Постанова

від 13.06.2016 по справі 804/1571/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 р. Справа № 804/1571/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

З Вищого адміністративного суду України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004452204, №0004462204 від 01.11.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки Акту перевірки 24.09.2013 № 151/2204/32433631 необґрунтовані та недоведені, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а повідомлення-рішення якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2473078,75 грн. та збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1978463,75 грн. є незаконними та суперечать положенням чинного законодавства. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно - правових відносин.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що взаємовідносини ТОВ «ВСК Геос» та позивача мають ознаки фіктивності, правочин не був спрямований на настання реальних правових наслідків, отже у позивача не виникло право на віднесення до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суми у розмірі 1582771,00 грн., за рахунок господарської операції з вказаним контрагентом, відтак і зменшення розміру податкових зобов'язань за рахунок сум зазначеного податкового кредиту є неправомірним. Крім цього, позивачем безпідставно завищено валові витрати на 4 квартал 2010 року на суму 7913850,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1978463,00 грн. Тому, податкові повідомлення-рішення від 01.11.2013 № 0004452204 та №0004462204 повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області додержані всі вимоги правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, отже, підстави для визнання їх незаконними та скасувати відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи та чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, вважає що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що приватне акціонерне товариства "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" 20.03.2010 року зареєстроване як юридична особа Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Посадовими особами відповідача у період з 03.09.2013 року по 17.09.2013 року на підставі наказу № 156 від 02.09.2013р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПрАТ "НВК Дніпроспецмаш" (код ЄДРПОУ 32433631) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ "ВСК Геос" (код ЄДРПОУ 36756148) за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2013р. № 151/2204/32433631.

В акті перевірки встановлено порушення, зокрема: не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "ВСК Геос" (ЄДРПОУ 36756148) за листопад 2010 року, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій; на порушення п.п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищено валові витрати за 4 кв. 2010 року на суму 7913 850,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 978 463,00 грн. на порушення п.7.4.1. п.7.4., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198,6 ст.198 Податкового кодексу України ПрАТ "НВК Дніпроспецмаш" завищено податковий кредит за листопад 2010 року на суму 1 582 771, 00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки позивачем були подані заперечення від 22.10.2013р. №423/1, за результатами розгляду яких позивачу було надано відповідь від 29.10.2013р. №5772/10/04-17-22-04 про залишення заперечень без задоволення.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.11.2013р. №0004452204 форми "Р" про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 473 078,75 грн., з них: за основним платежем - 1 978 463, 00 грн., за штрафними санкціями - 494 615, 75 грн. та податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.11.2013р. № 0004462204 форми "Р" про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 978 463, 75 грн., з них: за основним платежем - 1 582 771, 00 грн., за штрафними санкціями - 395 692, 75 грн.

Підставою для зазначених донарахувань стало невизнання податковим органом права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту від операцій з придбання послуг, реальність здійснення яких не підтверджена.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у в.тасн'." господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою с^чктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершені капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 пункту 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійсне і підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наявними у справі доказами підтверджено, що між ПрАТ "Дніпроспецмаш" (замовник) та ТОВ "ВСК Геос" (підрядник) укладено договір підряду №21/11-09 від 21.01.2009р., згідно п. 1.1. якого, підрядник приймає на себе зобов'язання виконати монтажні та будівельні роботи по цеху з ремонту колісних пар. Пунктом 4.5. вказаного договору передбачено, що платежі за даним договором здійснюються замовником після виконання робіт протягом 180 діб будь-якими частками, та в будь-якій зручній формі.

В момент здійснення зазначеного вище договору ТОВ "ВСК Геос" був платником ПДВ, мав відповідне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.12.2009р. №100258593, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва. Також, підрядник - ТОВ "ВСК Геос" мав ліцензію АВ № 490640 від 22.12.2009р., видану Інспекцією державного архітектурного контролю у м. Києві, на підставі якої, мав право здійснювати: будівельні та монтажні роботи, зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд; роботи з опорядження конструкцій та устаткування; монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання; захист конструкцій, устаткування та мереж; види та умови будівництва.

З моменту укладання договору підряду № 21/11-09 від 21.01.2009 ТОВ "ВСК Геос", на підставі наявної проектної документації, розпочало підготовчі, а потім і, безпосередньо, монтажні та будівельні роботи по реконструкції будівлі ЛВС під цех з ремонту колісних пар.

Виконання зазначеного договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопада 2010 року, яким прийнято роботи по проведенню реконструкції будівлі ЛВСа під цех колісних пар, виконані ТОВ "ВСК Геос" та податковою накладною від 17.11.2010 року № 171101, отриманої від ТОВ "ВСК Геос" на підставі якої позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1 582 770, 81 грн.

На момент закінчення будівельних робіт підрядником, у ПрАТ "Дніпроспецмаш" виникло складне матеріальне становище, у зв'язку з чим сторонами було укладено додаткову угоду № 2 від 27.04.2011р. до договору підряду № 21/11-09 від 21.01.2009р., пунктом 1 якої, визначено, що у зв'язку з неможливістю провести розрахунки в строки згідно п. 4.5. договору в забезпечення боргу "Замовник" надає власні прості векселі "Підряднику" на загальну суму 9496624,84 грн. (дев'ять мільйонів чотириста дев'яносто шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 84 копійки). Факт передачі векселів підтверджується актом прийому-передачі.

Акт прийому-передачі векселів від 27.04.2011р., підписаний сторонами та наявний в матеріалах справи, загальна кількість векселів - чотири штуки, на загальну суму 9 496 624, 84 грн.

Судом досліджено копії первинних документів, що є в матеріалах справи.

Наявність первинних документів, які підтверджують реальність здійснених операцій, також встановлено податковим органом у акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та\або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названих постачальників.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, а тому платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є протиправними. Тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.11.2013 № 0004452204.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.11.2013 №0004462204.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39851937) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" (код ЄДРПОУ 32433631) судові витрати у розмірі 4588, 00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський