Рішення

від 10.11.2016 по справі 917/1421/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016 Справа № 917/1421/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014

до Громадської організації "Полтавська обласна колегія адвокатів", вул. Небесної Сотні, 57/1, м. Полтава, 3622

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Половка, 103, м. Полтава, 36034)

про стягнення заборгованості та дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4 від 05.01.2016

від відповідача: не з'явилися

третя особа: ОСОБА_2, довіреність № 6 від 15.03.2016

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача 1628,60 грн заборгованості по договору оренди № 47/15-Н від 17.07.2015 з яких: 1383,02 грн - сума боргу по орендній платі, 245,58 грн - пеня; про розірвання договору оренди нерухомого майна № 47/15-Н від 17.07.2015.

18.10.2016 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1776,32 грн боргу по орендній платі, 291,06 грн пені, розірвати договір у зв'язку з порушенням істотної умови договору.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.10. Постанови від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та вирішує спір, виходячи з нової ціни позову.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні. В обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Третя особа письмових пояснень по суті предмету спору не надала.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

17.07.2015 регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (надалі - позивач) та Громадською організацією Полтавська обласна колегія адвокатів (надалі - відповідач) уклали договір оренди №47/15-Н нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 договору Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, площею 16 м 2 , яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 37/40, та знаходиться на балансі Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.

Позивач свої зобов'язання по договору в частині передачі майна, визначеного п. 1.1. договору, виконав належним чином і в строк, а саме: передав в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі державного майна від 17.07.2015, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.3.1 договору, відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Проте, відповідач систематично не виконував умов договору оренди №47/15-Н від 17.07.2015 в частині своєчасного внесення орендних платежів, у зв’язку з чим у відповідача утворився борг по орендній платі в розмірі 1383,02 за період з жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Згідно з п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, як на момент пред'явлення позову так і на момент розгляду справи, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, заборгованість в сумі 1776,32 грн не сплатив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1776,32 грн заборгованості по орендній платі є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому, в цій частині підлягають задоволенню

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 291,06 грн пені.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.1. розділу 7 «³дповідальність сторінВ» договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.5., 7.2 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 291,06 грн пені за період з 16.11.2015 по 30.09.2016.

Також, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 773 Цивільного кодексу України передбачено зобов'язання наймача користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому в найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до гідно зі ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Отже, порушення відповідачем умов договору оренди щодо своєчасного внесення платежів, є підставою для дострокового розірвання договору оренди у судовому порядку.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати в розмірі 1765 грн, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Як роз'яснено у п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Оскільки, ухвалою суду від 08.09.2016 було відстрочено сплату позивачем частини судового збору до прийняття рішення у справі, який позивачем не сплачено, судовий збір у розмірі 990,04 грн покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації В«Полтавська обласна колегія адвокатівВ» вул. Небесної Сотні, 57/1, м. Полтава, 3622, р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 331401, (код ЄДРПОУ 39492714) 1776,32 грн боргу по орендній платі, 291,06 грн, пені, 1765,96 грн судового збору до Державного бюджету України на рахунок 31110093700002 УДКСУ в м. Полтава Полтавської області, код за ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації: 22080200, символу 093.

Стягнути з Громадської організації В«Полтавська обласна колегія адвокатівВ» вул. Небесної Сотні, 57/1, м. Полтава, 3622, р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 331401, (код ЄДРПОУ 39492714) в дохід Державного бюджету України 990,04 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 47/15-Н від 17.07.2015, укладений регіональним відділенням ФДМУ по Полтавській області та Громадською організацією В«Полтавська обласна колегія адвокатівВ» .

Повне рішення складено 21.11.2016.

Суддя Д.М. Сірош