Постанова від 15.11.2016 по справі 809/1188/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа № 809/1188/16

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

За участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпульс»

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 02.09.2016 ,-

ВСТАНОВИВ:

13.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі- ТзОВ) «Будімпульс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 02.09.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Будімпульс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово- господарських операцій із ТОВ «Люфт Сервіс» за період з 16.10.2015 по 30.05.2016 посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області складений акт за № 481/09-19-14-01/37419669 від 19.08.2016. Згідно вказаного акту податковим органом встановлено, що позивач порушив вимоги пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занизив податок на прибуток за 2015 рік на 65978 грн та податок на додану вартість, який підлягав сплаті до державного бюджету за жовтень та листопад 2015 року, в сумі 105000 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 № НОМЕР_1, від 02.09.2016, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно в сумі 65978,00 грн та 131250,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржених рішень стали висновки податкового органу щодо відсутності факту настання реальних правових наслідків за господарськими операціями з ТзОВ «Люфт Сервіс» на підставі укладеного договору поставки товару ( щебінь породи карбонатної фракції 80-120 ( м-400) за № 020/10 від 20.10.2015 року. Вказані висновки відповідач мотивував тим, що вироками Сихівського суду м. Львова від 10.05.2016, 21.06.2016 посадових осіб ТОВ ««Люфт Сервіс» ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України.

Позивач вважає дані висновки відповідача неправомірними, оскільки здійснення поставки товару згідно вищезазначеного договору поставки підтверджується у відповідності до вимог чинного законодавства належними первинними документами, зокрема податковими, видатковими та товаро-транспортними накладними, а проведення розрахунків за отриманий товар - платіжними дорученнями. Позивач придбав у ТОВ « Люфт Сервіс» щебінь породи карбонатної фракції 80-120 ( м-400) для подальшого виготовлення та реалізації вапна та гіпсових сумішей. При цьому фактичне зайняття підприємством даним видом діяльності та приналежність ТзОВ «Будімпульс» до реального сектору економіки підтверджується даними акту перевірки.

Таким чином, позивач зазначає, що контролюючим органом не доведено неможливість здійснення вищезазначених господарських операцій, а відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення просить визнати протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представник позивач заявлені позовні вимоги підтримала із вищенаведених підстав. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Суду пояснила, що відповідно до висновків акта перевірки ТзОВ «Будімпульс» за № 481/09-19-14-01/37419669 від 19.08.2016, посадовими особами податкового органу встановлено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, що призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2015 рік та податку на додану вартість за жовтень та листопад 2015 року. Вказала, що ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями щодо придбання позивачем товару ( щебіню) у ТОВ «Люфт Сервіс» підтверджено матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016140000000003 від 05.01.2016, в ході якого встановлено відсутність у підприємства- контрагента позивача основних фондів для здійснення підприємницької діяльності. Крім того посадових осіб підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вироками Сихівського суду м. Львова відповідно від 10.05.2016 та 21.06.2016 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України. Отже, викладені в акті перевірки вищезгадані висновки представник відповідача вважає обґрунтованими, а відтак оскаржені повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 02.09.2016 правомірними та такими, що прийняті контролюючим органом в межах повноважень та на підставі приписів чинного законодавства. В задоволенні позову просила відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Будімпульс» ( код ЄДРПОУ 37419669) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Люфт Сервіс» ( код ЄДРПОУ 38456990) за період з 16.10.2015 по 30.05.2016 .

За результатами перевірки складено акт за № 481/09-19-14-01/37419669 від 19.08.2016, в якому посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області зафіксовано, що ТзОВ «Будімпульс» порушено :

- пункти 44.1, 44.2 статті 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-МШ ( із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 65978 грн.

-пункти 198.1,198.3, 198.6 статті 198, пункти 201.1, 201.4 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету в розмірі 105000 грн, в тому числі за жовтень 2015 року в сумі 40780 грн та за листопад 2015 року в сумі 64220 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення, форми "Р":

№ НОМЕР_2 від 02.09.2016 - згідно якого відповідачу збільшено на 65978 грн суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств. ( арк. справи 59, том I).

№ НОМЕР_1 від 02.09.2016 - згідно якого відповідачу збільшено на 131250 грн суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, з яких 105000 грн - за основним платежем та 26250 грн -штрафними санкціями. ( арк.справи 61, том I).

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача суд зазначає наступне.

Згідно із умовами договору від 20.10.2015 за № 020/10, укладеного між ТОВ « Люфт Сервіс» ( продавець) та ТзОВ « Будімпульс» ( покупець), продавець зобов'язувався поставити щебінь породи карбонатної фракції 80-120 ( М-400) ( далі-товар), а покупець прийняти і сплати за товар згідно додатків до договору. Кількість товару, що поставляється по позиціях обмовляється в додатках до договору. Кількість товару +/- 5 % від опціону продавця. Розрахунки при цьому проводяться за фактичну продану кількість. На кожну партію товару, що поставляється продавець зобов'язаний видавати сертифікат, що засвідчує відповідність його вимогам стандарту, або технічних умов. Ціна на товар фіксується в додатках ( специфікаціях). Орієнтовна вартість договору на момент його висновку складає 1 100 000 грн з ПДВ. Розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця і обмовляється в додатках ( специфікаціях) до договору. ( арк.справи 237-240, том II).

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Люфт Сервіс» складено та виписано видаткові накладні № РН-0000001 від 20.10.2015, № РН-0000008 від 30.10.2015, № РН-0000046 від 20.11.2015, № РН-0000035 від 20.10.2015 на загальну суму 650000, 00 грн, в т.ч ПДВ 108 333,33 грн. ( арк. справи 233-236, том. II). На вищезазначений товар ТОВ «Люфт Сервіс» виписані податкові накладні за № 1 від 20.10.2015, №8 від 30.10.2015, № 35 від 06.11.2015, № 46 від 20.11.2015. ( арк. справи 243-246, том II).

У виписаних ТОВ «Люфт Сервіс» видаткових та податкових накладних проставлено підпис та ПІБ у графі від постачальника- Михайлишин П.Д., вказано номенклатуру і кількість придбаного товару( щебіню). Дані видаткові накладні скріплені печатками ТОВ «Люфт Сервіс» ( код 38456990) та ТзОВ «Будімпульс».

Поставка товару ( щебіню) здійснювалося транспортом, а саме автомобілями НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 відповідно до товаро-транспортних накладних від 19.10.2015, 20.10.2015, 21.10.2015, 22.10.2015, 23.10.2015, 27.10.2015, 28.10.2015, 29.10.2015, 30.10.2015, 02.11.2015, 03.11.2015, 09.11.2015, 10.11.2015, 11.11.2015 12.11.2015, 17.11.2015,18.11.2015. ( арк. справи 95-250, том I, арк.справи 1-84, том II). Згідно вказаних товаро-транспортних накладних вантажовідправником товару ( щебіню) є ТОВ «Люфт Сервіс», вантажоодержувачем- ТзОВ «Будімпульс» , пункт навантаженння- Львівська область, село Тростянець, пункт розвантаження- м. Бурштин. Розрахунок з ТОВ «Люфт Сервіс» за отриманий товар( щебінь) проведено повністю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Люфт Сервіс» № 260043550147763 в ПАТ «Ідея Банк» згідно платіжних доручень № 402 від 20.10.2015, № 407 від 29.10.2015, № 408 від від 30.10.2015, № 415 від 06.11.2015, № 424 від 20.11.2015 на загальну суму 650000 грн. ( арк. справи 205-209, том. II).

Крім того ТзОВ «Будімпульс» проведено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Люфт Сервіс» № 260043550147763 в ПАТ «Ідея Банк» на суму 94000 грн згідно платіжних доручень № 433 від 25.11.2015, № 435 від 28.12.2015, № 432 від 18.12.2015, № 437 від 05.01.2016 . ( арк. справи 211-213, том. II).

Однак вищезазначені докази суд вважає такими, що не підтверджують реальність настання правових наслідків за господарськими операціями між ТОВ «Люфт Сервіс « та ТзОВ «Будімпульс», оскільки на переконання суду саме лише перерахування коштів контрагенту та документальне оформлення господарських операцій не можуть свідчити про їх реальний характер з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016140000000003 від 05.01.2016 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального Кодексу України, встановлено, що ТОВ «Люфт Сервіс» перебуває на обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та немає необхідних умов для здійснення підприємницької, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Вироками Сихівського районного суду м. Львова від 21.06.2016 по справі № 464/4705/16-к ( рішення набрало законної сили 21.07.2016) та від 10.05.2016 по справі № 464/3867/16-к ( рішення набрало законної сили 09.06.2016) відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених частиною 2 статі 27 та частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України. ( арк. справи 91-94, том II). Судом затверджено угоду від 27 квітня 2016 року між ОСОБА_4Ю та прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області про визнання винуватості.

Судом встановлено, що вищезазначені особи здійснили придбання ТОВ «Люфт Сервіс» ( код ЄДРПОУ 38456990) з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених операцій з купівлі- продажу товарів ( надання послуг, виконання робіт) та вчинили співучасть з невстановленими слідством особами у фіктивному підприємництві. При цьому судом встановлено, що ТОВ «Люфт Сервіс» використовувався раніше відкритий рахунок у Львівському відділенні № 1 ПАТ «Ідея Банк» ( МФО 336310) № 26004355014763. Судом встановлено, що службовою особою та єдиним працівником ТОВ «Люфт Сервіс» в період з 16.10.2015 по 30.11.2015 був ОСОБА_3, а період з 30.11.2015 по даний час - ОСОБА_4, які з метою отримання додаткового заробітку підписали ряд документів для придбання, перереєстрації ТОВ «Люфт Сервіс» та внесення змін для використання банківського рахунку в ПАТ «Ідея Банк».

Згідно із частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законої сили, є обов'язковиим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що у ТОВ «Люфт Сервіс» були відсутні необхідні матеріально-технічні умови для здійснення господарських операцій з поставки товару, а метою діяльності даного товариства було здійснення незаконної господарської діяльності шляхом надання податкових пільг іншим суб'єктам господарювання, в тому числі ТзОВ «Будімпульс».

Крім того, як встановлено судом при проведенні перевірки позивачем не були представлені акти прийому передачі вантажу, журналу в'їзду автотранспорту з товаром на територію підприємства та його виїзду після розвантаження, сертифікати, що засвідчують відповідність вимогам стандарту та технічним умовам.

У наданих позивачем товаро-транспортних накладних від 19.10.2015, 20.10.2015, 21.10.2015, 22.10.2015, 23.10.2015, 27.10.2015, 28.10.2015, 29.10.2015, 30.10.2015, 02.11.2015, 03.11.2015, 09.11.2015, 10.11.2015, 11.11.2015 12.11.2015, 17.11.2015,18.11.2015 в пункті навантаження вказано лише назву населеного пункту с. Тростянець Львівської області, без зазначення адреси, пункт розвантаження зазначено м. Бурштин, однак розвантаження проводилося за юридичною адресою підприємства - с. Дем'янів, вул. Львівська,78. Крім того згідно із довідкою Регіонального сервісного центру в Івано-Франківській області Міністерства внутрішніх справ України за № 1632 від 09.11.2016 транспортні засоби MAN ВС 8117 АВ, DAF ВС2240 СК, РЕНО ВС 1675 ВІ, якими у відповідності до вищезазначених товаро-транспортних накладних здійснювалася поставка товару ( щебіню ) ТОВ «Люфт Сервіс», у період з 19.10.2015 по 18.11.2015 вищевказані транспортні засоби не реєструвалися та тимчасові талони на право керування не видавалися. ( арк. справи 247, том II).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XVI (далі-Закон № 996-XVI ) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від - 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як слідує із змісту вказаних правових норм наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема повинні відображати реальні товарні операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи ( на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати повинні мати обов'язкові такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст.8 Закону № 996-XVI відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та /або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Отже, відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом вищевказаних приписів пункту 44.1. статті 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків- учасників відповідних операцій. Ваговим аргументом дефектності первинних документів є експертизи підписів або пояснення особи про те, що вона не підписувала документи, не реалізовувала товар, не надавала послуги тощо , враховуючи , що підпис особи, яка склала документ, є обов'язковим реквізитом, то в такому випадку такий документ не буде мати юридичної сили первинного документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 05.03.2012 року по справі № 21-421а11, в якій зазначено, що « якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема і й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформлениим та підписаними повноважними особами звітними документами, які повідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сумм ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності».

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, підтверджують правомірність визначення валових витрат та формування податкового кредиту, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням вищенаведених законодавчих норм та фактів встановлених в ході судового розгляду суд дійшов висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Люкс Сервіс» щодо придбання позивачем товару ( щебіню породи карбонатної фракції 80-120 ( М-400) згідно укладеного договору поставки товару № 020/10 від 20.10.2015 року, та відповідно судом встановлено, що ТзОВ «Будімпульс» відображено у податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені в первинних документах, що суперечить приписам чинного законодавства.

За таких обставин оскаржені повідомлення-рішення № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 від 02.09.2016, згідно яких відповідачу збільшено розмір грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є такими, що прийняті податковим органом правомірно, в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства , а відтак в в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.с.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2016 року.