Ухвала

від 22.11.2016 по справі 923/517/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

22 листопада 2016 року Справа № 923/517/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", м. Херсон,

про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 07/240-16 від 20.10.16р.;

відповідача - не прибув;

Дніпровського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області - ОСОБА_2, представник, дов. від 03.10.16р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.06.2013 року позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут" допустити працівників Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут" об'єктів, що забезпечуються електроенергією за договором про постачання електричної енергії № 1910 від 29.12.1998, для відключення їх від електричних мереж з наступним опломбуванням комутаційних апаратів у відключеному стані.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 1147грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення суду 01.07.2013 р. та 04.07.2013 р. видано відповідні накази.

18.10.2016 року позивач по справі звернувся до суду зі скаргою № 07/04-00660 від 17.10.2016 року у якій просить визнати дії заступника начальника Дніпровського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_2 які виявилися у винесенні незаконного повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та повернення судового наказу № 923/517/13 від 01.07.2013 без виконання неправомірними та зобов'язати Дніпровський РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області прийняти наказ № 923/517/13 від 01.07.2013 до виконання і виконати рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав скаргу на дії ДВС.

Представник ДВС у судовому засіданні заперечував проти скарги позиивача, відповідно до письмових заперечень, посилаючись на те, що дії державного виконавця є правомірними та не суперечать Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у розгляді скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 2 ГПК України скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та ДВС, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

05.10.2016 року набрав чинності Закон України В«Про виконавче провадженняВ» в новій редакції.

Виданий у справі наказ був направленний Позивачем 04.10.2016 року (через відділення ХД УДППЗ "Укрпошта" цінним листом з описом) на виконання на адресу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управлшня юстицій у Херсонській області разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.

11 жовтня 2016 року заступник начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управлшня юстицій у Херсонській області ОСОБА_2 виніс повідомлення (постанову) про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на тій підставі, що відповідно до ч. 2 с. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка набрала чинності з 05.10.16) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Відповідно до абз.1 частини 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції з 05.10.16) до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції з 05.10.16) визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції з 05.10.16) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

На думку Позивача (заявника скарги), моментом (терміном) подання заяви про відкриття виконавчого провадження та наказу у справі є 04.10.2016 року, оскільки саме у зазначений день вказані документи були подані через відділення ХД УДППЗ "Укрпошта" цінним листом з описом, тобто до набрання чинності п. 8 ч. 4 ст. 4 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції з 05.10.16).

При цьому, Позивач посилається на ст. 58 чинної Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи Позивача, а скарга Позивача на дії заступника начальника Дніпровського РВ ДВС м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Позивач у скаргі не посилається на конкретні статті Закону України "Про виконавче провадження" які, на його думку, були порушені під час винесення оскаржуваного повідомлення (постанови) про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до рішення Конституційного суду України 9 лютого 1999 року (Справа N 1-7/99 N 1-рп/99) положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Щодо моменту (терміну) подання (пред'явлення) Позивачем заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого документа до ДВС судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України: "строком є певний період у часі , зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду".

Відповідно до частини 2 статті 255 ЦК України: "письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку , вважаються такими, що здані своєчасно".

Аналогічні положення закріплені у частині 4 статті 51 ГПК України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому учасники останнього вправі застосовувати положення частини 4 статті 51 ГПК України при вчиненні юридично значущих дій під час виконання судових рішень господарського суду.

Однак, в даному спірному випадку необхідно встановити не "строк", а "термін" (момент) подання Позивачем заяви та виконавчого документа для виконання до ДВС.

Враховуючи, що положення частини 4 статті 51 ГПК України не розповсюджуються на "термін" (момент) вчинення юридично значущих дій, посилання Позивача (заявника скарги) на подання ним заяви про відкриття виконавчого провадження та пред'явлення виконавчого документа на виконання 04.10.16 (через поштове відділення), до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження) у новій редакції, не відповідають дійсності.

Натомість, наказ № 923/517/13 від 01.07.2013 р. виданий Господарським судом Херсонської області про стягнення з ТОВ "Добробут" на користь ПАТ "ЕК" "Херсонобленерго" грошової суми та заява про відкриття виконавчого провадження зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції ДВС лише 07.10 2016 року, після набрання чинності новою редакцією зазначеного Закону.

Крім того, слід зазначити, що Позивач (стягувач за виконавчим провадженням) не був обмежений жодними строками для пред'явлення виконавчого документа на виконання, як до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження", так і після набрання чинності, що також унеможливлює застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 51 ГПК України.

За вказаних обставин скарга Позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2, від 16 січня 2013 року № 3, від 29 травня 2013 року № 9, від 17 грудня 2013 року № 13, від 10 липня 2014 року № 6, від 5 березня 2015 року № 3, від 16 грудня 2015 року № 2) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні скарги позивача № 07/04-00660 від 17.10.2016 року на дії заступника начальника Дніпровського РВ ДВС м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Суддя Ю.В. Гридасов