Ухвала

від 21.11.2016 по справі 30/235 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА          

21.11.2016 р.                                                             Справа № 30/235 (10)

Суддя Н.Мороз,

Розглянувши матеріали заяви: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», м. Львів

про визнання наказу №30/235 (10) від 14.03.2011р., №5015/4013/11 від 22.08.2011р. та наказу №5015/3795/12 від 12.11.2012р. такими, що не підлягають виконанню повністю та частково.

по справі №30/235 (10)

За позовом: Прокурор Личаківського р-ну м.Львова в інтересах держави в особі ЛМКП ”Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача:Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут, м.Львів

про стягнення 160 914, 50 грн.

Встановив:

На розгляд господарського суду Львівської області 17.11.2016р. від Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» в порядку ст.117 ГПК України, надійшла заява про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню повністю та частково, згідно якої заявник просить суд зупинити виконавчі провадження ВП №50068099 від 05.02.2016р. на суму 91588,2 грн.; ВП №50068321 від 05.02.2016р. на суму 158263,81 грн. та ВП №50068479 від 05.02.2016р. на суму 246964,44 грн., за якими стягувачем є ЛМКП «Львівтеплоенерго», а боржником – ДП «Львівський науково-дослідного радіотехнічний інститут»; витребувати судові накази №30/235 (10) від 14.03.2011р., №5015/4013/11 від 22.08.2011р. та № 5015/3795/12 від 12.11.2012р., які видані господарським судом Львівської області; визнати судові накази №30/235 (10) від 14.03.2011р. та №5015/4013/11 від 22.08.2011р., такими, що не підлягають виконанню; визнати судовий наказ виданий господарським судом Львівської області 12.11.2012р. за №5015/3795/12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 229919,54 грн.

Розглянувши подану заяву, а також додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.

Згідно норм ч.2. ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Відповідно до приписів п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. №9, відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 117 ГПК, про що виноситься ухвала.

Згідно ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Тобто, законодавцем встановлена форма належного доказу направлення заяви та доданих до неї документів - листом з описом вкладення, що підтверджується поштовою квитанцією.

Всупереч законодавчим вимогам заявником, при поданні заяви долучено копію поштової квитанції як доказ надсилання заяви з додатками стягувачу, проте не долучено належних та допустимих доказів направлення заяви та доданих до неї документів другій стороні – ЛМКП «Львівтеплоенерго», а саме опису вкладення, з якого вбачається надсилання відповідної копії заяви з додатками стягувачу та перелік документів направлених другій стороні, що є підставою для повернення заяви.

Суд інформує заявника, що належним доказом надсилання копії заяви та доданих до неї документів є оригінал поштової квитанції з оригіналом опису вкладення про надсилання другій стороні рекомендованою поштою копії відповідної заяви та доданих до неї документів із зазначенням конкретного переліку документів, які додаються до заяви.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно заяви про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню повністю або частково заявник, зокрема, просить суд визнати судовий наказ №30/235 (10) виданий господарським судом Львівської області 14.03.2011р., таким, що не підлягає виконанню; наказ №5015/4013/11 виданий господарським судом Львівської області 22.08.2011р., такими, що не підлягає виконанню та визнати судовий наказ виданий господарським судом Львівської області 12.11.2012р. за №5015/3795/12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 229919,54 грн.

Так, згідно ч.1 ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, допускається можливість об'єднання в одній заяві кілька вимог, але за умови, що фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як випливає із заявлених вимог, скаржник об'єднав в одній заяві вимоги про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню по справі №30/235 (10) (Суддя Мороз Н.В.), господарській справі №5015/4013/11 (суддя Бортник О.Ю.) та справі №5015/3795/12 (суддя Березяк Н.Є.).

Слід зазначити, що сумісний розгляд заявлених вимог (фактично по трьох різних справах) зареєстрованих в межах однієї заяви по одній господарській справі №30/235 (10) суперечить нормам процесуального законодавства, перешкоджатиме об'єктивному дослідженню, оцінці достовірності доказів, встановленню фактичних обставин справи, з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення заяви в межах процесуальних строків, відтак такі вимоги належить роз'єднати. Суд звертає увагу, що згідно норм господарсько-процесуального законодавства судові засідання у розгляді заяв про визнання наказів по справі №30/235 (10) від 14.03.2011р.; по справі №5015/4013/11 від 22.08.2011р., такими, що не підлягають виконанню, та визнання судового наказу виданого господарським судом Львівської області 12.08.2012р. по справі №5015/3795/12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 229919,54 грн. повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами.

Відповідно до п.3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011р., позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Згідно п.5 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 56, 58, п.п. 5,6 ст. 63, ст.ст. 86, 117 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», м. Львів про визнання наказу №30/235 (10) від 14.03.2011р., наказу №5015/4013/11 від 22.08.2011р. та наказу №5015/3795/12 від 12.11.2012р. такими, що не підлягають виконанню повністю та частково від 16.11.2016р. вх. №904/2-78 на 21 арк. повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного правопорушення.

Суддя                                                             Мороз Н.В.