Ухвала

від 09.11.2016 по справі 455/785/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЛуспеника Д.Д., суддів:Журавель В.І.,Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» про відшкодування шкоди, завданої злочином, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 та товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» - ОСОБА_8 - на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 24 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (далі - ТОВ «Мрія») про відшкодування шкоди, завданої злочином. Зазначала, що 1 2 червня 2013 року її син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на відпочинок в очолюваний ОСОБА_7 позаміський заклад оздоровлення та відпочинку ТОВ «Мрія» , відповідальну за нагляд за ним особу призначено не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 року неповнолітній ОСОБА_9 разом з іншими неповнолітніми залишив заклад та відправився на річку Опір, де під час купання у невстановленому для цього місці загинув. Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, та встановлено, що ОСОБА_7 неналежно виконував службові обов'язки щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх внаслідок несумлінного до них ставлення, що призвело до смерті неповнолітнього.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просила стягнути солідарно із відповідачів майнову шкоду (витрати на спорудження надгробного пам'ятника) у розмірі 38 093 грн та моральну шкоду у розмірі 230 000 грн.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 24 червня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_7 та ТОВ «Мрія» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 37 500 грн та моральну шкоду в розмірі 118 512 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Мрія» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 7 361 грн та моральну шкоду в розмірі 103 456 грн. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 та ТОВ «Мрія» - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про стягнення на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн та відмову у задоволенні її позову в іншій частині.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими .

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України. Вироком встановлено, що директор позаміського закладу оздоровлення та відпочинку ТОВ «Мрія» - ОСОБА_7 неналежно виконував службові обов'язки щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх внаслідок несумлінного до них ставлення, що призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року неповнолітнього ОСОБА_9 Об'єктивна сторона злочину полягає в тому, що 12 червня 2013 року у позаміський заклад оздоровлення та відпочинку ТОВ «Мрія» прибуло на відпочинок 9 неповнолітніх дітей з Лаврівського дитячого будинку Старосамбірського району Львівської області, відповідальну за нагляд за ними особу призначено не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 року неповнолітній ОСОБА_9 разом з іншими неповнолітніми залишив заклад та відправився на річку Опір, де під час купання у невстановленому для цього місці загинув.

На підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стягуючи відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_6. смертю сина, та витрати на спорудження надгробного пам'ятника із ТОВ «Мрія», апеляційний суд виходив із того, що підприємство є особливим суб'єктом, відповідальним за завдання шкоди працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов'язків); з урахуванням характеру страждань матері, сплачених винною особою сум на відшкодування моральної шкоди, засад розумності, виваженості та справедливості розмір відшкодування моральної шкоди становить 103 456 грн; витрати на виготовлення пам'ятника підлягають задоволенню у межах граничної вартості пам'ятників у Львівській області (7 361 грн).

Колегія суддів погоджується із такими висновками, оскільки фактичні обставини справи встановлені судом повно та всебічно на підставі оцінки кожного здобутого доказу окремо та усіх доказів у їх сукупності з дотриманням правил, передбачених ст. ст. 185, 187, 189, 212 ЦПК України.

Неналежне виконання ОСОБА_7 службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, що призвело до смерті ОСОБА_9, встановлено вироком Сколівського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2013 року, що згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України є обов'язковим для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій ОСОБА_7 з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, факт завдання позивачу смертю сина моральної шкоди внаслідок злочину ОСОБА_7 судами встановлено із правильним застосуванням ст. 23, ч. 2 ст. 1168, 1172 ЦК України. При визначенні розміру морального відшкодування враховано вимоги розумності та справедливості. Витрати на спорудження надгробного пам'ятника стягнуто у межах граничної вартості пам'ятників у Львівській області, підстав скасування рішення апеляційного суду в цій частині не вбачається.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом майнового стану ОСОБА_7 як підстави зменшення розміру відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки на підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд не може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, коли шкоди завдано вчиненням злочину. Крім того, апеляційний суд стягнув моральну шкоду із юридичної особи.

Положення ч. 2 ст. 1193 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки судом встановлено, що смерть неповнолітнього ОСОБА_9 є наслідком неналежного виконання ОСОБА_7 службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок несумлінного до них ставлення. Доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Враховуючи те, що висновки апеляційного суду відповідають встановленим у справі обставинам, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргупредставника ОСОБА_7 та товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик