Ухвала

від 17.11.2016 по справі 2-4102/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4102/10 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/1567/16 Категорія: 27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Федонюк С.Ю., Свистун О.В.,

за участю секретаря Концевич Я.О.,

представника заявника Бохонковича В.Є.,

боржника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у цивільній справі № 2-4102/10 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Боржник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. Вважає, що ухвала постановлена при неповно з'ясованих судом обставинах, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відмовити.

Апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 02 червня 2010 року заочним рішенням Луцького міськрайонного суду стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, як основного боржника та ОСОБА_2, як поручителя на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 157 746 грн. 23 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 788 грн. 73 коп. витрат по оплаті судового збору та 60 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з кожного зокрема.

В ході розгляду справи встановлено, що виконавчі листи по даній справі на виконанні у Державній виконавчій службі не перебувають.

20 квітня 2015 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 18, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 27 червня 2006 року № 11014296000, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

За змістом п. 4.1. договору факторингу право власності на права вимоги, які відступаються за цим договором, вважається таким, що перейшло від клієнта фактору в день підписання акта приймання-передачі права вимоги (додаток 1.2.) за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п. 3.2. цього договору. Право вимагати від боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених права вимоги у фактора наступає після виконання фактором зобов'язань, передбачених п. 3.2 цього Договору. Акт приймання-передачі права вимоги, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в додатку 1.2. до цього договору, є доказом передачі права вимоги (а.с. 82-83).

20 квітня 2015 року ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «УкрСиббанк» підписано акт приймання-передачі права вимоги, як передбачено у п. 4.1. договору (а.с. 84).

Отже, з часу укладення договору факторингу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» стало матеріальним правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» щодо боргів ОСОБА_3, ОСОБА_2 (сингулярне правонаступництво, яке виникло внаслідок відступлення права вимоги).

Частиною 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, яка спрямована на примусове виконання рішень судів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов»язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону, у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи подану ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заяву, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звернутись до суду із заявою про заміну стягувача.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у боржника ОСОБА_3 кредитної заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк» не впливають на правильність висновків суду першої інстанції з огляду на те, що інформація про її відсутність була надана після укладення договору факторингу та передачі права грошової вимоги за кредитним договором від 27 червня 2006 року № 11014296000, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", і у встановленому кредитним договором порядку така заборгованість погашена не була.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу боржника слід відхилити, з огляду на безпідставність її доводів, а оскаржувану ухвалу залишити без змін як таку, що постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2016 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді