Постанова

від 09.11.2016 по справі 808/2364/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року о 16 год. 48 хв.Справа № 808/2364/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Востокмет»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Востокмет» (далі - позивач, ТОВ «НВФ «Востокмет») до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2016 №0000918291400.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення транзитних потоків за жовтень, грудень 2015 року та безпідставність висновків про нереальний характер господарських операцій з контрагентами ТОВ «Містеріо» та ТОВ «Регіон-Трейдінг», оскільки товари від контрагента фактично отримані, оплачені та використані в господарській діяльності позивача. Також зазначає про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) базується виключно на припущеннях. Крім того зазначає, що не може нести юридичну відповідальність за недотримання контрагентом податкового законодавства, оскільки така відповідальність носить індивідуальних характер.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення транзитних потоків за жовтень, грудень 2015 року в сумі 242457,00 грн., що сформований за рахунок ТОВ «Містеріо» та ТОВ «Регіон-Трейдінг», оскільки під час проведення перевірки було встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з даними контрагентами ТОВ «Містеріо» та ТОВ «Регіон-Трейдінг». Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі наявної податкової інформації, яка свідчить про відсутність у контрагентів позивача реальної можливості здійснювати господарські операції (відсутні складські приміщення, транспорт, не співпадає номенклатура товарів, триває процедура припинення тощо), не подається податкова звітність. Крім того, частина придбаного товару має код товару згідно з УКТЗЕД, проте, згідно аналізу баз даних контролюючим органом встановлено відсутність придбання або імпорту контрагентами позивача товару з кодом УКТЗЕТ в податковому кредиті. Контролюючий орган вважає, що товари від ТОВ «Містеріо» та ТОВ «Регіон-Трейдінг» на адресу позивача фактично не постачались, а лише здійснювалось формування транзитних потоків до власних покупців, у зв'язку з чим податковий кредит по придбанню даного товару та податкове зобов'язання з його реалізації сформовані безпідставно. Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «НВФ «Востокмет» зареєстроване 16.10.2012 Запорізьким міським управлінням юстиції, з 18.10.2012 взято на податковий облік в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.01.2013 №200091495, здійснює діяльність з оптової торгівлі металами та металевими рудами, виробництво чавуну, сталі та феросплавів, лиття чавуну, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.

В період з 15.07.2016 по 21.07.2016 співробітниками ЗОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Містеріо» (код ЄДРПОУ 39733209) за період жовтень 2015 року, з ТОВ «Регіон-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 39976995) за період грудень 2015 року, за результатами якої складено акт №55/08-29-14-00-05/38415691 від 22.07.2016 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.36, пп.14.1.231, пп.44.1 ст.44, пп.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість внаслідок здійснення транзитних потоків за період жовтень, грудень 2015 року на загальну суму ПЗ 255285,00 грн.;

- пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, підприємством завищено податковий кредит внаслідок здійснення транзитних потоків за жовтень, грудень 2015 року, в сумі ПК 242457,00 грн., що сформований за рахунок ризикових постачальників ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг».

На підставі акту перевірки контролюючим органом 01.08.2016 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000918291400, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 255285,00 грн. та податкового кредиту на суму 242457,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг» та як наслідок формування позивачем транзитних потоків.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться, крім іншого, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз значених норм дає підстави для висновків, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, наявність належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 грудня 2015 року між позивачем та ТОВ «Регіон-Трейдінг» укладено договір поставки №103, відповідно до п.1.1 якого постачальник - ТОВ «Регіон-Трейдінг» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товар, а покупець - ТОВ «НВФ «Востокмет» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних. Найменування (асортимент), ціна і кількість товару вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Всі видаткові накладні, що укладені сторонами в період строку дії цього договору, є видатковими накладними, що укладені сторонами в рамках та на виконання цього договору (ас.30-31).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем у ТОВ «Регіон-Трейдінг», на виконання вищевказаного договору, придбавався товар: вуглецевий матеріал УСМА 0,5-3,0 мм; крихта графітована КГ-1; Фермомарганець ФМн78 Р10; Феросиліцій ФС45, Алюміній вторинний АВ87.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Регіон-Трейдінг» до матеріалів справи надано видаткові накладні від 16.12.2015 №РН-0060, від 25.12.2015 №РН-0090, від 28.12.2015 №РН-0094 (а.с.32-34), податковими накладними від 25.12.2015 №90, від 28.12.2015 №94, від 16.12.2015 №60.

Оплата придбаного у ТОВ «Регіон-Трейдінг» товару підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.44-47).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 19.06.2015 між позивачем та ТОВ «Містеріо» укладено договір №1906-2015, відповідно до умов якого на умовах в порядку та строки, визначені даним договором, постачальник ТОВ «Містеріо» зобов'язується на протязі строку дії договору поставити та передати у власність покупця - ТОВ «НВФ «Востокмет», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити майно, відповідно до видаткових накладних (а.с.35-37).

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивачем було придбано: Феромарганець Фмн78; Феросиліцій Фс65; Алюміній вторинний АВ87; Вуглецевий матеріал УСМА 0,5-3,0 мм; Вуглецевий матеріал УСМА 1-5 мм; Графіт ливарний ГЛ-1; Ферохром ФХ800; Феросиліцій ФС10; Алюміній АК5М2.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткові накладні від 02.10.2015 №РН-0000927, від 01.10.2015 №РН-0000926, податкові накладні від 01.10.2015 №72, від 02.10.2015 №73.

Транспортування товару підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (ас.39,41).

Оплата придбаного у ТОВ «Містеріо» товару підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями на користь ТОВ «Глорія-Лайн» з урахуванням укладення між ТОВ «Містеріо», ТОВ «Глорія-Лайн» та ТОВ «НВФ «Востокмет» договору відступлення права вимоги від 12.01.2016 №12-01/16, за яким саме ТОВ «Глорія-Лайн» набуло статусу кредитора за договором №1906-2015 від 19.06.2015 (а.с.139-143).

Надані до матеріалів справи копії податкових накладних, складених ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг» по даним господарським операціям відповідають встановленим вимогам до оформлення податкових накладних, що відповідачем не заперечується, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні. Податкові накладні складені особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість, та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Проте суд зазначає, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для висновків про реальність господарських операцій за відсутності факту придбання товару.

Так само, як і сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

З пояснень представника позивача та наданих до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що отриманий від ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг» товар в подальшому було реалізовано позивачем власним контрагентам - ТОВ «Автопривод», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Нікопольський металургійний завод», ПАТ «Автокраз», ТОВ «Ливарно-інженерна компанія», тощо, що знайшло своє відображення в акті перевірки (а.с.15-16).

При цьому факт подальшої реалізації товару відповідачем не заперечується.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг», а як наслідок і висновок про формування позивачем транзитних потоків.

Щодо посилань представника відповідача на отриману податкову інформацію від ГУ ДФС у Харківській області (від 12.02.2015 №28/20-40-22-08-06) та від Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (від 18.01.2016 №106/7/10-02-22-03), суд зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки така податкова інформація, у тому числі акт перевірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

В разі наявності у органу державної фіскальної служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата або неналежне декларування податкових зобов'язань продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не може мати вплив на податковий кредит покупця.

Норми ПК України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Крім того, згідно з п.86.1 ст.86 ПК України, п.п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

Згідно з п.5 Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, контролюючий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, тому інформація щодо діяльності контрагента позивача, що не має для нього правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними.

Щодо посилань представника відповідача на незначну кількість працюючих на ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг», відсутність транспорту, складських приміщень, тощо, суд зазначає, що контролюючим органом не доведено необхідність наявності великого штату працівників, великовагового вантажного транспорту для здійснення операції з постачання товарів, які є предметом договорів між позивачем та вказаними контрагентами, крім того не враховано, що вказані підприємства залучали до участі в операції третіх осіб.

Так наприклад перевезення товару від ТОВ «Містеріо» здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ «Елізет» на замовлення ТОВ «НВФ «Востокмет».

Щодо посилань представника відповідача на відсутність зазначення в податкових накладних, виписаних по ланцюгу постачання ТОВ «Містеріо», коду товару за УКТЗЕД, суд зазначає, що сама по собі відсутність такого коду не є беззаперечним доказом нереальності операції, оскільки також може бути наслідком неналежного оформлення такої податкової накладної. Проте, діюче податкове законодавство не наділяє позивача правом контролю за правильністю оформлення та складання податкових накладних на придбаний товар попередніми постачальниками товару по ланцюгу, а податкові накладі по операціям з ТОВ «Містеріо» складені та оформлені належним чином, що відповідачем не заперечується. У зв'язку з чим відсутність кодів товару за УКТЗЕД в податкових накладних, виписаних за наслідками господарських операцій, в яких позивач не є учасником, не можуть спричиняти для позивача негативних наслідків.

Також, до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних щодо транспортування товару від ТОВ «Містеріо», що спростовує твердження контролюючого органу про відсутність таких документів.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Містеріо», ТОВ «Регіон-Трейдінг» з поставки товарів, а також твердження про формування позивачем транзитних потоків, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Востокмет» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Востокмет» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01.08.2016 №0000918291400.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7466,14 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 14 коп.), присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Востокмет» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко