Постанова

від 23.11.2016 по справі 904/6477/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року Справа № 904/6477/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання : Абадей М. О.,

представники сторін :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №11/01-16 від 11.01.2016 року, представник;

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МЕТИЗ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/6477/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МЕТИЗ", с.Партизанске, Дніпропетровська область

про стягнення 233 375 грн. 33 коп.,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (надалі - ТОВ "Торговий дім "Дівес") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МЕТИЗ" (надалі - ТОВ "ПРОМ МЕТИЗ") на свою користь 197 142 грн. 67 коп. основного боргу, 26 463 грн. 12 коп. пені, 7 628 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 2 141 грн. 51 коп. 3% річних та 3 500 грн. 63 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/6477/16 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено; з ТОВ "ПРОМ МЕТИЗ" на користь ТОВ "Торговий дім "Дівес" стягнуто 197 142 грн. 67 коп. основного боргу, 26 463 грн. 12 коп. пені, 7 628 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 2 141 грн. 51 коп. 3% річних та 3 500 грн. 63 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що:

- місцевий господарський суд, не задовольнивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, прийняв рішення у першому судовому засіданні, чим позбавив його права на дачу усних та письмових пояснень, відзиву на позов та доведення своїх заперечень;

- провадження у справі має бути зупинено, оскільки договір, що є підставою пред'явленного позову, оскаржується відповідачем у справі №904/8474/16, провадження у якій порушено Господарським судом Дніпропетровської області, про що звернувся до апеляційного господарського суду з відповідним клопотанням.

Апелянт на виклик суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 49), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутності.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ "Торговий дім "Дівес" та ТОВ "ПРОМ МЕТИЗ" укладений договір поставки №ДВ-011/03 від 15.03.2016 року (надалі - договір), за умовами якого постачальник (позивач) прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець відповідно, прийняти його та сплатити.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, одиниця виміру та кількість товару, що поставляється за даним договором, строки та умови його поставки, ціна, порядок і строки оплати визначаються сторонами в рахунках фактурах, видаткових накладних та/або специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно п.3.1 договору ціна за партію товару, який постачається покупцю, вказується постачальником в рахунках - фактурах, виставлених для оплати відповідної партії товару, видаткових накладних та/або специфікаціях.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (катанка Ф6,5 мм ст3ПС великий бунт) згідно специфікації №431 від 15.03.2016 року на суму 169 026 грн. 40 коп. та товар (катанка Ф6,5 мм стЗПС великий бунт) згідно специфікації №432 від 16.03.2016 року на суму 42 662 грн. 60 коп., всього на загальну суму 211 689 грн., що підтверджується видатковими накладними №431 від 15.03.2016 року та 432 від 16.03.2016 року (а.с. 17, 19).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2 специфікації №431 від 15.03.2016 року та специфікації №432 від 16.03.2016 року до договору покупець здійснює оплату за замовлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника 31.03.2016 року.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем отриманого товару, до стягнення ним пред'явлений борг у розмірі 197 142 грн. 67 коп.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів оплати пред'явленої до стягнення заборгованості відповідач не надав, тому є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з нього боргу в розмірі 197 142 грн. 67 коп.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом п. 5.4 договору сторонами узгоджено, що за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені до моменту фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних за період: з 01.04.2016 року по 03.08.2016 року в розмірі 2 141 грн. 51 коп., інфляційних збитків за період: квітень, травень 2016 року в розмірі 7 628 грн. 20 коп.; пені за період: з 01.04.2016 року по 03.08.2016 року в розмірі 26 463 грн. 12 коп. Зазначені вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Апелянт вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при вирішенні спору, а саме безпідставне незадоволення його клопотання про відкладення розгляду справи.

14.09.2016 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано зайнятістю його представника в іншому судовому процесі та необхідністю часу для підготовки відзиву на позов.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що клопотання відповідача відхилено з причини недоведеності ТОВ «ПРОМ МЕТИЗ» неможливості розгляду справи без участі свого представника.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення у справі у першому судовому засіданні, отримавши від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, помилково не задовольнив останнє, чим позбавив сторону права та можливості надати пояснення по суті спору, довести свої доводи, та мав у межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкласти.

Судова колегія не вбачає підстав для зупинення провадження у справі до вирішення справи №904/8474/16 Господарським судом Дніпропетровської області, у якій оспорюється договір поставки №ДВ-011/03 від 15.03.2016 року, укладений між сторонами, оскільки ТОВ «ПРОМ МЕТИЗ» у випадку задоволення судом його позовної заяви не позбавлено можливості звернутися до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в порядку ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого його клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки порушення місцевим господарським норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення, зазначена обставина не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МЕТИЗ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/6477/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.Г. Іванов

(Повний текст постанови складено 23.11.2016 року).