Ухвала

від 15.11.2016 по справі 816/1092/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р.Справа № 816/1092/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Донець Л.О., Лях О.П.

при секретарі Дорошенко Д.О.

за участю:

представника позивача - Клименка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Полтава-комбітранс» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/1092/16

за позовом Приватного підприємства «Полтава-комбітранс»

до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області

про визнання результатів габаритно-вагового контролю недійсними, скасування розрахунку та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Полтава-комбітранс», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати недійсними результати габаритно-вагового контролю; скасувати розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області № 10 до акта від 07.04.2016 р. № 210; скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029113 від 23.05.2016 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/1092/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/1092/16 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідачі подали письмові заперечення на апеляційну скаргу де наполягають на законності судового рішення та просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача в чудовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Полтава-комбітранс» у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31175261 (а.с. 9-11). Основним видом діяльності підприємства позивача за КВЕД-2010 є вантажний автомобільний транспорт (49.41) (а.с. 10).

Також, судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2016 р. позивач на підставі укладеної з ТОВ «ВТФ «Екоресурс» заявки-договору від 07.04.2016 р. № 07/04/001 на транспортно-експедиційне обслуговування та відповідно до товарно-транспортної накладної від 07.04.2016 р. № 07/04/001 здійснював транспортування гранітних блоків автомобілем DAF 95XF380 д.н. НОМЕР_2 з причепом FLOOR FLO 17-30 H д.н. НОМЕР_3 з с. Злинка Маловисківського району Кіровоградської області до с. Партизанське Дніпропетровської області. Керування транспортним засобом здійснював водій ПП «Полтава-комбітранс» ОСОБА_2 (а.с. 12-15).

При здійсненні перевезення вказаного вище вантажу, 07.04.2016 р. головним спеціалістом відділу надання адміністративних послуг управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Ільїчовим Г.А. проведено перевірку та габаритно-ваговий контроль на автомобільних вагах транспортного засобу підприємства позивача, у ході якої встановлено перевищення нормативно допустимої ваги на 27,7 т (67,7 т замість допустимої 40,0 т).

За результатами перевірки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 210 від 07.04.2016 р. (а.с. 16, 57), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.04.2016 р. (а.с. 17, 51) та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 10 від 07.04.2016 р., у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 10953,45 євро (а.с. 7).

Крім того, у ході перевірки автотранспортного засобу зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме - ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення вантажів без оформлення дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами у разі перевищення габаритно-вагових нормативів, про що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 095522 від 07.04.2016 р. (а.с. 32).

На підставі цього акта перевірки в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 23.05.2016 р. складено постанову № 029113 про застосування до ПП «Полтава-комбітранс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 8).

Не погодившись з результатами габаритно-вагового контролю та прийнятими відповідачами рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач не надав суду належних доказів того, що оспорювані рішення відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи та порушують його права і законні інтереси у сфері публічно-правових відносин, а відповідачі довели, що у спірних відносинах вони діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 153 від 04.04.2016 р. «Про внесення змін до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 148 від 01.04.2016 р. затверджено графік проведення рейдових перевірок співробітниками управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у період з 04.04.2016 р. по 08.04.2016 р. щодо габаритно-вагового контролю з місцем розташування: М-12 «Стрий-Кіровоград-Знам'янка» км 716+405 (а.с. 38-39, 49-50, 54). З метою здійснення рейдової перевірки, фахівцям Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області - головним спеціалістам Дудичу В.П. та Ільїчову Г.А., для проведення рейдової перевірки транспортних засобів перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів щодо дотримання чинного автотранспортного законодавства України з місцем розташування: М-12 «Стрий-Кіровоград-Знам'янка» км 716+405 у період з 07.04.2016 р. по 08.04.2016 р. видане направлення на перевірку № 028174 від 06.04.2016 р. (а.с. 41, 56).

На підставі наказу про проведення рейдової перевірки та направлення на перевірку, уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 07.04.2016 р., за місцем проведення рейдової перевірки, зупинено транспортний засіб DAF 95XF380 реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом FLOOR FLO 17-30 H реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ПП «Полтава-комбітранс» та за результатами проведення зважування транспортного засобу на пересувних автомобільних вагах встановлено перевищення габаритно-вагових параметрів, а саме - перевантаження транспортного засобу на 27,7 т та на вісь 5,2 т і 21,8 т.

У зв'язку з виявлення факту перевантаження транспортного засобу, головним спеціалістом відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Ільїчовим Г.А. складений акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 210 від 07.04.2016 р. та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 10 від 07.04.2016 р., в якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 10953,45 євро (а.с. 53, 57). Водій з актом ознайомлений, від підпису відмовився.

Крім того, в ході проведення рейдової перевірки автотранспортного засобу підприємства позивача, контролюючим органом зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення вантажів без оформлення дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами у разі перевищення габаритно-вагових нормативів, про що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 095522 від 07.04.2016 р. (а.с. 32).

На підставі вказаного вище акта перевірки в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 23.05.2016 р. винесено постанову № 029113 про застосування до ПП «Полтава-комбітранс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 8).

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсними результатів габаритно-вагового контролю, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Так, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів(п. 2 Порядку № 879).

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.(п. 3, 4, 6 Порядку № 879).

Відповідно до положень п. 18, 21, 23, 24, 26-28 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних; водієві видається довідка результатів здійснення контролю, а у разі виявлення факту перевищення хоча б одного, зокрема, вагового нормативного параметру більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

При цьому, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до п. 41 Порядку № 879 дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що 07.04.2016 р. уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області проведено рейдову перевірку відповідно до Постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 р. «Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів провадиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту, додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час рейдової перевірки 07.04.2016 р. транспортного засобу марки DAF д.н. НОМЕР_2 і напівпричепа FLOOR FLO 17-30 H д.н. НОМЕР_3 виявлено порушення: надання послуг з вантажних перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів та встановлено факт перевантаження транспортного засобу.

Транспортний засіб марки DAF д.н. НОМЕР_2 і напівпричепа FLOOR FLO 17-30 H д.н. НОМЕР_3 зважено та працівниками Управління Укртрансбезпеки складений відповідний акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, після чого, на підставі п. 30 Порядку № 879, здійснений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Заявляючи вимогу про визнання недійсними результатів габаритно-вагового контролю, позивач по справі не врахував того, що відповідно до ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи положення наведених вище норм права та приписи п. 41 Порядку 879, яким передбачено, що дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку могла бути його вимога про визнання протиправними дій або бездіяльності відповідачів (їх посадових осіб), а не вимога про визнання недійсними результатів габаритно-вагового контролю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що за результатами габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області були складені наступні акти: 1) акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 210 від 07.04.2016 р.; 2) довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.04.2016 р.; 3) розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 10 від 07.04.2016 р., у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 10953,45 євро.

В свою чергу, позивачем по справі в судовому порядку оскаржений лише один акт, який був складений за результатами проведення габаритно-вагового контролю - розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 10 від 07.04.2016 р., у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 10953,45 євро.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів зазначає, що рейдова перевірка проведена відповідачем згідно графіку проведення рейдових перевірок, наказу та направлення на перевірку, що свідчить про те, що відповідач мав право на проведення габаритного-вагового контролю. За наслідками перевірки відповідачем складено акт, довідку та розрахунок. Водій транспортного засобу від підписання акту перевірки та надання пояснень відмовився.

Дані обставини підтверджують законність здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області розрахунку плати за проїзд та оформлення результатів габаритно-вагового контролю. При цьому, колегія суддів зазначає, що виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, рішення про накладення санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підставі для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про скасування розрахунку Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області № 10 від 07.04.2016 р., у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 10953,45 євро, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

Відповідно до пп. 5 п. 4 наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013 р., посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до п.п. 30-31 Порядку № 879.

Згідно з абз. 1 п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою.

Визначення необхідної плати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, орган, що здійснює нагляд і контроль в даній сфері, при наявності порушень з боку перевізників, визначає розмір плати за перевищення допустимих норм пересування великовагового транспорту на дорогах внутрішньодержавного значення згідно з Порядком № 879.

Розрахунок плати за проїзд контролюючого органу визначає розмір плати при виявленні порушень з боку перевізників і у цій частині є обов'язковим до виконання.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що відповідачем здійснено розрахунок плати неправильно, оскільки в ньому визначено плату за проїзд з урахуванням пройденої відстані у 303 км., в той час як фактично пройдена відстань від пункту завантаження до пункту габаритно-вагового контролю складала 62 км.

Колегія суддів зазначає, що дійсно відповідачем, в порушення п. 21 Порядку № 879 безпідставно зазначено пройдену відстань у 303 км. при фактично пройденій відставні у 62 км., що свідчить про невідповідність висновку обставинам правопорушення.

В той же час, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати розрахунок плати за проїзд, яким визначено розмір плати та обов'язок сплатити ці кошти.

Разом з тим, у випадку не сплати плати за проїзд, у відповідача є право стягнення зазначеної суми в судовому порядку та правильність її обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про стягнення суми, а не позов про скасування розрахунку, тобто дії посадових осіб відповідача щодо складання розрахунку фактично спрямовані на обґрунтування розміру позовних вимог у господарській або цивільній справі про стягнення суми, які здійснюються шляхом проведення арифметичних підрахунків на підставі відповідної Методики.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029113 від 23.05.2016 р., колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до п. п. 2., 3. Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 р. (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху; транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 4. Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, у ході перевірки автотранспортного засобу підприємства позивача зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення вантажів без оформлення дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами у разі перевищення габаритно-вагових нормативів, про що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 095522 від 07.04.2016 р. та довідку від 07.04.2016 р. (а.с. 32). На підставі даного акта перевірки та довідки, в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 23.05.2016 р. складено постанову № 029113 про застосування до ПП «Полтава-комбітранс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 8).

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що вказана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з порушеннями зі сторони працівників Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, а саме: недостовірність та неправдивість інформації, викладеної в акті та довідці.

Як вбачається з акту перевірки № 210 від 07.04.2016, перевезення вантажу (два гранітні блоки необроблені) здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної № 07/04/001 від 07.04.2016 р. та згідно цього акту перевірки фактична маса автомобіля з вантажем складає 67,7 т. (в ТТН зазначено лише масу двох гранітних блоків, маса одного якого складає 16,8 т), що є перевищенням вагових обмежень встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарських штрафів застосовується до автомобільних перевізників.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з положеннями п. п. 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р., справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Судовим розглядом встановлено, що позивач повідомлений про розгляд 23.05.2016 р. о 10:00 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт листом від 27.04.2016 р. вих. № 103/36-16, що ним отриманий 10.05.2016 р. (а.с. 34). На засідання комісії Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області уповноважений представник позивача не прибув, клопотань чи заперечень не надав.

Положеннями п. 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області № 029113 від 23.05.2016 р. до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. При цьому колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні представником позивача було підтверджено, що перевищення вагових обмежень дійсно мало місце у зв'язку із введенням оману перевізника (позивача по справі) вантажовідправником, але зазначена обставина не може слугувати підставі для звільнення позивача від адміністративної відповідальності та застосування адміністративно-господарського штрафу.

Підтвердженням факту перевищення вагових обмежень також є та обставина, що після проведення габаритно-вагового контролю водієм автомобіля, що перевозив вантаж була виявлена поломка напівпричепа, у зв'язку з чим підприємством позивача було направлено два інших автомобіля для перевантаження двох гранітних блоків. Згідно подорожніх листів №№ 07/04 та 07/04/01 від 07.04.2016 р. маса вантажу (одного гранітного блоку) складала 25,2 т., що свідчить про те, що до моменту перевантаження на два вантажні автомобілі на вантажному автомобілі, який проходив габаритно-ваговий контроль знаходився вантаж масою 50,4 т., що є перевищенням вагових обмежень, встановлених вимогами чинного законодавства.

Що стосується твердження апелянта про те, що працівниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на вимогу водія не було надано документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу та про проведення повірки цього приладу, колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено вище, при складанні акту перевірки № 210 від 07.04.2016 р. водій від підписання даного акту на надання пояснень відмовився, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відмови посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області вказаних вище документів.

Відповідно до ст.ст. 27, 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають державній метрологічній атестації.

Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки здійснюється метрологічними центрами, територіальними органами та метрологічними службами підприємств і організацій, уповноваженими на проведення державних випробувань чи повірки аналогічних засобів.

Державна метрологічна атестація та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.

Повірці також підлягають: вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів; вихідні еталони підприємств і організацій; засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться територіальними органами, уповноваженими на її проведення. У разі якщо територіальні органи через відсутність відповідних еталонів не можуть провести повірку окремих типів засобів вимірювальної техніки, повірка цих засобів проводиться метрологічними центрами, уповноваженими на її проведення.

Повірка здійснюється посадовими особами територіальних органів і метрологічних центрів - державними повірниками, атестованими у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Повірка засобів вимірювальної техніки з використанням первинних і вторинних еталонів проводиться метрологічними центрами та територіальними органами, в яких зберігаються відповідні еталони. Повірка здійснюється вченими зберігачами цих еталонів.

Повірка засобів вимірювальної техніки, призначених для ввезення на територію України партіями, проводиться під час їх випуску з виробництва повірочними лабораторіями іноземних виробників, уповноваженими на її проведення.

Повірку засобів вимірювальної техніки під час експлуатації та випуску з виробництва і ремонту можуть виконувати повірочні лабораторії підприємств і організацій, уповноважені на її проведення.

Повірка проводиться працівниками цих лабораторій, атестованими як повірники у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.

За порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки керівники та посадові особи відповідних підприємств і організацій несуть відповідальність згідно із законом.

Повірка та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.

Ваги пройшли повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 34-00/4335 від 13.08.2015 р. (свідоцтво про повірку робочого засобу було чинним до 13.08.2016 р., що свідчить про те, що на момент проведення зважування воно підтверджувало придатність до застосування такого вимірювального засобу), в якому зазначено, що засіб вимірювальної техніки визнано придатним до застосування згідно з вимогами ГОСТ 29329-92, що свідчить про те, що проходження повірки пересувними автомобільними вагами «CHEKLODE FREEWEIGH» свідчить про їх відповідність метрологічним та технічним вимогам та підтверджується відповідними документами, що в свою чергу спростовує доводи позивача про відсутність документів на таку техніку.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/1092/16 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Полтава-комбітранс» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/1092/16 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/1092/16 за позовом Приватного підприємства «Полтава-комбітранс» до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання результатів габаритно-вагового контролю недійсними, скасування розрахунку та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Лях О.П.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.11.2016 року.