Ухвала

від 23.11.2016 по справі 428/10444/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №428/10444/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар Челахова О.О.

за участю: прокурора - Чапланова А.В., довіреність № 13-45/305вп-16 від 09.11.2016 року

позивача - не з'явився

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 428/10444/16-а за позовом Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Гірської обласної спеціальної загальноосвітньої школи інтернат про зобов'язання донарахувати та виплатити недоотриману грошову допомогу, стягнення судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура звернулася до суду з позовом до Гірської обласної спеціальної загальноосвітньої школи інтернат про зобов'язання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу на користь неповнолітньої ОСОБА_2 у розмірі 8561 грн.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2016 року позовну заяву повернуто на підставі пункту 4 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Прокурором подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Прокурор вважає, що судом першої інстанції безпідставно було застосовані положення статті 131-1 Конституції України, яка на дату звернення до суду з адміністративним позовом ще не набрала законної сили.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

29 вересня 2016 року Лисичанська місцева прокурату Луганської області звернулась до суду першої інстанції в інтересах неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2 до Гірської обласної спеціальної загальноосвітньої школи інтернат про зобов'язання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в розмірі 8561,00 грн.

Статтею 121 Конституції України (чинної в редакції на дату звернення до суду) встановлено, що Прокуратура України становить єдину систему на яку покладаються, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За приписами частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є необхідність захисту інтересів дитини позбавленої батьківського піклування, яка через недосягнення повноліття не може самостійно захистити своє порушене право та реалізувати процесуальні повноваження.

На виконання вимог частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурором для представництва інтересів неповнолітньої дитини надано копію свідоцтва про народження від 21 лютого 2001 НОМЕР_1, копію рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 02 листопада 2010 року № 753, копію заяви ОСОБА_2 та згода адміністрації Сєвєродонецького професійного будівельного ліцею про представництво інтересів неповнолітньої дитини у суду, копію повідомлення ОСОБА_2 та його законного представника про звернення з позовом.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, а тому судом першої інстанції безпідставно прийнято ухвалу про повернення позову.

Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень статті 131 -1 Конституції України колегія суддів вважає помилковим, оскільки наведена норма не набрала законної сили на дату звернення прокурора з позовом.

Колегія суддів також звертає увагу на порушення судом першої інстанції, встановленого частиною 4 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України строку вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали про направлення адміністративної справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Згідно з частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Тобто, за приписами наведеної норми на користь суб'єкта владних повноважень суд присуджує лише судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Інші судові витрати не присуджуються і відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення на користь Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області судового збору у сумі 1378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, п.6 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 428/10444/16-а - задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 428/10444/16-а скасувати, адміністративну справу № 428/10444/16-а за позовом Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Гірської обласної спеціальної загальноосвітньої школи інтернат про зобов'язання до нарахувати та виплатити недоотриману грошову допомогу, стягнення судового збору направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 листопада 2016 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 24 листопада 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г. М. Міронова