Постанова

від 26.01.2017 по справі 910/17827/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа№ 910/17827/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Квятківська Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Деревинська О.М. - представник, дов. № 01/44-950Д від 21.12.2016;

від відповідача: Клименкова Я.О. - представник, дов. б/н від 14.12.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Крименерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016

у справі № 910/17827/16 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Державного підприємства „Енергоринок"

до Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Крименерго"

про стягнення заборгованості у розмірі 371 048,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство Енергоринок з позовом до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 371 048,40 грн.

Рішенням від 23.11.2016 господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго на користь Державного підприємства Енергоринок заборгованість у розмірі 371 048,40 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 565,72 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ ДТЕК Крименерго звернулося до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку, апеляційною скаргою та уточненням до апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/17827/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/17827/16 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2017 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

У судовому засіданні 26.01.2017 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, зокрема, з підстав, викладених у письмовому запереченні на апеляційну скаргу. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з урахуванням письмового уточнення до апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/17827/16 скасувати.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи доводи письмового заперечення на апеляційну скаргу, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2008 між позивачем та ВАТ "Крименерго" укладено договір №14/212/4726/01.

Згідно із п.п. 1, 2 додаткової угоди № 6958/02 від 12.05.2011 по тексту договору найменування Відкрите акціонерне товариство Крименерго (ЄДРПОУ 00131400) змінено на Публічне акціонерне товариство Крименерго (ЄДРПОУ 00131400); правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Відкритого акціонерного товариства Крименерго за договором є Публічне акціонерне товариство Крименерго .

06.07.2012 між позивачем та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Крименерго , у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи Публічне акціонерне товариство Крименерго на Публічне акціонерне товариство ДТЕК Крименерго , укладено додаткову угоду № 8786/02, відповідно до п.п. 1, 2 якої по тексту договору найменування Публічне акціонерне товариство Крименерго (ЄДРПОУ 00131400) замінено на Публічне акціонерне товариство ДТЕК Крименерго (ЄДРПОУ 00131400); правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Публічного акціонерного товариства Крименерго за договором є Публічне акціонерне товариство ДТЕК Крименерго .

Відповідно до п. 2.1 договору № 14/212/4726/01 за цим договором позивач, за договором ДПЕ, зобов'язався продавати, а відповідач, за договором ЕК, зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Пунктами 6.1, 6.4 договору № 14/212/4726/01 сторони погодили, що оплату за куплену електроенергію відповідач здійснює відповідно до ІВКОР (Інструкція про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України) грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання позивача з поточних рахунків із спеціальним режимом використання відповідача, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також інших рахунків відповідача; остаточний розрахунок за куплену відповідачем в позивача електроенергію в розрахунковому місці здійснюється відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного зі спеціальним режимом використання) рахунків відповідача; у цьому випадку відповідач зобов'язаний обов'язково вказати призначення платежу; якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач не здійснив повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, позивач надсилає до відповідача факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої відповідачем в розрахунковому місяці електроенергії; обмеження може бути застосоване позивачем після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно із п. 11.6 договору № 14/212/4726/01 цей договір укладено на термін з 01.06.2008 до 31.12.2008; дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору.

Відповідно до підписаного позивачем та відповідачем акту від 31.12.2012 за договором №14/212/4726/01 позивачем передано, а відповідачем прийнято електроенергію в обсязі 484 915,120 тис.кВт.г на загальну суму у розмірі 184 883 844,44 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.09.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір № 65Р/02 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до п. 1.1 якого позивач, за договором кредитор, та відповідач, за договором боржник, домовились в порядку та на умовах, визначених цим договором, про розстрочення погашення заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно із п. 2.1 договору № 65Р/02 загальна сума грошового боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим договором, складає 29 345 220,04 грн., а саме: заборгованість за електричну енергію - 26 871 563,76 грн., яка придбана відповідачем у грудні 2012р. та підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості (додаток № 1); заборгованість з 3% річних у сумі 572 033,01 грн. за прострочення оплати коштів в сумі 26 871 561,76 грн. за період з 15.01.2013 до 01.10.2013 та яку нараховано на підставі ст. 625 ЦК України за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01; пеня у сумі 1 901 623,27 грн., яку нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01.

Відповідно до п.п. 2.2-2.7 договору № 65Р/02 погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів відповідачем згідно із графіку на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання позивача; за порушення зобов'язання щодо оплати електричної енергії в сумі 26 871 563,76 грн., яка придбана відповідачем в грудні 2012р., відповідач зобов'язаний до 31.10.2013 (включно) сплатити позивачу штраф в сумі 26 871,56 грн., який нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01; сплата 3% річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів відповідача на рахунок позивача; загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором встановлюється до 31.12.2018 (включно); перший платіж з погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим договором повинен бути здійснений не пізніше 31.01.2014 (включно); кожний черговий платіж має бути здійснений відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним в п. 2.7 договору № 65Р/02, графіком.

Згідно із п. 2.13 договору № 65Р/02 протягом дії цього договору відповідач зобов'язався здійснювати стовідсоткову поточну оплату вартості електричної енергії, купованої останнім відповідно до умов діючого договору купівлі-продажу електроенергії, повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цього договору.

Пунктом 5.1 договору № 65Р/02 сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатках та діє до 31.12.2018.

30.09.2013 позивачем та відповідачем підписано акт № 02/51-3-8834/1 звірки розрахунків, який є додатком № 1 до договору № 65Р/02.

Як вбачається із довідки щодо виконання ПАТ "ДТЕК Крименерго" договору про реструктуризацію від 30.09.2013 № 65Р/02 за період з 01.10.2015 по 30.06.2016 станом на 01.09.2016 відповідачем порушено виконання своїх зобов'язань за договором № 65Р/02, в частині оплати 3% річних та пені, що не спростовано відповідачем.

У зв'язку із порушенням зобов'язань за договором № 65Р/02 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 371 048,40 грн., а саме: 9 533,88 грн. щомісячний платіж зі сплати 3% річних, згідно із графіком погашення, зазначеному в п. 2.7 договору реструктуризації, 31 693,72 грн. щомісячний платіж зі сплати пені, згідно із графіком погашення, зазначеному в п. 2.7 договору реструктуризації, за період з 01.10.2015 по 30.06.2016.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із нормами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за договором реструктуризації в частині оплати 3% річних та пені за період з 01.10.2015 по 30.06.2016.

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаних коштів на цей період у розмірі 371 048,40 грн., які зобов'язувався сплачувати не пізніше останнього числа місяця, в якому він підлягає перерахуванню згідно із графіком наведеному в п. 2.7 договору реструктуризації.

Доказів погашення заборгованості заявленої до стягнення відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 371 048,40 грн. 3% річних та пені, є такою, що відповідає вимогам ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України та підтверджена матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі № 910/29339/15 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електроенергії № 14/212/4726/01 від 02.06.2008 в сумі 371 048,40 грн., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" заборгованість у розмірі 371 048,40 грн. та 5 565,72 грн. судового збору.

Рішеннями у справі № 910/29339/15 встановлено, зокрема, що 30.09.2013 між сторонами укладений договір № 65Р/02 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого, кредитор (ДП "Енергоринок") та боржник (ПАТ "ДТЕК Крименерго") домовились в порядку та на умовах визначених договором про розстрочення погашення заборгованості (далі-реструктуризацію), що виникла у боржника перед кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01; повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили було здійснено з порушенням терміну, встановленого в п. 4.3 договору.

Твердження скаржника про те, що позивачем не надано доказів того, що договір № 65Р/02, на підставі якого стягується з відповідача заборгованість в розмірі 371 048,40 грн. є укладеним та який чинний на сьогоднішній день, є безпідставним, оскільки спростовуються фактами, встановленими у справі № 910/29339/15.

Як вбачається з матеріалів справи, сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3363 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.02.2015 № 828/05-4 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9, всі структурні підрозділи) та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим, - Публічному акціонерному товариству ДТЕК Крименерго щодо зобов'язання за договором № 65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01, які унеможливили його виконання в зазначений термін: період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: з 21 січня 2015 року, дата закінчення: тривають, дату встановити неможливо.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони узгодили, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.

Сторони погодили, що непереборною силою визначаються наступні події: війна і військові дії, повстання, мобілізація, блокада, епідемії, пожежа, вибухи, аварії на транспорті і стихійні лиха, акти органів влади, що мають вплив на виконання зобов'язань сторін і всі інші подібні події й обставини.

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників), згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (ч.2 ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Відповідно до положень ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, сертифікат № 3363 від 23.02.2015 виданий Торгово-промисловою палатою України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), однак, зазначений доказ оцінюється судом в сукупності з іншими доказами та обставинами по справі.

Згідно із п.п. 4.3-4.5 договору № 65Р/02 сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим договором при умовах, передбачених у п. 4.1, 4.2 даного договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону та направити належний доказ існування обставин непереборної сили; настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України; належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення, чи не надання належного доказу однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

Як встановлено у справі № 910/29339/15, повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили було здійснено з порушенням терміну, встановленого в. п. 4.3 договору № 65Р/02.

В даному випадку доведення факту настання обставин непереборної сили не є достатніми для звільнення від виконання зобов'язання на час дії цих обставин, оскільки необхідно підтвердити їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Із сертифікату ТПП України №3363 від 23.02.2015 засвідчено форс-мажорні обставини по захопленню 21.01.2015 підприємства (адміністративної будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території АРК. Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (наданий позивачем до матеріалів справи) за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул.. Гаспринського, 9 розрахований відокремлений підрозділ ПАТ "ДТЕК Крименерго" - філія ПАТ "ДТЕК Крименерго" (код 39228645), а юридична особа - ПАТ "ДТЕК Крименерго", з якою укладений договір реструктуризації, знаходить за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 57 (державна реєстрація змін до установчих документів в частині зміни місцезнаходження відповідача проведено 23.05.2014).

Відповідно до положень ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 1 ст. 95, ч. 1 ст. 96 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України та ч. 1 ст. 617 ЦК України сторона звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання, при тому, що позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором реструктуризації, а не штрафних санкцій, нарахованих за невиконання цього зобов'язання.

Статтею 2 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України набрав чинності 15.04.2014.

Офіційно окупація АР Крим підтверджена Україною 15.04.2014, тобто з дати набрання чинності Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , однак, порушення позивачем умов договору № 14/212/4726/01 від 02.06.2008 відбулися значно раніше, про що свідчить договір про реструктуризацію № 65Р/02 від 30.09.2013.

Заборгованість виникла за актом купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012 за договором № 14/212/4726/01 від 02.06.2008.

За договором про реструктуризацію № 65Р/02 від 30.09.2013 заборгованість виникла за електроенергію, придбану в грудні 2012р. 3% річних включені в реструктуризовану заборгованість, були нараховані за період з 15.01.2013 до 01.10.2013, пеня нарахована в 2013р.

Виходячи з аналізу статті 263 ЦК України, статті 218 ГК України та умов договору, колегія приходить до висновку про те, що звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Сертифікат ТПП, на який посилається скаржник, підтверджує форс-мажорні обставини, а саме: захоплення групою озброєних людей приміщення та майна Філії ДТЕК Крименерго 21.01.2015 та всіх структурних підрозділів ПАТ ДТЕК Крименерго ; усунення адміністрації Філії від виконання своїх обов'язків було в примусовому порядку; повідомлення відповідачу про передачу майна ПАТ ДТЕК Крименерго у господарське відання Державного унітарного підприємства республіки Крим Крименерго , однак, не свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за договором купівлі електроенергії та договором про реструктуризацію і не є обставинами непереборної сили (форс-мажору).

Можливі збитки відповідача внаслідок ситуації, що склалась в АР Крим, не мають ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку по зазначених договорах.

Вступаючи у договірні відносини, юридична особа несе відповідні комерційні ризики пов'язані із своєю господарською діяльністю. Місцезнаходженням відповідача - є місто Київ.

Таким чином, скаржником не доведено неможливість виконання оплати чергових платежів за договором реструктуризації, відсутність доступу до рахунків, в тому числі і до тих, на які надходять кошти від здійснення основних видів діяльності, відсутність інших рахунків та коштів на них.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, слід зазначити, що відповідачем порушено умови договору реструктуризації в частині дотримання строків повідомлення ДП Енергоринок про існування обставин непереборної сили, у зв'язку з чим умови договору позбавляють його права посилатися на такі обставини, як на підставу звільнення від виконання зобов'язань за договором реструктуризації.

Враховуючи те, що договір про реструктуризацію заборгованості від 30.09.2013 № 65Р/02 укладено між ДП Енергоринок та юридичною особою ПАТ ДТЕК Крименерго , а обставини форс-мажору мали місце на території місцезнаходження філії відповідача, то ПАТ ДТЕК Крименерго як юридична особа - відповідач у даній справі, не позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність за видами, визначеними у Реєстрі, укладати угоди, здійснювати розрахунки та виконувати зобов'язання за раніше укладеними договорами.

Таким чином, твердження відповідача щодо неможливості здійснення ним господарської діяльності, в тому числі й виконання умов договорів в частині оплати належних до сплати грошових коштів, відсутність доступу до банківських рахунків юридичної особи тощо, не знаходить свого аргументованого підтвердження та не доведено належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між настанням обставин непереборної сили, зазначених у Сертифікаті ТПП України № 3363, із неможливістю ПАТ ДТЕК Крименерго виконати зобов'язання по оплаті за договором реструктуризації саме через цю обставину.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 3-216гс15 для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України та ч. 1 ст. 617 ЦК України у випадку порушення зобов'язання, виконання якого виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, сторона звільняється саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання; враховуючи те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення грошових зобов'язань за договором реструктуризації, а не штрафних санкцій, нарахованих за його невиконання, підстави для звільнення відповідача від виконання грошових зобов'язань за договором відсутні.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/17827/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/17827/16 залишити без змін.

3. Справу № 910/17827/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун