Постанова

від 16.04.2019 по справі 804/771/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/771/16

адміністративне провадження №К/9901/41517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у складі судді Гончарової І.А.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року у складі колегії суддів Дурасової Ю.В., Щербака А.А., Баранник Н.П.

у справі № 804/771/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

19 лютого 2016 року Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський тепловозоремонтний завод (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС (після реорганізації Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби), (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ про проведення перевірки, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу № 57 від 8 лютого 2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ ДТРЗ . Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наказ № 57 від 8 лютого 2016 року винесено за відсутності обґрунтованих підстав, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

У липні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на невідповідність висновків фактичним обставинам справи, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалите нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство стверджує, що спірний наказ винесено за відсутності обґрунтованих підстав, наполягає на залишенні касаційної скарги без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, 21 січня 2016 року позивачем отримано запит податкового органу № 362/10/28-01-40-16 від 6 січня 2016 року Про надання інформації та її документального підтвердження щодо відносин з суб'єктами господарювання за період квітень-жовтень 2015 року .

Як вбачається зі змісту вказаного запиту, податковий орган в якості підстави для надання інформації зазначає, що за 2015 рік позивачем неправомірно визначено податковий кредит по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що є недостовірними даними в деклараціях з ПДВ. Відповідні висновки податковий орган зробив на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, за якими з'ясовано, що податковий кредит позивача, сформовано на підставі документів оформлених з порушеннями норм законодавства та податковій інформації по підприємствам-контрагентам, а саме актів перевірок, що надійшли від інших державних податкових інспекцій.

Позивач листом від 27 січня 2016 року № 15-01/43 повідомив про неможливість надання копій документів, у зв'язку з допущеними відповідачем порушень при складанні запиту, зокрема пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та зазначив, що не відмовляється надати копії документів, що запитуються, за умови отримання запиту з додержанням всіх правомірних вимог відповідно до діючого законодавства.

8 лютого 2016 року податковим органом прийнято наказ № 57 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , в якому зазначено, що на підставі пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами ТОВ "КРАЯНИ"" (код ЄДРПОУ 21864584) у липні, серпні, вересні, жовтні 2015 року, ТОВ "ПРОМТЕХКОМПАНИ" (код ЄДРПОУ 36726219) у липні, серпні, вересні 2015 року, ТОВ "ТРАНСБАУ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37276770) у липні, серпні 2015року, ТОВ "УКРПРОМСНАБ" (код ЄДРПОУ 31682524) у серпні 2015 року, ТОВ "АЛЬФА СІНЕРЖІ" (код ЄДРПОУ 39414945) у жовтні 2015 року, ТОВ "СІЛВЕР ЛТД" (код ЄДРПОУ 39166228) у липні, жовтні 2015 року та ТОВ "РЕСОЛВ" (код ЄДРПОУ 39636014) у жовтні 2015 року.

Копію спірного наказу отримано позивачем 9 лютого 2016 року. Листом № 15-01/35 від 9 лютого 2016 року Товариством відмовлено податковому органу у допуску до перевірки.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

За приписами пункту 73.3 сттатті 73 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави - за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий орган в якості підстави для надання інформації зазначає, що за 2015 рік позивачем неправомірно визначено податковий кредит по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що є недостовірними даними в деклараціях з ПДВ. Відповідні висновки податковий орган зробив на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, за якими з'ясовано, що податковий кредит позивача, сформовано на підставі документів оформлених з порушеннями норм законодавства та податковій інформації по підприємствам-контрагентам, а саме актів перевірок, що надійшли від інших державних податкових інспекцій. Печатка податкового органу на запиті відсутня.

У своєму запиті податковий орган не вказував про наслідки проведення перевірок контрагентів позивача, вручення/невручення податкових повідомлень-рішень контрагентам позивача або про їх відкликання.

З огляду на зазначене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для направлення податковим органом запиту та неналежне оформлення запиту.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Суд погоджується з доводом Товариства, що, оскільки запит складено не з додержанням вимог діючого законодавства - позивач мав право не надавати документи податковому органу.

З врахуванням вищевикладеного, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що наказ № 57 від 8 лютого 2016 року винесено за відсутності обґрунтованих підстав, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року у справі № 804/771/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Васильєва

І.Я. Олендер