Рішення

від 06.04.2017 по справі 175/1633/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1451/17 Справа № 175/1633/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Промтехпоставка Д на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року за позовом Приватного підприємства Промтехпоставка Д до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ПП Промтехпоставка Д звернулось до ОСОБА_2 з позовом, яким підставі ст.942 ЦК України просило стягнути з нього 84260грн.40коп. В обґрунтування позовних вимог товариство посилалось на те, що уклало з ОСОБА_2 як водієм вантажного автомобіля шляхом складання накладної договір перевезення 20 шин загальною вартістю 84260грн.40коп. покупцям ТОВ Винхол Оксамитне та Дослідному господарству ім.О.В.Суворова у с.Санжайки Овідіопольського району Одеської області. 29.02.2016р. ОСОБА_2 прийняв зазначені шини у якості вантажу на автомобіль НОМЕР_1, проте їх не доставив за вказаною адресою, а з незрозумілих причин вивантажив їх у м.Кременчук іншому замовнику та не може їх повернути.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2016р. до участі у справі залучено у якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с.53,55).

Рішенням Дніпропетровського райсуду Дніпропетровської області від 21.11.2016р. у задоволенні позовних вимог ПП Промтехпоставка Д відмовлено. В апеляційній скарзі ПП Промтехпоставка Д просило скасувати вказане рішення суду, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає зміні за такими підставами.

Відповідно до вимог ст.909 ЦК України за договором вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Судом першої інстанції встановлено, що договір перевезення вантажу ПП Промтехпоставка Д з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у письмовій формі не укладався. На підтвердження укладання договору перевезення вантажу з ОСОБА_2 ПП Промтехпоставка Д у якості транспортної накладної надано письмовий доказ (а.с.25), який містить лише інформацію про найменування та кількість 20 шин: 10 - с/шин 15,5 х 38 та 10 - а/шин 240 х 508Р У-2, підпис особи, що їх здала, а також записи особи, що їх прийняла - підпис, призвіще ОСОБА_2 із зазначенням водійського посвідчення та номеру автомобіля НОМЕР_2.

Враховуючи встановлені обставини про відсутність між ПП Промтехпоставка Д укладеного з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, власником автомобіля НОМЕР_2, письмового договору перевезення, суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у позовних вимогах ПП Промтехпоставка Д про стягнення суми 84260грн.40коп. за їх недоведеністю.

Твердження ПП Промтехпоставка Д в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду безпідставні, суперечать діючому законодавству та обставинам справи. Директор ПП Промтехпоставка Д ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснював, що підпис у накладній належить йому, а договір з ОСОБА_2 укладався іншим представником підприємства, який усно, по телефону домовлявся з ОСОБА_3 про перевезення шин. Посилання підприємства в апеляційній скарзі на те, що укладення договору перевезення підтверджено транспортною накладною не можуть бути прийняті до уваги, оскільки фактично такої накладної ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять. Наявний у матеріалах справи доказ (а.с.25) у якості транспортної накладної не може бути прийнятий, оскільки не містить ні дати її видачі, ні найменування відправника ПП Промтехпоставка Д , ні конкретного перевізника, ні маршруту перевезення, ні найменування будь-яких одержувачів, у тому числі, і ТОВ Винхол Оксамитне та Дослідного господарства ім.О.В.Суворова, ні будь-якого місця доставки вантажу, у тому числі, і с.Санжайки Овідіопольського району Одеської області, ні розміру оплати перевезення. Тобто, фактично, жодної із вказаних умов, які є суттєвими для даного виду договору, зазначений письмовий доказ не містить. Посилання ПП Промтехпоставка Д в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не заперечував дійсності укладеного правочину не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_2 позов не визнав, як не визнав і факту укладення ПП Промтехпоставка Д з ним договору перевезення. Заперечуючи проти пред'явленого до нього позову ОСОБА_2 посилався на те, що поїхав як водій на прохання знайомої - власника автомобіля ОСОБА_3 та не брав на себе будь-яких зобов'язань від ПП Промтехпоставка Д . За таких обставин, за відсутності оформлення договору перевезення підстав для стягнення збитків з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому порядку не вбачається. Спростивши передбачену законом форму договору перевезення, ПП Промтехпоставка Д фактично діяло на свій власний ризик.

Враховуючи зазначене підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає. Однак апеляційна скарга ПП Промтехпоставка Д в частині доводів щодо необгрунтованості висновку суду першої інстанції про існування у підприємства з ОСОБА_2 правовідносин, які регулюються ст.1212 ЦК України, підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.15,16,ч.1 ст.19, ч.1 ст.20 ЦК України право на захист та способи судового захисту особа здійснює вільно, на власний розсуд. Суд розглядає справу, згідно ст.11 ЦПК України, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і своїми правами щодо предметом спору особа розпоряджається також на власний розсуд.

Враховуючи зазначене, посилання на вимоги ст.ст.1212 ЦК України та набуття ОСОБА_2 майна без достатньої правової підстави з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції слід виключити, змінивши його у цій частині та частково задовольнивши апеляційну скаргу ПП Промтехпоставка Д .

Керуючись ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Промтехпоставка Д задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на вимоги ст.ст.1212 ЦК України та набуття ОСОБА_2 майна без достатньої правової підстави.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.