Ухвала

від 16.11.2016 по справі 521/14060/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7129/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Ващенко Л.Г., Суворова В.О.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія YIZHEN до Чжен Цюньфей, третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області - «Про визнання права власності на майно, вироблене із використанням об'єктів права інтелектуальної власності», за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія YIZHEN на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2016 року про відмову у забезпеченні позовних вимог , -

ВСТАНОВИЛА:

17.08.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія YIZHEN, по якому просить визнати право власності ТОВ Компанія YIZHEN на майно - джинсовий одяг, загальною кількістю 367872 од., вироблене із використанням обєктів права інтелектуальної власності.

Одночасно, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позовних вимог, яка у подальшому була уточнена та просив забезпечити вимоги шляхом накладення арешту на майно джинсовий одяг, вироблений ТОВ «Компанія YIZHEN» та «JNEWMTS», яке знаходиться в якості доказів по кримінальному провадженню № 1201616000000179 в слідчому управлінні ГУ Національної поліції в Одеській області; зобовязати ГУ Національної поліції в Одеській області вжити заходи щодо збереження спірного майна (джинсового одягу з товарними знаками «839» і «JNEWMTS»), яке долучено до кримінального провадження № 1201616000000179 в якості доказів; заборонити вчиняти будь-які дії відповідачу та іншим фізичним, юридичним, посадовим та службовим особам, працівникам правоохоронних органів, у тому числі ГУ Національної поліції в Одеській області, щодо вказаного спірного майна (джинсового одягу з товарними знаками «839» і «JNEWMTS»), зокрема та не виключно заборонити вчиняти дії повязані з реалізацією, конфіскацією, знищенням спірного майна, або переміщення та/або передачею цього майна третім особам на відповідальне зберігання до розгляду справи по суті.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення його позовних вимог.

26.08.2016 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про забезпечення позовних вимог, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі ма теріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив із того, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є втручанням в діяльність органу досудового розслідування по кримінальній справі.

З таким висновком районного суду погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суд першої інстанції, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, прийняв до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Крім цього, колегія суддів вважає, що позивачем, в порушення ч. 2 ст. 151 ЦПК України в зазначеній заяві належним чином не обґрунтовано, чому, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову саме таким способом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відповідно до заявлених позовних вимог, і які є підстави для таких припущень.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у поданій до районного суду заяві позивач не обґрунтував необхідність забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Так, з виділених матеріалів справи вбачається, що майно, на яке просить визнати право власності позивач, вилучено в порядку досудового розслідування кримінального правопорушення відповідно до положень КПК України, у зв'язку з чим заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є втручанням в діяльність органу досудового розслідування.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позовних вимог.

Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення судом процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вимог про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є правильною та обґрунтованою, підстави для її скасування та ухвалення нової ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія YIZHEN - відхилити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

16.11.2016 року м. Одеса