Ухвала

від 22.11.2016 по справі 920/1304/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 листопада 2016 року Справа № 920/1304/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору

та касаційну скаргу ліквідатора ТОВ " Компанія Зерноплюс" арбітражного керуючого Мурзи А.М.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2016

та ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2016

у справі №920/1304/15 господарського суду Сумської області

за заявою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Державної фіскальної служби у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія

Зерноплюс"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ліквідатор ТОВ "Компанія Зерноплюс" арбітражний керуючий Мурза А.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 08.10.2016 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2016 у справі №920/1304/15.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При зверненні з касаційною скаргою, ліквідатором ТОВ "Компанія Зерноплюс" арбітражним керуючим Мурзою А.М. не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з тяжким фінансовим станом. В обґрунтування клопотання ліквідатор посилається на важке фінансове становище та відсутність коштів для сплати судового збору у боржника.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно з п.2 ч.8 даної статті з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог ч.4 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно до ч. 5 даної статті, сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

В ч.6 ст.115 Закону закріплено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Компанія Зерноплюс" арбітражного керуючого Мурзи А.М. про відстрочення сплати судового збору.

Оскільки до касаційної скарги ліквідатором ТОВ "Компанія Зерноплюс" арбітражним керуючим Мурзою А.М. не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, то касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 86, 111, п.4 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити ліквідатору ТОВ "Компанія Зерноплюс" арбітражному керуючому Мурзі А.М. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Компанія Зерноплюс" арбітражного керуючого Мурзи А.М. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2016 у справі №920/1304/15 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.