Постанова

від 15.11.2016 по справі 820/3938/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р. Справа № 820/3938/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Ружинскої К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. по справі № 820/3938/16

за позовом ОСОБА_1

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області , Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 07.05.2015 року №00116/1704;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 551 грн. 20 коп.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.10.2016 року задовольнив позовні вимоги.

Скасував податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 07.05.2015 року № 00116/1704.

Стягнув на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 грн. (п'ятсот п'ядесят одної) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження:61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, б. 17, код ЄДРПОУ 39858581).

Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції припустився помилки через застосування правових норм без додержання їх дійсного законодавчого змісту та надання невірної правової оцінки обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.11.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль Lexus 5700 GX460, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4608 куб.см., котрий зареєстрований в органах ДАІ.

Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі ст.267 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми "Ф" 07.05.2015 року № 00116/1704 про визначення суми грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосування контролюючим органом положень статті 267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році, оскільки відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно з ч.5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Частиною 1 статті 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» № 503/97 від 10.06.1997 року (далі - Указ № 503/97) передбачено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до ст. 4 Указу № 503/97 нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

28.12.2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок, який опубліковано в газеті «Голос України» 2014, 12, від 31.12.2014 року № 254, спецвипуск, та який набрав чинності 01.01.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок першої інстанції щодо неможливості застосування норм вказаного Закону протягом 2015 року, оскільки положення Закону неконституційними визнані не були та є чинними.

У відповідності до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в новій редакції, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПК України).

Згідно з пп.267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПК України).

Відповідно до пп. 267.5.1 п.267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

21.01.2015 року Харківською міською радою 36 сесії 6 скликання прийнято рішення №1793/15 "Про внесення змін до 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року №126/22 "Про врегулювання питання справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України".

Даним рішенням затверджено Положення про транспортний податок у місті Харкові, яким встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, якій використовувався до 5 років і має об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб. см.

Оскільки плановим періодом за вказаним рішенням Харківської міської ради є період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, позивач вважає, що транспортний податок підлягає застосуванню в бюджетний період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Однак колегія суддів зазначає, що пп.12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Отже, вищезазначене твердження позивача є помилковим, оскільки рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори з тих підстав, що такі прямо закріплені нормами Податкового кодексу України

Враховуючи наведене, а також положення ст.54 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що контролюючий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 07.05.2015 року №00116/1704 діяв у відповідності до приписів чинного законодавства України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. по справі № 820/3938/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016 р.