Постанова

від 14.11.2016 по справі 914/1772/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 914/1772/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - ОСОБА_1

від відповідачів-1,2 - не з'явились

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро», вих.№83 від 08 вересня 2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 року (підписане 01.09.2016 року), суддя Пазичев В.М.

у справі №914/1772/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро», с. Куткір Львівської області

до відповідача-1 Виробничо-господарської асоціації «Дружба», м. Львів

до відповідача-2 Державної податкової інспекції у ОСОБА_2 районі м. Львова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів

про визнання права власності та зняття арешту з майна

в с т а н о в и в :

23 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Виробничо-господарської асоціації «Дружба» та Державної податкової інспекції у ОСОБА_2 районі м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання права власності та зняття арешту з майна (з урахуванням поданого 18.08.2016 року клопотання про уточнення до позовної заяви).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 року по справі №914/1772/16 позов задоволено частково: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» право власності на рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки МАЗ 500, (бензовоз), шасі №40936, днз 02623 ТА, 1978 р.в.; причіп марки ПЦ 6.7, модель 8925, шасі №77280, днз 03046 ТН, 1978 р.в.; причіп марки ГКБ 8350, шасі №39303, днз 05480 ТН, 1991 р.в.; транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, шасі №690064, днз 07378 ТА, 1991 р.в. В частині зняття арешту з вказаного рухомого майна суд припинив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що позивач набув право власності на спірне рухоме майно на законних підставах, зокрема, за результатами проведеного аукціону з реалізації арештованого майна, переможцем якого визнано ТзОВ «Апогей Агро», що підтверджується протоколами №1414022-5, №1412023-6/1, №1414024-7/1 та №1414025-8. Відтак, провівши повний розрахунок 02.04.2014 року за придбані об'єкти, що підтверджується платіжними дорученнями №№507-510, позивач виконав всі свої обов'язки щодо набуття у власність майна, що реалізовувалося через аукціон. Разом з тим, зважаючи на позбавлення права позивача зареєструвати право власності на законно придбане майно у зв'язку з накладенням арешту на останнє, на підставі постанови від 14.08.2014 року по виконавчому провадженні №43498312, де боржником виступає попередній власник майна - Виробничо-господарська асоціація «Дружба», позов ТзОВ «Апогей Агро» про визнання права власності на придбане за результатами аукціону майно є обґрунтованим та підставним.

Щодо вимоги про зняття арешту з спірного рухомого майна місцевий господарський суд вирішив припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з тим, що такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В даній частині рішення суду мотивоване тим, що арешт, зняття якого є частиною позовних вимог, накладений державним виконавцем в процесі виконання постанови суду від 26.06.2008 року по адміністративній справі №12/104А, що підтримана ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 року, на виконання яких видано виконавчий лист №12/104А від 09.02.2009 року, відтак такі вимоги не підлягають вирішенню в господарських судах України, а вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині припинення провадження, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 року по справі №914/1772/16 в частині припинення провадження та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, а саме: зняття арешту з рухомого майна: транспортний засіб марки МАЗ 500, (бензовоз), шасі №40936, днз 02623 ТА, 1978 р.в.; причіп марки ПЦ 6.7, модель 8925, шасі №77280, днз 03046 ТН, 1978 р.в.; причіп марки ГКБ 8350, шасі №39303, днз 05480 ТН, 1991 р.в.; транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, шасі №690064, днз 07378 ТА, 1991 р.в., вважаючи, що такі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. В апеляційній скарзі скаржник посилається на: ч.1 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», ч.3 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», постанову Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» та п.20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів». Поряд з тим, апелянт зазначає, що він не є учасником виконавчого провадження в межах якого накладався арешт на спірне майно, відтак не може бути позивачем в порядку адміністративного судочинства у відповідності до ст.181 КАСУ, а такий спір не є публічно-правовим, пов'язаний з спором про право та підлягає розгляду господарським судом.

В решті (щодо задоволенні позову про визнання права власності на рухоме майно) скаржник просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 року по справі №914/1772/16 в частині припинення провадження та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. У додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги (вих.№93 від 27.10.2016 року) скаржник серед іншого також посилався на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та зазначав, що позовні вимоги про зняття арешту з майна, на яке набуто право власності, є суміжними (нерозривними) з вимогами щодо визнання права власності на це майно, а тому повинні розглядатись разом в межах однієї справи і за правилами одного судочинства.

Представники відповідачів-1,2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (арк. арк. справи 38, 40).

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, однак, у клопотанні (вих.№В-2/23719 від 30.09.2016 року) начальник ОСОБА_2 ВДВС ГТУЮ у Львівській області просив розглядати апеляційну скаргу без участі представника останнього. У письмових поясненнях (вих.№В-2/23720 від 30.09.2016 року) третя особа пояснила, що в діях державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника - ВГО «Дружба» не було ознак протиправності, оскільки останній діяв в межах ЗУ «Про виконавче провадження» та вчиняв виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду. При цьому, не заперечив право позивача на звернення до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно та зняття з нього арешту.

Оскільки явка представників відповідачів-1,2 та третьої особи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на виконанні у ОСОБА_2 відділі ДВС Львівського МУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №26/99 від 03.09.2009 року про стягнення із Виробничо-господарської асоціації «Дружба» на користь ПАТ «Банк Форум» 234005,94 грн. заборгованості по кредиту, 66264 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4553,53 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, 2548,50 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 2791,46 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У межах вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем реалізовано майно боржника (відповідача-1), а саме: транспортні засоби марки: КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, № двигуна 690064, шасі №370830 державний номерний знак 07378ТА; МАЗ 533702-240, тип кузова ЦИСТЕРНА-Д/П НЕБЕЗ. ВА-С, № двигуна 24584, шасі № 17709 державний номерний знак ВС 5165АМ; ГКБ 8350, тип кузова ПРИЧІП-ПАЛИВОЦИСТЕРНА-Е, шасі № 39303 державний номерний знак 05480ТН; МАЗ 500, №двигуна 466406, № шасі 40936, ДНЗ - 02623ТА; причіп марки ПЦ6.7, модель 8925, ДНЗ - 03046 ТН.

24 березня 2014 року, у відповідності з положеннями ст.62 ЗУ «Про виконавче провадження» та чинним на той момент Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року №42/5, зареєстрованим в Мінюсті 19.07.1999 року за №480/3773 (із змінами та доповненнями), проведено аукціон з реалізації арештованого майна, на якому серед інших лотів виставлено об'єкти рухомого майна, а саме: Лот №5 - транспортний засіб марки МАЗ 500, (бензовоз), днз 02623 ТА, 1978 р.в.; Лот №6 - причіп марки ПЦ 6.7, модель 8925, днз 03046 ТН, 1978 р.в.; Лот №7 - причіп марки ГКБ 8350, днз 05480 ТН, 1991 р.в.; Лот №8 - транспортний засіб марки КАМАЗ 5320. тип кузова ЦИСТЕРНА-С, днз 07378 ТА, 1991 р.в.

За результатами проведеного аукціону, переможцем останнього за вказаними вище лотами визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» (позивач), що підтверджується протоколами №1414022-5, №1412023-6/1, №1414024-7/1 та №1414025-8 від 24.03.2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

02 квітня 2014 року ТзОВ «Апогей Агро» провело повний розрахунок за придбане майно, що підтверджується платіжними дорученнями №№507, 508, 509, 510, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Акти державного виконавця про проведений аукціон затверджені начальником ОСОБА_2 відділу ДВС Львівського МУЮ 04.04.2014 року. Копії актів знаходяться у матеріалах справи.

Постановою державного виконавця від 07.04.2014 року про звільнення майна з-під арешту, затвердженою начальником відділу ОСОБА_2 ВДВС Львівського МУЮ знято арешт з вказаного вище майна.

Постановою державного виконавця від 27.06.2014 року виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області №26/99 від 03.09.2009 року завершено.

Крім того, судом встановлено, що постановою державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Львівського МУЮ від 03.06.2014 року відкрито виконавче провадження (ВП №43498312) з виконання виконавчого листа Господарського суду Львівської області №12/104А від 09.02.2009 року про стягнення із Виробничо-господарської асоціації «Дружба» на користь Державного бюджету України 164957,44 грн. (з яких штрафні санкції за порушення норм обігу готівки в сумі 163324,20 грн. та 1633,24 грн. судового збору). Стягувачем у виконавчому провадженні №43498312 виступає держава в особі ДПІ у ОСОБА_2 районі м. Львова.

14 серпня 2014 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження №43498312 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ВГА «Дружба» та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Про накладення арешту на спірне майно ТзОВ «Апогей Агро» дізналося під час подання в сервісний центр МВС пакету документів для перереєстрації транспортних засобів на своє ім'я, у зв'язку з чим, позивач звернувся до ОСОБА_2 ВДВС Львівського МУЮ з заявою про зняття арешту з майна, однак, листом №В-2/12007 від 24 травня 2016 року органом ДВС відмовлено у задоволенні заяви про зняття арешту та рекомендовано заявнику звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

23 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Виробничо-господарської асоціації «Дружба» та Державної податкової інспекції у ОСОБА_2 районі м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання права власності на майно: транспортний засіб марки МАЗ 500, (бензовоз), шасі №40936, днз 02623 ТА, 1978 р.в.; причіп марки ПЦ 6.7, модель 8925, шасі №77280, днз 03046 ТН, 1978 р.в.; причіп марки ГКБ 8350, шасі №39303, днз 05480 ТН, 1991 р.в.; транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, шасі №690064, днз 07378 ТА, 1991 р.в., а також зняття арешту з вказаного майна (з урахуванням клопотання про уточнення до позовної заяви).

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою наведеної статті ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, і визнання права (п.1).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 62 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 року за №480/3773, аукціон - це продаж майна, за результатами якого власником майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації, стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.п.2.1, 2.3).

Аукціон є процедурою (дією), яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а саме: припинення в однієї особи права власності на певне майно та, відповідно, виникнення такого права в іншої особи.

В даному випадку місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відносини, які виникають з приводу придбання майна на аукціоні (з прилюдних торгів), є договірними відносинами з купівлі-продажу (правочинами), лише з певною специфікою, визначеною законом.

Разом з тим, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 ЦК України, права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» набуло на законних підставах право власності на рухоме майно: транспортні засоби марки: КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, № двигуна 690064, шасі №370830, державний номерний знак 07378ТА; МАЗ 533702-240, тип кузова ЦИСТЕРНА-Д/П НЕБЕЗ. ВА-С, № двигуна 24584, шасі №17709, державний номерний знак ВС 5165АМ; ГКБ 8350, тип кузова ПРИЧІП-ПАЛИВОЦИСТЕРНА-Е, шасі №39303, державний номерний знак 05480ТН; МАЗ 500, № двигуна 466406, № шасі 40936, ДНЗ - 02623ТА; причіп марки ПЦ6.7, модель 8925, ДНЗ - 03046 ТН за результатами проведеного аукціону з реалізації арештованого майна, провівши повний розрахунок 02.04.2014 року за придбані об'єкти, що підтверджується платіжними дорученнями №№507-510.

Відповідно до п.7.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року №42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 року за №480/3773 право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Згідно з п.4. 9 вказаного вище Порядку після повного розрахунку за придбане майно на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Зважаючи на наведене, арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, на підставі постанови державного виконавця від 14.08.2014 року, винесеної в межах виконавчого провадження №43498312, здійснено після реалізацій цього майна через аукціон і після фактичного припинення права власності боржника. Наклавши арешт на майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» позбавлене права зареєструвати таке майно за товариством.

Враховуючи все наведене вище, беручи на уваги набуття позивачем на законних підставах права власності на спірне майно, а також порушення такого права, у зв'язку з накладенням арешту на спірне майно, як на майно попереднього власника - ВГА «Дружба», колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на спірне рухоме майно.

Щодо вимоги позивача про зняття арешту з майна, суд першої інстанції припинив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (в редакції від 02.06.2016 року - чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.60 наведеного вище Закону у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У п.16 (абз.3) постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними, відповідно до правил підвідомчості (ст.24 ЦПК, ст.12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Поряд з тим, у п.9.10 (абз.) постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» також роз'яснено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У п.20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими. Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Одночасно у п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» роз'яснено, що судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Зважаючи на наведені вище роз'яснення, колегія суддів вважає, що в даному випадку частина вимоги позивача як власника майна щодо зняття з такого майна арешту є приватно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства спільно з вимогою про визнання права власності позивача на таке майно.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про припинення провадження у справі в частині вимоги ТзОВ «Апогей Агро» про зняття арешту з спірного майна, власником якого є позивач.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову: зняття арешту з рухомого майна, а саме: транспортний засіб марки МАЗ 500, (бензовоз), шасі №40936, днз 02623 ТА, 1978 р.в.; причіп марки ПЦ 6.7, модель 8925, шасі №77280, днз 03046 ТН, 1978 р.в.; причіп марки ГКБ 8350, шасі №39303, днз 05480 ТН, 1991 р.в.; транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, шасі №690064, днз 07378 ТА, 1991 р.в.

В частині задоволення позову щодо вимоги позивача про визнання за ним права власності на вказане вище майно, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

У відповідності до ч.2 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на момент прийняття рішення місцевим господарським судом) у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Поряд з тим, відповідно до ч.2 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на момент винесення постанови) у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 року по справі №914/1772/16 скасувати в частині припинення провадження у справі.

Прийняти в цій частині нове рішення. Позов задоволити.

Зняти арешт з рухомого майна, а саме:

- транспортного засобу марки МАЗ 500, (бензовоз), шасі №40936, днз 02623 ТА, 1978 р.в.;

- причепу марки ПЦ 6.7, модель 8925, шасі №77280, днз 03046 ТН, 1978 р.в.;

- причепу марки ГКБ 8350, шасі №39303, днз 05480 ТН, 1991 р.в.;

- транспортного засобу марки КАМАЗ 5320, тип кузова ЦИСТЕРНА-С, шасі №690064, днз 07378 ТА, 1991 р.в.

Копію постанови надіслати ОСОБА_2 відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Матеріали справи №914/1772/16 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повну постанову складено 18.11.2016 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_3