Ухвала

від 22.11.2016 по справі 913/1225/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 листопада 2016 року Справа № 913/1225/16

Провадження № 17/913/1225/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Приватного підприємства «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 68178,67грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №05/48 від 11.12.2015,

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 49817,08 грн., витрат, пов'язаних із забезпеченням орендованого приміщення електроенергією в сумі 1336,01 грн., інфляційні нарахування в сумі 14867,52 грн., 3 % річних у сумі 2158,06 грн. за договором оренди нерухомого майна №19/ГлС/14-22 від 01.11.2014.

в с т а н о в и в:

Між Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», як Орендодавцем (позивач у справі), та Приватним підприємством «Сєвєродонецький Хімпромпостачальник Плюс» (відповідач у справі), як Орендарем, був укладений Договір оренди нерухомого майна №19/ГлС/14-22 від 01.11.2014 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування виробничу будівлю колишнього цеху наповнення балончиків харчовою вуглекислотою (корп. №221, інв.№303001) загальною площею 1736,8 кв.м, яке перебуває у власності ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» та розташоване за адресою: вул. Пивоварова, буд.5, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

У пункті 2.1 Договору визначено, що зазначене в пункті 1.1 майно Орендодавець передає Орендарю під виробництво теплоізоляції промислового обладнання та трубопроводів.

Згідно з п. 2.2 Договору, вступ Орендаря в права користування майном починається одночасно з підписаним сторонами даного Договору та акта приймання - передачі зазначеного майна в оренду.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендар оплачує Орендодавцю наступні платежі:

- орендну плату;

- суму компенсації витрат, пов'язаних із забезпеченням електроенергією в орендованому приміщені.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, орендна плата встановлюється за домовленістю між Орендодавцем та Орендарем.

Орендна плата за орендоване майно за договором складає 6,00 грн. у місяць за 1 кв.м без ПДВ та за весь об'єкт площею 1736,8 кв.м складає 10420,80 грн. у місяць без ПДВ, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.6 Договору, розрахунок спожитої електроенергії Орендарем, умови поставки електроенергії, форма та строки оплати за спожиту електроенергію наведені в Додатку №2 до Договору.

У пункті 9.1 Договору сторони узгодили, що орендна плата перераховується Орендатором на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно на підставі пред'явленого рахунку та не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно пункту 10.3 Договору, у разі несвоєчасної або в неповному об'ємі внесення платежів на розрахунковий рахунок Орендодавця, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент стягнення пені.

Строк дії Договору сторони визначили у пункті 11.1 Договору, з 01.11.2014 по 31.11.2015.

Також сторонами за позовом був укладений Додаток №2 до Договору оренди «Порядок розрахунків за спожиту електроенергію Приватним підприємством «Сєвєродонецький Хімпромпостачальник Плюс»» (далі - Додаток №2), згідно до якого Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати із забезпеченням електроенергією в орендованому приміщені (а.с.21).

Згідно пункту 1 Додатку №2, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.02.2014, фактичний об'єм спожитої Орендарем електроенергії за розрахунковий період визначається на підставі показань приладів обліку електроенергії: місце установки розрахункових лічильників - приміщення корп.221+; тип та № лічильників - СА4-И678 №421290; дата держ.повірки - березень 2012 року; кількість енергії, що приймається до оплати при відсутності обліку (за встановленою потужністю) - 25кВт * 24год * 22дня = 13200 кВт*год.

Розрахунковим вважається період з 1 по 31 (30) числа поточного місяця.

Після отримання фактичної собівартості за розрахунковий період, Орендарю направляється на оплату «Акт приймання - передачі товарної продукції (наданих послуг)».

Кінцевий розрахунок з відшкодування витрат за спожиту електроенергію здійснюється Орендатором на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 календарних днів з дати отримання акту.

За порушення строків оплати відшкодування витрат за спожиту електроенергію, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент стягнення за кожний день прострочення.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що свій обов'язок щодо надання майна, що є предметом Договору оренди нерухомого майна від 01.11.2014 №19/ГлС/14-22, відповідачу виконав, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2014, підписаним обома сторонами та скріпленим їх печатками (а.с.20).

31.10.2015 відповідач повернув позивачу майно за актом приймання - передачі (повернення) нежитлового приміщення до Договору оренди нерухомого майна від 01.11.2014 №19/ГлС/14-22 (а.с.31), але в порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання, щодо внесення орендної плати за листопад - грудень 2014 року та вересень - жовтень 2015 року, не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості у сумі 49817,08 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 2158,06 грн., інфляційні нарахування у сумі 14867,52 грн. за періоди, згідно наданих позивачем розрахунків.

Суд зазначає, що позивач визначив періоди нарахування втрат від інфляції двома датами.

Водночас, згідно Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 386, інфляція - це зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Як зазначено у Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених Наказом Держстату України 01.07.2013 №190 (зі змінами, затвердженими наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (далі - Методологічні положення), індекс споживчих цін є показником, який характеризує рівень інфляції.

Згідно з абз.2 частини 1 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

З наведеного можна зробити висновок, що індекс споживчих цін та індекс інфляції - це тотожні поняття.

Відповідно до розділу 7 Методологічних положень, розрахунки індексу споживчих цін проводяться з місячною періодичністю .

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним , публікується в офіційних періодичних виданнях.

З вищезазначеного вбачається, що законодавчо так само визначено звітним періодом встановлення індексу інфляції місяць .

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, правовий аналіз вищезазначеного надає можливість дійти висновку, про те, що найменший період визначенні індексу інфляції - місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.

З огляду на вказане, суд вдруге зобов'язує позивача визначити періоди нарахування інфляційних втрат місяцями.

Крім того, згідно пункту 3.1 Договору та Додатку №2 до цього Договору, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані із забезпеченням орендованого приміщення електроенергією у сумі 1336,01 грн. за вересень - жовтень 2015 року на підставі актів здачі - приймання робіт (надання послуг) №5675 від 30.09.2015 на суму 847,98 грн. та №6237 від 31.10.2015 на суму 488,03 грн.

Представник позивача у судовому засіданні за супровідним листом б/н від 22.11.2016 надав копії свідоцтва про права власності на нерухоме майно від 19.01.2012 серія САЕ №296467 та витягу про державну реєстрацію права власності серія СЕВ №807843, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач витребувані ухвалою суду від 08.11.2016 документи не надав, участь свого повноваженого представника у судовому засіданні 22.11.2016 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Зважаючи на неприбуття представника відповідача в судове засідання 22.11.2016, необхідність витребування додаткових документів, розглянути спір по суті в даному судовому засіданні не має можливості, тому розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 13.12.2016 об 11 год. 50 хв.

2. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, каб. №205 (суддя Фонова О.С.).

3. Зобов'язати позивача надати:

- докази споживання відповідачем електричної енергії та докази понесення витрат за її споживання (відповідний договір на постачання електричної енергії , акти про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії у вересні - жовтні 2015 року, акти про використану електричну енергію у вересні - жовтні 2015 року та докази оплати спожитої електричної енергії тощо);

- докази надсилання актів здачі - приймання робіт (надання послуг) №5675 від 30.09.2015 на суму 847,98 грн. та №6237 від 31.10.2015 на суму 488,03 грн. на оплату витрат, пов'язаних із забезпеченням орендованого приміщення електричною енергією у вересні - жовтні 2015 року згідно з умовами Додаткової угоди №1 від 01.02.2015 до Договору оренди №19/ГлС/14-22 від 01.11.2014;

- належний розрахунок інфляційних нарахувань (визначити період нарахування втрат від інфляції місяцями) з урахуванням п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»;

- належний розрахунок 3 % річних зобов'язань з оплати орендної плати за жовтень 2015 року (врахувати, що тривалість 2016 року складає 366 днів) з урахуванням приписів п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»;

- письмові пояснення на відзив відповідача, документальне підтвердження та нормативне обґрунтування викладених у поясненнях доводів;

- при наявності докази часткового/повного/ погашення заявленої до стягнення суми позову (банківські виписки), належним чином засвідчені копії - до справи, оригінали - для огляду в судовому засіданні;

4. Зобов'язати відповідача надати:

- документи на підтвердження правового статусу (свідоцтво про державну реєстрацію, статут, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб), належним чином засвідчені копії - до справи, оригінали - для огляду в судовому засіданні;

- письмовий відзив на позовну заяву, документальне підтвердження та нормативне обґрунтування викладених у ньому доводів по суті спору, докази його надсилання позивачу (оригінал опису вкладення до цінного листа);

- детальний та обґрунтований контррозрахунок при наявності заперечень щодо заявленої суми позову окремо за кожною вимогою;

- у разі часткового/повного/ погашення заявленої до стягнення суми позову оригінали відповідних платіжних документів (банківські виписки тощо) для огляду в судовому засіданні, належні чином засвідчені копії до справи.

Звертаємо увагу сторін, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені відповідно до вимог п. 2 ст. 36 ГПК України. Крім того, п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, у т.ч. ненадання витребуваних судом документів, зі сторін може бути стягнено штраф.

Суддя О.С. Фонова