Ухвала

від 21.11.2016 по справі 4/127/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

21 листопада 2016 року Справа № 4/127/2011

Розглянувши заяву розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» , м. Київ про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 4/127/2011 за позовом

Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» , м. Харків

до Приватного підприємства В«ІрбісВ» , м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 509566 грн. 88 коп.

Суддя господарського суду Луганської області - Старкова Г.М.

секретар судового засідання - помічник судді - Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - ОСОБА_1, довіреність № 377 від 05.07.2016;

від позивача - представник не прибув;

відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Луганської області перебувала справа № 4/127/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» до Приватного підприємства В«ІрбісВ» про стягнення 509566 грн. 88 коп.

За результатами розгляду справи рішенням господарського суду Луганської області (суддя - Г.М. Старкова) від 12.03.2012 у справі № 4/127/2011 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства В«ІРБІСВ» на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" прострочену заборгованість за кредитом у сумі 334162 грн. 11 коп., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 79332 грн. 20 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 34735 грн. 92 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 5095 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Провадження у справі щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 61069,32 грн., простроченої заборгованості за комісіями у сумі 267,33 грн. припинено.

Надано відповідачу розстрочку погашення заборгованості за кредитним договором № 11328955000 від 04.04.2008 у сумі 448230,23 грн., в тому числі: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 334162 грн. 11 коп., простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 79332 грн. 20 коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 34735 грн. 92 коп., згідно з графіком погашення строком на шість місяців: до 31.03.2012 - 74705 грн. 00 коп., до 30.04.2012- 74705 грн. 00 коп., до 30.05.2012 - 74705 грн. 00 коп., до 30.06.2012 - 74705 грн. 00 коп., до 31.07.2012 - 74705 грн. 00 коп., до 31.08.2012 - 74705 грн. 23 коп.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2012 у справі № 4/127/2011 позивачу видано наказ господарського суду Луганської області № 4/127/2011 від 27.03.2012.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 12.03.2013 відкрито виконавче провадження № 36953784.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» звернулось до господарського суду Луганської області з заявою № 19287 від 12.09.2016, за якою просить суд замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: стягувача Публічне акціонерне товариство В«УкрСиббанкВ» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» .

В обґрунтування заявник вказує, що між Публічним акціонерним товариством В«УкрСиббанкВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» укладено договір факторингу № 27 від 21.09.2015, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11328955000 від 04.04.2008 перейшло до заявника.

Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство В«УкрСиббанкВ» 03.10.2016 (згідно штампу вхідний № 7219/16) подав до суду заяву № 30-6/889 від 30.09.2016, за якою зазначив, що право вимоги за кредитним договором № 11328955000 від 04.04.2008, боржником за яким є ПП «Ірбіс», відступлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» відповідно до умов договору факторингу № 27 від 21.09.2015, тому не заперечує проти задоволення заяви ТОВ В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №4/127/2011.

Крім того, 03.10.2016 (згідно штампу вхідний № 7189/16) представником позивача на підтвердження відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» право вимоги за кредитним договором № 11328955000 від 04.04.2008 подано до суду виписку з договору факторингу № 27 від 21.09.2015 ( далі - договір)укладеного між заявником (далі - фактор) та позивачем (далі - клієнт), з якої вбачається, що клієнт передав а фактор прийняв на умовах визначених договором право вимоги за кредитним договором № 11328955000.

Також, позивачем на підтвердження відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» право вимоги за кредитним договором № 11328955000 від 04.04.2008 подано до суду акт приймання-передачі права вимоги № б/н від 22.09.2016, за яким на виконання умов договору факторингу № 27 від 21.09.2015 Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» передає (відступає) право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» (за переліком наведеним у Додатку 1.1 (Реєстр Боржників) до договору, а фактор приймає права вимоги за кредитами.

Оцінивши подану заяву та матеріали справи, у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинним законодавством визначено, що заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України , ст.25 ГПК України та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Аналізуючи зазначені норми закону, зокрема пункти 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України , у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації) на стадії виконання судового рішення відбувається заміна кредитора.

У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» визначено, що статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 21.09.2015 між Публічним акціонерним товариством В«УкрСиббанкВ» (надалі за текстом - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» (надалі за текстом -Фактор) укладено договір факторингу № 27 (надалі за текстом - Договір), відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11328955000 від 04.04.2008 який укладений між Публічним акціонерним товариством В«УкрСиббанкВ» та Приватним підприємством «Ірбіс» перейшло до фактора.

У відповідності до ст. 1077 Цивільного кодексу України , яка надає поняття договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 3 ст. 1079 Цивільного кодексу України , сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як вбачається, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, 19.11.2013 видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи з додатком серії ФК № 435, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» є фінансовою установою та має право здійснювати такий вид фінансових послуг як факторинг.

Положеннями ч. 1 ст. 1083 Цивільного кодексу України передбачено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до п.2.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта на оплату та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2 договору визначено, що права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, без права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день підписання цього договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У частині 2 вказаної статті ЦК України закріплено, що боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Відповідно до частини 3 ст. 1082 Цивільного кодексу України виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Суд вказує на те, що заявником до заяви не подані будь які відомості на підтвердження або спростування факту направлення клієнтом (банком, позивачем) або фактором (заявником) боржнику повідомлення про заміну кредитора про відступлення права грошової вимоги факторові за договором факторингу № 27 від 21.09.2015.

Втім, суд зазначає, що у разі якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, саме новий кредитор, а не боржник несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, тобто, права боржника у даному випадку не порушуються.

За умовами розділу 3 договору факторингу № 27 від 21.09.2015 фінансування за відступлені права вимоги надається фактором клієнту шляхом перерахування суми фінансування на рахунок, вказаних у п.3.4 цього договору, двома платежами: перший платіж - 337 758 грн. 20 коп., другий платіж - 337758 грн. 19 коп.

Право власності на права вимоги, які відступаються за цим договором, вважається таким, що перейшло від клієнта фактору в день підписання акту приймання -передачі права вимоги (додаток № 1.2), за умови виконання фактором зобов'язань, передбачених п.3.1.1 цього договору. Право вимагати від боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених прав вимог у фактора настає після виконання фактором зобов'язань, передбачених п.3.1.1 цього договору. Акт приймання-передачі права вимоги, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в додатку №1.2 цього договору, є доказом передачі права вимоги (4.1 договору).

Як вбачається з наданих до заяви документів, відповідно до пункту 2 акту приймання -передачі права вимоги від 22.09.2015, клієнт цим передає (відступає) права вимоги за кредитами фактору (за переліком, наведеним у додатку 1.1 (реєстр боржників) до договору, а фактор цим приймає права вимоги за кредитами. Клієнт та фактор підтверджують, що передача права вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акту приймання-передачі, як передбачено у пункті 4.1 договору.

До суду надано саме витяг з реєстру боржників підписаний лише однією стороною за договором факторингу № 27 від 21.09.2015, а саме директором ТОВ В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» ОСОБА_2, скріплений печаткою товариства.

Однак слід зазначити, що заявником та позивачем у справі № 4/127/2011 до суду не подано реєстру боржників відповідно до умов п. 2.2 договору факторингу № 27 від 21.09.2015, який був би підписаний сторонами за вказаним договором та скріплений печатками.

Тобто, суд був позбавлений можливості дослідити оригінал або належно завірену копію реєстру боржників підписаного як АТ В«УкрСиббанкВ» (клієнт, позивач) так і ТОВ В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» (фактор, заявник).

Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство В«УкрСиббанкВ» листом від 06.06.2016 № 30-6/889 (згідно штампу вхідний № 7219/16), підтвердив, що право вимоги за кредитним договором, боржником за яким є Приватне підприємство «Ірбіс», відступлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» відповідно до умов договору факторингу № 27 від 21.09.2015.

Таким чином, сторони за даним договором факторингу № 27 від 21.09.2015 визначили суму вимоги, що переходить від позивача (клієнта) до заявника (фактора) ТОВ В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» за рішенням господарського суду Луганської області від 17.02.2011 у справі № 4/127/2011.

Положеннями ст. 512 Цивільного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для здійснення заміни кредитора у зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ст. 514 Цивільного кодексу України.

Наведене вище вказує на те, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництво (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.11.2013 справа №6-122 цс 13.

Відповідно до ч.1 ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субота господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання,поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якої стадії судового процесу. Отже, особа, звертаючись до суду із відповідною заявою про, заміну позивача (стягувача) у справі на його правонаступника у зв'язку з переходом до останнього права вимоги за договором відповідно до договору факторингу, повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2014 у справі №13/29-617.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд зазначає, що відсутність інформації про стан виконання вказаного наказу не перешкоджає вирішенню заяви Товариство з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» по суті.

Отже, суд, прийшов до висновку про встановлення факту заміни в основному зобов'язанні клієнта - Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» на фактора - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» , яке здійснено шляхом укладеного договору факторингу № 27 від 21.09.2015.

Відтак, суд виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора (позивача) вправі звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу останньої, проте лише у межах суми коштів за відступленим правом грошової вимоги, визначеної за договором факторингу № 27 від 21.09.2015.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2015 у справі № 911/2501/13 .

Таким чином, зважаючи на все вище викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 5 статті 12 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , статтями 25 , 86 Господарського процесуального кодексу України , суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» про заміну сторони її правонаступником задовольнити.

2. Здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні № 36953784 за наказом господарського суду Луганської області № 4/127/2011 від 27.03.2012 у справі №4/127/2011 - Публічне акціонерне товариство В«УкрСиббанкВ» (61001,м.Харків, пр.Московський,60, код ЄДРПОУ 09807750) на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«Довіра та ГарантіяВ» (04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, поверх 6, офіс 32, код ЄДРПОУ 38750239).

Ухвала господарського суду Луганської області від 21.11.2016 у справі № 4/127/2011 про заміну стягувача набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Г.М. Старкова