Рішення

від 06.09.2010 по справі 2-10799/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-10799/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Сидорука Є.І.

при секретарі Гоменюк О.А.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Рівненської філії про стягнення вкладу з депозитного рахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення вкладу з депозитного рахунку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно договору № ДД-6507-5 строкового банківського вкладу (депозиту) від 07.11.2008 року укладеним між ОСОБА_1 та КБ «Західінкомбанк», позивачем внесений вклад в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), строком до 07 лютого 2009 року. На внесений вклад банк відкрив на ім'я позивача депозитний рахунок № 26306006507005.

Згідно з 6 Договору, банк зобов'язується видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Вкладник повідомляє банк про намір отримати суму вкладу або його частину за 5 (п'ять) робочих днів.

Позивач звернувся у РФ ПАТ «Західінкомбанк» в зв'язку з закінченням строку дії депозитного вкладу за договором № ДД-6507-5. Однак, на вимогу ОСОБА_1 повернути суму вкладу йому відмовлено з посиланням на постанову правління НБУ № 68 від 12.02.2009 року про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, ст.ст.1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Також ст.ст. 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено суперечність Постанови Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 року в частині введення мараторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_2 та зазначеними нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України гарантується, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, це також стосується і підзаконних актів, які повинні відповідати Конституції України та законам України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства,який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку про необхідність застосування в даному випадку положень ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, відповідно до яких відмова відповідача у достроковій видачі депозиту є незаконною.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із квитанції від 14.07.2010 року, позивачем сплачено 120 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Таким чином, вказані суми підлягають до стягнення на користь позивача.

На підставі ст. 391, 526, 651, 1074, 1075 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 227, 228 294, 296, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Рівненської філії про стягнення вкладу з депозитного рахунку задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Рівненської філії (код ЄРПОУ 36699045) на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. (сто двадцять гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. У разі якщо рішення було постановлено без участі осіб, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя