Постанова

від 21.11.2016 по справі 813/7448/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року № 813/7448/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Булавко О.З.

з участю представників

від позивача - Янчак П.О.,

від відповідача - Кохан Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства (надалі ПрАТ) «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування направлення, наказу, припису,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області про:

- визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки та складення акта № №1308 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами;

- визнання протиправним та скасування направлення на перевірку за №1308;

- визнання протиправним та скасування наказу за №403 і/п від 20.06.2013 року на проведення перевірки;

- визнання протиправним та скасування припису за №668-06 від 18.07.2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області за №668-06 від 18.07.2013 року скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство як станом на момент проведення перевірки так і станом на сьогодні не здійснює виробництво бетону по причині заборони експлуатації асфальтобетонного заводу та опечатування, опломбовування пускових механізмів асфальтно-змішувальних установок, що відповідно унеможливлює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вказане підтверджується актом державної санітарно-епідеміологічної служби України від 08.08.2012 року. Також, у господарській діяльності підприємство природний газ не використовує, що підтверджується актом ПАТ «Львівгаз» від 06.08.2013 року. Крім цього, продовжує позивач, основним видом економічної діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля, яка не передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворення та зберігання відходів та відповідно укладення угоди про передачу відходів на утилізацію.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначає, що під час проведення перевірки були встановленні факти порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а тому інспекцією правомірно було видано припис за №668-06 від 18.07.2013 року.

Представник відповідача дала аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмовити.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

За результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління», Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено акт за №1308/06/ в якому встановлено наступні порушення природоохоронного законодавства:

- заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюються; угода на вивезення відходів або інші документи, які підтверджують передачу відходів на утилізацію іншим підприємствам відсутні (ст.17 Закону України «Про відходи»);

- товариство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з двох стаціонарних джерел здійснюються без дозволу на це спеціально уповноваженого органу (ст.ст.10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

- обстеження земельної ділянки у м.Львові, вул.Дж.Вашингтона, 1, яка перебуває у користування товариства виявлено засмічення земель даної земельної ділянки твердими побутовими відходами (ст.35 Закон України «Про охорону земель», ст.ст.162, 211 ЗК України);

- товариство порушує вимоги екологічної безпеки при зберіганні відходів, а саме тверді побутові відходи, які утворюються підприємством зберігаються на відкритому ґрунті земельної ділянки, якою користується підприємство (ст.33 Закону України «Про відходи»);

- первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів, які утворюються, зберігаються, передаються на утилізацію не здійснюється (ст.17 Закону України «Про відходи»);

- склад та властивості відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища не визначені та не погоджені (ст.ст.17, 26, 33 Закону України «Про відходи»);

- підприємством здійснюється без дозвільне та безлімітне утворення та розміщення відходів (ст.32 Закону України «Про відходи»).

На підставі наведеного акта перевірки відповідачем було прийнято припис за №668-06 від 18.07.2013 рок, яким позивачу приписувалось:

- вести первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів, які утворюються, збираються, зберігаються, передаються на утилізацію (ст.17 Закону України «Про відходи»);

- визначити склад і властивості відходів, які утворюються підприємством, ступінь їх небезпеки для навколишнього природнього середовища (ст.ст17,26,33 Закону України «Про відходи»);

- забезпечити приймання та утилізацію відходів, які утворюються підприємством (ст.17 Закону України «Про відходи»);

- здійснювати утворення та розміщення відходів лише при наявності дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів (ст.32 Закону України «Про відходи»);

- отримати дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів (ст.32 Закону України «Про відходи»);

- здійснювати викиди в атмосферне повітря лише при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст.ст.10,11,33 Закону України «Про відходи»);

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст.ст.10,11,33 Закону України «Про відходи»);

- усунути виявлено перевіркою засмічення земельної ділянки (ст.ст.164, 211 ЗК України, ст.35 Закон України «Про охорону земель»);

- здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки ст.33 Закону України «Про відходи».

Відповідно до визначення ст.1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року за № 187/98-ВР, з наступними змінами та доповнення, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Як передбачено ч.1 ст.33 даного Закону, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Згідно з абзац.2 ч.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року за №2707-XII, з наступними змінами та доповненнями, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Частиною 5 ст.11 цього ж Закону визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що дозволи на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на розміщення та утворення відходів на підприємстві відсутні.

В той же час, в матеріалах справи наявний акт Державної санітарно-епідеміологічної служби України про опечатування (опломбування) від 08.08.2012 року відповідно до якого на ПАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» проведено опечатування, опломбовування пускових механізмів на двох асфальтно-змішувальних установках Д-508.

Також, як вбачається з акта ВАТ «Львівгаз» від 06.08.2013 року та довідки від 07.10.2016 року, товариство не користується природнім газом з липня 2012 року. Газова мережа роз'єднана, вхідна засувка в ГРП перекрита та опломбована.

А відтак, з врахуванням того, що позивач не здійснює господарської діяльності, яка пов'язана з використанням асфальтно-змішувальних установок, з 2012 року, суд вважає, що на час проведення перевірки підприємство не могло здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не виробляло промислових відходів.

Як наслідок, ним не могли бути допущені порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, які зазначені в акті перевірки та щодо яких було винесено припис за №668-06 від 18.07.2013 року.

Таким чином, припис в частині зобов'язання позивача усунути вищенаведені порушення є протиправним.

Однак, в матеріалах справи наявний Акт обстеження засміченої земельної ділянки від 27.06.2013 року відповідно до якого візуальним обстеженням земельної ділянки за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 1, що перебуває у користуванні ПАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління», встановлено засмічення земель земельної ділянки твердими побутовими відходами. Розміри виявленого обстеження засмічення становлять: довжина - 5 м, ширина - 5 м. Відповідно площа засмічених земель становить 25 кв.м. Товщина шару відходів якими відбулось засмічення земель становить 7,5 кв.м.

При цьому, слід зазначити, що голова правління позивача погодився із зазначеними порушеннями підписавши акт обстеження земельної ділянки від 17.06.2013 року.

Крім того, розміщення та зберігання таких відходів не залежить від здійснення господарської діяльності, оскільки такі могли бути розміщені до зупинення діяльності позивача.

У відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що припис за №668-06 від 18.07.2013 року є правомірним лише в частині зобов'язання позивача усунути виявлене перевіркою засмічення земельної ділянки та здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки. В іншій частині оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису за №668-06 від 18.07.2013 року підлягають частковому задоволенню. В частині визнання протиправним та скасування припису за №668-06 від 18.07.2013 року щодо зобов'язання позивача усунути виявлене перевіркою засмічення земельної ділянки та здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки слід відмовити. В іншій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати, виданий Державною екологічною інспекцією у Львівській області, припис за №668-06 від 18.07.2013 року в частині зобов'язання позивача:

- вести первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів, які утворюються, збираються, зберігаються, передаються на утилізацію (ст.17 Закону України «Про відходи»);

- визначити склад і властивості відходів, які утворюються підприємством, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища (ст.ст17,26,33 Закону України «Про відходи»);

- забезпечити приймання та утилізацію відходів, які утворюються підприємством (ст.17 Закону України «Про відходи»);

- здійснювати утворення та розміщення відходів лише при наявності дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів (ст.32 Закону України «Про відходи»);

- отримати дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів (ст.32 Закону України «Про відходи»);

- здійснювати викиди в атмосферне повітря лише при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст.ст.10,11,33 Закону України «Про відходи»);

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст.ст.10,11,33 Закону України «Про відходи»).

3. В іншій частині у задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Львівській області (код ЄДРПОУ 38057086), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 98, на користь Приватного акціонерного товариства «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» (код ЄДРПОУ 03331134), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 1, 321 (триста двадцять одна гривня) 51 коп. сплаченого судового збору.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 листопада 2016 року.

Суддя В.Я.Мартинюк