Вирок

від 19.07.2010 по справі 1-97/2010

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд Сумської області

м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72

Справа №1-97/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої - судді Линник О.С. при секретарі Лободі Т.С., з участю прокурора Шаповал О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, проживає у громадському шлюбі, не працюючого, мешкає у АДРЕСА_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 18.12.2009 р. Дзержинським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

31.01.2010 року близько 15-30 год. на 39 км автодороги В«Суми-ПолтаваВ» в с. Боромля Тростянецького району Сумської області по вул. Сумській водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 ОСОБА_3 огли, з вантажем, який перевищує встановлені норми для даного транспортного засобу, та рухаючись в напрямку від м. Суми до м. Харкова, не обрав безпечної швидкості та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухаючись по краю проїзної частини дороги в попутному напрямку, намагався перейти на інший бік дороги.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на верхньому віці лівого ока, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження, крововиливу м'яких тканин голови зі сторони кісток черепа в потиличній області зліва, фрагментарного перелому основи черепа в середній за задній черепних ямках, двостороннього крововиливу під м'яку мозкову оболонку, що кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого та перебувають в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_4

Водій ОСОБА_1 грубо ігнорував та порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:

-п. 1.3 В«Учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих правил дорожнього рухуВ» ;

-п. 1.5 В«Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху, або інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожуючи життю або здоров'ю громадян, завдати матеріальних збитківВ» ;

-п. 2.3 В«Для забезпечення небезпечного дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, слідкувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу та не відволікатися від управління ним в дорозіВ» ;

-п. 12.3 В«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій

об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкодиВ» ;

-п. 22.1 В«Маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобуВ» .

Порушення ОСОБА_1 пункту 2.3 В«бВ» та 12.3 Правил дорожнього руху України

знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та його смертю.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та показав, що він знайомий з ОСОБА_2 ОСОБА_3, який являється приватним підприємцем і торгує овочами на ринку В»Соллі+В» . 29.01.2010 року до нього звернувся Сайран з проханням допомогти йому перевезти товар на його автомобілі ГАЗ із с. Червоне Сумського району до м. Харкова. Він погодився на дану пропозицію. 30.01.2010 року близько 7 год. ранку він разом із ОСОБА_5, який має довіреність на автомобіль НОМЕР_2 на вказаному автомобілі виїхали з м. Харків в напрямку м. Суми. 30.01.2010 року близько 12 год. 30 хв. вони приїхали в с. Червоне, в якому скупляли картоплю у людей. 31.01.2010 р. завантаживши автомобіль, близько 15 год. він сів за кермо і разом з ОСОБА_5 виїхали із с.Червоне та попрямували в напрямку м.Харків. Близько 15-30 год. він в'їхав в с.Боромля Тростянецького району та тримав швидкість близько 60 км/год, але оскільки дорога була не прочищена та вкрита нашаруванням мокрого снігу, а також почав іти невеликий дощ, то він ввімкнув двірники та знизив швидкість автомобіля десь до 47-48 км\год. Далі по напрямку руху був невеликий поворот направо, під час того як він його проїжджав, він бачив, як на наступному повороті наліво по його напрямку руху, рухається по зустрічній смузі легковий автомобіль. Коли він побачив зустрічний автомобіль, він ще знизив швидкість до 45 км/год. Коли він розминувся із зустрічним автомобілем, в то побачив чоловіка, який йшов у попутному напрямку по його смузі руху, десь на відстані 1 метру від кучугури снігу правого узбіччя. Від автомобіля до чоловіка у той момент часу була відстань близько 50 метрів. Після цього він подивився в дзеркало заднього виду, щоб пересвідчитись у тому, що його ніхто не обганяє, для того, щоб взяти трохи вліво, щоб обігнати чоловіка, який йшов попереду. Коли він знов подивився вперед, то побачив, що той чоловік почав навскоси переходити дорогу, залишаючись спиною до автомобіля. На той момент відстань складала близько 20-25 метрів. ОСОБА_1 почав пригальмовувати і одночасно подав звуковий сигнал, та прийняв трохи правіше, щоб обігнати пішохода справа, при тому швидкість автомобіля була близько 40 км/год. На сигнал чоловік не відреагував і продовжував переходити дорогу і знаходився вже майже на середині смуги його руху. Коли відстань від автомобіля до чоловіка склала близько 7 метрів, він знову посигналив і почав гальмувати сильніше, і в той час чоловік обернувся та почав рух до правого узбіччя дороги. В цей момент він знаходився на відстані 3-4 метри від чоловіка. Коли чоловік обернувся та зробив крок в сторонку правого узбіччя, водій одразу до упору різко натиснув на педаль гальм і машину понесло юзом, під час цього він намагався викрутити кермо вправо, але вона продовжувала їхати прямо. Буквально через 1,5 секунди авто зіткнулося з пішоходом лівою передньою частиною автомобіля. Після удару чоловіка підкинуло вгору і він вдарився в ліву частину лобового скла, після чого автомобіль продовжував рухатися, а чоловік почав сповзати з автомобіля вниз. Далі автомобіль знесло з проїзної частини, він в'їхав у замет снігу на узбіччі, а постраждалого скинуло з автомобіля вліво на проїжджу частину. Підсудний вважає, що у разі, якщо б він був уважнішим за кермом, автомобіль не був перевантаженим, він можливо міг би уникнути зіткнення із постраждалим.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 31.01.10 р. її рідний брат ОСОБА_4 допомагав батькові пиляти дрова, після чого випив алкогольні напої та пішов до себе додому. Хвилин через 20 сусіди повідомили, що сталась аварія, та коли потерпіла побігла на місце ДТП, то побачила, що її брат лежав на дорозі, був мертвий. На даний час їй відшкодовано у рахунок матеріальної та моральної шкоди 14000 грн., просить суворо підсудного не карати та не позбавляти його волі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 30 січня 2010 року він разом із ОСОБА_1 із м.Харкова поїхав в с.Червоне Сумського району за картоплею на автомобілі ГАЗ. Коли повертались на завантаженому автомобілі 31 січня 2010 року назад до Харкова погодні умови були несприятливі - дорога була слизька - лід із снігом. Коли проїжджали с.Боромля близько 15-00 години, він не слідкував за дорогою, а грав на мобільному телефоні та почув, як водій ОСОБА_1 подав звуковий сигнал. Свідок одразу звернув увагу на дорогу та побачив, що метрів за 5-7 від автомобіля чоловік переходив дорогу з правого боку на іншу сторону дороги, потім той чоловік повернувся спиною до автомобіля, напевне змінюючи напрямок руху і в цей час відбулось зіткнення лівої частини автомобіля та пішохода. Автомобіль понесло у праву сторону та скинуло в кювет.

Крім показів підсудного, потерпілої, свідка, вина підсудного підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Із протоколу огляду місця пригоди від 31.01.2010 р., вбачається, що на місці скоєння злочину на 39 км автодороги Суми-Полтава у с.Боромля Тростянецького району виявлено автомобіль марки ГАЗ - 3302415 д.н. АХ 4759ВТ, у якого маються механічні пошкодження: вм'ятина на капоті біля правої фари розміром 18х10 см, вм'ятина на кришці капоту зверху зліва під вітровим склом, у лівій нижній частині вітрового скла маються чисельні тріщини; на правій смузі руху в напрямку м. Полтава виявлений труп чоловік, на проїжджій частині маються об'ємні сліди шин автомобіля ГАЗ 3302415, покриття автодороги - мокре, зі сніговою В«кашеюВ» 1-10 см (а.с.6-14).

Як вбачається із протоколу огляду транспортного засобу від 01.02.2010 р. - вага автомобіля НОМЕР_3 з вантажем без водія і пасажирів становила 6150 кг, вага автомобіля без вантажу, водія і пасажирів становила 2600 кг, у причепі автомобіля знаходяться мішки із картоплею (а.с.17).

Під час огляду транспортного засобу від 16.02.10 р. (а.с.45-49) виявлені механічні пошкодження в передній лівій частині автомобіля - сліди тертя на лівій поверхні переднього бамперу у вигляді горизонтальних смуг, в лівому куті бамперу розтріскування матеріалу, деформація лівої рами радіатора у вигляді вм'ятини, яка переходить на поверхню капоту, вм'ятина верхньої лівої частини капоту, пошкодження в лівій нижній частині вітрового скла у вигляду розтріскування. Несправностей рульового керування, гальмівної система, системи зовнішнього освітлення не виявлено.

З лікарського свідоцтва про смерть № 9 від 01.02.2010 р. ОСОБА_4 причиною смерті зазначено набряк головного мозку, перелом основи черепа (а.с.22).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 9 від 12.03.10 р. смерть ОСОБА_4 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми, фрагментарного перелому основи черепа, травматичного крововиливу під м'яку мозкову оболочку, яка являється несумісною із життям. На тілі трупа виявлені тілесні ушкодження: крововиливи м'яких тканин голови зі сторони кісток черепа в потиличній області зліва, фрагментарний перелом основи черепа в середній і задній черепних ямках, двохсторонній крововилив під м'яку мозкову оболочку - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю. Також виявлені садна на верхньому повіку лівого ока. Виникнення тілесних ушкоджень можливе в результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок зіткнення автомобіля, що рухається, із пішоходом. У момент контакту із травмуючою силою ОСОБА_4 міг знаходитись у вертикальному чи близькому до нього положенню, точкою прикладення сили являється потилична область голови зліва, травмуюча сила направлена вдовж вертикальної осі тіла. Під час судово-токсикологічного дослідження крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 1,86%, який стосовно живих осіб відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеню (а.с.55-57).

Під час відтворення обстановки і обставин події від 16.02.10 року підсудний показав та розповів про обставини скоєного ДТП (а.с.96-99).

Власником транспортного засобу ГАЗ 3302415 д.н. НОМЕР_4 є ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с.37). Довіреність на право керування вказаним транспортом видана на ім'я ОСОБА_7 (а.с.38).

Як вбачається з висновку автотехнічної експертизи від 22.03.10 р. в даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_5 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог пунктів 2.3В»бВ» , 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в діях водія автомобіля НОМЕР_5 вбачаються невідповідності вимог п.п. 2.3 В«бВ» , 12.3, 22.1 ПДР України, з яких невідповідності вимогам пунктів 2.3.В»бВ» , 12.3 ПДРУ знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. (а.с.62-66).

Суд вважає, що висновки автотехнічної експертизи є обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, показам свідка, самого підсудного.

Судом також встановлено, що у діях пішохода - ОСОБА_4 маються порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме п.п.4.1, 4.7, 4.8, 4.14, які передбачають, що пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішоходних доріжках тримаючись правого боку, якщо немає тротуарів, пішоходних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності - або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішоходних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки. Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, раптово виходити, вибігати на проїзну частину, затримуватися, зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

За таких обставин суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні вказаного злочину повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, так як він своїми діями та бездіяльністю вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному, суд відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і тяжкість наслідків, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше судимий, скоїв злочин під час іспитового строку, вину визнав, відшкодував потерпілій матеріальні та моральні збитки за їх домовленістю майже у повному обсязі, негативні характеризуючі дані за місцем проживання відсутні.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування збитків потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, в діях підсудного не вбачається.

Суд також приймає до уваги неправомірні дії самого потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та порушив вимоги Правил дорожнього руху України, чим сприяв скоєнню дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи до уваги суспільну небезпеку скоєного злочину, його ступінь тяжкості, декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - а саме щире каяття, сприяння у розкритті злочину, відшкодування збитків потерпілій, особу підсудного, який проживає у цивільному шлюбі, думку потерпілої, яка просила не позбавляти волі підсудного, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого у санкції частини статті за скоєний злочин та призначити підсудному штраф. Суд вважає, що необхідно застосувати до підсудного додаткову вид покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередження скоєння ним нових злочинів.

Суд призначає покарання у відповідності до вимог ч.1 ст.71 КК України, так як підсудний скоїв злочин під час іспитового строку за попереднім вироком від 18.12.2009 р. (а.с.129,130). Так як, відповідно до ч.3 ст.72 КК України за сукупністю вироків покарання у виді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про їх самостійне виконання.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази - взуття ОСОБА_4, яке зберігається у камері зберігання речових доказів Тростянецького РВ ГУМВС після набрання вироком чинності - знищити, автомобіль НОМЕР_6 - залишити у розпорядженні ОСОБА_2, як належний йому на праві власності.

Судові витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 1407,60 грн. стягнути з підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і по цьому закону призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 3500 грн. із позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.12.2009 р. у виді 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на один рік.

Остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді одного року позбавлення волі, у відповідності до ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально виконавчої системи, повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання, та у виді штрафу у розмірі 3500 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, і кожне покарання виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати із часу проголошення вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази - взуття ОСОБА_4 знищити, автомобіль НОМЕР_6 - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у розмірі по 1407 грн. 60 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя