Постанова

від 16.11.2016 по справі 808/3750/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року , о 13:10 годині,Справа № 808/3750/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ТРІСА» до Південної митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Запорізька митниця Міндоходів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки Запорізької митниці №0016/13/112000006/0032419884 від 06.03.2013 Південною митницею прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №31 від 27.03.2013 на загальну суму 2123,74 гривень та №32 від 27.03.2013 на загальну суму 3964,30 гривень.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та, як наслідок, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, та зазначає, що встановлення актом перевірки фактів неповного декларування сум вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів та факти невключення транспортно-експедиційних витрат, пов'язаних із транспортуванням та експедируванням товарів, не відповідає дійсності, оскільки для здійснення доставки імпортних вантажів ПП «ТРІСА» укладало договори на транспортно-експедиторські послуги з підприємствами, які спеціалізуються на цьому виді діяльності. Комплекс послуг надавався, згідно з договорами, протягом усього шляху проходження вантажу, тобто як за межами митного кордону України, так і на території України. Відповідно до цих договорів, транспорно-експедиційні компанії складають акти виконаних послуг та надають їх з рахунком-фактурою для оплати - на загальну суму наданих послуг, включаючи у тому числі вартість послуг компанії з доставки вантажів від відправника за кордоном України до митного кордону України та в межах митної території України до складу ПП «ТРІСА» в м. Запоріжжя. На виконання вимог законодавства України, для підтвердження фактичної складової витрат на транспортування до митного кордону України, при здійсненні митного оформлення вантажів ПП «ТРІСА» отримано від транспортної компанії довідки про витрати доставки вантажів до митного кордону України. Дані довідки, завірені транспортною компанією, надаються в митні органи для підтвердження витрат на транспортування і були додані ПП «ТРІСА» до всіх ВМД для формування митної вартості. Таким чином, загальна вартість послуги, зазначена в акті, з вищевказаних обставин не відповідає вартості транспортування товару до митної території України, вказаній в довідці, адже до вартості послуги в акті включаються також вартість транспортування по території України до складу ПП «ТРІСА» та податок на додану вартість за послуги, надані на території України. Чинне законодавство не вимагає підтвердження вартості транспортування товарів до митного кордону України у вигляді актів, рахунків та іншої первинної документації, основною вимогою є надання відповідної довідки, що і було зроблено ПП «ТРІСА».

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Південної митниці №31 від 27.03.2013 на загальну суму 2123,74 гривень (ввізне мито) та №32 від 27.03.2013 на загальну суму 3964,3 гривень (ПДВ).

В судове засідання представник позивача не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надавши до його початку клопотання про розгляд справи без його участі. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що в ході перевірки позивача встановлено факт заниження ПП «ТРІСА» митної вартсоіт товарів за митною декларацією №500060701/2010/21976 від 12.11.2010, що виникло внаслідок включення декларантом до митної вартості товарів витрат на транспортування не в повному обсязі, що є порушенням вимог ст.ст. 81, 259, 260, 264, п. 5 ст. 267 Митного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі наведених висновків акту перевірки, він діяв виключно у межах компетенції, на підставах та у порядку, визначених чинним законодавством. Відповідач просить відмовити в позові.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, до його початку подав клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 16.11.16 в задоволенні клопотання відмовлено. В матеріалах справи наявні письмові заперечення Запорізької митниці, в яких остання зазначає, що ПП «ТРІСА» 12.11.2010 ввезла на митну територію України товар та задекларувала транспортні витрати у розмірі 20217,61 гривень. При перевірці було виявлено, що транспортні витрати склали 34375,84 гривень, в результаті чого була невірно визначена база оподаткування. Ці розбіжності документально підтверджені первинними документами ПП «ТРІСА», а саме: актом виконаних робіт (послуг) від 30.10.2010, рахунком (інвойсом) №54 від 06.10.2010 та платіжними дорученнями від 28.10.2010. До бюджету не було сплачено ПДВ у сумі 3171,44 гривень та мита у розмірі 1698,99 гривень. Представник третьої особи просить відмовити в позові.

Дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказів Запорізької митниці №775 від 14.02.2012, №78 від 05.02.2013, відповідно до загального плану проведення планових виїзних перевірок фахівцями Запорізької митниці проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання ПП «Тріса» (код ЄДРПОУ 3241984) вимог законодавства України з питань державної митної справи за період його діяльності з 01.01.2010 по 30.11.2012, за результатами якої Запорізькою митницею складено акт перевірки №0016/13/112000006/0032419884 від 06.03.2013.

Перевіркою встановлено, зокрема:

- порушення вимог положень ст.ст. 81, 259, 260, 264, п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України № 92-IV від 11.07.2002 (чинного на час митного оформлення), ст. 49, 51, 52, 53, п. 5 ч. 10 ст. 58, ст. 257, 289 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (чинного на час митного оформлення), внаслідок включення декларантом до митної вартості товарів витрат на транспортування оцінюваних товарів не в повному обсязі, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 88901,54 гривень й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них:

- ввізне мито (вид 020) у сумі 19759,11 гривень (нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі ст.ст. 3 і 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ від 05.02.1992 (зі змінами та доповненнями), чинного на час митного оформлення, ст.ст. 270, 272, 277 та 280 Митного кодексу України, у редакції Закону України № 4495-VI від 13.03.2012);

- ПДВ (вид 028) у сумі 69142,43 гривень (нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі пп. 4.3 п. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями), чинного на час митного оформлення, та на підставі пп. «в» п. 185.1 ст. 185; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, (чинного на час митного оформлення).

Позивачем акт перевірки було підписано із запереченнями, за результатами розгляду яких вони були залишені без задоволення. На підставі акту перевірки №0016/13/112000006/0032419884 від 06.03.2013 відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №31 від 27.03.2013 на загальну суму 2123,74 (ввізне мито), з яких 1698,99 гривень основного платежу та 424,75 гривень штрафних санкцій; №32 від 27.03.2013 на загальну суму 3964,3 гривень (ПДВ), з яких 3171,44 гривень основного платежу та 792,86 гривень штрафних санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного: як суд вбачає зі змісту акту перевірки №0016/13/112000006/0032419884 від 06.03.2013, підставою для донарахування позивачу сум грошових зобов'язань з ПДВ та ввізного мита став висновок Запорізької митниці про встановлення фактів неповного декларування сум вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів та факти невключення транспортно-експедиційних витрат, пов'язаних із транспортуванням та експедируванням товарів.

В обґрунтування цього висновку в акті перевірки зазначено, що порушення сталося внаслідок заявлення до митного оформлення товару недостовірних відомостей щодо фактичних витрат на транспортування оцінюваних товарів, що містяться в первинних документах бухгалтерського обліку, отриманих від декларанта й наданих безпосереднім виконавцем послуг, та в документах, наданих декларантом до митного оформлення, до митної вартості товарів не включено витрати на транспортування оцінюваних товарів.

Однак, суд не може погодитися із таким висновком митного органу з огляду на наступне. Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2013 в адміністративній справі №808/3612/13-а за позовом ПП «ТРІСА» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеній без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2016, надано правову оцінку встановленим Запорізькою митницею порушенням ПП «ТРІСА» митного законодавства, в тому числі щодо обставин формування ПП «ТРІСА» витрат на транспортування, викладеним в акті перевірки №0016/13/112000006/0032419884 від 06.03.2013. За результатом розгляду цієї справи суд ухвалив постанову про задоволення позовних вимог - визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень №№ 46, 47 від 26.03.2013, прийнятих на підставі висновків акту перевірки №0016/13/112000006/0032419884 від 06.03.2013.

Так, ухвалюючи це рішення, суд зазначив, що «для здійснення доставки імпортних вантажів ПП «Тріса» укладало договори на транспортно-експедиторські послуги з підприємствами, які спеціалізуються на цьому виді діяльності.

Комплекс послуг надавався згідно з договорами протягом усього шляху проходження вантажу, тобто як за межами митного кордону України, так і на території України.

В акті перевірки зазначено, що з метою підтвердження витрат, понесених при здійсненні транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажів, імпортованих ПП «Тріса», ввезених на митну територію України транспортними засобами, які включаються до ціни товарів, які були ввезені на митну територію України Запорізькою митницею було здійснено запити до:

1. ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - лист Запорізької митниці від 09.01.2013 № 07-01-18-24/253 щодо надання пояснень та документальних підтверджень вартості транспортно-експедиційних (транспортних) послуг.

21.01.2013 Запорізькою митницею отримано відповідні копії документів від ФОП ОСОБА_1

2. ТОВ «Віталонг» (код ЄДРПОУ 31759125) - лист Запорізької митниці від 09.01.2013 №07-01-18-24/255 щодо надання пояснень та документальних підтверджень вартості транспортно-експедиційних (транспортних) послуг.

21.01.2013 Запорізькою митницею отримано відповідні копії документів від ТОВ "Віталонг".

3. ПП «ІЛК Аверс-Транс» (код ЄДРПОУ 363589930) - лист Запорізької митниці від 09.01.2013 № 07-01-18-24/266 щодо надання пояснень та документальних підтверджень вартості транспортно-експедиційних (транспортних) послуг.

14.01.2013 Запорізькою митницею отримано лист ПП «IЛIK Аверс-Транс» від 14.01.2013 № 1401/2-2013 (вх. Запорізької митниці № 550/07-24 від 14.01.2013) та відповідні копії документів.

4. ПП «Юніс-ТЕП» (код ЄДРПОУ 33667775) - лист Запорізької митниці від 09.01.2013 № 07-01-18-24/254 щодо надання пояснень та документальних підтверджень вартості транспортно-експедиційних (транспортних) послуг.

21.01.2013 Запорізькою митницею отримано відповідні копії документів від ПП "Юніс-ТЕП".

5. ТОВ «Ін-Транс» (код ЄДРПОУ 376707713) - лист Запорізької митниці від 09.01.2013 №07-01-18-24/256 щодо надання пояснень та документальних підтверджень вартості транспортно-експедиційних (транспортних) послуг.

22.01.2013 Запорізькою митницею отримано відповідні копії документів від ТОВ «Ін-Транс».

Відповідно до статті 1 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до договорів, укладених позивачем з перевізниками, зазначені транспортні-експедиційні компанії складають акти виконаних послуг та надають їх з рахунком-фактурою для оплати - на загальну суму наданих послуг, включаючи у тому числі вартість послуг компанії з доставки вантажів від відправника за кордоном України до митного кордону України та в межах митної території України до складу ПП «ТРІСА» в м. Запоріжжя.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92- IV (у редакції, чинній на час митного оформлення) до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (чинного на час митного оформлення) визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені в цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

На виконання зазначених вимог статей, для підтвердження фактичної складової витрат на транспортування до митного кордону України при здійсненні митного оформлення вантажів ПП «Тріса» отримує від транспортної компанії довідки про витрати доставки вантажів, до митного кордону України.

Як встановлено матеріалами справи, дані довідки, завірені транспортною компанією, згідно вимог Митного кодексу України та надані в митні органи для підтвердження витрат на транспортування і були додані ПП «Тріса» до всіх ВМД для формування митної вартості.

Зазначене відповідає пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» (чинної на час митного оформлення), який передбачає, що для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства.

В той же час, згідно вищенаведених норм чинного законодавства не вимагається підтвердження вартості транспортування товарів до митного кордону України у вигляді актів, рахунків та іншої первинної документації. Основною вимогою є надання відповідної довідки (що і було зроблено ПП «Тріса» у всіх вказаних в акті випадках) та можливість виділення витрат на транспортування по території України з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

У разі сумнівів щодо достовірності цих даних Запорізька митниця мала можливість під час перевірки запросити інформацію в транспортних компаній стосовно підтвердження вартості послуг з транспортування товарів для ПП «Тріса» саме до митного кордону України, а не повну вартість послуг за відповідними договорами та актами.

Як встановлено, в ході перевірки ПП «Тріса» надавало додаткові розшифрування до актів виконаних робіт з транспортними компаніями з зазначенням вартості послуг з транспортування товарів до митного кордону України та окремо по території України, однак вони не були взяті до уваги перевіряючими».

На підставі вищевикладеного Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що «висновки та факти встановлені актом перевірки щодо неповного декларування сум вартості міжнародних транспортно-експедеційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів та щодо не включення транспортно-експедиційних витрат, пов'язаних із транспортуванням та експедируванням товарів є необґрунтованими».

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлено преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України (лист Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» №2379/12/13-12 від 14.11.2012).

Південною митницею не наведено жодної обставини та не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування встановлених преюдиційних фактів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень №№31, 32 від 27.03.2013, а отже й про наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для того, щоб задовольнити позовнні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 114,7 гривень (платіжне доручення №292 від 02.04.2013 (т.1 а.с.6).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Південної митниці Державної митної служби України:

- форми «Р» №31 від 27.03.2013 про визначення приватному підприємству «ТРІСА» суми грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, усього у розмірі 2123 (дві тисячі сто двадцять трьох) гривень 74 копійок, у тому числі за основним платежем у розмірі 1698 (одна тисяча шістьсот дев'яносто восьми) гривень 99 копійок та штрафними санкціями у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) гривні 75 копійок;

- форми «Р» №32 від 27.03.2013 про визначення приватному підприємству «ТРІСА» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, усього у розмірі 3964 (три тисячі дев'ятсот шістдесяти чотирьох) гривень 30 копійок, у тому числі за основним платежем у розмірі 3171 (три тисячі сто сімдесят однієї) гривні 44 копійок та штрафними санкціями у розмірі 792 (сімсот дев'яносто двох) гривень 86 копійок.

Присудити на користь ПП «ТРІСА» за рахунок бюджетних асигнувань Південної митниці Міндоходів судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцяти) гривень 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш