Постанова

від 11.11.2016 по справі 826/26684/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 листопада 2016 року 15 год. 10 хв. № 826/26684/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» (далі - позивач, ТОВ «Авіс Фінанс») до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - третя особа, нотаріус ОСОБА_1) , про визнання протиправною бездіяльності відповідача за результатами розгляду скарги позивача щодо незаконних дій третьої особи, а також зобов'язання відповідача провести позапланову перевірку діяльності нотаріуса ОСОБА_1

В обґрунтування позову зазначено, що в зв'язку з неправомірною нотаріальною дією нотаріуса ОСОБА_1 щодо зміни власника на об'єкт нерухомого майна, іпотекодержателем якого є ТОВ «Авіс Фінанс», відповідачу надіслана скарга, за результатами розгляду якої відповідачем надано відповідь, проте не було вчинено дій у спосіб, передбачений законом, а отже допущено бездіяльність, позапланову перевірку нотаріуса ОСОБА_1 також проведено не було.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та разом з третьою особою просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2015 року ТОВ «Авіс Фінанс» направлено скаргу на адресу відповідача на неправомірні дії нотаріуса ОСОБА_1 У скарзі позивач вказав, що 04 липня 2015 року нотаріусом ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт, який перебуває в іпотеці у ТОВ «Авіс Фінанс», без згоди іпотекодержателя на іншу особу та видано свідоцтво про право власності. На праві власності об'єкт нерухомості належить ОСОБА_2. У скарзі позивач просив відповідача внести подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю нотаріуса ОСОБА_1 у зв'язку з грубим порушенням нею закону при здійсненні державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - приміщення під магазин продовольчих товарів площею 155,3 кв.м на 1-му поверсі житлового будинку літера А-4, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22597839 о 20:04:48 та видачі свідоцтва серія та номер НОМЕР_1 за відсутності згоди іпотекодержателя (ТОВ «Авіс Фінанс») на відчуження цього об'єкта, а також за наявності родинного зв'язку між нотаріусом та попереднім власником об'єкта нерухомості - ОСОБА_2 та письмово повідомити скаржника про результати розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув права кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» за договорами відступлення права вимоги №39/248 та №39/248-1 від 03 квітня 2014 року, одним з майнових поручителів якого є ОСОБА_2 згідно іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №20-1328/3-1 від 22 грудня 2010 року.

10 вересня 2015 року відповідачем надано відповідь на скаргу в якій вказано, що з отриманих пояснень приватного нотаріуса та копій документів встановлено, що 04 липня 2015 року нотаріусом ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на приміщення під магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 за реєстровим НОМЕР_1.

В письмових поясненнях нотаріус ОСОБА_1 зазначила, що з метою удосконалення своєї роботи як державного реєстратора, 04 липня 2015 року практикувала реєстрацію права власності на нерухоме майно згідно алгоритму дій нотаріуса в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не звернула уваги, що дії вчинювались в робочому підключенні.

При навчанні нотаріусом ОСОБА_1 використовувались копії особистих документів, а саме документів на ім'я її матері ОСОБА_2.

Крім того, в письмових поясненнях нотаріус ОСОБА_1 зазначила, що свідоцтво про право власності від 04 липня 2015 року за реєстровим НОМЕР_1 нею не видавалося, так як всі дії були учбовими.

На підтвердження викладеного, нотаріусом надано копію сторінок реєстру для реєстрації нотаріальних дій, де за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 03 липня 2015 року внесено відомості про іншу нотаріальну дію та проставлено підпис особи.

При розгляді скарги позивача відповідачем від нотаріуса ОСОБА_1 отримано заяву ОСОБА_1 про скасування права власності за номером 10284639 (по формі затвердженій наказом Міністерства юстиції України 17 квітня 2012 №595/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 14 грудня 2012 №1841/5) з підстави помилки реєстратора; рішення №24053541 від 01 вересня 2015 року про скасування права власності за номером 10284639 та розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 672812714101; інформаційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна №43111530 від 01 вересня 2015 року, згідно якого право власності за №10284639 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43105994 від 01 вересня 2015 року, згідно якого поточним іпотекодержателем приміщення під магазин продовольчих товарів площею 155,3 кв.м. на І-му поверху житлового будинку літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Авіс Фінанс», код ЄДРПОУ: 38002308.

З урахуванням викладеного відповідачем повідомлено, що нотаріусом ОСОБА_1 виправлено недоліки, які призвели до помилкової реєстрації права власності та зазначено, що нотаріуси за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. При цьому, Управління з питань нотаріату не наділено повноваженнями щодо притягнення нотаріуса до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 №3425-ХІІ (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 33 зазначеного вище Закону закріплено положення щодо перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Так, згідно наведеної норми, Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, виходячи з положень Закону України «Про нотаріат» на відповідача покладено обов'язок щодо здійснення перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріуса та вчинення нотаріальних дій.

При цьому, визначення поняття «нотаріальна дія» в діючому законодавстві відсутня. В Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 №296/5, наведено тільки кваліфікуючи ознаки та перелік нотаріальних дій, до яких державна реєстрація права власності не належить.

Як передбачено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 №868, нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.ст. 2, 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 №1952-VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (стаття 9).

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що нотаріус наділений спеціальним правовим статусом, який розрізняє нотаріуса на особу, яка вчиняє нотаріальні дії, та на державного реєстратора.

Державні реєстратори, державні кадастрові реєстратори, нотаріуси, державні виконавці за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 №357/5, регулює питання перевірки тільки по відношенню до організації нотаріальної діяльності та вчинення нотаріальних дій також під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому посилання позивача на даний нормативно-правовий акт не може бути взято судом до уваги, оскільки як підтверджено матеріалами справи, нотаріальну дію щодо зміни власника майна вчинено не було (відсутній запис в книзі реєстрів нотаріальних дій).

Разом з тим, Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 №228 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), зазначено, що одним із завдань Міністерства є перевірка нотаріусів як спеціальних суб'єктів, на яких покладено функції державного реєстратора. Пунктом 7 Положення передбачено, що Мін'юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні територіальні управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.

Згідно із п.п. 4.39, 4.43, 4.47, 4.60, 4.61, 6.5 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року №1707/5 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до компетенції відповідача віднесено:

- організація роботи установ нотаріату, перевірка їх діяльність і вжиття заходів до її поліпшення, здійснення керівництва державними нотаріальними конторами та перевірка організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, контроль дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, забезпечення роботи комісії з питань застосування санкцій за порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»;

- зупинення, припинення діяльності нотаріусів, підготовка обґрунтованих подань на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- здійснення аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності, узагальнення та регулювання нотаріальної практики, підготовка для нотаріусів роз'яснення в межах своєї компетенції, забезпечення надання нотаріусам методичної допомоги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- здійснення контролю (нагляду) за дотриманням законодавства у визначених сферах діяльності, вжиття заходів для запобігання порушенням у цих сферах та прийняття відповідних обов'язкових до виконання рішень;

- забезпечення надання методичної допомоги державним реєстраторам, нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншим державним службовцям та працівникам структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, органів державної реєстрації актів цивільного стану у визначених сферах діяльності;

- здійснення перевірки в районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції та підвідомчих органах та установах юстиції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Міністерством юстиції України на час виникнення спірних правовідносин не делеговано відповідачу повноваження щодо перевірки нотаріусів як спеціальних суб'єктів, на яких покладено функції державного реєстратора, а надано право лише перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та дотриманням нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства.

Зазначений висновок суду також підтверджується листом Міністерства юстиції України від 29 серпня 2016 року №29661/22292-0-33-16/19 (http://npu.in.ua/ua/novini/podiji/1495-vidpovid-ministerstva-yustitsiji-ukrajini-na-list-notarialnoji-palati-ukrajini-vid-25-lipnya-2016-roku-314-8-shchodo-mozhlivosti-provedennya-predstavnikami-teritorialnikh-organiv-ministerstva-yustitsiji-ukrajini-perevirok-diyalnosti-notariusiv-yak-derzhav#.WCYCJ9WLTcc).

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом з питань нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України також надано відповідь позивачу листом №26598/0/11-15 від 21 вересня 2015 року, в якому зазначено про проведення перевірки обставин скарги позивача, а нотаріусу рекомендовано ознайомитись з Порядком роботи користувача з особистим ключем електронного цифрового підпису у Єдиних та Державних реєстрах інформаційної системи Міністерства юстиції України та вказано, що відповідачем наголошено приватному нотаріусу про недопущення подібних помилок в подальшій роботі.

Також суду пред'явлені докази проведення навчання третьою особою роботі з Єдиними та Державними реєстрами інформаційної системи Міністерства юстиції України на виконання зауважень відповідача тощо.

Тобто, відповідачем в межах повноважень, делегованих Міністерством юстиції України, вчинено перевірку обставин, викладених в скарзі, та не встановлено підстав для проведення позапланової перевірки нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, надано відповідь скаржнику із зазначенням дій, які запроваджено, та висновків щодо допущення помилки приватним нотаріусом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відчуження права власності на об'єкт нерухомості не відбулося, настання негативних наслідків для позивача при поданні скарги відповідачу вказано не було, а тому суд приходить до висновку, що відповідач при розгляді скарги діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому суд приходить до висновку про відсутність бездіяльності відповідача за результатами розгляду скарги ТОВ «Авіс Фінанс».

За таких обставин, позов в цій частині визнається судом необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Стосовно позовних вимог про проведення позапланової перевірки діяльності нотаріуса ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Враховуючи встановлення факту відсутності протиправної бездіяльності відповідача, суд вказує на адміністративний розсуд суб'єкта владних повноважень щодо прийнятого ним рішення, а тому правові підстави для прийняття рішення про зобов'язання відповідача вчинити будь-які дії в межах розглянутої скарги у суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс».

Копії постанови направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин