Постанова

від 07.09.2010 по справі 2а-9843/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 вересня 2010 року < Час проголошення > Справа № 2а-9843/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявоюспільного словацько-українського торгово-виробничого підприємства «Промед» доКиївської регіональної митниці провизнання нечинним податкового повідомлення форми «Р»№68 від 13 квітня 2010 року, ВСТАНОВИВ:

Спільне словацько-українське торгово-виробниче підприємство «Промед»(далі - СП ТОВ «Промед», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Київської регіональної митниці (далі -відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення форми «Р» від 13 квітня 2010 року №68.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у ході камеральної перевірки дотримання СП ТОВ «Промед»вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів, виявлено методологічну помилку -факт неправомірного застосування підприємством пільги по сплаті податку на додану вартість. У зв'язку з чим, на підставі акту перевірки к/05/10/100000000/14350525 від 23 лютого 2010 року, відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р»про встановлення порушення пункту 5.1.7 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон №168/97-ВР), яким визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій) - 32643грн. 52коп.

Посилаючись на незаконність винесеного податкового повідомлення позивач зазначив, що відповідно до підпункту г) пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181 (далі - Закон №2181) податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при розмитнені товарів відповідно до митних декларацій було визначено контролюючим органом, відповідною митницею, при здійсненні процедури розмитнення та позивачем цілком виконано вимоги чинного законодавства.

Крім того, позивач зазначив, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контрольним органом виключного на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Вантажна митна декларація, декларація митної вартості та інші документи, що застосовуються при декларуванні товарів при перетини ним митного кордону України, не можуть бути визнані податковими деклараціями. Крім того, митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

У судовому засіданні представник Київської регіональної митниці зазначив, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, у ході проведення камеральної перевірки встановлено, що СП ТОВ «Промед»здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів. У період з 15 лютого 2007 року по 31 грудня 2009 року підприємство ввозило товари медичного призначення, митна вартість яких складає 155455грн. 37коп. Підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР звільняюся від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезенням на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України. Ввезений відповідачем товар на територію України не віднесений до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»від 17 грудня 2003 року №1949.

Однак, підприємство не сплачувало обов'язкові платежі до Державного бюджету України при імпорті товари медичного призначення, що стало причиною заниження підприємством зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 31089грн. 07коп.

За результатами перевірки складено акт №к/05/10/100000000/14350525 від 23 лютого 2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення форми «Р»від 13 квітня 2010 року №68 та надіслане позивачу.

При направленні оскаржуваного повідомлення Київська регіональна митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства 07 вересня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-ІV, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, Постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через кордон України»від 23 грудня 2004 року №1730, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»від 12 грудня 2002 року №1863.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що СП ТОВ «Промед»діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 03 лютого 1993 року № 1071 120 0000 0038882 та присвоєно ідентифікаційний код 14350525. Відповідно до пункту 8.1 Статуту СП ТОВ «Промед»підприємство зареєстровано як засновник зовнішньоекономічних зв'язків, та здійснює зовнішньоекономічну діяльність на основі законодавчих актів України та нормативних документів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність.

У період з 15 лютого 2007 року по 31 грудня 2009 року підприємство ввозило на територію України товари медичного призначення, зокрема, пристосування ортопедичні, імплантати (оклюдери) для лікування дефектів серця «AGA Medical Corporation», у тому числі оклюдери міжпередсердної перетинки Амплатцер.

Відповідно до підпункту 2.1.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного або виїзного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до закону справляються при ввезені (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезені (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Посадовою особою Київської регіональної митниці у період з 12 лютого 2010 року по 23 лютого 2010 року проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів. Предметом перевірки стали наступні вантажні митні декларації:

- від 06 червня 2007 року №100000003/2007/307977 -товар №1

- від 02 червня 2007 року №100000003/2008/612026 -товар №1

- від 11 липня 2008 року №100000008/2008/368625 -товар №1, -

та товаросупровідні документи до них.

У ході перевірки встановлено, що в зазначених вантажних митних деклараціях декларантом код товару за УКТЗЕД вказано 9021 90 90 00 «Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці, шини та інші пристрої для лікування переломів, штучні частини тіла, слухові апарати, та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду»з посиланням у графі 31 ВМД на звільнення від сплати податку на додану вартість. Однак, текстовий опис товару вказаний у свідоцтвах про державну реєстрацію медичного виробу не відповідає текстовому опису Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»від 17 грудня 2003 року №1949. Виявлені методологічні помилки у поданих позивачем податкових декларацій призвели до заниження суми його податкового зобов'язання.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №к/05/10/100000000/14350525 від 23 лютого 2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення форми «Р»від 13 квітня 2010 року № 68 та визначено суму податково зобов'язання - 32643грн. 52коп.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням позивач подав на останнє скаргу в адміністративному порядку, посилаючись на необґрунтованість прийнятого Київською регіональною митницею рішення. За наслідками розгляду вказаної скарги податкове рішення залишено без змін.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України

Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» затверджено перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податку на додану вартість.

Підставою для звільнення від сплати ПДВ є підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення та їх наявність в Переліку.

Відповідно до пункту 10 порядку ведення державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого Наказом ОСОБА_2 охорони здоров'я України від 21 липня 2009 року №526 та зареєстрованого в ОСОБА_2 юстиції України 15 вересня 2009 року за №872/16888, свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або його нотаріального засвідчена копія або підтвердження про державну реєстрацію в Україні на кожну партію медичного виробі (далі-підтвердження) надається митними органами при митному оформленні медичного виробу. Форма підтвердження затверджена ОСОБА_2 охорони здоров'я від 21 липня 2009 року №526 одним із обов'язкових атрибутів затвердженої форми підтвердження є печатка МОЗ.

У разі, якщо текстовий опис зареєстрованого виробу медичного призначення відповідно до класифікації УКТЗЕД має більш розширене поняття, ніж опис, визначений в переліку, то звільняються від сплати ПДВ тільки ті товари, що містяться в цьому переліку.

Митне оформлення виробів медичного призначення із звільненням від оподаткування ПДВ здійснюється за умови відповідності коду та текстового опису, визначених у Переліку, коду та текстовому опису товарів відповідно до УКТЗЕД.

Відповідно до вищезазначеної постанови у переліку текстовий опис до коду НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД зазначено як «інші пристосування ортопедичні». Водночас, відповідно до УКТЗЄД коду 9021 90 90 00 відповідає текстовий опис «інші»(апарати, які компенсують фізичну ваду або непрацездатність органів). До цієї товарної підкатегорії включаються товари, крім тих, що зазначені вище на рівні однодефісних товарних підпозицй товарної позиції 9021, з урахуванням примітки «1»до групи 90 УКТЗЄД.

Згідно з додатковими поясненнями до УКТЗЕД до товарної категорії НОМЕР_1 ця товарна категорія включає наведені вище апарати, які компенсують фізичну ваду або непрацездатність органів.

Перевіркою встановлено, що відповідно до наказу ОСОБА_2 охорони здоров'я України від 11 квітня 2008 року №42-Адм «Про державну реєстрацію медичних виробів»видані свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу «імплантати (оклюдери) AMPLAZER для лікування дефектів серця з системами введення»від 11 квітня 2008 року №7704/2008 та від 16 квітня 2003 року №1702/2003, що свідчить про дозвіл ввезення в Україну цього товару медичного призначення.

Таким чином текстовий опис товару «імплантати (оклюдери) AMPLAТZER для лікування дефектів серця з системами введення»у свідоцтвах про державну реєстрацію медичного виробу та у графі 31 ВМД не відповідає текстовому опису в Постанові до коду УКТЗЕД НОМЕР_1, де товар зазначено як «інші пристосування ортопедії».

Відповідно до положень Закону митні органи є контролюючими стосовно податку на додану вартість ввізного та вивізного мита інших податків і зборів «обов'язкових платежів», які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України, та мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування та сплати.

Статтею 69 Митного кодексу України визначено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважити, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до підпункту в пункту 4.2.2 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податково зобов'язання платника податків, якщо контролюючий орган внаслідок камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних зазначених у податкових деклараціях без проведення будь-яких інших перевірок платника податків.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону податкова декларація розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору ( обов'язкового платежу).

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 09 червня 1997 року №574, визначено поняття вантажно-митної декларації -письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщується через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно з пунктом 9 Положення, МВД складається з уніфікованого адміністративного документу, форми якого затвердженні цим положенням.

Таким чином, МВД у розумінні закону -це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені Митним кодексом України, тобто, віднесено до податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податкове зобов'язання»самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Враховуючи вищевикладене, виключно в межах чинного законодавства України камеральною перевіркою проведеною Київською регіональною митницею відповідно до підпункту в пункту 4.2.2 Закону, статті 69 Митного кодексу України та наказу Київської регіональної митниці від 10 лютого 2010 року №109, було встановлено, що зазначений товар не може розглядатись як «інші ортопедичні пристосування»і, відповідно, на цей товар не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Отже, камеральною перевіркою, проведеною контролюючим органом установлено методологічну помилку - факт неправомірного застосування підприємством пільги по сплаті податку на додану вартість, що є порушенням норм підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Враховуючи наведене та враховуючи те , що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення форми «Р»від 13 квітня 2010 року №68 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, суд вважає за необхідне відмовити СП ТОВ «Промед»у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Спільному словацько-українському торгово-виробничому підприємству «Промед»у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_3