Ухвала

від 15.11.2016 по справі 804/4268/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2016 рокусправа № 804/4268/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

відповідача: ОСОБА_1Г,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомобіліст" в особі ліквідатора ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року

у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Автомобіліст" в особі ліквідатора ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного Акціонерного товариства "АВТОМОБІЛІСТВ» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і місті м.Орджонікідзе Дніпропетровської області грошову суму по платежам, що підлягають капіталізації, в розмірі 241 582,08 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Приватним акціонерним товариством "Автомобіліст" в особі ліквідатора ОСОБА_1Г.) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що обов'язковою умовою застосування Порядку капіталізаці платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, є факт визнання підприємства банкрутом. Зазначеним Порядком передбачено стягнення коштів саме з підприємства банкрута та не передбачене право Фонду щодо стягнення таких виплат у судовому порядку з організацій, що ліквідуються не за процедурою банкрутства, тобто у відповідача відсутнє право на звернення до суду з метою примусового стягнення капіталізованих платежів. Припинення відповідача відбувається шляхом його добровільної ліквідації, а не у зв'язку з банкрутством, що підтверджує факт неможливості стягнення сум капіталізованих платежів, отже дія Порядку №765 від 06.05.2000 року на відповідача не розповсюджується.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що ліквідація підприємства, що є платником страхових внесків за рішенням загальних зборів поза процедурою банкротства у жодному випадку не звільняє таке підприємство від обов'язку здійснити капіталізацію платежів; правова позиція щодо наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат висловлена ВСУ у постанові від 26.06.2012 року справа №21-156а12. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Автомобіліст" зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області як платник обов'язкових страхових внесків. Рішенням засновників ОСОБА_2 "Автомобіліст" 06.10.2015 року прийнято рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

ОСОБА_2 В«АВТОМОБІЛІСТВ» передано відділенню Фонду на облік підтверджуючі документи на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для здійснення виплат щомісячної грошової допомоги в разі втрати працездатності.

У зв'язку з прийняттям рішення про припинення ОСОБА_2 "АВТОМОБІЛІСТ" в результаті ліквідації відділення Фонду 06.11.2015р. направило на адресу ліквідаційної комісії на ім'я голови комісії ОСОБА_1 рекомендованим з повідомленням листом заяву про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 356 067,41 грн., що складається з платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з застрахованими особами. Заява отримана 23.11.2015р. На адресу відділення Фонду, як кредитора ОСОБА_2 "АВТОМОБІЛІСТ", від ліквідатора не надходило письмового повідомлення або будь-якої письмової інформації про розгляд по суті заявлених грошових вимог по капіталізованим платежам.

22.01.2016р. Відділення Фонду направило ліквідатору ОСОБА_2 "АВТОМОБІЛІСТ" ОСОБА_1 лист про надання інформації стосовно розгляду заявлених кредиторських вимог та розрахунок, однак від ліквідатора не надходило письмового повідомлення або будь-якої письмової інформації про розгляд по суті заявлених грошових вимог по капіталізованим платежам.

30.04.2016р. у зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_4, відділенням Фонду на адресу ліквідатора ОСОБА_2 В«АВТОМОБІЛІСТВ» направлено уточнений розрахунок до заяви про визнання капіталізованих платежів з проханням розглянути заяву та надати відповідь про визнання або відхилення капіталізованих вимог. Відповідь не надійшла.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", норми Постанови Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати та сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно до п.2 Порядку капіталізації, розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1. щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2. витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3. витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4. витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5. витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації інваліда;

6. одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи наведений порядок, позивач здійснив розрахунок нарахування капіталізації платежів відносно потерпілої ОСОБА_3 інваліда 3 групи з трудового каліцтва. ОСОБА_3 народилася 30.11.1956р. Станом на 06.11.2015 досягнула віку 59 років.

Згідно з Таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя жінок Україні за 2014 рік, складеною Державною службою статистики України та наданою Фонду соціального страхування від нещасних випадків для практичного використання у роботі щодо розрахунку капіталізованих платежів, середня очікувана тривалість життя для жінок при досягненні віку 59 років становить ще 21,53 років.

Сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_3 станом на 31.01.2015р. складає 653,12 грн.

Відповідно до Порядку, капіталізації підлягають платежі по щомісячним страховим виплатам за 258,36 місяців (21,53 років): 653,12грн. х 258,36 міс. = 168 740,08 грн.

Санаторно-курортне лікування 1 раз на 3 роки. Середня вартість путівки у 2015р. склала 10406,00грн. за 21,53 роки кількість разі лікування становить 7 (10406,00 х 7 = 72842,00грн.).

Таким чином, загальна сума капіталізованих грошових вимог відділення Фонду станом на 06.11.2015р. складає 241 582,08 грн.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ліквідація підприємства, що є платником страхових внесків, за рішенням загальних зборів поза процедурою банкротства не звільняє таке підприємство від обов'язку здійснити капіталізацію платежів.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги правову позицію ВСУ, що висловлена у постанові від 26.06.2012 року справа №21-156а12 щодо наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомобіліст" в особі ліквідатора ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник