Постанова

від 06.07.2011 по справі 2а-5241/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2011 року 16:46 № 2а-5241/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача : Апалькова Є.Ю.;

відповідача: Готрі Т.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ СМАЙЛ" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 квітня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ СМАЙЛ" (далі по тексту -позивач, ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14 жовтня 2010 року №0007982306/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року позовну заяву ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" залишено без руху у зв'язку з недоданням заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та встановлено строк для усунення недоліків до 10 травня 2011 року.

27 квітня 2011 року позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2011 року поновлено "ПРОФІ СМАЙЛ" строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5241/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02 червня 2011 року.

Судове засідання, призначене на 02 червня 2011 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 04 липня 2011 року.

04 липня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06 липня 2011 року.

В судовому засіданні 06 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14 жовтня 2010 року №0007982306/0 згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 760 638,00 грн., в тому числі за основним платежем -507 092,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -253 546,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 06 жовтня 2010 року №773/23-6/35371238 "Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ СМАЙЛ" (код ЄДРПОУ 35371238) з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Векосс" (код ЄДРПОУ 35729361) за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року" (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що згідно бази даних "Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів" встановлено відхилення податку на додану вартість к податковому кредиті ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" та податкового зобов'язання ТОВ "Векосс": за березень 2010 року -140 752,52 грн.; за квітень 2010 року -250 718,35 грн.; за травень 2010 року -115 621,43 грн.

Вказане відхилення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ "Векосс" не подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2010 року.

Згідно бази даних "ПДС" ТОВ "Векосс" зареєстроване ДПІ у Калинінському районі м. Донецька 09 лютого 2008 року; стан платника - визнано банкрутом.

У зв'язку з викладеним відповідач зробив висновок про порушення ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 507 092,00 грн., в тому числі за березень 2010 року -140 752,52 грн.; за квітень 2010 року -250 718,35 грн.; за травень 2010 року -115 621,43 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, виходячи з того, господарські операції позивача з ТОВ "Векосс" є реальними, відповідають змісту господарської діяльності та підтверджені необхідними первинними документами; податкові накладні не містять жодних недоліків та відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість"; на момент здійснення господарських операцій ТОВ "Векосс" було юридичною особою та платником податку на додану вартість; порушення контрагентом податкового законодавства не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що 01 листопада 2008 року між ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" (замовник) та ТОВ "Векосс" (виконавець) укладено договір на послуги №01/11-08, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виконати нижчезазначені послуги в рамках проведення програм консультування покупців в точках продажу по товарах під торговельними марками, вказаними замовником: забезпечення проведення програм консультування споживачів згідно вимог та стандартів замовника по категорії товарів для догляду за ротовою порожниною товарів жіночої гігієни та іншим категоріям товарів; розробка макетів та зразків промо-уніформи, листівко, буклетів та інших засобів програми; забезпечення персоналу програмами вказаними засобами; забезпечення проведення зборів персоналу програми для підвищення ефективності роботи персоналу програми; виконання будь-яких інших робіт/послуг за вимогою замовника з метою покращення програми Умови проведення програми консультування споживачів, необхідні для надання послуг (категорія товарів для консультування, кількість найманого персоналу, міста проведення програми консультування та ін.) сторони погоджують у додатках, що є невід'ємною частиною договору.

01 грудня 2009 року між ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" (замовник) та ТОВ "Векосс" (виконавець) укладено аналогічний договір на послуги №01/12-09.

Згідно додатків до договорів ТОВ "Векосс" за період березень-травень 2010 року надавало позивачу послуги з організації рекламних заходів та акцій, розміщення товарів та рекламних матеріалів ,інформування та консультування споживачів в торгівельних мережах "ДЦ", "КОСМО", "ЕКО", "ФОЗЗІ", "КВАДРАТ" та інших, відносно товарів під різними торгівельними марками ("Pampers", "Braun", "Londa Color", "Olay", "Wella", "Herbal Essences" та інші).

На підтвердження виконання договорів сторони підписали відповідні акти здачі-прийняття робіт.

ТОВ "Векосс" виписало позивачу податкові накладні в березні 2010 року на загальну суму 896 793,12 грн., в тому числі податок на додану вартість -149 465,52 грн.; в квітні 2010 року на загальну суму 1 636 100,82 грн., в тому числі податок на додану вартість -272 683,47 грн., в травні 2010 року на загальну суму 729 867,90 грн., в тому числі податок на додану вартість -121 644,65 грн.

В оплату за поставлений товар на підставі рахунків-фактур ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" перерахувало ТОВ "Векосс" за період квітень-липень 2010 року 2 759 261,23 грн. що підтверджується виписками банку, та видав простий вексель на суму 894 554,96 грн., про що свідчить акт приймання-передачі векселя від 10 червня 2010 року, копія якого знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Законом, що станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ПП "Техпромсервіс" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Судом встановлено, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень-травень 2010 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Векосс", та які сплачені (нараховані) ним, у зв'язку з придбанням послуг.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Векосс" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку послуг; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що ТОВ "Векосс" на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі як юридична особа.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем послуг та придбання таких послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" є: дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, підбір та забезпечення персоналом, рекламна діяльність; в свою чергу одним із видів діяльності ТОВ "Векосс" є також рекламна діяльність.

Як підтверджують матеріали справи, а саме копії господарських договорів, актів приймання-здачі робіт, звітів про виконані роботи, податкових накладних рахунків-фактур, виписок банку, позивач замовляв у ТОВ "Векосс" послуги з метою виконання договірних зобов'язань щодо розміщення рекламних матеріалів, консультування споживачів, проведення рекламних акцій тощо перед ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна", ТОВ "ДЦ Україна" та ТОВ Суматра-ЛТД".

Таким чином, викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ "Векосс" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися позивачем у ТОВ "Векосс", придбавалися з метою використання та були використані у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Крім того, суд звертає увагу про неможливість порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що регулюють питання складання податкової накладної, оскільки в межах спірних правовідносин позивач податкових накладних не складав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "ПРОФІ СМАЙ" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень та грудень березень, квітень та травень 2010 року, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 507 092,00 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 253 546,00 грн. є також протиправним.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14 жовтня 2010 року №0007982306/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо поновлення ТОВ "ПРОФІ СМАЙ" строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексу або іншими законами.

Частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Разом з цим, 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу).

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 10 лютого 2011 року №203/11/13-11 зазначив, що "…строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. …Водночас судам слід мати на увазі, що застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених Податковим кодексом України, можливе лише щодо тих правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України. Відповідно нові строки оскарження до суду податкових повідомлень-рішень поширюються на ті податкові повідомлення-рішення, що отримані платником податку починаючи з 01 січня 2011 року".

В матеріалах справи міститься копія рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24 грудня 2010 року №71823/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги.

Пункт 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, (що діяв на момент розгляду первинної скарги позивача) передбачає, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Після набрання 01 січня 2011 року чинності Податковим кодексом України почав діяти новий Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №985, який в свою чергу не передбачає складення та надіслання податковим органом податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду первинної скарги в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, з урахуванням часу поштового обігу, позивач отримав би податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду його скарги після 01 січня 2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, з метою реалізації права позивача на оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважав обґрунтованим застосування до спірних правовідносин строк для звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів та поновив ТОВ "ПРОФІ СМАЙ" строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ СМАЙЛ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 14 жовтня 2010 року №0007982306/0.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ СМАЙЛ" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко