Постанова

від 23.11.2016 по справі 826/7632/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2016 року № 826/7632/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Тоніс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ-Тоніс» (далі-позивач або ТОВ «ТВ-Тоніс») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2016р. №001773/1103.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, слугували висновки податкового органу про порушення позивачем п.287.3, 287.4 ст.287 ПК України, а саме недотримання строків сплати грошових зобов'язань по орендній платі за землю. Водночас позивач зазначає, що внаслідок арифметичної та методологічної помилки позивачем було завищено об'єкт оподаткування з орендної плати за землю, яка в подальшому була самостійно виправлена шляхом подання уточнюючого розрахунку, а відтак, як вважає позивач, помилково задекларовані суми грошових зобов'язань не підлягали сплаті, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про порушення ним термінів сплати таких грошових зобов'язань та, відповідно, підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, у задоволенні позову просив відмовити.

На підставі положень ч.6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ-Тоніс» зареєстроване у статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 36411611), перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. ТОВ «ТВ-Тоніс» є землекористувачем земельної ділянки, що знаходиться у Шевченківському районі м. Києва по вул. Богдана Хмельницького, 12-А, площею 4305,00 га., а відтак є платником орендної плати за землю.

14.04.2016р. ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка позивача з дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за земельні ділянки ТОВ «ТВ-Тоніс» за період 20.11.2015р. - 30.11.2015р., за результатами якої складено акт №102/1103 від 14.04.2016р. (надалі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, в ході перевірки встановлено недотримання позивачем термінів сплати грошових зобов'язань по орендній платі за землю, чим порушено п.287.3., 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України. Терміни сплати, суми зобов'язань, суми фактичної сплати, суми податкового боргу та кількість днів затримки платежу визначені в Акті перевірки у табличному вигляді.

Вказаний Акт перевірки направлений позивачу 14.04.2016р. та отриманий останнім 18.04.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

22.04.2016р. ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016р. №001773/1103, відповідно до якого на підставі статті 126 ПК України на позивача накладено штраф у розмірі 10 %, що складає 51 208,72 грн., зокрема за затримку на 6-19 днів сплати грошових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки в сумі 512 086,86 грн.

Вказане рішення направлено позивачу поштовим зв'язком та вручено товариству 27.04.2016р., що підтверджується інформацією, зазначеною на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ПК України).

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Так, пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи , визначені у цьому пункті, не застосовуються .

Отже, законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2015р. ТОВ «ТВ-Тоніс» подало до ДПІ звітну електронну податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік із зазначенням помісячної орендної плати за землю у розмірі 99 016, 13 грн.

18.08.2015р. позивачем було подано уточнюючу декларацію до декларації з плати за землю за 2015 рік, яка була зареєстрована в податковому органі за №9173879154, в якій позивач самостійно задекларував зобов'язання до сплати за оренду землі з липня 2015 року у розмірі 202 306,80 грн., тобто орендна плата збільшилася на 103 260,67 грн. щомісячно.

20.11.2015р. платником податків також було подано уточнюючу декларацію, яка зареєстрована в податковому органі за №9237581844, в якій позивачем було допущено помилку та у рядку 14 вказано суму земельного податку з липня 2015 року по вересень 2015 року у розмірі по 99 046,13 грн., що призвело до збільшення щомісячних платежів по орендній платі за землю, які почали обліковуватися у картці особового рахунку позивача.

У той же час, користуючись своїм законним правом, позивач 10.12.2015р. подав уточнюючу декларацію, якою самостійно виправив допущену помилку, яка, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, була зумовлена людським фактором і носила суто технічний характер.

При цьому суд враховує, що в даному випадку відповідачем не заперечується та не спростовано наведені обставини, а також дотримання позивачем граничного строку подачі уточнюючих податкових декларацій, розмір податкових зобов'язань, що зазначені у них.

Так, у відповідності до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Поряд з цим, у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В даному випадку судом встановлено, що задекларовані позивачем суми грошових зобов'язань із земельного податку сплачені в межах встановлених строків, що підтверджується наявною у справі карткою особового рахунку позивача. Натомість, самостійно встановлена позивачем технічна помилка виправлена у відповідності до положень податкового законодавства, а тому у податкового органу були відсутні підстави для висновку про наявність у позивача своєчасно несплаченого податкового боргу, оскільки фактично такого боргу і не існувало у позивача.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Таким чином, відповідачем в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено суду, а судом не встановлено наявності з боку позивача порушень по сплаті (перерахуванню) податків, тобто ДПІ не доведено обставин, які б зумовлювали застосування до позивача штрафу, передбаченого п.126.1 статті 126 ПК України, а відтак ДПІ не доведено обґрунтованості свого рішення про застосування до позивача такого штрафу.

Разом з тим, суд окремо вважає звернути увагу на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог п. 86.7. та п. 86.8. ПК України, оскільки прийнято до спливу п'ятиденного строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак прийняте з порушенням встановлених ПК України правил та процедур, тобто передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень на акт перевірки, що є передумовою прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим це рішення є таким, що прийнято з порушенням закону.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Тоніс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.04.2016р. №001773/1103.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Тоніс» (код ЄДРПОУ 36411611) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) згідно платіжного доручення №97 від 18.05.2016р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко