Рішення

від 15.11.2016 по справі 914/397/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016р. Справа№ 914/397/16

За позовом : Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ «Біомед», м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Львівське комунальне підприємство «Під Зуброю», м. Львів,

про демонтаж самочинно встановленого збірно - розбірного металевого гаража на земельній ділянці між будинками на вул. Драгана, 4 -4б.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Прокопів І.

Представники:

від позивача : не з'явився,

від відповідача : ОСОБА_1-А.

від третьої особи: не з'явився.

На розгляд господарського суду Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради подала позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ «Біомед», третя особа Львівське комунальне підприємство «Під Зуброю» , про демонтаж самочинно встановленого збірно - розбірного металевого гаража на земельній ділянці між будинками на вул. Драгана, 4 - 4б та приведення благоустрою земельної ділянки до попереднього стану.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.04.2016 р. позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» демонтувати самочинно встановлений збірно-розбірний металевий гараж, що розташований на земельній ділянці між будинками на вул. М. Драгана, 4-46В» ; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради 1' 378, 00 грн. судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016р. постанову Львівського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Львівської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив наступне: «Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що в даному випадку Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась з даним позовом не як суб'єкт владних повноважень, а як юридична особа для захисту майнових та немайнових прав та інтересів. (а.с.98) Одночасно, підставою для відмови у позові в частині приведення благоустрою самочинно захопленої земельної ділянки до попереднього стану став висновок суду про те, що саме відповідач є власником земельної ділянки, в межах якої розташований спірний об'єкт.

Таким чином, фактично встановивши що позивач не є особою, яка здійснює захист свого майнового права щодо земельної ділянки суд не зазначив, яким чином порушені його права в разі встановлення на чужій земельній ділянці збірно-розбірного металевого гаражу, який, за висновком цього ж суду, не є нерухомістю.

Судами не з'ясовано, яке саме інше право позивача підлягає захисту щодо розміщення рухомого майна на чужій земельний ділянці, якщо він виступає як юридична особа для захисту своїх майнових прав.

Якщо позивач не є власником земельної ділянки та виступає як орган, наділений власними повноваженнями щодо нагляду за дотриманням законодавства що регулює будівництво на відповідній території, і даний позов подано з метою здійснення відповідних владних повноважень щодо регулювання містобудівної діяльності (ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні") судам слід вирішити питання того, чи підвідомчий цей спір господарським судам.

Відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Статтею 3 цього кодексу встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Також, колегія вважає необхідним звернути увагу на те, що суди обох інстанцій помилково застосували до спірних правових відносин ч. 1 ст. 376 ЦК України (а.с.102, 130), на яку позивач не посилався.

Відповідно до цієї норми, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Будівництво вважається самочинним, якщо у діях особи є одна з ознак, передбачених у п. 1 ст. 376 цього кодексу. Тому дія цієї статті не поширюється на випадки розміщення на земельній ділянці об'єктів, які не пов'язуються із землею фундаментом і не визнаються у законодавстві нерухомістю».

За результатами проведеного 26.08.2016р. автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Яворському Б.І. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 24.10.2016р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів.

У судове засідання 14.11.2016р. представником позивача подано заяву та письмові пояснення, у яких позивач позовні вимоги підтримав і просив зобов'язати ТзОВ ЛНПЦ В«БіомедВ» демонтувати самочинно встановлений збірно-розбірний металевий гараж, що розташований на земельній ділянці між будинками на вул. М. Драгана, 4-4бВ» . У судовому засіданні 14.11.2016р. представник відповідача ознайомився із даними заявами, про що вчинив відповідний напис на цих документах.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до початку розгляду справи по суті змінити предмет позову. Суд оцінив подану позивачем заяву як заяву про зміну предмету позову, прийняв її до розгляду та здійснював подальший розгляд справи з її врахуванням.

У судове засідання 15.11.2016р. представник позивача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач самовільно без дозвільних документів встановив збірно-розбірний металевий гараж на земельній ділянці між будинками №4 та №4б на вул.Драгана у м. Львові, просив зобов'язати ТзОВ ЛНПЦ В«БіомедВ» демонтувати цей гараж.

У судовому засіданні 15.11.2016р. представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що спірний гараж розміщений на земельній ділянці, яка є у власності відповідача; зазначена споруда не має фундамента та є будівлею тимчасового характеру, а тому не може вважатися нерухомим майном, а відтак і самочинним будівництвом; встановивши спірну споруду, відповідачем не було порушено жодних прав чи законних інтересів позивача. Крім того, наполягав, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

Представник третьої особи у судові засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №351756 від 19.12.2012р. та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.03.2013р. підтверджується право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» на земельну ділянку на вул. М. Драгана, 4-4б у м. Львові. (а.с. 56, 57)

Постановою адміністративної комісії при Личаківській районній адміністрації від 09.04.2015 р. №35 гр. ОСОБА_2, який є засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» , притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинно встановлений збірно-розбірний металевий гараж на земельній ділянці між будинками на вул. М. Драгана, 4-4бВ» на призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який було добровільно ним сплачено. (а.с. 20)

07.05.2015 р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» ОСОБА_2 звернувся до голови Сихівської районної адміністрації зі заявою про узаконення самочинно встановленої металевої збірно-розбірної конструкції (гаража) між будинками на вул. М. Драгана, 4-4б у м. Львові, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» , оскільки тимчасова металева конструкція необхідна відповідачу для зберігання господарського інвентаря та будівельних матеріалів. (а.с.70 )

03.06.2015 р. на засіданні міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації розглянуто заяву відповідача від 07.05.2015 р. про узаконення самочинно встановленої металевої збірно-розбірної конструкції (гаража) між будинками на вул. М. Драгана, 4-46 у м. Львові та встановлено, що самочинна споруда встановлена без дозволу органу місцевого самоврядування та мешканців житлового будинку на вул.Драгана, 4, тому підлягає демонтажу, що підтверджується протоколом №11 від 03.06.2015 р. (а.с.17 )

Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації В«Про демонтаж самочинно встановленого збірно-розбірного металевого гаража на земельній ділянці між будинками на вул. М. Драгана, 4-46В» №268 від 10 червня 2015 року зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» демонтувати самочинно встановлений збірно-розбірний металевий гараж на земельній ділянці між будинками на вул. М. Драгана, 4-46 і привести благоустрій земельної ділянки до попереднього стану в термін до 01.07.2015 р.

Комісією ЛКП В«Під ЗуброюВ» складено акт від 14.07.2015 р. про те, що відповідач не виконав вимог розпорядження №268 від 10.06.2015 р., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Листом №305 від 05.08.2016р. ЛКП «Під Зуброю» надіслано попередження ОСОБА_2 про необхідність демонтажу самочинно встановленого збірно-розбірного металевого гаража

Станом на дату прийняття рішення у справі демонтаж відповідачем металевого гаража не здійснено, що визнав представник відповідача у судовому засіданні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини між сторонами спору господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 2 ГПК України. Так, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

У п.3.1 постанови від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості

і підсудності справ господарським судам» Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Реалізуючи свої повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування можуть вступати з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини і у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками з іншими юридичними та фізичними особами.

Відповідно до ч.4 ст.3 ГК України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Під організаційно-господарськими відносинами розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч.6 ст.3 ГК України).

У даному випадку відносини між Сихівською РА ЛМР та ТзОВ «Біомед» є організаційно-господарськими, а спір про демонтаж тимчасової споруди є спором про право на розміщення тимчасової споруди, тому він підвідомчий господарському суду.

Щодо повноважень Сихівської РА на звернення з позовною заявою до суду, то в даному випадку районна адміністрація звернулася до суду як юридична особа, реалізуючи свої повноваження у сфері благоустрою для захисту прав територіальної громади, на підставі Положення про Сихівську районну адміністрацію ЛМР.

Згідно з п.10 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно п.1 Правил благоустрою м. Львова організацію благоустрою м.Львова забезпечують органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законодавством України. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку балансоутримувачами та власниками територій.

Представник відповідача підтвердив у судовому засіданні, що у спірному металевому гаражі ТзОВ «Біомед» зберігає необхідний для здійснення своєї діяльності інвентар, приладдя та ін.

Згідно з п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку).

Відповідно до п.2.1 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженого ухвалою ЛМР № 3190 від 20.03.2014р. (далі - Положення), розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою; місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки. Тимчасові споруди розміщуються і функціонують відповідно до вимог чинного законодавства України та інших нормативних актів, прийнятих у межах компетенції органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п.2.3).

Пунктом 7.1 даного Положення передбачено, що демонтажу підлягають тимчасові споруди: для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою або термін дії договору оренди земельної ділянки і суб'єкту господарювання відмовлено у його продовженні; самовільно встановлені ТС. Право районної адміністрації звертатися з позовом до суду про демонтаж передбачено пунктом 7.8 Положення.

Таким чином, закон визначає, що встановлення тимчасових споруд допускається за умови виготовлення відповідних документів, а у разі встановлення тимчасової споруди самовільно, остання підлягає демонтажу. Твердження відповідача про те, що спірний гараж (тимчасова споруда) був встановлений на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, суд не приймає до уваги як аргумент, оскільки наявність власної земельної ділянки не дає йому права здійснювати розміщення будь-яких споруд на ній без відповідного дозволу/погодження.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставни справи.

Оскільки відповідач самовільно встановив металевий гараж, останній слід демонтувати, а тому вимоги позивача є правомірними.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» (адреса: вул. Драгана, 4-б, м. Львів, 79049; ідентифікаційний номер 19171744) демонтувати самочинно встановлений збірно-розбірний металевий гараж, що розташований на земельній ділянці між будинками на вул. М. Драгана, 4-4б.

Стягувач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: пр. Червоної Калини, буд. 66, м. Львів, 79049; ідентифікаційний код 25258931).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНПЦ В«БіомедВ» (адреса: вул. Драгана, 4-б, м. Львів, 79049; ідентифікаційний номер 19171744) на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: пр. Червоної Калини, буд. 66, м. Львів, 79049; ідентифікаційний код 25258931) 1 378, 00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 15.11.2016 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 21.11.2016р.

Суддя Яворський Б.І.