Постанова
від 16.11.2016 по справі 906/279/14
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа № 906/279/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Мельник О.В.

суддів Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.16 р.

у справі № 906/279/14 (суддя Сікорська Н.А. )

позивач Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

відповідач Публічне акціонерне товариство "Баранівський Райагрохім" (с.Дубрівка, Баранівський район, Житомирська область)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Підприємство "Тасман", Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріс - 2005"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур"; Приватне акціонерне товариство "Ружинський райагрохім"; ОСОБА_2

про стягнення 1 801 713,48 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третіх осіб-не з"явились

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.08.2016 р. у справі № 906/279/14 ( суддя Сікорська Н.А.) позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Публічного акціонерного товариства "Баранівський Райагрохім", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Підприємство "Тасман", Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріс - 2005"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур"; Приватне акціонерне товариство "Ружинський райагрохім"; ОСОБА_2 про стягнення 1 801 713, 48 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" (04108, м.Київ, пр-т Свободи, буд.2, код ЄДРПОУ 31725274) перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007р. в розмірі 260583,43 дол. США., з яких:

-182370,88 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту;

-77161,16 дол. США - прострочена заборгованість по відсотках ;

- 1051,39 дол. США - пеня за простроченим кредитом.

звернуто стягнення на заставлене за договором іпотеки № 20-5553/3-1 від 13.09.2007р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) та Публічним акціонерним товариством "Баранівський райагрохім" (12736, Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, код ЄДРПОУ 05488561), майно, а саме:

а) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з:

-гараж (цегла), позначений на плані літерою Г, загальною площею 425 кв.м.;

-диспетчерська (цегла), позначена на плані літерою Є, загальною площею 31,8 кв.м.;

- склад запчастин (шлакобетон), позначений на плані літерою І, загальною площею 182,7 кв.м.;

- заправка (цегла), позначена на плані літерою К, загальною площею 15,8 кв.м.;

- обмінний пункт (метал, шифер), позначений на плані літерою О, загальною площею 124,5 кв.м.;

- будинок механізаторів (цегла), позначений на плані літерою П, загальною площею 33,3 кв.м.,

б) нежитлові будівлі виробничої бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та складаються з:

- контора цегляна (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою А, загальною площею 227,7 кв.м.;

- прохідна (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою Б, загальною площею 10,6 кв.м.;

- склад запчастин (цегла обкладена плиткою), позначений на плані літерою В, В1, загальною площею 344,1 кв.м.;

- водонапірна башта-артскважина (цегла), позначена на плані літерою М, загальною площею 13,8 кв.м.;

- котельня (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою Д, д, загальною площею 202,6 кв.м.;

- будинок кузні (цегла обкладена плиткою), позначений на плані літерою Н, загальною площею 62 кв.м.;

- будинок пилорами-столярний цех (цегла обкладена плиткою, цегла метал), позначений на плані літерою З, загальною площею 202,2 кв.м.;

- майстерня-профілакторій (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою Ж, загальною площею 495,7 кв.м.;

- насосна станція (цегла), позначена на плані літерою Л, загальною площею 31,5 кв.м.

шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 990625,00 грн., в т.ч. ПДВ 165104,16 грн.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" має право вищого пріоритету.

-182370,88 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту;

-77161,16 дол. США - прострочена заборгованість по відсотках ;

- 1051,39 дол. США - пеня за простроченим кредитом.

звернуто стягнення на заставлене за договором іпотеки № 20-5554/3-1 від 13.09.2007р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) та Публічним акціонерним товариством "Баранівський райагрохім" (12736, Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, код ЄДРПОУ 05488561), майно, а саме:

а) нежитлові будівлі хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та складаються з:

- вагова (цегла), позначена на плані літерою А, загальною площею 33,1 кв.м.;

- підвищений тупік, позначений на плані № 1;

- склад мінеральних добрив (цегла), позначений на плані літерою В, загальною площею 1258,2 кв.м.;

- склад-навіс, позначений на плані літерою Г;

- залізничний тупік (понижений);

- склад аміачної бази 400 кв.м.;

- битові приміщення з прибудовою (цегла), позначені на плані літерою Бб, загальною площею 193,3 кв.м.

шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 3865903,00 грн. в т. ч. ПДВ 644317,16 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Баранівський райагрохім" (12736, Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, код ЄДРПОУ 05488561) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002)

- 48633,28 грн. судового збору;

- 17760,00грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст. 11 , ст. 257, 259, 509, ч.1 ст. 546, ч.1 , ст. 572, ч.3 ст. 575 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, ч.6 ст. 5 ,11, 33, ч.1 ст.41 Закону України "Про іпотеку", ст. 33-35 ГПК України та прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання зобов"язань Підприємством "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" за кредитним договором, разом з тим, вимоги щодо стягнення пені в сумі 10377,88 дол. США заявлені не правомірно ,

Враховуючи преюдиціальне значення рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2014р. у справі №910/20727/13, та заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог від 16.04.2014р. та від 19.07.2016р., заборгованість Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" по Кредитному договору станом на 31 березня 2014 року становить 269909,92 дол.США., з яких: 182370,88 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 77161,16 дол. США прострочена заборгованість по відсотках за період з 01.02.2013р. по 18.11.2014р.; - 1051,39 дол. США - пеня за простроченим кредитом.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Враховуючи викладене, мкд звернув стягнення на іпотечне майно .

Не погодившись з постановленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що воно прийняте з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права при неповно з'ясованих обставинах справи.

Вказує, що суд першої інстанції без законних підстав включив у початкову вартість предмета іпотеки суму ПДВ та безпідставно збільшив початкову вартість предметів іпотеки на суму ПДВ, створивши при цьому не визначений законодавством порядок та спосіб звернення на предмет іпотеки, що унеможливить виконання рішення суду, в т.ч. в частині податку на додану вартість. Вважає, що у спеціалізованої організації, яка здійснює реалізацію арештованого майна виникнуть податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість лише із суми винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна боржника, а не з усієї вартості реалізованого майна.

На думку апелянта, операції з реалізації органами державної виконавчої служби арештованого майна через спеціалізовані організації не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно початкова ціна нежитлових будівель та нежитлових будівель виробничої бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає зазначенню без врахування ПДВ, а саме:

990 625,00 грн. -ПДВ 165 104,16 грн. - 825 520,84 грн. без ПДВ.

Також початкова ціна нежитлових будівель хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 підлягає зазначенню без врахування ПДВ, а саме:

З 865 903,00 грн. - ПДВ 644 317,16 грн. = 3 221 585,84 гри. без ПДВ.

Наголошує, що у зв'язку з подальшою реалізацією зазначеного вище нерухомого майна шляхом проведення електронних торгів в процедурі виконавчого провадження, з врахуванням: вимог ст. 43 Закону України "Про іпотеку", вважає за потрібне встановити початкову ціну продажу майна на рівні 90 відсотків його вартості, визначеної експертом (без ПДВ), а саме:

-початкова ціна нежитлових будівель та нежитлових будівель виробничої бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 становить 825 520,84 гри. без ПДВ х 90% = 742 968,76 гри. без ПДВ;

-початкова ціна нежитлових будівель хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 становить З 221 585,84 грн. без ПДВ х 90% = 2 899 427,26 грн. без ПДВ.

Просить змінити п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської бласті від 25.08.2016 року у справі № 906/279/14 в частині зазначення початкової ціни нежитлових будівель та нежитлових будівель виробничої бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 990 625,00 гри., в т. ч. ПДВ 165 104,16 грн. виключити;

Викласти п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2016 року у справі № 906/279/14 в частині зазначення початкової ціни нежитлових будівель та нежитлових будівель виробничої бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в-наступній редакції: "шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 742 968,76 грн. без ПДВ";

Змінити п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2016 року у справі № 906/279/14 в частині зазначення початкової ціни нежитлових будівель хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: 3 865 903,00 грн. в т, ч. ПДВ 644 317,16 гри. виключити;

Викласти п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2016 року у справі № 906/279/14 в частині зазначення початкової ціни нежитлових будівель хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в наступній редакції: "шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 2 899 427,26 грн. без ПДВ".

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду .

У судове засідання сторони, треті особи не з"явились, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 30,31,32,33,42,43,44,45 т.7). Від третіх осіб -ОСОБА_2, Підприємства "Тасман" ТзОВ "Маріс -2005" (а.с.36,39,47,49, т.7) повернулись поштові конверти з відміткою "За закінченням терміну зберігання" .

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 06 жовтня 2016 року та ухвала від 31 жовтня 2016 року про виправлення описки були повернуті підприємством зв'язку із посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення , а тому треті особи - ОСОБА_2, Підприємства "Тасман" ТзОВ "Маріс -2005" вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у п.п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості розгляду справи без участі представників сторін та третіх осіб .

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Вивчивши матеріали справи,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2007р. між Публічним акціонерним товариством " Акціонерний комерційним промислово-інвестиційний банк" (Банк, позивач) та Підприємством "Тасман" Всеукраїнської Організації Інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (Позичальник, третя особа 1) укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 з договорами про внесення змін до кредитного договору від 03.09.2008р., 20.11.2008р., 25.09.2009р., 30.11.2010р., 24.06.2011р., 20.04.2012р., 06.09.2012р. (а.с. 26-39. т.1).

У відповідності до п.п. 2.1 Кредитного договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4 500 000,00 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) гривень (ліміт кредитної лінії), або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 4 500 000,00 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) гривень за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів, на умовах, передбачених Кредитним договором, а позичальник (третя особа-1) зобов'язався повернути кредит та проценти, встановлені цим Договором.

Згідно п. 2.1 договору про внесення змін та доповнень № 1040 від 24.06.2011р. до кредитного договору від 13.07.2007р. банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 248000,00 (Двісті сорок вісі тисяч дол. США. 00 центів) та 1765825,15 (один мільйон сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 15 коп.) на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Видача кредиту здійснюється Банком траншами на умовах, передбачених п. 3.9. Кредитного договору.

Кредит надається на поповнення обігових коштів для придбання товару.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту неодноразово змінювалася і встановлена - 31.07.2013р.

Матеріалами справи встановлено,що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надав позичальнику кредит на потреби, визначені договором (сума видачі кредиту (дол. США) - 5704794,80 дол. США; сума видачі кредитних коштів (гривневий еквівалент) - 29601136,07 грн.

Пунктами 4.2.1, 4.2.2 Кредитного договору зобов'язано позичальника своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, неустойки в порядку, передбаченому цим Договором.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п.5.3 договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по кредитному договору між банком та Публічним акціонерним товариством "Баранівський райагрохім" (відповідач) укладено наступні Договори:

- Іпотечний договір № 20-5553/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. 13.09.2007 року за реєстровим № 1843 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно договорів, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A.: від 03.09.2008 року за реєстровим № 2771, від 10.02.2009 року за реєстровим № 431, від 24.06.2011 року за реєстровим № 648) (а.с. 40-46 т.1).

Згідно п.1.1 Договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007р., а також окремих договорів про внесення змін до нього, що можуть бути укладені в подальшому, укладеного між Іпотекодержателем та позичальником - Підприємством "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", за умовами якого Підприємство "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" зобов'язується повернути іпотекодержателю кредит, наданий шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 4500000,00грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 4500000,00грн. за курсом, встановленим НБУ в день надання коштів, датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 31 липня 2013 року.

Згідно п. 1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є:

А) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з:

- гараж (цегла), позначений на плані літерою Г, загальною площею 425 кв.м.;

- диспетчерська (цегла), позначена на плані літерою Є, загальною площею 31,8 кв.м.;

- склад запчастин (шлакобетон), позначений на плані літерою І, загальною площею 182,7 кв.м.;

- заправка (цегла), позначена на плані літерою К, загальною площею 15,8 кв.м.;

- обмінний пункт (метал, шифер), позначений на плані літерою О, загальною площею 124,5 кв.м.;

- будинок механізаторів (цегла), позначений на плані літерою П, загальною площею 33,3 кв.м.

Б) нежитлові будівлі виробничої бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та складаються з:

- контора цегляна (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою А, загальною площею 227,7 кв.м.;

- прохідна (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою Б, загальною площею 10,6 кв.м.;

- склад запчастин (цегла обкладена плиткою), позначений на плані літерою В, В1, загальною площею 344,1 кв.м.;

- водонапірна башта-артскважина (цегла), позначена на плані літерою М, загальною площею 13,8 кв.м.;

- котельня (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою Д, загальною площею 202,6 кв.м.;

- будинок кузні (цегла обкладена плиткою), позначений на плані літерою Н, загальною площею 62 кв.м.;

- будинок пилорами-столярний цех (цегла обкладена плиткою, цегла метал), позначений на плані літерою 3, загальною площею 202,2 кв.м.;

-майстерня-профілакторій (цегла обкладена плиткою), позначена на плані літерою Ж, загальною площею 495,7 кв.м.;

- насосна станція (цегла), позначена на плані літерою Л, загальною площею 31,5 кв.м.

За умовами п. 1.3 даного договору предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі від 12.09.2006року, серія ЯЯЯ № 936605, виданого Виконкомом Дубрівської сільської ради на підставі рішення Виконкому Дубрівської сільської ради від 16.08.2006р. № 50, зареєстрований Державним комунальним підприємством Новоград-Волинського міжміського бюро технічної інвентаризації 13.09.2006р., записано в реєстрову книгу № 3 за № 24; право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації 13.09.2006р., за реєстраційним номером 16027697 , про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації № 11823267 від 13.09.2006р.

За умовами п. 1.4 договору, сторони цього Договору оцінюють предмет іпотеки у 1100000,00 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 коп.

На строк дії цього Договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні ) Іпотекодавця (п. 1.5 договору.)

Приписами п. 2.1.9 договору визначено, що у разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником - Підприємством "Тасман" Всеукраїнської організації союз організацій інвалідів України" - будь-якого зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов'язання не виконане, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, іпотекодержатель отримує право звернути стягнення на предмет іпотек, реалізувати його відповідно до п. 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця одержати задоволення в повному обсязі своїх вимог, що визначені на момент фактичного задоволення.

Відповідно до п. 5.1 іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання Підприємством "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Кредитного договору строки суми кредиту (відповідно до графіку зменшення кредитної лінії ); та/або не сплаті комісійної винагороди за надання кредитної лінії та управління кредитною лінією на умовах, передбачених Кредитним договором; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором;

- незалежно від настання строку виконання Підприємством "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" будь-яких зобов'язань за Кредитним договором- при ліквідації чи реорганізації у будь-який спосіб Підприємства "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", або Іпотекодавця, порушені відносно них разом або окремо справи про банкрутство;

Згідно п. 5.2 договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п. 5.2.1 цього договору.

Умовами п. 5.2.2 договору визначено, що іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію. При цьому реалізація Предмета іпотеки здійснюється будь-яким способом, що не суперечить законодавству.

Крім того, між банком та Публічним акціонерним товариством "Баранівський райагрохім" (відповідач) укладено Іпотечний договір № 20-5554/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. 13.09.2007 року за реєстровим № 1846 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно договорів, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A.: від 03.09.2008 року за реєстровим № 2772, від 10.02.2009 року за реєстровим № 430, від 24.06.2011 року за реєстровим № 649) (а.с. 47-53 т.1).

За умовами п. 1.2 даного договору предметом іпотеки виступили нежитлові будівлі хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та складаються з:

-вагова (цегла), позначена на плані літерою А, загальною площею 33,1 кв.м.;

-підвищений тупік, позначений на плані № 1;

-склад мінеральних добрив (цегла), позначений на плані літерою В, загальною площею 1258,2 кв.м.;

-склад-навіс, позначений на плані літерою Г;

-залізничний тупік (понижений);

-склад аміачної бази 400 кв.м.;

-битові приміщення з прибудовою (цегла), позначені на плані літерою Бб, загальною площею 193,3 кв.м.

Згідно п. 1.4 договору сторони оцінили предмет іпотеки у 750000,00 грн.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Наказу регіонального відділення у Житомирській області Фонду Державного майна України від 16.02.1996р. 28-КАТ, з Переліком нерухомого майна, що передаються у власність ВАТ "Баранівський райагрохім" від 10.10.2001 року № 04/3190, зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно Державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації № 7912655 від 29.07.2005р.

Розділом 5 даного договору передбачені аналогічні умови що й у договорі іпотеки № 20-5553/3-1 від 13.09.2007р. щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи , Банк звернувся до майнових поручителей з претензію-вимогою за вихідним №111-1/39/359 від 08.04.2013р. про допущені порушення зобов'язань з боку позичальника за Кредитним договором та про повне погашення заборгованості по кредиту, нарахованих процентах та пені в термін до 30 квітня 2013 року (а.с. 83-86, т.1).

Крім того, Банк у жовтні 2013 року звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09-1459/2-1 від 13.07.2007р..

В подальшому, рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р., у справі №910/20727/13 стягнуто з Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитом - 182370,88 дол. США (сто вісімдесят дві тисячі триста сімдесят доларів 88 центів), проценти - 32 662,66 дол. США (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят два долари 66 центів), пеню за простроченим кредитом - 1 051,39 дол. США (одна тисяча п'ятдесят один долар 39 центів) та судовий збір - 34 543,34 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок три гривні 34 коп.) (а.с. 72-76, т. 2).

Судова колегія зауважує, що статтею 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вірно встановив суд першої інстанції, сума боргу, яка досліджувалась господарським судом м. Києва у справі №910/20727/13, відповідає сумі боргу і періоду нарахування, який зазначений у вказаній справі, за винятком суми нарахованих процентів за період з 01.02.2013р. по 30.03.2014р. згідно заяви позивача від 16.04.2014р. (а.с. 164-181 т.1) та за період з 31.03.2014р. по 18.11.2014р. згідно заяви від 19.07.2016р. (а.с. 171-174, 176-183 т.6), що в сукупності складають 77161,16 дол. США.

Колегія суддів вважає, що розрахунок заборгованості позичальника перед Банком по відсотках за період з 01.02.2013р.по 30.03.2014р. та з 31.03.2014р. по 18.11.2014р. є арифметично вірним ,обгрунтованим та відповідає умовам Кредитного договору.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Таким чином , враховуючи преюдиціальне значення рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2014р. у справі №910/20727/13 та заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог від 16.04.2014р. та від 19.07.2016р., заборгованість Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" по Кредитному договору станом на 31 березня 2014 року становить 269909,92 дол.США., з яких: 182370,88 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 77161,16 дол. США прострочена заборгованість по відсотках за період з 01.02.2013р. по 18.11.2014р.; - 1051,39 дол. США - пеня за простроченим кредитом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при звернені до суду з даним позовом позивачем вказано, що пеня за простроченим кредитом за період з 21.02.2013р. по 20.08.2013р. складає 10377,88 дол. США.

Судова колегія зауважує, що позивачем неправомірно зазначено суму заборгованості по пені, а саме за період з 21.02.2013р. по 20.08.2013р. , що складає 10377,88 дол. США., оскільки господарським судом м.Києва при розгляді справи № 910/20727/13 встановлено, що заборгованість по пені за період з 21.02.2013р. по 20.08.2013р. становить 1051,39 дол. США.

Вказаний факт в порядку ст. 35 ГПК України не потребує доказування.

Зважаючи на те, що має місце факт невиконання позичальником умов кредитного договору, позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення, на передане згідно договорів іпотеки майно, в рахунок погашення заборгованості Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" шляхом продажу майна на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Колегія суду проаналізувавши правовідносини сторін, зауважує, що між Позивачем та Відповідачем дані відносини виникли внаслідок укладення Іпотечного договору, а тому підлягають застосуванню спеціальні норми матеріального права, котрі направленні саме на врегулювання відносин, котрі виникають при звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Зі змісту частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що: за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з частин 1, 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.6 ст.5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Оскільки сторони не узгодили вартість предметів іпотеки, ухвалою господарського суду Житомирської області від11.12.2014р. року у справі №906/279 /14 була призначена судова будівельно-технічна експертиза ( а.с.17-70, т.5) та ухвалою суду 19.10.2015р. була призначена додаткова судова будівельно-техніна експертиза ( а.с. 149-167, т.6).

Згідно висновку експерта від 16.07.2015р. №900/14-25/531/532/15-25 ринкова (звичайна) вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором № 20-5553/3-1, а саме групи нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на момент проведення оцінки - 20.05.2015р., без врахування земельного компоненту становить 46612,00 дол. США в т.ч ПДВ 7769 дол. США (38843,00 дол. США без ПДВ.) або 990625,00 грн. , в т.ч. 165104,16 грн. ПДВ (825520,84 грн. без ПДВ.)

Ринкова (звичайна) вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором № 20-5554/3-1 від 13.09.2007р., а саме групи нежитлових будівель хімічної бази, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на момент проведення оцінки - 20.05.2015р. без урахування земельного компоненту становить 65821,00 дол. США в т.ч. ПДВ 10970,00 дол. США. (54851,00 дол. США без ПДВ.) або 1398866,00 грн. в т.ч. ПДВ 233144,33 грн. (1165721,67 грн. без ПДВ.)

Крім того відповідно до висновку експерта за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2016р. № 843/15-25/357/358/16-25 додатково визначено ринкову вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором № 20-5554/3-1 від 13.09.2007р.,а саме споруди хімічної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, яка на момент проведення оцінки - без врахування земельного компоненту становить 2467037,00грн. в т.ч. ПДВ 411172,83 грн.

Колегія суддів також враховує, що ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду відповідач доказів, які спростовували б доводи позивача щодо наявності заборгованості позичальника/третьої особи-1 перед позивачем не надав.

За змістом ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст.ст.38, 39 Закону України "Про іпотеку", встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.06.2015р. у справі №6-449цс15, постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2016р. у справі №910/16673/14 та п.4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24.11.2014 №1).

Також суд першої інстанції правильно визначився зі строками позовної давності . Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, нормами статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Так пунктами 6.9 Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007 р.; п. 7.9 Іпотечного договору 5553/3-1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотарі округу Явдюк H.A. 13.09.2007 року за реєстровим № 1843 (зі змінами) та Іпотечного договору № 20-5554/3-1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. 13.09.2007 року за реєстровим № 18 змінами) сторонами встановлено строк позовної давності у 10 років.

Дата остаточного повернення всіх коштів сторонами встановлена 31.07.2013 року, тобто строк позовної давності згідно умов договорів спливає 31.07.2023 року , а відтак строк позовної давності позивачем при зверненні до суду не пропущений

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує доводи скаржника щодо безпідставного збільшення початкової вартості іпотечного майна на суму ПДВ та зазначає таке.

Так, згідно п. а п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 189.15 статті 189 Податкового кодексу України, у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу

Пунктом 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому , ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, а у разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість що узгоджується і з приписами п.189.15 статті 189 Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідний об'єкт оподаткування виникне з моменту державної реєстрації переходу права власності на предмети іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя або третьої особи , і обов'язок по складанню відповідних податкових накладних виникне саме виходячи з існування бази оподаткування і чинного законодавства щодо оподаткування. При цьому, сторони не позбавлені права узгодити відповідні питання щодо своїх податкових зобов'язань у добровільному порядку, а також здійснити відповідні зарахування у встановленому законом порядку. Крім того, прийняття відповідного судового рішення жодним чином не звільняє сторін від виконання ними зобов'язань щодо оподаткування відповідних господарських операцій та врахування їх у розрахунках між сторонами у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, колегія суддів констатує, що ринкова вартість об'єкту нерухомого майна для прийняття рішення щодо звернення стягнення на іпотечне майно відповідно до Закону України "Про іпотеку" за вартістю іпотечного майна має бути визначена без урахування податку на додану вартість, як зазначено у висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 16.07.2015р. №900/14-25/531/532/15-25 та згідно висновку експерта додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2016р. № 843/15-25/357/358/16-25 , а саме:

- групи нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на момент проведення оцінки - 20.05.2015р., без врахування земельного компоненту за початковою ціною - 825520,84 грн. без ПДВ.;

- групи нежитлових будівель хімічної бази, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за початковою ціною - 3221585,84 грн без ПДВ.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково визначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки має здійснюватись з урахуванням податку на додану вартість при визначені ціни предмета застави.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2016р. у справі № 910/16924/15р.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в цій частині, рішення господарського суду Житомирської області слід змінити.

Щодо доводів апелянта про встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні 90 відсотків його вартості, визначеної висновками експерта Житомирського відділення КНДІСЕ , суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою, ніж 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Як зазначалось вище, місцевим господарським судом у даній справі була призначена судова будівельно технічна експертиза, якою була визначена ринкова вартість предмета іпотеки за вищенаведеними договорами іпотеки (в т.ч без урахування ПДВ).Суд першої інстанції не знайшов підстав для встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки в розмірі 90 % його вартості.

Колегія суддів приймає до уваги висновки експертизи щодо вартості іпотечного майна та вважає, що його подальша реалізація має відбуватися за початковою ціною, визначеною на підставі висновків експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертиз від 16.07.2015р. №900/14-25/531/532/15-25 та від 17.06.2016р. № 843/15-25/357/358/16-25 .

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2016р. у справі № 910/16675/14р.

Встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки , визначеної на підставі висновків експерта ( без врахування ПДВ ) не суперечить ст. 43 Закону України « Про іпотеку « , а відтак відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції правомірно стягнуті судові витрати, в тому числі за проведення судової експертизи, оплата якої проведена позивачем в сумі 17760,00грн., згідно меморіального ордеру № 82525 від 24.02.2015р.( а.с.8 ,т.5).

Колегія суду зауважує, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2016р. у справі № 906/279/14 слід змінити, а саме в частині визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки , вказавши її без ПДВ.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір 25 624,55 грн. за подачу апеляційної скарги на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49.99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2016р. у справі № 906/279/14 змінити в частині визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки , вказавши її без ПДВ.

Пункти 2,3 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2016 р. у справі № 906/279/14 викласти у наступній редакції:

"2.В рахунок погашення заборгованості Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" (04108, м. Київ, пр-т Свободи, буд.2, код ЄДРПОУ 31725274)

перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007р. в розмірі 260583,43 дол. США., з яких:

-182370,88 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту;

-77161,16 дол. США - прострочена заборгованість по відсотках ;

- 1051,39 дол. США - пеня за простроченим кредитом.

звернути стягнення на заставлене за договором іпотеки № 20-5553/3-1 від 13.09.2007р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) та Публічним акціонерним товариством «Баранівський райагрохім» (12736, Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, код ЄДРПОУ 05488561), майно, а саме: