Постанова

від 14.11.2017 по справі 813/7448/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року № 876/9848/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування направлення, наказу, припису, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, яким просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення планової перевірки та складення акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1308; визнати протиправними та скасування наказ від 20.06.2013 року № 403 і/п про призначення перевірки, направлення на перевірку від 20.06.2013 року № 1308 та припис про усунення порушень природоохоронного законодавства від 18.07.2013 року № 668-06.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18.07.2013 року № 668-06 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано виданий Державною екологічною інспекцією у Львівській області припис від 18.07.2013 року № 668-06 в частині зобов'язання ПП Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління : вести первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів, які утворюються, збираються, зберігаються, передаються на утилізацію (ст. 17 Закону України Про відходи ); визначити склад і властивості відходів, які утворюються підприємством, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища (ст. ст. 17, 26, 33 Закону України Про відходи ); забезпечити приймання та утилізацію відходів, які утворюються підприємством (ст. 17 Закону України Про відходи ); здійснювати утворення та розміщення відходів лише при наявності дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів (ст. 32 Закону України Про відходи ); отримати дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів (ст. 32 Закону України Про відходи ); здійснювати викиди в атмосферне повітря лише при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст. ст. 10, 11, 33 Закону України Про відходи ); отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст. ст. 10, 11, 33 Закону України Про відходи ); в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що ПрАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління з 2012 року не здійснює господарської діяльності, яка пов'язана з використанням асфальтно-змішувальних установок, тому суд дійшов висновку, що на час проведення перевірки підприємство не могло здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не виробляло промислових відходів і, як наслідок, ним не могли бути допущені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо ведення первинного обліку відходів, забезпечення приймання та утилізацію відходів, які утворюються підприємством, отримання дозволів на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Тому припис в частині зобов'язання позивача усунути вищенаведені порушення, на думку суду, є протиправним. Водночас суд зазначив, що в матеріалах справи наявний акт обстеження засміченої земельної ділянки від 27.06.2013 року, відповідно до якого візуальним обстеженням земельної ділянки по вул. Джорджа Вашингтона, 1 у м. Львові, що перебуває у користуванні ПрАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління , встановлено її засмічення твердими побутовими відходами. Голова правління підприємства погодився із зазначеними порушеннями, підписавши зазначений акт. Також суд вказав, що розміщення та зберігання таких відходів не залежить від здійснення господарської діяльності, оскільки такі могли бути розміщені до зупинення діяльності позивача. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржений припис в частині зобов'язання позивача усунути виявлене перевіркою засмічення земельної ділянки та здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки є правомірним.

Постанову в частині відмови у задоволенні позову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати в цій частині та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління як станом на момент проведення перевірки, так і на даний час не здійснює виробництво бетону, що унеможливлює утворення промислових відходів. Крім цього, основним видом економічної діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля, яка не передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворення та зберігання відходів та відповідно укладення угоди про передачу відходів на утилізацію. Також позивач вважає, що акт обстеження земельної ділянки від 27.06.2013 року містить суттєві неточності та недоліки.

Постанова в частині задоволення позову не оскаржена, тому не переглядається в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України та з врахуванням роз'яснень, що містяться в п. п. 13.1, 13.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі .

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановив суд, в період з 25.06.2013 року до 16.07.2013 року старший державний інспектор Державної екологічної інспекції у Львівській області Тимо А.С. провів перевірку дотримання ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої був складений акт № 1308/06, в якому було зафіксовано порушення позивачем вимог (в частині, що переглядається в межах даного апеляційного провадження) ст. ст. 162, 211 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 33 Закону України Про відходи , а саме під час обстеження земельної ділянки по вул. Джорджа Вашингтона, 1 у м. Львові, яка перебуває у користуванні ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління , виявлено засмічення земель земельної ділянки твердими побутовими відходами, які утворюються підприємством і зберігаються на відкритому ґрунті земельної ділянки.

На підставі акта перевірки Державна екологічна інспекція у Львівській області винесла припис від 18.07.2013 року № 668-06, яким зобов'язала позивача, зокрема, усунути виявлене перевіркою засмічення земельної ділянки та здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки.

Колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність припису у зазначеній частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 164 Земельного кодексу України охорона земель включає, зокрема, захист земель від забруднення відходами виробництва. Порядок охорони земель встановлюється законом.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 211 цього Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Статтею 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення; вживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відходи відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з нормами ст. 33 цього Закону зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, зокрема, на території міст та інших населених пунктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Проаналізувавши зміст наведених норм та враховуючи, що ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління є суб'єктом господарювання, колегія суддів зазначає, що у спірному випадку відповідач стверджує про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства (охорона земель) внаслідок здійснення ним господарської діяльності, а саме зберігання на відкритому ґрунті твердих побутових відходів, які утворюються підприємством.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що розміщення та зберігання таких відходів не залежить від здійснення господарської діяльності.

Як встановив суд, позивач з 2012 року не здійснює господарської діяльності, яка пов'язана з використанням асфальтно-змішувальних установок і, як зазначив суд першої інстанції, на час проведення перевірки підприємство не виробляло промислових відходів.

Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 08.08.2012 року про опечатування (опломбування), відповідно до якого на ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління проведено опечатування, опломбовування пускових механізмів на двох асфальтно-змішувальних установках Д-508, та копією акта від 06.08.2013 року і довідки від 07.10.2016 року, виданих ВАТ Львівгаз , згідно з якими підприємство не користується природнім газом з липня 2012 року, газова мережа роз'єднана, вхідна засувка в ГРП перекрита та опломбована.

Крім того, як вбачається з відомостей про ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління , які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним та єдиним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля, що не передбачає утворення та зберігання відходів.

Також, як вбачається з наданих відповідачем письмових доказів, зокрема, акта перевірки № 1308 та акта обстеження земельної ділянки від 27.06.2013 року, в них відсутні будь-які відомості про склад, якісні характеристики, джерело походження та час утворення зазначених твердих побутових відходів, не здійснено їх фото- чи відеофіксації, а проведено лише візуальний огляд та вказано приблизні розміри.

За таких обставин, на думку колегії суддів, відповідач не довів порушення позивачем вимог законів, які вказані в акті перевірки та оскаржуваному припису, а саме ст. ст. 162, 211 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 33 Закону України Про відходи .

Висновок суду першої інстанції про те, що голова правління ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління погодився із зазначеними вище порушеннями, підписавши акт обстеження земельної ділянки від 17.06.2013 року, колегія суддів вважає помилковим, оскільки в цьому акті відсутні будь-які пояснення голови правління, зокрема, про погодження із вказаними в акті порушеннями, а саме по собі підписання ним цього акту жодним чином не свідчить про згоду з його змістом.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає, що припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18.07.2013 року № 668-06 в частині зобов'язання ПАТ Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління усунути виявлене перевіркою засмічення земельної ділянки та здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки, є протиправним та підлягає скасуванню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі № 813/7448/13-а скасувати в частині відмови у задоволенні позову і прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18 липня 2013 року № 668-06 в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління усунути виявлене перевіркою засмічення земельної ділянки та здійснювати зберігання відходів відповідно до вимог екологічної безпеки.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Постанова складена в повному обсязі 20.11.2017 року