Ухвала

від 24.11.2016 по справі 804/9278/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 рокусправа № 804/9278/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі №804/9278/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Монтаж» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Монтаж» 24 липня 2015 року звернулось до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000942205 від 15.06.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо нереальності господарських операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК Сварщик» (далі - ТОВ «ЖК Сварщик», код ЄДРПОУ 34008479) та товариством з обмеженою відповідальністю «Баріум Стіл» (далі - ТОВ «Баріум Стіл», код ЄДРПОУ 30559050) викладені у акті № 311/22.05/33452566 від 21.05.2015 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржене рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про безпідставне неврахування судом першої інстанції висновків відповідача викладених в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «ЖК Сварщик, ТОВ «Баріум Стіл».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ЖК Сварщик», код ЄДРПОУ 34008479 ТОВ «Баріум Стіл», код ЄДРПОУ 30559050 за січень 2015 р., та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів, та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Інкорпорація» (далі - ТОВ «Інкорпорація», код ЄДРПОУ 30001349) та публічним акціонерним товариством «Арселорміттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974).

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 311/22.05/33452566 від 21.05.2015, в якому зроблено висновок про порушення позивачем приписів п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МК-Монтаж» завищено податковий кредит у січні 2015 року на суму 188 908,72 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» (т.1 а.с.43-55).

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем протягом періоду, що перевірявся, було укладено правочини з контрагентами ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл», які фактично не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є наступне:

- TOB «МК-Монтаж» в ході перевірки не надано транспортні документи (товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажних автомобілів), тобто перевіркою не встановлено факту перевезення товарно-матеріальних цінностей від продавців до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують їх транспортування;

- ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» за юридичною адресою відсутні, фактичне місцезнаходження встановити немає можливості;

- на підставі податкової інформації встановлено, що у ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» відсутня можливість для виконання укладених договорів, оскільки відсутні основні засоби, трудові ресурси; сировина, матеріали для ведення господарської діяльності;

- у видаткових накладних відсутня інформація щодо довіреностей, на підставі яких здійснювалось отримання товарів; журнал реєстрації довіреностей до перевірки не надано;

- за перевіряємий період між ТОВ «МК-МОНТАЖ» та ТОВ «ЖК Сварщик» існують розбіжності за січень 2015 р. у сумі ПДВ 161206,6 грн., які виникли на підставі акту про неможливість проведення перевірки ТОВ «ЖК Сварщик» за січень 2015 р. від 04.03.2015 р., проведеною Словянською ОДПІ, яким «не підтверджено реальність господарських відносин ТОВ «ЖК Сварщик» з платниками податків за січень 2015 р. у зв'язку з відсутністю платника за місцем знаходження».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000942205 від 15.06.2015р., яким позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 188 909 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 94 454,5 грн. (т.1 а.с.57).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач у межах своєї господарської діяльності у письмовій формі уклав договори поставки товару з специфікаціями до них:

з ТОВ «ЖК Сварщик» (постачальник) від 05.01.2015 року № 05/01 щодо поставки круга зачисного, метизів, краски, та від 27.01.2015 року №01/01 щодо поставки флюса сварочного (т.1 а.с.78-79,81-82);

з ТОВ «Баріум Стіл» (постачальник) від 23.01.2015 року № П-01 щодо поставки круга зачисного, метизів (т.1 а.с.130 - 131).

За умовами вказаних договорів постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно з специфікаціями, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах договору. Перевозка товару здійснюється продавцем.

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реальність вчинення зазначених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують обставини поставки товару, а саме щодо правовідносин з:

ТОВ «ЖК Сварщик» - видатковими накладними та прийомними актами, які підтверджують факт передачі та отримання товару. Контрагентом виписано податкові накладні (т.1 а.с.84-123, аркуш 7 акта перевірки);

ТОВ «Баріум Стіл» - видатковими накладними та прийомними актами, які підтверджують факт передачі та отримання товару. Контрагентом виписано податкові накладні (т.1 а.с.133-137, аркуш 12 акта перевірки).

Розрахунки з ТОВ «ЖК Сварщик» за придбаний товар згідно з договорами від 05.01.2015 р. №05/01та від 27.01.2015 р. № 01/01 частково проведено в безготівковій формі на підставі договорів про відступлення права вимоги:

- № 11/02 від 11.02.2015 р., укладеного між ТОВ «ЖК Сварщик» (первісний кредитор) та ТОВ «Пан Якість» (новий кредитор) на суму 38689,58 грн. (повідомлення про відступлення права вимоги від 13.02.2015 р.) платіжним дорученням № 130 від 18.02.2015 р. - 38689,58 грн.;

- № 16/02 від 16.02.2015 р. між ТОВ «ЖК Сварщик» (первісний кредитор) та ПП «Войснет Солюшнс» (новий кредитор) на суму 391000 грн. (повідомлення про відступлення права вимоги від 18.02.2015 р.) платіжним дорученням № 132 від 19.02.205 р. - 391000 грн.;

- № 01/03 від 03.03.2015 р. між ТОВ «ЖК Сварщик» (первісний кредитор) та ПП «Войснет Солюшнс» (новий кредитор) на суму 455264,0 грн. (повідомлення про відступлення права вимоги від 18.02.2015 р.) платіжним дорученням № 171 від 04.03.2015 р. - 455264,0 грн. (т.1 а.с.124-129).

Заборгованість ТОВ «МК-МОНТАЖ» перед ТОВ «ЖК Сварщик» станом на 01.07.2015 складає 82285,95 грн., що підтверджується виписками банку, копіями журналу ордеру по рахунку 631 (т.1 а.с.149-152, 156-158).

Розрахунки з ТОВ «Баріум Стіл» за придбаний товар згідно з договором № П-01 від 23.01.2015 проведено у безготівковій формі та у повному обсязі - 166229,07 грн. платіжним дорученням № 103 від 05.02.2015 р., що підтверджується випискою банку (т.1 а.с.153).

Товар, придбаний у ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» фактично використано у виробничій діяльності позивача при виготовлені продукції власного виробництва для наступних підприємств: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; ТОВ «Інкорпорація»; ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30»; ТОВ «АЛКОМ», що підтверджується договорами між ТОВ «МК-МОНТАЖ» та замовниками, калькуляціями вартості виробництва, розрахунками на списання матеріалів на виготовлення металоконструкцій, актами виконаних робіт, звітами про витрати основних і допоміжних матеріалів в будівництві, видатковими накладними, податковими накладними та витягами з реєстру податкових накладних (т.1 а.с. 162 - т.3 а.с.200).

Крім того, як вбачається з акта перевірки відповідачем не спростовується, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» були зареєстровані як юридичні особи та перебували на податковому обліку.

При цьому як вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до даних, відображених у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців:

№1000208885 (станом на момент здійснення господарських операцій, тобто станом на 01.02.2015 року) TOB «ЖК Сварщик» зареєстровано в реєстрі з 13.01.2006 року, знаходиться за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд. 4 (яка вказана адресою підприємства в договорах від 05.01.2015 № 05/01 та від 27.01.2015 № 01/01, укладених між ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «МК-МОНТАЖ»); запису про відсутність за місцем реєстрації немає, підприємство у стані припинення не перебуває, справа про банкрутство не порушувалась, відомості про юридичну особу підтверджено (т.1 а.с.71-77);

№ 1000208872 (на момент проведення господарських операцій, тобто станом на 01.02.2015) ТОВ «Баріум Стіл» зареєстровано за адресою: 07401, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, буд. 22, кв. 26; запису про відсутність за місцем реєстрації ТОВ «Баріум Стіл» за місцем реєстрації немає, підприємство у стані припинення не перебуває, справа про банкрутство не порушувалась, відомості про юридичну особу підтверджено (т.1 а.с.65-70).

Суд першої інстанції також обґрунтовано не погодився з доводами відповідача про невстановлення факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) документів, що засвідчують їх транспортування. Оскільки, відсутність у покупця товарно-транспортних накладних на перевезення товару, яке здійснювалося його контрагентами-постачальниками за власний рахунок, не позбавляє покупця права на податковий кредит у разі наявності у нього відповідних податкових накладних, які, згідно ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, є підставою для виникнення у платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду, якщо вони отримані в ході реального виконання господарської операції. Умовами договорів поставки (п.3.2) передбачено перевезення товару на склад ТОВ «МК-МОНТАЖ» за зазначеними вище договорами контрагентами - постачальниками ТОВ «ЖК Сварщик», ТОВ «Баріум Стіл».

При цьому товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, а законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Також суд першої інстанції вирішуючи спірні відносини вірно зазначив, що доводи відповідача про відсутність у ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» виробничого обладнання, складських приміщень, працівників для здійснення господарської діяльності не спростовують обставин постачання позивачу товарно-матеріальних цінностей, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів), а доводи про неможливість станом на дату проведення перевірки встановити фактичне місцезнаходження ПП «Екоскан Сервіс», відсутність у цього підприємства осіб, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності, початок ліквідаційної процедури станом на 23.07.2013 не свідчать про неможливість виконання вказаним підприємством своїх зобов'язань в січні 2013 року.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЖК Сварщик» та ТОВ «Баріум Стіл» за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, оприбуткування товару покупцем, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги, які є аналогічними доводам проти позову, висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі №804/9278/15- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 25 листопада 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Суховаров