Рішення

від 23.11.2016 по справі 910/17827/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016Справа №910/17827/16

За позовом Державного підприємства «Енергоринок»

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

про стягнення заборгованості у розмірі 371 048, 40 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Деревинська О.М. - представник за довіреністю № 01/44-869 Д від 01.02.2016

від відповідача: Козак Т.В. - представник за довіреністю від 01.04.2016

В судовому засіданні 23.11.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Енергоринок» до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про стягнення заборгованості в сумі 371048,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу електроенергії № 13/212/4726/01 від 02.06.2008, за умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати електроенергію та оплачувати її. У зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо вчасності та повноти сплати за отриману електроенергію, в останнього виник борг в сумі 26 871 563,76 грн за грудень 2012 року. В подальшому, сторонами вирішено укласти договір №65Р/02 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого, кредитор (ДП «Енергоринок») та боржник (ПАТ «ДТЕК Крименерго») домовились в порядку та на умовах визначених договором про розстрочення погашення заборгованості. Однак, за доводами позивача, відповідачем починаючи з жовтня 2015 року не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію в частині сплати 3% річних та пені, а тому позивач звернувся до суду з вимогами про примусове стягнення заборгованості у розмірі 371 048, 40 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2016за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/17827/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2016.

13.10.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики.

У судових засіданнях неодноразового оголошувалась перерва за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 23.11.2016 представник позивача надав документи для долучення до матеріалів справи, вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідач проти вимог заперечував з підстав наведених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

02 червня 2008 між Державним підприємством «Енергоринок» (надалі - ДПЕ/позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (надалі - ЕК/відповідач) було укладено договір №14/212/4726/01 (надалі - договір), за умовами якого ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно з п. 4.1.1. договору повідомлення про добове (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового.

Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПК до 25-числа місяця, попереднього до розрахункового.

У відповідності до п. 6.1. договору оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також інших рахунків ЕК.

Пунктом 11.6. договору передбачено, що договір укладено на термін з 01.06.2008 по 31.12.2008. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.05.2011 р. між Державним підприємством «Енергоринок» та Публічним акціонерним товариством «Крименерго» укладено додаткову угоду №6958/02 до Договору, якою сторони визначили, що правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» за спірним правочином є Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Відповідно до Статуту ПАТ «ДТЕК Крименерго» (нова редакція), у зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Крименерго», яке в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (протокол від 25 червня 2012 року).

Також матеріалами справи підтверджується, що 06.07.2012 р. між Державним підприємством «Енергоринок» та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» укладено додаткову угоду №8786/02 до договору, за умовами якої сторони погодили, що правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Публічного акціонерного товариства «Крименерго» за Договором є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго».

Відповідно до п. 6.4. договору, остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного зі спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.

Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК не здійснила повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ надсилає до ЕК факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої ЕК в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосоване ДПЕ після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з актом від 31.12.2012 за договором №14/212/4726/01 від 02.06.2008, відповідачем куплено електроенергії в обсязі 484 915,120 тис. кВт. На загальну суму 184 883 844, 44 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками, міститься в матеріалах справи.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 30.09.2013 між сторонами укладений договір №65Р/02 про реструктуризацію заборгованості (надалі - договір про реструктуризацію), за умовами якого, кредитор (ДП «Енергоринок») та боржник (ПАТ «ДТЕК Крименерго») домовились в порядку та на умовах визначених договором про розстрочення погашення заборгованості (надалі - реструктуризацію), що виникла у боржника перед кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01.

У п. 2.1 договору про реструктуризацію сторони погодили, що загальна сума боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим договором складає 29 345 220,04 грн., а саме:

- заборгованість за електричну енергію - 26 871 563, 76 грн. за договором від 02.06.2008 №14/212/4726/01 за електроенергію, у т.ч. ПДВ 4 478 593, 96 грн., яка придбана боржником у грудні 2012 року та підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості;

- заборгованість з 3 % річних у сумі 572 033, 01 грн. за прострочення оплати коштів в сумі 26 871 561, 76 грн. за період з 15.01.2013 по 01.10.2013 та яку нараховано на підставі ст. 625 ЦК України а порушення п. 6.4 Договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01;

- пеня в сумі 1 901 623, 27 грн., яку нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушенні п. 6.4 Договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01.

Пунктом 2.2 договору про реструктуризацію сторони погодили, що погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів боржником згідно графіком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кредитора №26032301861 в АТ «Ощадбанк».

За порушення зобов'язання щодо оплати електричної енергії в сумі 26 871 563, 76 грн., яка придбана боржником в грудні 2012 року, боржник зобов'язаний до 31.10.2013 (включно) сплатити кредитору штраф в сумі 26 871, 56 грн., який нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії (п. 2.3 договору про реструктуризацію).

Згідно п. 2.4 договору про реструктуризацію сплата 3 % річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора №26008302861 в АТ «Ощадбанк».

У п. 2.5. договору про реструктуризацію визначено, що загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості боржника перед кредитором за цим договором встановлюється до 31.12.2018 (включно).

Перший платіж з погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим договором повинен бути здійснений не пізніше 31.01.2014 (включно) (п. 2.6).

Кожний черговий платіж має бути здійснений боржником не пізніше останнього числа місяця в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним в п. 2.7 договору про реструктуризацію, графіком.

Відповідно до п. 5.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018.

На підтвердження наявності заборгованості станом на 01.09.203 сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, що є додатком до договору реструктуризації.

Відповідно до п. 2.13 договору реструктуризації, протягом дії договору боржник зобов'язується здійснювати стовідсоткову поточну оплату вартості електричної енергії, купованої останнім відповідно до умов діючого договору купівлі-продажу електроенергії, повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цього Договору.

За доводами позивача, починаючи з жовтня 2015 року боржник порушив виконання своїх зобов'язань за договором реструктуризації в частині оплати 3 % річних та пені, що підтверджується довідкою щодо виконання ПАТ «ДТЕК Крименерго» договору про реструктуризацію за період з 01.10.2015 по 30.06.2016 станом на 01.09.2016.

Таким чином, позивач вказує на заборгованість у розмірі 371 048, 40 грн., з яких: 9 533, 88 грн. - щомісячний платіж зі сплати 3 % річних, згідно графіку погашення, зазначеному в п. 2.7 договору реструктуризації, 31 693, 72 грн - щомісячний платіж зі сплати пені, згідно графіку погашення, зазначеному в п. 2.7 договору реструктуризації. Прострочення відбулось за період з 01.10.2015 по 30.06.2016.

Відповідач проти вимог заперечував з тих підстав, що починаючи з 21.01.2015 та на даний час існують об'єктивні незалежні від відповідача обставини, які унеможливлюють погашення вказаної заборгованості. Зокрема, 21.01.2015 виникли обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3363.

За доводами відповідача, за умовами договору реструктуризації він звільняється від своїх зобов'язань на час дії обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, а отже, з урахуванням виникнення з 21.01.2015 обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

21.01.2015 самопроголошеною владою Республіки Крим прийняті наступні акти:

- Постанова Державної Ради № 416-1/15 (надалі - Постанова № 416-1/15) "Про внесення змін в Постанову Державної Ради Республіки Крим "Про питання управління власністю Республіки Крим";

- Наказ Міністерства палива та енергетики "Про призначення тимчасової адміністрації з управління Філією "ДТЕК Крименерго" ПАТ "ДТЕК Крименерго" № 1 від 21.01.2015;

- Положення про Тимчасову адміністрацію з управління Філією "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" (додаток № 1 до наказу Мінпалива № 1 від 21.01.2015);

- Наказ Тимчасової адміністрації Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" № 1 від 21.01.2015 "Про відсторонення від роботи".

21.01.2015 приміщення та майно Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" та всіх структурних підрозділів ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" захоплені групою озброєних людей, адміністрація Філії була в примусовому порядку усунута від виконання своїх обов'язків, робітникам повідомлено про націоналізацію ПАТ "ДТЕК Крименерго", повідомлено компанії про передачу майна ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" у господарське відання Державного унітарного підприємства республіки Крим "КРИМЕНЕРГО".

Таким чином відповідач стверджує, що з 21.01.2015 відсутні умови для виконання господарських зобов'язань, а саме: можливість здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, доступ до первинної та договірної документації, а також банківських рахунків, на яких обліковуються обігові кошти, отримані від здійснення господарської діяльності.

Позивач вважає, що відповідачем не доведено, що порушення останнім умов договору сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а також зазначає, що відповідно до даних наведених у сертифікаті ТПП України від 23.02.2015 №3363, має місце засвідчення форс-мажорних обставин за місцезнаходженням філії ПАТ «ДТЕК Крименерго», зокрема, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Госпринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим.

Проте, договір про реструктуризацію заборгованості укладений з юридичною особою ПАТ «ДТЕК Крименерго», а обставини форс-мажору мали місце на території місцезнаходження філії відповідача, тому відповідач не позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, в тому числі, здійснювати розрахунки та виконувати зобов'язання.

Крім цього, позивач наполягає на тому, що відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між настанням непереборної сили, зазначених в сертифікаті ТПП України №3363 із неможливістю виконати зобов'язання по оплаті за договором реструктуризації саме через цю обставину.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частини 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за заборгованість, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01, позивачем були нараховані, в тому числі, пеня і 3 % про розстрочення їх погашення за графіком сторони домовились шляхом укладення договору №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, яка повинна бути сплачена протягом 2014-2018 роки.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі №910/29339/15 задоволено позовні вимоги ДП «Енергоринок» про стягнення з ПАТ «ДТЕК Крименерго» заборгованість у розмірі 371 048, 40 грн. за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 24.03.2016.

У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що: «з розшифровки банківської виписки ДП «Енергоринок» по рахунку №26008302861 за період з 30.09.2013 по 01.12.2015, вбачається, що відповідач здійснював останні перерахування чергового платежу 3 % річних та пені - 26.12.2014. Тобто, твердження позивача про те, що боржник починаючи з січня 2015 року порушив свої зобов'язання за договором реструктуризації, судом визнані обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи».

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п. 26. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18).

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для повторного доказування наведеної обставини, адже існування даної обставини підтверджує судове рішення від 08.09.2014 р. у справі № 910/5169/14 у спорі, що виник між тими ж сторонами.

Відповідачем доказів на підтвердження перерахування чергового платежу 3 % річних та пені за договором реструктуризації з 01.10.2015 суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором реструктуризації з погашення 3 % річних у розмірі 85 804,92 грн. (9 533, 88 грн. * 9 місяців з 01.10.2015 по 30.06.2016) та з погашення пені - 285 243, 48 грн. (31 693, 72 грн. * 9 місяців з 01. 10.2015 по 30.06.2016), всього - 371 048, 40 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором реструктуризації в частині оплати 3 % річних та пені за період з 01.10.2015 по 30.06.2016. Відповідачем не надано суду доказів сплати вказаних коштів за вказаний період у розмірі 371 048, 40 грн., які відповідач зобов'язувався сплачувати не пізніше останнього числа місяця в якому він підлягає перерахуванню згідно графіку наведеному в п. 2.7 договору реструктуризації.

Доказів погашення заборгованості заявленої до стягнення відповідач суду не надав, тому позовні вимоги судом визнані доведеними документально та обґрунтованими.

Стовно заперечень відповідача щодо наявності обставини, які унеможливлюють погашення вказаної заборгованості, що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3363.

Судом встановлено, що оцінку даної обставини вже було надано судом при розгляду спору за вказаним договором за попередній період у справі №910/29339/15.

Зокрема, у мотивувальній частині даного рішення судом встановлено, «Відповідно до положень ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, сертифікат № 3363 від 23.02.2015 виданий Торгово-промисловою палатою України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), однак зазначений доказ оцінюється судом в сукупності з іншими доказами та обставинами по справі.

Згідно з п. 4.3 договору сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим Договором при умовах, передбачених у п. 4.1, 4.2 даного договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону та направити належний доказ існування обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 4.4. договору настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення, чи не надання належного доказу однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 4.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на претензію від 08.04.2015 №01/29-4379, відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють з 21.01.2015 виконання зобов'язань за договором реструктуризації на підтвердження чого надав сертифікат ТПП України №3363 від 23.02.2015, про що свідчить лист від 30.04.2015 № 00041, який долучений до матеріалів справи.

Таким чином, повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили було здійснено з порушенням терміну, встановленого в п. 4.3 договору.

В даному випадку доведення факту настання обставин непереборної сили не є достатніми для звільнення від виконання зобов'язання на час дії цих обставин, оскільки необхідно підтвердити їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Із сертифікату ТПП України №3363 від 23.02.2015 засвідчено форс-мажорні обставини по захопленню 21.01.2015 підприємства (адміністративної будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території АРК. Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (наданий позивачем до матеріалів справи) за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул.. Гаспринського, 9 розрахований відокремлений підрозділ ПАТ "ДТЕК Крименерго" - філія ПАТ "ДТЕК Крименерго" (код 39228645), а юридична особа - ПАТ "ДТЕК Крименерго" з якою укладений договір реструктуризації, знаходить за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 57 (державна реєстрація змін до установчих документів в частині зміни місцезнаходження відповідача проведено 23.05.2014).

Відповідно до положень ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст.95 ЦК України). Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч.1 ст. 96 ЦК України).

Суд також погоджується з позицією позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 218 ГПК України та ч. 1 ст. 617 ЦК України, сторона звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання, при тому, що позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором реструктуризації, а не штрафних санкцій нарахованих за невиконання цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" набрав чинності 15.04.14р.

Офіційно окупація АР Крим підтверджена Україною 15 квітня 2014 року, тобто з дати набрання чинності ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", але порушення позивачем умов договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 відбулися значно раніше, про що свідчить договір про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013.

Заборгованість виникла за актом, купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012 складеним до договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008.

За договором про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013 заборгованість виникла за електроенергію, придбану в грудні 2012 року, 3% річних включені в реструктуризовану заборгованість були нараховані за період з 15.01.2013 до 01.10.2013, пеня нарахована в 2013 році.

Виходячи з аналізу статті 263 ЦК України, статті 218 ГК України та умов договору, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Сертифікат ТПП, на який посилається відповідач, 21.01.2015, захоплення групою озброєних людей приміщення та майна Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" та всіх структурних підрозділів ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО", усунення адміністрації Філії була в примусовому порядку від виконання своїх обов'язків, повідомлення відповідачу про передачу майна ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" у господарське відання Державного унітарного підприємства республіки Крим "КРИМЕНЕРГО" не свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за договором купівлі електроенергії та договором про реструктуризацію і не є обставинами непереборної сили (форс-мажору).

Можливі збитки відповідача внаслідок ситуації, що склалась в АР Крим, не мають ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку по зазначених договорах.

Вступаючи у договірні відносини, юридична особа несе відповідні комерційні ризики пов'язані із своєю господарською діяльністю. Місцезнаходженням відповідача - є місто Київ.

Тобто, посилання відповідача на неможливість виконання оплати чергових платежів за договором реструктуризації, відсутність доступу до рахунків в тому числі і до тих на які надходять кошти від здійснення основних видів діяльності, відсутність інших рахунків та коштів на них, не доведено належними та допустимими доказами в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено неможливості виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення його від виконання зобов'язань за договором реструктуризації».

Київський апеляційний господарський суд, постановою від 24.03.2016, залишаючи рішення першої інстанції без змін погодився з доводами Господарського суду м. Києва у справі № 910/29339/15.

За таких обставин, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України у суду відсутні підстави для спростування доводів відповідача щодо існування форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (01032, м. Київ, вулиця Льва Толстого, буд. 57, ідентифікаційний код 00131400) на користь Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 21515381) заборгованість у розмірі 371 048 (триста сімдесят одну тисячу сорок вісім) грн 40 коп. та витрати по сплаті судового з бору у розмірі 5 565 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн 72 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.