Справа № 175/1633/16-ц
Провадження № 2/175/650/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2016 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Новік Л.М.
за участю секретаря - Паленко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Слобожанське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Промтехпоставка Д" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконання зобов'язання за договором перевезення вантажу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконання зобов'язання за договором перевезення вантажу. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 17.02.2016 р. приватне підприємство «Промтехпоставка Д», м. Дніпропетровськ, уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Винхол Оксамитне», с. Санжайки Овідіопольського району Одеської області договір поставки. За цим договором ПП «Промтехпоставка Д» зобов'язувалося поставити TOB «Винхол Оксамитне» за його місцезнаходженням автомобільні і сільськогосподарські шини. Крім того, ПП «Промтехпоставка Д» за усним договором з попередньою оплатою зобов'язалося поставити шини для сільгосптехніки Державному підприємству Дослідне господарство ім.О.В. Суворова, яке знаходилось в тому ж населеному пункті Одеської області, що і TOB «Винхол Оксамитне».
На виконання зазначених договорів ПП «Промтехпоставка Д» придбало у м. Дніпропетровську автомобільні шини розміром 240х508Р У-2 в кількості 10 шт. та шини для сільгосптехніки розміром 15,5 х 38 в кількості 10 шт. Шини отримані по видаткових накладних №6737 від 26.02.2016 р. на суму 46 244,40 грн. та № 6912 від 26.02.2016 р. на суму 36 216,00 грн. Загальна вартість указаних шин, яку сплатило за них ПП «Промтехпоставка Д» становила 82 460, 40 грн.
Для доставки названих шин зазначеним покупцям із м. Дніпропетровська в с. Санжайки Овідіопольського району Одеської області ПП «Промтехпоставка Д» 29.02.2016 р. уклало з водієм вантажного автомобіля (відповідачем) ОСОБА_1 договір перевезення шляхом складання накладної у якій відповідач розписався проте, що прийняв 10 шт. с/шин 15,5x38 і 10шт.А\шин 240х508РУ2.
Вартість перевезення шин відповідач встановив у розмірі 1 800 грн. Зазначену суму 29.02.2016 р. він особисто отримав готівкою від директора ПП «Промтехпоставка Д» ОСОБА_3
Того ж дня ПП «Промтехпоставка Д» довірило шини відповідачу для перевезення в с. Санжайки Овідіопольського району Одеської області і видачі їх одержувачам.
29.02.2016 р. відповідач з прийнятими до перевезення шинами та накладними на них вантажним автомобілем НОМЕР_1 виїхав зі складу ПП «Промтехпоставка Д» у м. Дніпропетровську.
Проте, одержувачам шини відповідач не доставив, на склад ПП «Промтехпоставка Д» шини не повернув, отриману за перевезення оплату не повернув.
Із усних пояснень відповідача вбачається, що шини він з незрозумілих причин вивантажив у м. Кременчуці де брав додатковий вантаж у іншого замовника. Де тепер знаходяться шини він не знає і повернути їх не може. Таким чином, внаслідок невиконання взятого зобов'язання і втратою відповідачем прийнятого до перевезення вантажу, ПП «Промтехпоставка Д» заподіяна фактична матеріальна шкода в розмірі вартості шин і перевізної плати, що становить 84 260 грн.40 коп. (82 460, 40 грн. + 1800 грн.).
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Промтехпоставка Д» код ОКПО 32816372 на відшкодування заподіяної шкоди 84 260 грн. 40 коп. та судові витрати в сумі 84 260 грн. 40 коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. А також пояснив, що його представником та водієм ОСОБА_1 був укладений договір перевезення, тому він вважає той документ де водій розписався в отриманні колес, в кількості 20 штук, є договором перевезення, а відповідно до укладеного договору на водія розповсюджуються права та обов'язки відповідно до ст. 924 ЦК України, тим більше, що відповідач водій, не спростував, що колеса йому загрузили і він їх повинен був доставити до пункту призначення.
Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що дійсно на складі йому загрузили колеса, проте, що він їх отримав, йому довелося розписатися, на словах йому роз'яснили куди їхати, за це він отримав 1000 грн., в дорозі йому треба було дозавантажитись в Кременчуці на складі його машину розгрузили. Але на ранок склад так і не запрацював, тому він повернувся назад. Повідомити про це було нікого тому, що колеса йому відвантажили на складі, гроші йому передали під віадуком.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює у позивача і він займався відправкою вантажу колес і він розраховувався з водієм за перевезення. У них на фірмі практика така, що вони дзвонять за номером телефону фірми, яка займається логістикою, вантажать груз. Так було і в цей раз, по телефону він домовився про автомобіль, ціну з урахуванням відстані. Домовлявся не з водієм, а з власником автомобіля, простежив загрузку, кошти водію підвіз в інше місце.
Заслухавши сторін, з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В судовому засіданні встановлено, що 17.02.2016 р. Приватне підприємство «Промтехпоставка Д», уклало з ТОВ «Винхол Оксамитне» договір поставки, згідно умов якого ПП «Промтехпоставка Д» зобов'язувалося поставити TOB «Винхол Оксамитне» за його місцезнаходженням автомобільні і сільськогосподарські шини. А також, ПП «Промтехпоставка Д» за усним договором з попередньою оплатою зобов'язалося поставити шини для сільгосптехніки Державному підприємству Дослідне господарство ім.О.В. Суворова. (а.с.19).
В матеріалах справи є видаткові накладні №6737 від 26.02.2016 р. на суму 46 244,40 грн. (а.с. 22) та № 6912 від 26.02.2016 р. на суму 36 216,00 грн.. (а.с.23), що підтверджують факт придбання позивачем шин.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду документ в якому зазначено, що шини в кількості 20 шт. прийняв ОСОБА_1, водійське посвідчення НОМЕР_3, НОМЕР_4. Як зазначив позивач саме даний документ він вважає товарно-транспортною накладною на підставі якої у нього виникли цивільні правовідносини з приводу перевезення вантажу, а саме шин, до TOB «Винхол Оксамитне», Державному підприємству Дослідне господарство ім.О.В. Суворова. Маршрут перевезення, а також дату у вказаному документі не зазначено.
Власником автомобіля НОМЕР_1 на якому здійснювалося перевезення вантажу є ОСОБА_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення і до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Крім того, ст. 920 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами України, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судових захист.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Власник порушеного права може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Отже, судом встановлено, що на підставі документу (без назви, дати, маршруту) відповідач отримав шини, але суд не може прийняти даний документ як договір перевезення, та вважає, що договору перевезення відповідно норм діючого законодавства між сторонами укладено не було, оскільки договір перевезення вантажу є двостороннім, взаємним та реальним. Згідно норм Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом на законних підставах.
Отже, норми закону на які посилається позивач, як на захист свого порушеного права, стосуються правовідносин, що виникли на підставі договору перевезення. Тому відшкодування шкоди завданої неналежним виконанням зобов'язання за договором перевезення вантажу є неналежним способом захисту, оскільки договір перевезення відсутній, відповідач не є суб'єктом господарювання, що надає послуги по перевезенню вантажу. Крім того, позивач не просив визнати розписку підписану ОСОБА_1 та невідомою особою, договором перевезення. Але в судовому засіданні ніким не спростовано, що водій ОСОБА_1 набув майно, як вважає суд без достатньої правової підстави, що відповідає вимогам ст. 1212 ЦК України.
Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, суд вважає, що позивач ПП «Промтехпоставка Д» при зверненні до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої неналежним виконанням зобов'язання за договором перевезення вантажу, невірно обрав спосіб захисту порушеного права.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 207, 611, 623, 634, 924, 1212 ЦК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову Приватного підприємства "Промтехпоставка Д" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконання зобов'язання за договором перевезення вантажу - відмовити.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.М. Новік
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 62964508 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Новік Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні