Ухвала

від 08.11.2016 по справі 804/771/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа № 804/771/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровського МГУ ДФС про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №57 від 08.02.2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ "ДТРЗ".

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскаржуваний наказ було винесено за відсутності обґрунтованих підстав, зокрема, при складанні запиту від 06.01.2016 року згідно п. 73.3 ст. 73 ПКУ, запит має містити посилання на факти виявлених порушень позивачем, для з'ясування яких витребовуються певні документи. При цьому, можливі порушення платником податків положень чинного законодавства не є підставою для направлення запитів; факт порушення має чітко вбачатися з аналізу податкової інформації.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що складання та направлення запиту передбачено нормами Податкового кодексу України. Зазначає, що виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, тому позивачу направлено запит.

В запереченнях на апеляційну скаргу (письмові пояснення) позивач зазначив, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що в запиті не були зазначені факти, що свідчать про порушення позивачем конкретних норм законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2016 року податковим органом прийнято наказ №57 від 08.02.2016 року В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "ДТРЗ", в якому зазначено, що на підставі п. 75.1 ст. 75 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" з питання дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами ТОВ "КРАЯНИ" у липні, серпні, вересні, жовтні 2015 року, ТОВ "ПРОМТЕХКОМПАНИ" у липні, серпні, вересні 2015 року, ТОВ "ТРАНСБАУ ПЛЮС" у липні, серпні 2015року, ТОВ "УКРПРОМСНАБ" у серпні 2015 року, ТОВ "АЛЬФА СІНЕРЖІ" у жовтні 2015 року, ТОВ "СІЛВЕР ЛТД" у липні, жовтні 2015 року та ТОВ "РЕСОЛВ" у жовтні 2015 року.

Копію Наказу від 08.02.2016 року отримано позивачем 09.02.2016 року.

Листом №15-01/35 від 09.02.2016 року позивачем було відмовлено відповідачу у допуску до перевірки.

У зв'язку з відмовою у допуску податкового органу до перевірки, податковим опрганом складено акт від 09.02.2016 року № 8/28-01-40-00659101 В«Про недопуск до проведення перевіркиВ» .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підпунктами 20.1.2, 20.1.3, 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали;

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України право податкових органів отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно із п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, документальна позапланова перевірка може бути проведена лише у разі ненадання документів та відповідних письмових пояснень платником податків на обов'язків письмовий запит податкового органу, право надіслання якого поставлено законодавцем в залежність від отримання податкової інформації, яка свідчить про наявність фактів порушення платником платків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, отримана контролюючим органом податкова інформація та направлений платнику податків за результатами її аналізу письмовий запит - мають містити посилання на факти виявлених порушень цим платником податків вимог чинного законодавства, для з'ясування яких і витребуються певні документи.

Слід зазначити, що виявлені за результатом здійснення аналізу податкової інформації факти можливого порушення платником податків положень чинного законодавства не є підставою для направлення запитів, оскільки за наслідками змін, які були внесені у підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, - вилучено слово «можливі», що на думку колегії суддів апеляційної інстанції свідчить про те, що факт порушення платником податків має бути чітко вбачатися з аналізу податкової інформації, а не зазначати про можливі порушення. Тобто зміни в зазначену норму були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку .

Таким чином, виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. Тільки за таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року справа № 21-425а14.

Також, пунктами 9-12 В«Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитомВ» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010р. (далі - Порядок 1245) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2016 року позивачем отримано запит податкового органу № 362/10/28-01-40-16 від 06.01.2016 року В«Про надання інформації та її документального підтвердження щодо відносин з суб'єктами господарювання за період квітень-жовтень 2015 рокуВ» .

При цьому, позивач листом від 27.01.2016 року № 15-01/43 повідомив про неможливість надання копій документів, у зв'язку з допущеними відповідачем порушень при складанні запиту від 06.01.2016 року, зокрема п.73.3 ст. 73 ПК України та зазначив , що не відмовляється надати копії документів, що запитуються, за умови отримання запиту з додержанням всіх правомірних вимог відповідно до діючого законодавства.

Досліджуючи зміст вказаного запиту, встановлено, що податковий орган в якості підстави для надання інформації зазначає, що за 2015 рік позивачем неправомірно визначено податковий кредит по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що є недостовірними даними в деклараціях з ПДВ. Відповідні висновки податковий орган зробив на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, за якими з'ясовано, що податковий кредит позивача, сформовано на підставі документів оформлених з порушеннями норм законодавства та податковій інформації по підприємствам-контрагентам, а саме актів перевірок, що надійшли від інших державних податкових інспекцій.

Однак, згідно до абз. 5 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

У своєму запиті податковий орган не вказував про вручення/невручення податкових повідомлень-рішень контрагентам позивача або про їх відкликання. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для направлення податковим органом запиту.

Таким чином, запит податкового органу № 362/10/28-01-40-16 від 06.01.2016 року В«Про надання інформації та її документального підтвердження щодо відносин з суб'єктами господарювання за період квітень-жовтень 2015 рокуВ» було складено з порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що положеннями ст.21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник