Постанова

від 01.07.2011 по справі 2а-7043/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 липня 2011 року 10:36 № 2а-7043/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Рагімової Н.А. та представників сторін:

від позивача: Муравицької А.В., Мусієнко О.Г.,

від відповідача: Резнік О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення 0023211501/0 від 12 травня 2011 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна»(далі -позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2011 року № 0023211501/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач безпідставно нарахував штрафні санкції за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік, оскільки сума податку була сплачена ним в порядку та у строки, визначені податковим законодавством.

Крім того, позивач зазначав, що згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, тому застосування відповідачем штрафу у розмірі 38 664,60 грн. позивач вважає безпідставним.

З огляду на вищевказане, позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік у розмірі 193 323,00 грн. не було сплачено позивачем своєчасно, тому відповідно до п. 14.1.175 Податкового кодексу України вважається податковим боргом. Відповідач зазначав, що сплата податку на невірний рахунок відбулась з вини позивача та не може вважатись належним виконанням обов'язку по сплаті податку.

Відповідач також вказує на те, що у випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 01.01.11 р. з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених ст. 126 Податкового кодексу України. Тому відповідач вважає правомірним застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 20% несвоєчасно погашеної суми податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач - ТОВ "Європроект Україна" (код за ЄДРПОУ 36406748) зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.03.2009 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та є платником податку на прибуток.

Як вбачається зі статуту ТОВ "Європроект Україна", єдиним засновником позивача є резидент Кіпру - компанія «Епіо Холдинг Компані Лімітед».

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Господарського кодексу України у разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

17 лютого 2011 року позивачем було сплачено до державного бюджету суму податку на прибуток за 4 квартал 2010 року у розмірі 193 323,00 грн. згідно платіжних доручень № 574 від 17.02.2011 р. та № 793 від 17.02.2011 р.

Сплата податку була здійснена позивачем на рахунок № 31118009700010 в ГУ ДКУ України у м. Києві, отримувач УДК у Солом'янському районі м. Києва.

28 лютого 2011 р. позивачу стало відомо про те, що податок на прибуток за 4 квартал 2010 р. був їм сплачений за невірними реквізитами (тобто на розподільчий рахунок казначейства, на який податок на прибуток сплачувався вітчизняними підприємствами , в той час як повинен був сплачений на розподільчий рахунок, встановлений для підприємств, створених за участю іноземних інвесторів ).

У зв'язку з цим, позивач звернувся до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з листами від 02.03.2011 р. №11 та від 21.03.2001 р. №12 про зарахування сплачених коштів у розмірі 173 323,00 грн. згідно платіжного доручення № 793 від 17.02.2011 р. та у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 574 від 17.02.2011 р. на рахунок № 31114003700010 в ГУ ДКУ України у м. Києві, отримувач УДК у Солом'янському районі м. Києва.

12 травня 2005 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Європроект" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, за результатами якої було складено Акт про результати камеральної перевірки № 4724/15-1-36406748 від 12 травня 2011 року (далі - Акт перевірки).

Вказаним Актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

12 травня 2010 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023211501/0, якими позивачу за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, на підставі вищевказаного Акту перевірки, нараховано суму штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 38 664,60 грн., що становить 20% від суми несвоєчасно сплаченого податку.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, однак вважає, що розмір штрафних санкцій було визначено відповідачем невірно, виходячи з наступного.

Оскільки відносини між сторонами виникли після набуття чинності Податковим кодексом України, суд при розгляді справи керується нормами вказаного законодавчого акту.

Згідно п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, за кожний звітний період щодо кожного окремого податку, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49).

Пунктом 152.9. встановлено податковий період для податку на прибуток, відповідно до якого використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Підпунктом 49.18.2. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року № 9006823455 від 08.02.2011 р. із самостійним визначенням податкового зобов'язання у сумі 193 323,00 грн.

Відповідно до пункту 54.1 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1. зазначеного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, в спірному випадку, строк подання декларації по податку на прибуток становив до 09 лютого 2011 року включно, граничний строк сплати податкового зобов'язання з вказаного податку - 19 лютого 2011 року.

Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена пунктом 126.1 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до наданої відповідачем виписки по рахунку ТОВ «Європроект»узгоджена сума податкових зобов'язань в розмірі 193 323,00 грн. зарахована на розрахунковий рахунок № 31114003700010 ГУ ДКУ України у м. Києві 31.03.2011 року (у розмірі 173 323,00 грн.) та 12.04.2011 року (у розмірі 20 000,00 грн.). Таким чином, фактично затримка сплати узгодженої суми податкового зобов'язання склала 40 календарних днів (в частині 173 323,00 грн.) та 52 календарних дні (в частині 20 000,00 грн.).

Твердження представників позивача про своєчасність перерахування грошових коштів в розмірі 193 323,00 грн., які помилково направлені позивачем на невірний розрахунковий рахунок, суд не бере до уваги, оскільки несвоєчасна сплата податку незалежно від причин, за яких вона відбулася, є порушенням пунктом 57.1. Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем порушено 57.1. статті 57 Податкового кодексу України та несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання на термін, що перевищував 30 календарних днів.

В той же час, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не було взято до уваги положення підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пунктом 7 якого встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи те, що порушення податкового законодавства, яке полягало у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов'язання, мало місце протягом вказаного вище періоду, штрафні санкції до позивача підлягали застосуванню у розмірі 1 грн.

Посилання відповідача на те, що штрафна санкція, передбачена п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, не може бути застосована до позивача з урахуванням того, що податкове зобов'язання сплачувалось позивачем за 2010 рік, не приймається судом до уваги, оскільки визначальним відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є момент порушення податкового законодавства.

Оскільки судом встановлено, що ТОВ «Європроект Україна»було допущено порушення податкового законодавства в період з 20.02.2011 р. (наступний день після настання граничного строку сплати податкового зобов'язання) до 12.04.2011 року (дата остаточного та повного погашення податкового зобов'язання), то за вказане порушення податковим органом повинна була бути застосована штрафна санкція у розмірі 1 гривні.

Як зазначалося раніше, під час судового розгляду було підтверджено факт вчинення позивачем порушення, а тому суд приходить до висновку що спірне податкове повідомлення -рішення № 0023211501/0 від 12 травня 2011 року підлягає скасуванню в частині застосування штрафної санкції у розмірі 38 663,60 грн. (38 664,60 грн. -1 грн.).

Відповідно до ст. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині розміру застосованої штрафної санкції.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На розподілі судових витрат на користь позивача останній не наполягав.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Солом'янському районі м. Києва від 12 травня 2011 року № 0023211501/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38 663,60 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 05 липня 2011 року.