Ухвала

від 22.11.2016 по справі 813/4073/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 листопада 2016 року Справа № 813/4073/16

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Рента» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання дій протиправними, скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Рента» з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектерно-будівельного контролю у м. Львові, в якому просить:

-          визнати дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки будівлі по вул. Б.Хмельницького, 223-В, м. Львів за наслідками якої складено акт, протокол та припис від 17.10.2016 року – протиправними;

-          припис відповідача від 17.10.2016 року – скасувати;

-          визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2016 року № 07 – вих. 2820/61.

Порядок вирішення суддею питання щодо відкриття провадження передбачено ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зокрема, згідно з п. 4, п. 6 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи:

- належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

- немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, адміністративні спори щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності органу чи посадової особи місцевого самоврядування віднесено до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного незалежно від статусу позивача. Єдиним винятком, визначеним процесуальним законом, є спори щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності обласних, Київської або Севастопольської міських рад, посадових чи службових осіб цих рад, які віднесено до предметної підсудності окружного адміністративного суду.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст. 140 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, система місцевого самоврядування включає, зокрема: сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В той же час, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” зі змінами, внесеними Законом України від 09.04.2015 року № 320-VIII, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Постановою Кабінету Міністрів України № 671 “Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю” від 19.08.2015 року передбачено створення спільних комісій Державної архітектурно-будівельної інспекції та відповідного органу місцевого самоврядування з передачі документації, що підтверджує фактичний перехід функцій, покладених на Державну архітектурно-будівельній інспекцію до органів місцевого самоврядування.

Зі змісту позовної заяви з'ясовано, що позивачем в якості відповідача визначено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, та оскаржувані дії, припис та постанова винесені/вчинені/складено саме Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Так, ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2015 року № 5118 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/91c21bb29b2b4f47c22571340037f910/7973184575dd94bac2257ee0002440cc?OpenDocument).

Відповідно до пункту 1.1 Положення, ІДАБК у м. Львові є виконавчим органом Львівської міської ради, що створений на підставі ухвали Львівської міської ради від 19.06.2015 року № 4780 “Про створення ІДАБК Львівської міської ради”, Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року №2453-VI, місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

У розумінні п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України місцеві загальні суди при розгляді та вирішенні адміністративних справ є адміністративними судами.

Враховуючи викладене, дана справа належить до предметної підсудності не Львівського окружного адміністративного суду, а місцевого загального суду як адміністративного з урахуванням правил територіальної підсудності визначеної ст. 19 КАС України.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що порушення судом правил предметної підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України).

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а отже, суддя за відсутності перешкод вирішуватиме питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі як за новою позовною заявою.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, у випадку повернення заяви або скарги.

Оскільки до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору долучено платіжні доручення № 546 від 11.11.2016 року на суму 1957,50 грн., платіжне доручення № 545 від 11.11.2016 року на суму 1378,00 грн., № 547 від 14.11.2016 року на суму 1378,00 грн. на загальну суму 4713,50 грн., таку. З врахуванням викладеного, належить повернути позивачу.

Керуючись статтями 2, 3, 18, 107, 108 КАС України, суддя,-

у х в а л и в :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Рента» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання дій протиправними, скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови – повернути позивачу.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Рента» (ЄДРПОУ 38582618) судовий збір в сумі 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 50 коп., сплаченого відповідно до платіжних доручень № 546 від 11.11.2016 року, № 545 від 11.11.2016 року, № 547 від 14.11.2016 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                           Кравців О.Р.