розмірі 381 640 грн. 21 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 по справі № 904/328/15 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси" - 365 795 грн. 74 коп. - основного боргу, 14 070 грн. 61 коп. - пені, 1 232 грн. 68 коп. - 3% річних, 7 621 грн. 98 коп. судового збору.

11.03.2015 господарським судом Дніпропетровської області на примусове виконання зазначеного рішення виданий наказ.

Від позивача 31.10.2016 надійшла скарга на дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій скаржник просить суд:

- витребувати у Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції матеріали виконавчого провадження №47349564;

- визнати дії старшого державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, які полягають у винесенні постанови від 04.10.2016 про повернення наказу суду від 11.03.2015 по справі № 904/328/15 стягувачеві неправомірними і зобов'язати відновити виконавче провадження № 47349564 по виконанню наказу суду від 11.03.2015.

Скарга обґрунтована тим, що Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції не було вчинено усіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 по справі № 904/328/15 та безпідставно було винесено постанову від 04.10.2016 про повернення наказу суду від 11.03.2015 по справі № 904/328/15 стягувачеві.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 прийнято вказану скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.11.2016.

У судове засідання 21.11.2016 з'явився представник заявника (позивача).

Представники відповідача та державної виконавчої служби у судове засідання 21.11.2016 не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, витребуваних судом документи не надали. При цьому, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, за юридичною адресою відповідач не забезпечив отримання ухвали суду та поштове відправлення суду було повернуто за зворотною адресою Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" з довідкою форми 20 "За зазначеною адресою не приживає", при цьому, відповідач 04.11.2016 отримав ухвалу суду за попередньою юридичною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930004513640 (№ 5141201161836).

Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління отримав ухвалу 09.11.2016, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930004513284 (№ 4900807415439).

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 01.11.2016 була надіслана сторонам у справі та виконавчій службі завчасно , з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач та орган державної виконавчої служби про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У судовому засіданні 21.11.2016 представником заявника (позивача) було викладено зміст скарги на дії державної виконавчої служби, з урахуванням доводів якої він просив суд скаргу задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника (позивача), господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 по справі № 904/328/15 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси" - 365 795 грн. 74 коп. - основного боргу, 14 070 грн. 61 коп. - пені, 1 232 грн. 68 коп. - 3% річних, 7 621 грн. 98 коп. судового збору.

11.03.2015 господарським судом Дніпропетровської області на примусове виконання зазначеного рішення виданий наказ.

Від позивача 31.10.2016 надійшла скарга на дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій скаржник просить суд:

- витребувати у Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції матеріали виконавчого провадження №47349564;

- визнати дії старшого державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, які полягають у винесенні постанови від 04.10.2016 про повернення наказу суду від 11.03.2015 по справі № 904/328/15 стягувачеві неправомірними і зобов'язати відновити виконавче провадження № 47349564 по виконанню наказу суду від 11.03.2015.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. У той же час відповідно до положень статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у статті 3 названого Закону (пункт 9.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про винесення оскаржуваної постанови від 04.10.2016 ВП № 47349564 старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, тому стягувач вірно визначив його суб'єктом оскарження за даною скаргою.

Статтею 129-1 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний розглянути заяву стягувача та прийняти до виконання виконавчий документ внаслідок чого винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, судові накази.

Як вбачається із матеріалі справи, постановою державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23.04.2015 було відкрите виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 по справі № 904/328/15.

З Інформації про виконавче провадження № 47349564 вбачається таке:

- 23.04.2015 державним виконавцем також винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанова про арешт коштів боржника;

- 24.04.2015 державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника;

- 05.05.2015 державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору;

- 06.05.2015 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника;

- 03.07.2015 державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження (пункт 4 частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження");

- 25.04.2016 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника;

- 04.10.2016 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (пункт 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження").

В той же час, в матеріалах справи наявне повідомлення Дніпропетровського ВРЕР-1 № 558 від 02.06.2015, що у власності боржника перебувають чотири транспортні засоби (а.с.165).

Крім того, з інформації про виконавче провадження № 47349564 вбачається, що в процесі виконавчого провадження виконавцем були виявлені 10 розрахункових рахунків в банківських установах.

В той же час, постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 стягувачеві було повернуто наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 по справі № 904/328/15, у зв'язку з тим, що у боржника не виявлено майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.157).

Звертаючись із скаргою до суду заявник (позивач) вказав, що Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції не було вчинено усіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 по справі № 904/328/15 та безпідставно було винесено постанову від 04.10.2016 про повернення наказу суду від 11.03.2015 по справі № 904/328/15 стягувачеві.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги скаржника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

З огляду на вищенаведені положення Закону, при здійсненні виконавчого провадження про стягнення із боржника грошових коштів, державний виконавець зобов'язаний здійснити всіх можливих заходів, направлених на виявлення майна, в т.ч. грошових коштів, боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог стягувача за виконавчим документом. З метою виконання вказаного обов'язку, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника (пункт 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5).

Лише у випадку, якщо за результатами проведення передбачених чинним законодавством заходів державним виконавцем буде встановлено факт відсутності у боржника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, на які можливо звернути стягнення з метою задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, в результаті чого виконання за виконавчим документом не здійснено або здійснено частково, державний виконавець відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виносить постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Крім того, за правилами частини 2 вказаної статті, про наявність обставин, які є підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві, державним виконавцем складається відповідний акт.

При цьому, факт вчинення вищезазначених дій, які надають можливість дійти до беззаперечного висновку про відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо здійснити примусове виконання рішення, повинен підтверджуватись відповідними документами, складеними державним виконавцем та відомостями, отриманими від компетентних органів, які обов'язково долучаються до матеріалів виконавчого провадження відповідно до пункту 3.3 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5.

Так, Інформація про виконавче провадження № 47349564 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 по справі № 904/328/15, не містять інформації щодо здійснення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів, спрямованих на реальне виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, а відповідно до статей 65, 66 Закону стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

В той же час, в матеріалах справи наявне повідомлення Дніпропетровського ВРЕР-1 № 558 від 02.06.2015, що у власності боржника перебувають чотири транспортні засоби (а.с.165).

Крім того, з інформації про виконавче провадження № 47349564 вбачається, що в процесі виконавчого провадження виконавцем були виявлені 10 розрахункових рахунків в банківських установах.

Натомість, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з тим, що у боржника не виявлено майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.157).

Підсумовуючи викладене вище, висновок державного виконавця про відсутність майна належного боржнику, є безпідставним та передчасним.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до частини 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (статтю 52 Закону України доповнено частиною 8 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015, Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 15.05.2015) державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні 3 місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

У матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували звернення у період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року державного виконавця до реєструючих органів та отримання відповідей за запитами про наявність чи відсутність зареєстрованого за боржником майна чи до банківських установ про наявність у боржника рахунків й наявних на них коштах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець порушив частину 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", не здійснюючи дій по перевірці майнового стану боржника та по виявленню нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отриманню інформації про доходи боржника на протязі вказаного періоду.

За обставин неповного встановлення даних щодо майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, невжиття всіх можливих заходів, направлених на виявлення належного боржнику майна, невжиття всіх заходів щодо стягнення на майно боржника, правові підстави для повернення стягувачу виконавчого документа у державного виконавця відділу державної виконавчої служби були відсутні.

Згідно з пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні, виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час судового розгляду даної скарги рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 у справі № 904/328/15 боржником не виконано, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені під час розгляду скарги обставини, наведені правові норми, суд вважає доводи заявника правомірними, а скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси" на дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 904/328/15 задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинені при винесенні постанови № 47349564 від 04.10.2016 про повернення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 по справі № 904/328/15 стягувачеві.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову, винесену старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 Вікторовичем ВП № 47349564 від 04.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

4. Зобов'язати Красногвардійський відділ державної виконавчої служби м.Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вжити передбачених законодавством заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа - наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 по справі № 904/328/15.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя ОСОБА_3