Рішення

від 22.11.2016 по справі 914/2323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016р. Справа№ 914/2323/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В.,

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області (м.Дрогобич) в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Управління комунальної власності Трускавецької міської ради, м.Трускавець

до відповідача: Комунального підприємства «Аптека 267», м.Трускавець

про стягнення заборгованої орендної плати за договором оренди №29 від 01.11.2014 року нежитлового приміщення площею 106,5 кв.м., розташованого у м.Трускавець, вул.Стебницькій, 66, в розмірі 19 188,50 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1- прокурор

від позивача: ОСОБА_2- представник (довіреність № 18-94/1 від 20.09.16р.)

від відповідача: ОСОБА_3- завідувач Комунального підприємства «Аптека 267»

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області (м. Дрогобич) в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Управління комунальної власності Трускавецької міської ради, м. Трускавець до відповідача: Комунального підприємства «Аптека 267», м. Трускавець, про стягнення заборгованої орендної плати за договором оренди №29 від 01.11.2014 року нежитлового приміщення площею 106,5 кв.м., розташованого у м.Трускавець, вул.Стебницькій, 66, в розмірі 19 188,50 грн.

Ухвалою від 12.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.09.2016р. В судовому засіданні 27.09.16р. оголошувалась перерва до 25.10.16р. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, просить суд позов задоволити.

12.10.16р. за вх. № 40776/16 в канцелярію господарського суду Львівської області від позивача поступив лист (вих. № 620 від 10.10.10р.).

25.10.16р. за вх. № 5090/16 в канцелярію господарського суду Львівської області позивачем подано клопотання про продовження строків вирішення спору.

З поданим вищезазначеним клопотанням ознайомленні в судовому засіданні прокурор та представник відповідача, не заперечують, про що, зроблено останннім відмітку на даному клопотанні.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2014 року між Управлінням комунальної власності Трускавецької міської ради (надалі - позивач, орендодавець по договору) та Комунальним підприємством «Аптека 267» (надалі - відповідач, орендар по договору) укладено Договір оренди нерухомого комунального майна №29 (надалі - договір №29) (а.с. 10-13), а саме нежитлових приміщень загальною площею 106,5 м.кв., що знаходяться на 1-му поверсі нежитлової будівлі, розташованої в м.Трускавці по вул.Стебницькій,66.

Термін дії договору до 31.10.2015 року.

Актом приймання-передачі нерухомого майна, укладеного відповідно до вищезгаданого договору, орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування дане майно.

Вартість об»єкта оцінки згідно висновку про вартість майна становить на 31.10.2014 року 942 840,00 грн. та відповідно 785 700,00 грн. без ПДВ.

У Договорі сторони визначили розмір та порядок сплати орендних платежів.

Згідно п.3.1 Договору орендна плата в місяць становить 4 131,77 грн.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що одним із обов»язків орендаря є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені в розмір подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Заборгованість по орендній платі до міського бюджету м.Трускавця за даним договором відповідно до поданого розрахунку, становить 14 606,94 грн. за період з липня 2015 року по грудень 2016 року.

Крім того, за несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п.3.7 договору, нарахована пеня в сумі 4 581,56 грн.

Позивачем було скеровано відповідачу ряд претензій, зокрема, за №673 від 14.12.2015 року, №623 від 13.11.2015 року, в яких ставилося питання про сплату допущеної заборгованості, однак, кошти до бюджету не надійшли.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем, розмір боргу не змінився.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов подав, в якому просить суд відмовити у вимогах позивача.

Відповідач стверджує, що при укладенні договору оренди розмір плати за орендоване майно було встановлено неправильно і необгрунтовано, всупереч Постанові Кабінету Міністрів України за №786 від 04.10.1995 року, якою затверджено «Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розрахунку» із змінами, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2006 року №1846 та від 14.09.2011 року за №961.

Згідно пункту 24 «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розрахунку», орендна плата з аптек, які обслуговують пільгові категорії населення встановлюється в розмірі 2% від вартості орендованого приміщення.

При укладенні договорів на оренду управлінню комунальної власності надавалася письмова інформація про наявність в аптеці пільгового відділу з націнкою 10% до митної вартості.

Аптека також обслуговує ліквідаторів аварії на ЧАЕС по безплатних рецептах, бюджетні установи: ДЗ ДССС «Джерело», ЦМР санаторій «Трускавецький» з націнкою 10% до митної вартості, згідно Постанови КМУ №794 від 13.08.2012 року.

Відповідач ствержує, що в договорах оренди за 2013, 2014, 2015 роки суперечить п.24 даної постанови на більшу частину площі булла застосована орендна ставка в розмірі 8% від вартості орендованого приміщення, що стосується п.17 даної методики і відноситься до аптек, що реалізують готові ліки.

У зв»язку з тим, що договори укладалися з порушенням постанови КМУ №786 від 04.10.1995 року із змінами, затвердежними Постановами КМУ від 27.12.2006 року №1846 та №961 від 14.09.2011 року, то аптекою за цей період було переплачено кошти в розмірі 138 997,09 грн. тому відповідач вважає, що договори укладені всупереч діючому законодавству є нікчемними і підлягають скасуванню.

Згідно п.16 вищевказаної методики, зайво нараховані і стягнуті до бюджету кошти повинні бути повернуті на рахунок аптеки в 5-денний термін.

Відповідач звертався до позивача з відповідними листами за №15 від 25.05.2016 року, за 317 від 07.07.2016 року, за №19 від 11.08.2016 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2014 року між Управлінням комунальної власності Трускавецької міської ради та Комунальним підприємством «Аптека 267» укладено Договір оренди нерухомого комунального майна №29.

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналогічний обов'язок покладений на відповідача п. 5.2. п. 5.8. Договору.

В позовній заяві позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла за період з липня 2015 року по грудень 2016 року в розмірі 14 606,94 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п.3.7 договору, нарахована пеня в сумі 4 581,56 грн.

Заперечння відповідача спростовуються наступним.

Договір оренди №29 від 01.11.2014 року укладений відповідно до заяви, поданої відповідачем. Однак, відповідач до заяви на надання дозволу на укладення договору оренди не подав заяву щодо площ обслуговування пільгових категорій та площ для реалізації готових ліків. При розрахунку було взято до уваги заяву керівника КП «Аптека 267» від 31.10.2013 року, оскільки відповідач не подав іншої пропозиції щодо розподілу площ. Розрахунок, як вбачається з матеріалів справи, проводився відповідно до6 під площі, які використовують пільгові категорії населення і бюджетні установи - 36,5 м.кв., під площі для реалізації готових ліків - 70,0 кв.м.

Управлінням комунальної власності на підставі поданої заяви проведено розрахунок орендної плати та укладено договір оренди та встановлено орендну плату в розмірі 4 331,37 грн. без ПДВ і без врахування індексу інфляції за жовтень 2014 року.

Як пояснив позивач, у розрахунку плати за оренду нерухомого майна (комунального), який є невід»ємною частиною договору оренди, допущена механічна помилка, а саме при розрахунку орендної плати вказано площу 30,0 кв.м. замість 76,5 кв.м. по використанню приміщень для реалізації готових медикаментів, а при обслуговуванні пільгових категорій населення вказана площа 76,5 кв.м. замість 30,0 кв.м. Про те, що дана помилка є механічною свідчить те, що сума вказана в розрахунку, проведена відповідно до заяви від 31.10.2013 року. Сума орендної плати за один місяць розрахована відповідно до диференційованого розрахунку: 76,5 кв.м. - 8%, 30,0 кв.м. - 2%. Термін дії договору оренди №29 від 01.11.2014 року закінчився.

Отже, судом встановлено, що при укладенні договору оренди, розмір плати за орендоване майно було визначено вірно, не порушуючи приписи Постанови Кабінету Міністрів України за №786 від 04.10.1995 року, якою затверджено «Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розрахунку» із змінами, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2006 року №1846 та від 14.09.2011 року за №961.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено не достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги спростував, однак, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Управління комунальної власності Трускавецької міської ради до Комунального підприємства «Аптека 267» про стягнення заборгованої орендної плати за договором оренди №29 від 01.11.2014 року нежитлового приміщення площею 106,5 кв.м., розташованого у м.Трускавець, вул.Стебницькій, 66, в розмірі 19 188,50 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Аптека 267» (82200, м.Трускавець, вул.Стебницька,66; код ЄДРПОУ 22411442) на користь Управління комунальної власності Трускавецької міської ради (82200, м.Трускавець, вул.Бориславська,1; код ЄДРПОУ 38304934) заборгованість в розмірі 19 188,50 грн., з яких: 14 606,94 грн. основної заборгованості та 4 581,56 грн. пені, а також 1 378,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2016 р.

Суддя Горецька З. В.