Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/15658/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016Справа №910/15658/16

За позовомОСОБА_1 до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна" визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №22/03/11 від 22.03.2011 Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

від позивача - ОСОБА_2, за правовим договором від 18.07.2016 №18/08-16/2;

ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 27.10.2015;

ОСОБА_4, за правовим договором від 18.07.2016 №18/08-16/1;

від відповідача - Тарасун В.Г., за договором про надання правої допомоги від 12.09.2016 №12/09/16-01

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА» від 22.03.2011, оформлене протоколом №22/03/11 від 22 березня 2011 року в частині виходу ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) зі складу учасників, зменшення (формування) статутного капіталу та внесення змін до установчих документів товариства, державну реєстрацію змін до установчих документів товариства.

- визнати недійсною повністю нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА» (код ЄДРПОУ: 22926583), затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом №22/03/11 від 22.03.2011 та зареєстровану державним реєстратором Поляковою Владиславою Олександрівною, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 28.03.2011 за номером 10741050005008353.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач посилається на порушення його майнових прав передбачених ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 321 ЦК України, та майнових і немайнових прав визначених ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ч.1 ст.167 ГК України, якими позивач володів на дату скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «Дюна» 22.03.2016.

Позивач стверджує, що Відповідач допустив численні порушення норм закону при прийнятті рішення про виключення Позивача із складу учасників Відповідача, яке оформлене протоколом №22/03/11 від 22 березня 2011 року, незаконно та протиправно виключив Позивача із складу учасників товариства. У зв'язку з чим, своїми діями Відповідач порушив корпоративні права Позивача, які є особистим немайновим правом Позивача, та позбавив Позивача права власності на частку у статутному фонді.

Відповідач проти позову заперечив, послався на те, що датою виходу учасника з товариства є 01.03.2009, що також встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №32/351. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 припинив свою участь у складі учасників ТОВ «ДЮНА» 01.03.2009, то рішення загальних зборів учасників від 22.03.2011 із змінами від 06.09.2011 на виконання судового рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/351 не може порушити права ОСОБА_1 як учасника ТОВ «Дюна». Більше того, саме учасник товариства має право бути повідомлений про скликання загальних зборів учасників.

20.09.2016 позивачем подана заява, на підставі ч.4 ст. 22 ГПК України про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог, згідно якої позивач просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА» від 22.03.2011, оформлене протоколом №22/03/11 від 22 березня 2011 року в частині виходу ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1, АДРЕСА_2) зі складу учасників, зменшення (формування) статутного капіталу та внесення змін до установчих документів товариства, державну реєстрацію змін до установчих документів товариства.

- визнати недійсною повністю нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА» (код ЄДРПОУ: 22926583), затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом №22/03/11 від 22.03.2011 та зареєстровану державним реєстратором Поляковою Владиславою Олександрівною, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 28.03.2011 за номером 10741050005008353.

- відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1, АДРЕСА_2) шляхом спонукання товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА» в особі зборів прийняти рішення про внесення змін до статуту, у зв'язку із зміною складу учасників.

- доручити ОСОБА_1 представити в державні органи статут Товариства у новій редакції для його державної реєстрації - звернутися до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 26/4) щодо здійснення запису про те, що ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1, АДРЕСА_2) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА» (код ЄДРПОУ: 22926583), якому належить право власності на 6% (шість відсотків) частки у статутному фонді (капіталі) товариства, що складає 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. внеску до статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА».

Згідно з п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Таким чином, оскільки позовні вимоги даного спору є немайновими, збільшити вказані вимоги є неможливим, оскільки під збільшенням позовних вимог розуміється збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Відтак, фактично позивачем подано інший позов в частині заявлення нових вимог у зв'язку з чим вказана заява не прийнята судом до розгляду.

20.09.2016 відповідачем на підставі ст. ч.4 ст. 267 ЦК України подана заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1

04.10.2016 позивачем подані заперечення на заяву щодо застосування строків позовної давності, вказавши що про порушення своїх прав позивач дізнався 20.04.2016 - в день отримання витягу від держаного реєстратора.

В подальшому позивачем подана заява про визнання причин пропущення позовної давності поважними і відновлення пропущеного строку.

У вказаній заяві позивач зазначив, що відповідач не повідомив позивача про дату та місце проведення загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА» від 22.03.2011 та від 06.09.2011 та не надіслав копій протоколів таких зборів, позивач не знав та міг дізнатися про порушення свого права. Позивач стверджує, що про оскаржуване рішення позивач дізнався випадково, не побачивши себе серед переліку засновників відповідача на офіційному сайті єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться в електронній формі на сайті Міністерства юстиції України.

25.10.2016 позивачем подано клопотання про призначення судово-технічної експертизи, зокрема відповідності часу проставлення підпису та печатки тому часу, яким датований документ, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта просив поставити наступні питання:

- чи проставлені підписи у той час, яким датовані документи (рішення загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА» від 06.09.2011, що оформлено протоколом від 06.09.11 № 06/09/11; реєстр присутніх на загальних зборах учасників ТОВ «ДЮНА» від 06.09.2011, що є додатком до протоколу загальних зборів від 06.09.11 №06/09/11)?

- чи в один період часу були виконані друкований текст та підписи у наданих документах (рішенні загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА», що оформлено протоколом загальних зборів від 06.09.11 №06/09/11, реєстрі присутніх на загальних зборах учасників ТОВ «ДЮНА» від 06.09.2011, що є додатком до протоколу загальних зборів від 06.09.11 №06/09/11, по кожному окремо)?.

Відповідачем подані заперечення проти клопотання про призначення експертизи.

Суд, розглянувши клопотання позивача про призначення судово-технічної експертизи відмовив у її задоволенні, оскільки заявлене клопотання щодо призначення експертизи з питань встановлення відповідності часу проставлення підпису та печатки тому часу, яким датований документ, а саме рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дюна» від 06.09.2011, що оформлено протоколом №06/09/11 від 06.09.2011 не відноситься до предмету доказування у даній справі, а відповіді на такі питання як не спростовують, так і не підтверджують заявлені позовні вимоги у справі, оскільки позовними вимогами є визнання недійсним зовсім іншого рішення загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА» від 22.03.2011, оформлене протоколом №22/03/11 від 22.03.2011.

У задоволенні заяви позивача про витребування у ТОВ «ДЮНА» для огляду у судовому засіданні у справі, оригіналів наступних документів: 1) рішення загальних зборів ТОВ «ДЮНА» від 22.03.2011, що оформлене протоколом №22/03/11 та реєстри присутніх до нього, 2) рішення загальних зборів ТОВ «ДЮНА» від 06.09.2011, що оформлене протоколом №06/09/11 та реєстр присутніх до нього, суд відмовив, оскільки відповідачем суду для огляду були надані вказані документи.

У судовому засіданні 08.11.2016 позивачем заявлено суду усне клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просив суд додатково визнати ще недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА», оформлене протоколом №06/09/11 від 06.09.2011.

Суд не прийняв до розгляду заявлене клопотання, оскільки вказана вимога про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА», оформленого протоколом №06/09/11 не була заявлена при поданні позовної заяви, а відтак вказана вимога одночасно змінює і підстави і предмет поданого позову, що є недопустимим, фактично позивачем заявлено нову позовну вимогу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна" з належною йому на праві власності часткою в статутному фонді Товариства в розмірі 6%.

01.12.2008 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ДЮНА» із заявою про вихід зі складу учасників, що була посвідчена від 28.11.2008 року Вдовиченко Н.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром №3140.

01.12.2008 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ДЮНА» із заявою про вихід зі складу учасників, що була посвідчена 01.12.2008 Вербовським В.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром № 1897.

19.12.2008 ОСОБА_1 повторно звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «Дюна» з аналогічною заявою про вихід складу учасників товариства.

Згідно даних заяв, ОСОБА_1 довів до відмова про те, що він з 25.11.2008 року виходить зі складу засновників ТОВ «ДЮНА». У зв'язку з виходом зі складу засновників ТОВ «ДЮНА» відповідно до статутних документів товариства, запропонував товариству або іншим учасникам придбати його частку вартості майна товариства за 750 000 доларів США.

18 березня 2009 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Дюна» (протокол №1/03/09) за наслідком розгляду п.3 порядку денного: «Розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід з складу учасників ТОВ «Дюна», - було вирішено відмовити у пропозиції придбати частку в статутному капіталі, що належить ОСОБА_1 в розмірі 6% за 750 000 доларів США.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 125 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв'язку з:

1) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи;

2) виключенням із складу учасників;

3) вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.

Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників зі складу повного товариства визначаються цим Кодексом, іншим законом та засновницьким договором.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Аналогічне зазначено у п. 4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Таким чином, враховуючи, що статутом відповідача не встановлений інший порядок та строк виходу учасника з ТОВ «Дюна», датою виходу позивача з ТОВ «Дюна» є 01.03.2009.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Таким чином, учасник товариства наділений корпоративними правами, у тому числі правом виходу зі складу учасників товариства, незалежно від згоди товариства чи інших його учасників та незалежно від того, чи скликались з цього питання загальні збори та чи було прийнято відповідне рішення.

Крім того, судом встановлено, що 26.05.2009 на підтвердження свого волевиявлення щодо виходу з складу учасників ТОВ «Дюна» позивач ОСОБА_1 подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про встановлення дати виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, визначення розміру частки в майні товариства з обмеженою відповідальністю, що підлягає виплаті, частки у прибутку товариства та дати виплати.

Так, за позовною заявою від 26.05.2009 позивач ОСОБА_1 просив суд зокрема встановити дату виходу Позивача зі складу учасників ТОВ «Дюна» - 01.12.2008, тобто в день вручення заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників, що була посвідчена Вдовиченком Н.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром №3140.

Господарського суду міста Києва 14.07.2011 по справі №32/351, в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі. Судом, у вказаному рішенні №32/351 від 14.07.2011 встановлена дата виходу ОСОБА_1 з Товариства - 01 березня 2009 року. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 по справі №32/351 не оскаржувалось та набрало законної сили.

22.03.2011 відбулись загальні збори учасників ТОВ «ДЮНА», оформлені протоколом №22/03/11.

Вказаними загальним зборами учасників ТОВ «Дюна» було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.11.2008 року про вихід з складу учасників товариства та прийнято рішення по першому питанню порядку денного: «Розгляд заяви ОСОБА_1 про його вихід з складу учасників Товариства», та вирішено: «задовольнити заяву учасника ОСОБА_1 про його вихід з складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА», посвідчену приватним нотаріусом Київський міський нотаріальний округ Вдовиченком Н.О. « 28» листопада 2008 року за реєстром №3140. В зв'язку з задоволенням Зборами Товариства заяви ОСОБА_1 про вихід його з складу учасників ТОВ «Дюна», застосовуються правові наслідки визначені cт. 54 Закону України «Про господарські товариства».

З урахуванням прийнятого рішення Загальних зборів учасників ТОВ «ДЮНА» про задоволення заяви учасника ОСОБА_1 про його вихід з складу учасників товариства, було зменшено статутний капітал товариства на розмір частки в статутному капіталі товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_1 та затверджено статут товариства в новій редакції.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Одночасно суд вказує, що вихід учасника ОСОБА_1 з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасниками і товариством.

Судом встановлено наявність волевиявлення ОСОБА_1 щодо виходу зі складу засновників, про що свідчать відповідні заяви про вихід, а отже станом на 22.03.2011 - день проведення зборів, присутніми учасниками товариства були: ОСОБА_9, - з часткою 4,75 %, ОСОБА_10 - з часткою 1,25 %, ОСОБА_11, - з часткою 2,5 %, ОСОБА_12, - з часткою 41%, ОСОБА_13, - з часткою 16%, ОСОБА_14, - з часткою 8%, ОСОБА_15., - з часткою 20,5%, тому суд дійшов висновків, що на зборах були присутні учасники товариства, які володіють 94 % голосів.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" у редакції станом на 22.03.2011).

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою Закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Таким чином, вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ДЮНА» не потребує вчинення загальними зборами учасників ТОВ «ДЮНА» окремого волевиявлення у вигляді рішення, а потребує лише волевиявлення самого учасника товариства, в даному випадку ОСОБА_1

Враховуючи те, що добровільне волевиявлення ОСОБА_1, про вихід з товариства підтверджується відповідними заявами, справжність їх підписів засвідчено нотаріально, господарський суд дійшов висновку, що на момент проведення 22.03.2011 зборів учасників ТОВ "ДЮНА" ОСОБА_1 не був учасником цього товариства, а тому не мав повноважень на ухвалення будь-яких рішень, що стосуються діяльності товариства.

Більш того, саме учасник товариства має право бути повідомлений про скликання загальних зборів учасників, у зв'язку з чим посилання позивача на порушення його прав в частині не повідомлення його про проведення загальних зборів судом не приймаються до уваги.

Також, судом встановлено, що після набуття законної чинності судовим рішенням у справі №32/351, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Дюна» від 06.09.2011 (протокол №06/09/11) було внесено зміни до рішення Загальних зборів Товариства за пунктом першим Протоколу №22/03/11 Загальних зборів учасників Товариства від « 22» березня 2011 pоку, виклавши його в наступній редакції:

« 1.1. задовольнити заяву учасника ОСОБА_1 про його вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченком Н.О. « 28» листопада 2008 року за реєстровим №3140.

Визначити датою виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна» - 01.03.2009 року.

За наслідком виходу ОСОБА_1 з складу учасників ТОВ «Дюна», застосовуються правові наслідки визначені cт. 54 Закону України «Про господарські товариства», а саме: виплатити (перерахувати) ОСОБА_1 розмір вартості частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства, в розмірі 237 960 грн.».

В подальшому судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з черговим позовом до ТОВ «Дюна» про стягнення майна (коштів), у зв'язку з виходом його із складу учасників ТОВ «ДЮНА».

23.02.2012 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №6/345 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Дюна» про стягнення грошових коштів (майна) у зв'язку з виходом ОСОБА_1 з ТОВ «Дюна» було частково задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дюна» на користь ОСОБА_1 237 960 грн. основного боргу, 22 844,16 грн. інфляційних втрат та 11 324,29 грн. 3% річних.

Постанова Київського апеляційного господарського суду №6/345 від 23.02.2012 набрала законної сили.

Таким чином, Позивач ОСОБА_1 не лише реалізував своє право на вихід з складу учасників ТОВ «Дюна», а й двічі ініціював судовий розгляд справ з метою встановлення дати його виходу з складу учасників ТОВ «Дюна», та стягнення коштів з відповідача у зв'язку з фактом виходу позивача ОСОБА_1 з складу учасників ТОВ «Дюна».

Як було зазначено судом раніше, відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Таким чином, право на вихід з товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов'язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 припинив свою участь у складі учасників ТОВ «ДЮНА» 01.03.2009, то треба дійти висновку, що рішення загальних зборів учасників від 22.03.2011 із змінами від 06.09.2011 на виконання судового рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/351 жодним чином не порушує права ОСОБА_1 як учасника ТОВ «Дюна», оскільки (станом на 22.03.2011) ОСОБА_1 вже не був учасником цього товариства.

Отже, з огляду на наведене не вбачається, які саме права позивача були порушені спірним рішенням, оформленим протоколом №22/03/11 від 22.03.2016.

При цьому, суд вказує, що у зв'язку з реалізуванням позивачем свого суб'єктивного права на вихід з товариства, ініціюванням судових розглядів з метою встановлення дати його виходу з складу учасників ТОВ «Дюна» та стягнення коштів з відповідача у зв'язку з фактом виходу позивача ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Дюна», відновлення права власності позивача на частку 6% у статутному фонді ТОВ «ДЮНА» є неможливим та таким, що порушує вимоги норм чинного законодавства України та права інших учасників.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд відмовляє в позові по суті з підстав його необґрунтованості, тому суд не застосовує строк позовної давності до вказаних правовідносин.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст.ст. 80 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.11.2016

Суддя І.І. Борисенко