Постанова

від 23.11.2016 по справі 910/1463/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 910/1463/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д. за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився Волтарніст М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є. Пухова Національної академії наук України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2016 р. у справі№ 910/1463/16 за позовомІнституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є. Пухова Національної академії наук України дотовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" про стягнення 127 365,36 грн. ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з ТОВ "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" заборгованості з орендної плати в сумі 92 978, 86 грн., пені в сумі 32 226, 23 грн. та штрафу в сумі 2 160, 27 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р.(суддя Усатенко І.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 92 978, 86 грн., пеню в сумі 32 226, 23 грн. та штраф в сумі 2 160, 27 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р. (головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Руденко М.А.) рішення господарського суду м. Києва від 18.04.2016 змінено в частині визначення суми пені та викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "1. Позов Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "ДНІПРО-МТО" про стягнення 127 365, 36 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" (02094, м. Київ, бульв. Верховної ради, 22, ідентифікаційний код 19133152) на користь Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15, ідентифікаційний код 05516949) 92 978 грн. 86 коп. боргу, 17 944 грн. 36 коп. пені, 2 160 грн. 27 коп. штрафу та 1 696 грн. 23 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р., залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України як орендодавцем на підставі дозволу НАН України (розпорядження від 12.02.2014 № 84) та ТОВ "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО" як орендарем 01.03.2014 укладено договір № 02/14 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємства НАН України, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування державне майно (кімнати № 117, № 117а, № 118, № 122-123) загальною площею 171,8 м 2 , розміщене за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15 на першому поверсі будівлі ИЛК, що перебуває на балансі Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України.

У п. 3.1 договору оренди сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами та доповненнями або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2014 за всю орендовану площу - 10 637,34 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий 2014 року.

Крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю по рахункам орендодавця: відшкодування податку на землю, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 3.3 договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця (п. 3.4 договору).

Згідно п. 3.7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

Пунктом 3.11 договору сторони визначили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

31.12.2014р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору оренди, якою продовжили дію договору до 31.12.2015р. включно на підставі розпорядження Управління справами НАН України від 12.02.2014 № 84.

На виконання абз. 3 п. 3.1 та п. 5.19 договору оренди, 01.03.2014 р. сторони уклали договір № 1/02/14 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 1.2 договору про відшкодування витрат передбачено, що балансоутримувач - Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ-164, вул. Генерала Наумова, 15, загальною площею 8 392,1 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором.

Відповідно до абз. 3 п.п. 2.1.1 договору про відшкодування витрат розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб'єктами, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Надання орендарю комунальних послуг забезпечується балансоутримувачем за діючими розцінками і тарифами (п.п. 2.1.2 договору).

Згідно з п.п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язався не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, отримувати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю.

Додатковою угодою від 31.12.2014 р. сторонами було продовжено строк дії договору про відшкодування витрат на новий строк з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. включно.

За актом приймання-передачі нерухомого державного майна від 01.03.2014 відповідачу було передано позивачем приміщення площею 171,8 м 2 , а саме: кім. №117, 117А, 118, 122, 123.

Листом від 28.12.2015 р. № 225/3-437 позивач повідомив відповідача про припинення з 31.12.2015 р. дії договору оренди № 02/14 від 01.03.2014 р. та вимагав від відповідача звільнити орендовані приміщення і підписати акт приймання-передачі, заборонив користуватися електроенергією та послугами теплопостачання, водопостачання та каналізацією з 31.12.2015 року.

Проте, орендар продовжував користуватись орендованим майном та споживати комунальні послуги, допустивши при цьому прострочення за період з червня 2015 року по березень 2016 року включно з орендної плати і земельного податку та з травня 2015 по лютий 2016 з комунальних платежів та витрат на утримання будинку та прилеглої території, які позивач просив стягнути у сумі 127 365,36 грн., а також передбачені договором пеню у сумі 32 226,23 грн. та штраф у сумі 2 160, 27 грн. за прострочення грошових зобов'язань.

Сторонами було укладено графік погашення заборгованості, яка виникла станом на 17.08.2015 р.

Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що погодження сторонами такого графіку не звільнило відповідача від обов'язку сплати пені та штрафу, що були нараховані йому позивачем та заявлялися до сплати у претензіях до моменту такого погодження.

Проте, змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині зменшення пені, апеляційний господарський суд правильно вказав про те що, погодивши вказаний графік погашення заборгованості, сторони змінили строки виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань.

Статтею 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Оскільки сторони погодили графіком інший строк виконання грошового зобов'язання відповідачем за договорами, тобто змінили цей строк, нарахування позивачем пені до моменту погодження вказаного графіку є необґрунтованим, оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено відповідачем поза межами строків, визначених графіком.

Також є правильним висновок апеляційного господарського суду про безпідставність нарахування пені згідно договору оренди, який закінчився 31.12.2015 р., оскільки закінчення строку дії договору виключає право нарахування договірної санкції - пені за період користування приміщенням після припинення договору, а ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за несвоєчасне повернення орендованого майна у вигляді неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправомірного перерахунку та зменшення судом апеляційної інстанції пені з 32 226,23 грн. до 17 944,36 грн.,суперечать вказаним вище нормам закону і висновків суду не спростовують.

Також правильним є висновок суду про стягнення орендної плати за весь час фактичного користування орендованим майном, оскільки основне зобов'язання відповідача - сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється після спливу строку договору, адже таке припинення у розумінні статті 795 Цивільного кодексу України пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акта про повернення орендарем предмета договору оренди, а також відшкодування витрат з комунальних платежів і земельного податку в загальній сумі 92 978, 86 грн. та штрафу за прострочення платежів у сумі 2 160, 27 грн.

Таким чином, підставі для скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є. Пухова Національної академії наук України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2016 року у справі за № 910/1463/16 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова