Рішення

від 14.11.2016 по справі 904/8512/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2016 Справа № 904/8512/16

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕЛЕКТРОМОНТАЖ", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

За зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕЛЕКТРОМОНТАЖ", м. Дніпро

про стягнення договірної санкції за неналежне виконання зобов'язання

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - представник за дов. б/н від 27.10.2016

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - представник за дов № 10 від 29.01.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського" про стягнення заборгованості у сумі 92942, 04 грн., з яких: 84739, 89 грн. - основний борг, 2467, 09 грн. - три відсотки річних, 5735, 06 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 15-0160-02 від 21.01.2015 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 07.11.2016.

01.11.2016 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 105632, 21 грн., з яких:

94520, 83 грн. - основний борг, 3253, 06 грн. - три відсотки річних, 7858, 32 грн. - інфляційні втрати.

Відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

01.11.2016 від відповідача надійшлов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що у тій частині позову, що стосується стягнення заборгованості за поставлений товар згідно специфікацій № 1, 2, 5 у нього відсутні заперечення щодо заявлених сум основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за товар, поставлений згідно специфікації № 4, відповідач зазначив, що фактичне отримання товару за даною специфікацією відбулось не 11.08.2015, як зазначає позивач, а 18.09.2016.

Також, відповідач просив суд, на підставі ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення суду на 2 місяці шляхом сплати боргу щомісяця рівними частинами або відстрочку виконання рішення до 30.12.2016.

01.11.2016 Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3463, 17 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки № 15-0160-02 від 21.01.2015 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 зустрічний позов було прийнято судом до розгляду та його розгляд призначено разом із первісним позовом на 07.11.2016.

У судовому засіданні 07.11.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 14.11.2016. Після перерви розгляд справи продовжено.

14.11.2016 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій він зазначив, що згідно специфікації № 4 до договору періодом прострочення є 16.09.2016-26.10.2016, оскільки товару за даною специфікацією відповідачем було отримано 18.08.2016, а не 11.08.2016, як зазначає позивач.

Крім того, у даному відзиві висловлено клопотання про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду до 30.12.2016, на підставі ст. 83 ГПК України.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні не заперечив проти задоволення зустрічного позову.

У судовому засіданні 14.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" (далі - позивач, покупець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - відповідач, продавець) було укладено договір поставки № 15-0160-02 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікаціях, які додаються до цього договору, далі - товар.

Згідно з п. 1.2 договору, кількість, номенклатура, ціна, терміни поставки та умови оплату товару визначені в специфікаціях, які додаються до цього договору, що складають його невід'ємну частину.

Поставка товару здійснюється на умовах передбачених у специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину, відповідно до "Інкотермс-2010" (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що датою поставки вважається дата одержання товару, зазначена покупцем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній (далі - товарно-супровідні накладні).

Згідно п. 3.5 договору, право власності на товар від продавця до покупця переходить в момент передачі товару на складі покупця, з підписанням товарно-супровідних накладних.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в порядку, зазначеному в специфікаціях. У випадку, якщо умовами оплати передбачена попередня оплата, то продавець зобов'язаний надати оригінал рахунку на попередню оплату. податкова накладна надається продавцем у строки, згідно чинного законодавства.

Специфікацією № 1 сторони погодили поставку товару на загальну суму 48276, 36 грн. Умови поставки - СРТ - склад покупця, м. Дніпродзержинськ. Умови оплати - 50 % попередня оплата на підставі виставленого рахунку на оплату, 50 % - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату.

Додатковою угодою № 1 від 06.02.2015 сторони погодили доповнити договір специфікацією № 2, якою погодили поставку товару на загальну суму 40993, 08 грн. Умови поставки - СРТ - склад покупця, м. Дніпродзержинськ. Умови оплати - 50 % попередня оплата на підставі виставленого рахунку на оплату, 50 % - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату (арк. с. 20-21).

Додатковою угодою № 2 від 17.02.2015 сторони погодили доповнити договір специфікацією № 3, якою погодили поставку товару на загальну суму 11040 грн. Умови поставки - СРТ - склад покупця, м. Дніпродзержинськ. Умови оплати - 50 % попередня оплата на підставі виставленого рахунку на оплату, 50 % - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату (арк. с. 22-23).

Додатковою угодою № 3 від 20.05.2015 сторони погодили доповнити договір специфікацією № 4, якою погодили поставку товару на загальну суму 64800 грн. Умови поставки - СРТ - склад покупця, м. Дніпродзержинськ. Умови оплати - 50 % попередня оплата на підставі виставленого рахунку на оплату, 50 % - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату (арк. с. 24-25).

Додатковою угодою № 5 від 26.06.2015 сторони погодили доповнити договір специфікацією № 5, якою погодили поставку товару на загальну суму 18128, 34 грн. Умови поставки - СРТ - склад покупця, м. Дніпродзержинськ. Умови оплати - 50 % попередня оплата на підставі виставленого рахунку на оплату, 50 % - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату (арк. с. 27-28).

Також, умовами вищевказаних специфікацій сторони домовились, що у разі збільшення або зменшення курсу євро більш ніж на +/- 3%, вартість товару в гривнях перераховується відповідно до курсу гривні до євро, встановленого НБУ на дату, що передує здійсненню платежу, за формулою, що наведена у тексті специфікацій (арк. с. 18-19).

Відповідач, на виконання умов специфікацій "1, 2, 4, 5 до договору, здійснив на підставі виставлених позивачем рахунків (арк. с. 29-30, 42, 50), попередню оплату за товар у сумі 100877, 56 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку (арк. с. 31, 43, 51).

На виконання умов договору та специфікацій до нього, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 195398, 39, що підтверджується видатковими накладними підписаними обома сторонами (арк. с. 32-34, 44, 52).

Таким чином, несплаченою залишається вартість поставленого товару у розмірі 94520, 83 грн., що визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими видатковими накладними та не надано доказів повної його оплати на суму 94520, 83 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 94520, 83 грн.

За порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, позивач нарахував три відсотки річних за період з 20.07.2015 по 26.10.2016 у розмірі 3253, 06 грн. та інфляційні втрати у сумі 7858, 32 грн. за період серпень 2015 - вересень 2016.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 7858, 32 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 3253, 06 грн., суд задовольняє дану вимогу частково у розмірі 3239, 95 грн., з огляду на наступне.

Товар за специфікацією № 4 був поставлений відповідачу згідно видаткової накладної № 1108-4 від 11.08.2016, у зв'язку з чим позивачем розраховано період прострочення оплати товару починаючи з 11.09.2015 (дата поставки 11.08.2015 + 20 банківських днів).

Тоді як, відповідачем товар, поставлений згідно видаткової накладної № 1108-4 від 11.08.2016, фактично було отримано 18.08.2016, що підтверджується записами, вчиненими службовими особами ПАТ "ДМКД" на вищевказаній видатковій накладній при оформленні ввезення товару через контрольно-пропускний пункт на території складу ПАТ "ДМКД" та прибутковим ордером № 1672 від 18.08.2015, складеним на складі покупця (арк. с. 152-153).

Враховуючи наведене, прострочення оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1108-4 від 11.08.2016, починається з 16.09.2016 (18.08.2016 + 20 банківських днів).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1584, 28 грн.

Зважаючи на заяву відповідача за первісним позовом про відстрочку виконання рішення суду на два місяці, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При розгляді заяви відповідача за первісним позовом про відстрочку виконання рішення, судом враховано правові позиції, що викладені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9. Так, у пункті 7.1.1 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 30.12.2016.

Беручи до уваги заяву відповідача за первісним позовом про відстрочку виконання рішення суду, у зв'язку із складним фінансовим становищем, господарський суд вважає за можливе задовольнити дану заяву відповідача за первісним позовом та відстрочити виконання рішення суду до 30.12.2016.

Щодо зустрічної позовної заяви.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3463, 17 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки № 15-0160-02 від 21.01.2015 та специфікації № 4 до нього в частині своєчасної поставки товару.

Відповідач за зустрічним позовом, у судовому засіданні 14.11.2016, не заперечив проти задоволення зустрічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що специфікацією № 4 до договору сторони передбачили поставку товару на суму 64800 грн. Умови поставки - СРТ - склад покупця, м. Дніпродзержинськ. Умови оплати - 50 % попередня оплата на підставі виставленого рахунку на оплату, 50 % - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату.

Термін поставки товару - протягом 35 календарних днів з моменту перерахування покупцем 50 % попередньої оплати, з правом дострокової поставки (арк. с. 24-25).

Відповідач за зустрічним позовом 26.05.2016 виставив позивачу за зустрічним позовом рахунок на оплату № 2605-1 на суму 63841, 26 грн. (арк. с. 42).

12.06.2015 позивач за зустрічним позовом здійснив передплату на користь відповідача за зустрічним позовом у сумі 31920, 62 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку (арк. с. 43).

З урахуванням дати здійснення попередньої оплати (12.06.2015), відповідно до специфікації № 4 до договору, продавець зобов'язаний був поставити покупцю товар не пізніше 17.07.2015.

Однак, як встановлено судом вище, товар за специфікацією № 4 був поставлений продавцем покупцю лише 18.08.2015 (арк. с. 152-153).

У зв'язку з вищевикладеним, позивач за зустрічним позовом, на підставі п. 8.2 договору, нарахував відповідачу за зустрічним позовом відсотки за користування чужими грошовими коштами у період з 18.07.2015 по 17.08.2015 у розмірі 3463, 17 грн.

Статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до 8.2 договору, у разі якщо продавець, отримавши суму попередньої оплати за товар, не передав його у встановлений термін, він зобов'язаний сплатити на користь покупця за весь час користування чужими коштами відсотки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день, від суми отриманої попередньої оплати, з дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування річних за користування чужими коштами, зазначає наступне.

З наданого позивачем за зустрічним позовом розрахунку (арк. с. 128) вбачається, що останнім здійснено нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами за 66 днів, тоді як період з 18.07.2015 по 17.08.2015 має 31 день.

Також, із формули, за якою позивачем за зустрічним позовом розраховано відсотки за користування чужими грошовими коштами, вбачається, що останні ним розраховані із використанням формули для нарахування пені (сума боргу * подвійна облікова ставках * кількість днів прострочення / 100 * 365), тоді як формула для розрахунку відсотків за користування чужими грошовими коштами інша (сума передплати * кількість днів * розмір відсотків / 100).

Здійснивши перерахунок за вищенаведеною формулою та правильну кількість днів прострочення (31920, 62 грн. * 60 * 31 / 100), відсотки за користування чужими грошовими коштами склали 593723, 53 грн.

Однак, у пункті 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, зокрема, за межі заявленого позивачем за зустрічним позовом максимального розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд задовольняє вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом відсотків за користування чужими грошовими коштами повністю у розмірі 3463, 17 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісну позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8, прим. 78/2; ідентифікаційний код 36295923) основний борг у сумі 94520, 83 грн., три відчотки річних у розмірі 3239, 95, інфляційні втрати у сумі 7858, 32 грн. та 1584, 28 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Відстрочити виконання виконання рішення суду про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" основного боргу у сумі 94520, 83 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3239, 95, інфляційних втрат у сумі 7858, 32 грн. та 1584, 28 грн. витрат зі сплати судового збору до 30.12.2016.

Зустрічну позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8, прим. 78/2; ідентифікаційний код 36295923) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18б; ідентифікаційний код 05393043) відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3463, 17 грн. та 1378 витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.11.2016

Суддя ОСОБА_3