Постанова

від 17.11.2016 по справі 808/2175/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року об 11 год. 53 хв.Справа № 808/2175/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коновалова В.М.,

відповідача - Харіни К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (далі - позивач, ТОВ «Запорізький ДБК») до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2016 №0000591400.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій з контрагентами ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел», оскільки товари та послуги від контрагентів фактично отримані, оплачені та використані в господарській діяльності позивача. Також зазначає про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) базується виключно на припущеннях. Крім того зазначає, що не може нести юридичну відповідальність за недотримання контрагентом податкового законодавства, оскільки така відповідальність носить індивідуальних характер. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, додатково зазначив, що за результатами здійснених господарських операцій з даними контрагентами позивачем отриманий економічний ефект у вигляді доходу, що свідчить про реальні зміни майнового стану позивача та в повній мірі відповідає меті здійснення господарської діяльності. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел». Зазначає, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка свідчить про нереальність господарських взаємовідносин ПП «Віал-Енерго» з його основним постачальником ПП «Предтеча», який за інформаційними базами контролюючого органу є сумнівним платником, а аналіз його діяльності свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. НА думку відповідача, зазначене зумовлює висновки про відсутність можливості здійснення ПП «Віал-Енерго» подальшої реалізації придбаного у такого постачальника товару, у тому числі і на адресу позивача, та свідчить про надання податкової вигоди покупцям ПП «Віал-Енерго» шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей та проведення безтоварних операцій. Також, за результатами проведеної перевірки встановлено, що ТОВ «Кітел» не має виробничих потужностей для здійснення господарських операцій за договором, укладеним з позивачем, зокрема відсутні трудові ресурси, що на думку відповідача унеможливлює здійснення господарських операцій з улаштування покрівлі житлового комплексу. Вказує на неможливість підтвердження господарських операцій ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел», що на думку контролюючого органу, свідчить про відсутність факту реального вчинення господарських операцій та унеможливлює формування податкового кредиту на підставі документів, виписаних від імені ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел». Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Запорізький ДБК» зареєстроване 18.11.1999 виконавчим комітетом Запорізької міської ради відповідно до свідоцтва №Ю0010116 від 18.11.1999, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 05.02.2014 №200159960.

В перевіряємому періоді позивач здійснював основний вид господарської діяльності у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

В період з 09.06.2016 по 15.06.2016 співробітниками Запорізької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ПП «Віал-Енерго» (код за ЄДРПОУ 38415272) за період листопад 2014 року, ТОВ «СК Гольфстрім» (код за ЄДРПОУ 38625986) за листопад 2014 року, ТОВ «Центр-Вест-Груп» (код ЄДРПОУ 32320442) за період березень 2015 року, ТОВ «Кітел» (код ЄДРПОУ 30791126) за період червень 2015 року, за результатами якої складено акт №46/08-29-14-0005/30616508 від 22.06.2016 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (рядок 25) на загальну суму 5436,00 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2014 року - 470,00 грн.; червень 2015 року - 4966,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав заперечення. Рішенням Запорізької ОДПІ від 05.07.2016 №3374/10/08-29-14-00-21 за результатами розгляду заперечень визначено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки контролюючим органом 06.07.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000591400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5545,00 грн., в т.ч. за основним платежем 4436,00 грн. та 1109,00 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Віал-Енерго», ТОВ «Кітел».

Так, з акту перевірки та письмових заперечень судом встановлено, що підставою для висновків контролюючого органу про нереальність господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Віал-Енерго» стала наявна у контролюючого органу податкова інформація щодо господарських взаємовідносин між ПП «Віал-Енерго» з його контрагентом ПП «Предтеча», з якої слідує нереальність господарських взаємовідносин між вказаними контрагентами щодо постачання товарів/послуг, та як наслідок зроблений висновок про нереальність господарських операцій ПП «Віал-Енерго» в подальшому, у тому числі по взаємовідносинах з позивачем.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Кітел» контролюючим органом зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність у ТОВ «Кітел» необхідних умов та засобів для виконання умов договорів укладених з ТОВ «Запорізький ДБК», зокрема відсутність трудових ресурсів, що на думку відповідача унеможливлює здійснення господарських операцій з улаштування покрівлі житлового комплексу.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться, крім іншого, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10 квітня 2014 року між позивачем та ПП «Віал-Енерго» укладено договір №49, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник - ПП «Віал-Енерго» зобов'язується поставити та передати в строк, обумовлений цим договором у власність покупця - ТОВ «Запорізький ДБК», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, зазначений в товарних накладних, які є невід'ємними частинами цього договору (а.с.35-36).

З наданих позивачем до матеріалів справи видаткових накладних судом встановлено, що позивачем у ПП «Віал-Енерго» на виконання умов вищевказаного договору придбано: провід ПВС 2х0,75, кабель-канал 16х16, вимикач А-01, кабель КВВГ 10х1, кабель КГ 1х35, наконечник JG 35, лампа енергозбережуюча КЛЛ 65wE40 4100 K, лампа ЛОН 75 Вт, електричний конвектор настінний термія ЕВНА-1,5 (а.с.37-39).

На виконання зазначеного договору ПП «Віал-Енерго» виписало податкові накладні № 49 від 20.11.2014 на суму 595,00 грн., у т.ч. ПДВ 99,17 грн.; № 53 від 21.11.2014 на суму 489,00 грн., у т.ч. ПДВ 81,50 грн.; № 54 від 21.11.2014 на суму 1734,91 грн., у т.ч. ПДВ 289,15 грн.

Оплата поставленого товару здійснена в безготівковій формі на загальну суму 2818,91 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по рахунку та платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем (а.с.40-41).

Судом встановлено, що транспортування товару придбаного у ПП «Віал-Енерго» здійснювалось позивачем власним автомобільним транспортом автомобілем ЗАЗ 1102, державний номер АР3875ВІ, що підтверджується подорожнім листом №02483 (а.с.57,109, 111-112).

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Кітел», з яким 20 квітня 2015 року укладено договір підряду №05, відповідно до пункту 1.1 якого замовник - ТОВ «Запорізький ДБК» доручає, а підрядник - ТОВ «Кітел» на свій ризик та власними силами приймає на себе зобов'язання виконати улаштування покриття покрівлі комплексу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, б.5в (будівельний №90 в осях VII-VIII) (а.с.42-43).

На підтвердження виконання умов договору підряду до матеріалів справи надано договірну ціну улаштування покриття покрівлі житлового комплексу за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд.5в, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 (а.с.44-46).

За результатами здійсненої господарської операції ТОВ «Кітел» виписало податкову накладну № 3 від 23.06.2015 на суму 23794,22, у т.ч. ПДВ 3965,70 грн.

Оплата наданих ТОВ «Кітел» послуг підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з банку на загальну суму 23794,22 грн., що відповідачем не заперечується (а.с.47-49).

Також, на підтвердження фактичного виконання ТОВ «Кітел» робіт з улаштування покриття покрівлі житлового комплексу за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд.5в, позивачем до матеріалів справи надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів (а.с.50-55).

Будь-яких порушень щодо оформлення виписаних ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел» податкових накладних контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість.

Проте суд зазначає, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для висновків про реальність господарських операцій за відсутності факту придбання товару.

Так само, як і сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Придбаний товар використано шляхом монтажу у гвинтову компресорну станцію ВВУ-8/7 № 2.0, (а.с.56, 109).

З пояснень представника позивача та наданих до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що отриманий від ПП «Віал-Енерго» товар безпосередньо використовувався в господарській діяльності позивача для монтажу у гвинтовій компресорній станції ВВУ-8/7 №2.0, яка згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства обліковується як основний засіб, що підтверджується актом прийняття-передачі устаткування до монтажу та довідкою про балансову вартість основних засобів (а.с.56, 109).

Крім того, судом встановлено, що послуги, які надавались ТОВ «Кітел» з улаштування покриття покрівлі житлового комплексу за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд.5в, були використані позивачем в рамках виконання договору підряду від 21.05.2013 №29/13 на виконання робіт з завершення будівництва житлового комплексу по вул.Новокузнецькій в мікрорайоні №1 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі, відповідно до умов якого ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» (після перейменування ТОВ «Запорізький ДБК»), в якості генпідрядника за замовленням КП «Управління капітального будівництва», взяв на себе зобов'язання по завершенню будівництва житлового комплексу по вул. Новокузнецькій в мікрорайоні №1 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі, а саме житлового будинку ІІІ черги будівництва, секції в осях VII-XI, загальною житловою площею згідно проекту 8041,14 м2 (а.с.118-124).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел».

Щодо посилань відповідача на наявну податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС м. Києва від 22.01.2015 №34/26-59 щодо контрагента ПП «Віал-Енерго» - ПП «Предтеча» суд зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки така податкова інформація, у тому числі акт перевірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата або неналежне декларування податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на право покупця сформувати податковий кредит з урахуванням сум податку на додану вартість по таким операціям.

Крім того, згідно з п.86.1 ст.86 ПК України, п.п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

Згідно з п.5 Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, тому посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має для нього правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ПП «Віал-Енерго», рішення суду про визнання угод недійсними, належних та допустимих доказів, які б свідчили про безпосередні зловживання з боку позивача.

Стосовно посилань представника відповідача на відсутність у ТОВ «Кітел» трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій з ТОВ «Запорізький ДБК», суд зазначає, що відповідно до п.3.2 договору підряду від 20.04.2015 №05 підрядник - ТОВ «Кітел» виконує роботи з матеріалів замовника. За пунктами 3.2, 3.3 договору підряду від 20.04.2015 №05 підрядник виконує роботи власним обладнанням та інструментом, підрядник має право залучати до виконання робіт за договором субпідрядні організації.

Таким чином, ТОВ «Кітел» за умовами договору мав право залучати до виконання робіт з улаштування покриття покрівлі житлового комплексу за адресою: м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд.5в, третіх осіб - субпідрядників, що контролюючим органом не досліджувалось, оцінка даним обставинам надана не була.

Отже, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП «Віал-Енерго» та ТОВ «Кітел» є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.07.2016 №0000591400.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.), присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко