Постанова

від 11.11.2020 по справі 804/9278/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 804/9278/15

адміністративне провадження № К/9901/41449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 (суддя - О.М. Турова) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 (колегія суддів: В.Є. Чередниченко, С.М. Іванов, А.В. Суховаров) у справі №804/9278/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МК-Монтаж до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МК-Монтаж звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступник якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000942205 від 15.06.2015.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ЖК Сварщик (далі - ТОВ ЖК Сварщик , код ЄДРПОУ 34008479) та Товариством з обмеженою відповідальністю Баріум Стіл (далі - ТОВ Баріум Стіл , код ЄДРПОУ 30559050) викладені у акті № 311/22.05/33452566 від 21.05.2015 на підставі якого було прийнято оскаржене рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій по поставці ТМЦ від контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю ЖК Сварщик та Товариства з обмеженою відповідальністю Баріум Стіл , на підставі укладених договорів поставки, зроблені в ході проведення планової і позапланової виїзних перевірок позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що факт здійснення господарських операцій із придбання товару у вказаних контрагентів-постачальників підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які були надані під час перевірки. В подальшому придбана продукція реалізована позивачем третім компаніям. З огляду на викладене позивач вважає, що ним правомірно здійснено формування податкового обліку по зазначених операціях, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає протиправними і просить скасувати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 15.06.2015 №0000942205.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар/послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення такі докази не були прийняті до уваги. Також судом було зазначено, що придбані у контрагентів товари було використано позивачем у власній господарській діяльності та реалізовано іншим покупцям. При цьому, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції перевірив всі доводи відповідача які ним вказувались в акті перевіри, а саме відзначено що ТТН не є належним доказом удаваності операцій позивача із такими суб`єктами господарювання, оскільки такі операції не виникали з правовідносин перевезення; доказів відсутності за місцем знаходження контрагентів позивача відповідачем не надано. Відсутність трудових ресурсів у останніх, а також неналежний спосіб ведення ними податкового обліку, як сплати податкових зобов`язань не може ставити у залежність право позивача на формування власного податкового обліку.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентом, так як не було надано оцінки відсутності ТТН. При цьому, в більшості повторює доводи акту перевірки та апеляційної скарги, що не потребують додаткового зазначення.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до суду касаційної інстанції не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі виданих Криворізькою південною ОДПІ на виконання вимог абз. 1,4,5 п.п.75.1, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.81.1, ст.81, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі- ПК України) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ МК-МОНТАЖ з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ЖК Сварщик (далі - ТОВ ЖК Сварщик , код ЄДРПОУ 34008479) та Товариством з обмеженою відповідальністю Баріум Стіл (далі - ТОВ Баріум Стіл , код ЄДРПОУ 30559050) за січень 2015 р., та достовірності сформованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів, та достовірності сформованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Інкорпорація (далі - ТОВ Інкорпорація , код ЄДРПОУ 30001349) та Публічним акціонерним товариством Арселорміттал Кривий Ріг (далі - ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг , код ЄДРПОУ 24432974).

За результатами перевірки складено акт № 311/22.05/33452566 від 21.05.2015, яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ МК-Монтаж завищено податковий кредит у січні 2015 року на суму 188 908,72 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ЖК Сварщик та ТОВ Баріум Стіл (а.с.43-55 т.1).

В акті зазначено, що позивачем протягом періоду, що перевірявся, було укладено правочини з контрагентами ТОВ ЖК Сварщик та ТОВ Баріум Стіл , реальне виконання яких не підтверджується, оскільки: TOB МК-Монтаж в ході перевірки не надано транспортні документи (товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажних автомобілів), тобто перевіркою не встановлено факту перевезення товарно-матеріальних цінностей від продавців до покупця, в зв`язку з відсутністю документів, що засвідчують їх транспортування;

- ТОВ ЖК Сварщик та ТОВ Баріум Стіл за юридичним адресом відсутні, фактичне місцезнаходження встановити немає можливості;

- на підставі податкової інформації встановлено, що у ТОВ ЖК Сварщик та ТОВ Баріум Стіл відсутня можливість для виконання укладених договорів, оскільки відсутні основні засоби, трудові ресурси; сировина, матеріали для ведення господарської діяльності;

- у видаткових накладних відсутня інформація щодо довіреностей, на підставі яких здійснювалось отримання товарів; журнал реєстрації довіреностей до перевірки не надано;

- за перевіряємий період між ТОВ МК-МОНТАЖ та ТОВ ЖК Сварщик існують розбіжності за січень 2015 р. у сумі ПДВ 161206,6 грн., які виникли на підставі акту про неможливість проведення перевірки ТОВ ЖК Сварщик за січень 2015 р. від 04.03.2015 р., проведеною Словянською ОДПІ, яким не підтверджено реальність господарських відносин ТОВ ЖК Сварщик з платниками податків за січень 2015 р. у зв`язку з відсутністю платника за місцем знаходження .

На підставі акта перевірки № 311/22.05/33452566 від 21.05.2015 Криворізькою південною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000942205 від 15.06.2015, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 188909 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 94454,5 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду, який їх скасував, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи ТОВ МК-МОНТАЖ (покупець) та ТОВ ЖК Сварщик (продавець) укладено договори від 05.01.2015р. №05/01 та від 27.01.2015р. №01/01, з Специфікаціями до них, згідно умов яких Продавець зобов`язався поставити та передати у власність Покупця товар згідно Специфікації до договору, а покупець - прийняти та розрахуватись за товар. На виконання договірних зобов`язань ТОВ ЖК Сварщик здійснено постачання товару на адресу ТОВ МК-МОНТАЖ на загальну суму 967239,5 грн., у тому числі ПДВ 161206 грн.

Також, між ТОВ МК-МОНТАЖ (покупець) та ТОВ Баріум Стіл (продавець) укладено договір № П-01 від 23.01. 2015 з Специфікацією № 1 до нього, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар згідно Специфікації до договору, а покупець - прийняти та розрахуватись за товар. На виконання умов договору № П-01 від 23.01.2015 ТОВ Баріум Стіл здійснено постачання товару на адресу ТОВ МК-МОНТАЖ на загальну суму 166212,84 грн., в тому числі 27702,14 грн.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: видаткові накладні, податкові накладні, виписки по особових рахунках за перевірений період, платіжними дорученнями, що підтверджують факт оплати придбаного товару

Згадувані документи первинного обліку відображені податковим органом в акті перевірки, та зауважень, що порядку складення яких зазначено не було.

З урахуванням того, що матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідної угоди між позивачем та названим суб`єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаних послуг у своїй господарській діяльності відповідачем надано не було, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки є неприйнятними. При цьому відповідні докази використання вказаної продукції у власній господарській діяльності Товариства, було встановлено судами, що відображено у судових рішеннях. Зокрема, придбані товари в ТОВ ЖК Сварщик і в ТОВ Баріум Стіл , фактично використано у виробничій діяльності ТОВ МК-МОНТАЖ при виготовлені продукції власного виробництва для наступних підприємств: ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ; ТОВ Інкорпорація ; ТОВ Будівельно-монтажне управління № 30 ; ТОВ АЛКОМ . Отже, висновки, що викладені відповідачем в акті перевірки були вірно відхилені судами попередніх інстанцій.

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача, зокрема не відображенням ними відповідних операцій у власному податковому обліку, а також незнаходження за місцем реєстрації та відсутності трудових та матеріальних ресурсів, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.

Водночас зауваження відповідача щодо відсутності відповідних документів по перевезенню придбаного позивачем товару (ТТН), не можуть слугувати єдиною підставою на користь висновку про нереальність правовідносин між позивачем із згадуваними підприємствами про поставку ТМЦ, тим більше, що названі господарські операції не пов`язані із наданням послуг позивачу по перевезенню/транспортування.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних в даній справі податкових повідомлень-рішень. При цьому, Суд визнає, що відповідач касаційною скаргою просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник