Рішення

від 22.11.2016 по справі 915/505/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 915/505/14

За позовом: Дочірнє підприємство В«АвіаторВ» Державного підприємства В«Міжнародний аеропорт КишинеуВ»

вул. Нептун, 1, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., 57453/

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Пансіонат «ЖемчужинаВ» /вул. Шевченко, 59, оф. 14, м. Миколаїв, 54003/

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області

/вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., 57453/

про встановлення земельного сервітуту

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності,

ОСОБА_2 керівник,

від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності,

від 3-ї особи: представник не з'явився.

Суть спору:

Позивач 11.04.2014р. звернувся до господарського суду з позовом б/н від 08.04.2014 року встановити Дочірньому підприємству В«АвіаторВ» Державного підприємства В«Міжнародний аеропорт КишинеуВ» земельні сервітути, загальною площею 0,0409 га (409кв.м.) на земельну ділянку розміром 1,24 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Жемчужна, 2, кадастровий номер (згідно договору від 28.12.2007 № 4820982200:09:000:0500; новий №4820982200:12:054:0001), на строк до 28.12.2056, з оплатою 930,31 грн. на рік (на період будівництва пансіонату В«ЖемчужинаВ» ); 4651,80 грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату В«ЖемчужинаВ» - комерційне використання), та з наступними правами:

- правом проходу відпочиваючих та працівників пансіонату В«АвіаторВ» , по частині земельної ділянки ТОВ В«Пансіонат «ЖемчужинаВ» (кадастровий номер №4820982200:12:054:0001), площею земельного сервітуту 0,024 га (240 кв.м.), визначеної у Проекті технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, з оплатою 545,90 грн. на рік (на період будівництва пансіонату В«ЖемчужинаВ» ); 2729,66 грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату В«ЖемчужинаВ» - комерційне використання);

- правом прокладання та експлуатації лінії електропередачі від електричної підстанції пансіонату В«НептунВ» (кадастровий номер №4820982200:09:000:0274) до їдальні пансіонату В«АвіаторВ» (кадастровий номер №4820982200:09:000:0562), по частині земельної ділянки ТОВ В«Пансіонат ЖемчужинаВ» (кадастровий номер №4820982200:12:054:0001) площею земельного сервітуту 0,0169 га (169 кв.м.) визначеної у Проекті технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, з оплатою 384,41 грн. на рік (на період будівництва пансіонату В«ЖемчужинаВ» ); 1922,14 грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату В«ЖемчужинаВ» - комерційне використання).

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на підставі договору оренди землі від 05.06.2012 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.05.2001р. та від 31.03.2006р., договору найму № 134/1-ОАR від 01.03.2010р. з додатковою угодою, листа Коблівської сільської ради № 1159 від 17.09.2013р.; договору оренди землі від 28.12.2007р. між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Пансіонат ЖемчужинаВ» ; заяви до орендаря ФОП Севрюгова від 20.03.2014р. про надання договору на прохід відпочиваючих бази відпочинку «Авіатор» та листа від 21.03.2014р. про відмову в такому праві; листа до відповідача від 19.11.2013 року про встановлення земельних сервітутів та відповідної заяви від 17.10.2013 року; заяви від 26.02.2014 року про встановлення сервітутів та листа відповідача від 05.03.2014 року; заяви позивача від 07.04.2014р. до відповідача; норм ст.ст. 401, 402, 404, 642, 643 Цивільного кодексу України, ст.ст. 98, 99, 100, 198 Земельного кодексу України та мотивовані таким:

17.09.13р. ДП «Авіатор» стало відомо, що 28.12.2007р. ТОВ «Пансіонат «Жемчужина» отримало в оренду земельну ділянку площею 1,24 га строком на 49 років, кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, яка фактично є територією загального користування, на якій було збудовано спортивні майданчики, тротуари, загальні інженерні мережі та споруди: каналізаційна насосна станція, артезіанська свердловина, водонапірна башта «Рожновського», інженерні мережі та комунікації.

Через територію цієї земельної ділянки відведеної в користування ТОВ «Пансіонат «Жемчужна» проходить дорога, по якій відпочиваючи бази відпочинку «Авіатор» з 1992 року проходять до їдальні бази відпочинку «Авіатор».

При цьому, на території цієї земельної ділянки відведеної в користування ТОВ «Пансіонат «Жемчужна» знаходяться інженерні споруди та комунікації сусідніх баз відпочинку, в тому числі силовий електричний кабель ДП «Авіатор».

Тобто, ДП «Авіатор» не може подовжувати звичайне користування базою відпочинку «Авіатор», оскільки прохід відпочиваючих до їдальні перекрито збудованим парканом, а доступ до електричного кабелю перекрито парканом.

Відповідач у відзиві (вх. № 8321/14 від 12.05.2014р.) вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в силу його безпідставності та недоведеності.

Так, відповідач стверджує, що позивач має можливість користуватись належним йому нерухомим майном іншим, менш обтяжливим способом для відповідача. Твердження позивача про те, що допоки відповідач не побудував паркан по периметру земельної ділянки площею 1,24 га, вона знаходилась у спільному користуванні як спортивний майданчик, не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи.

Крім того відповідач вважає, що жодна із двох належних позивачу земельних ділянок не має недоліків, що були б зумовлені їх місцем розташування, або викликані якимось винятковим природним станом, а отже, підстави для встановлення земельного сервітуту відсутні.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача, яка була за ініціативою позивача залучена судом до участі у справі ухвалою від 14.04.2014 року, письмові пояснення по суті спору до суду не надала.

Рішенням від 24.06.2014 року Господарського суду Миколаївської області позовні вимоги були задоволені частково. Постановою від 01.06.2016 року Одеським апеляційним господарським судом рішення першої інстанції було частково скасовано, позов задоволено частково. Постановою від 31.08.2016 року Вищий господарський суд України наведені судові рішення скасував, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 283 від 28.09.2016р. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 915/505/14, за результатами якого справу № 915/505/14 призначено головуючому судді Смородіновій О.Г.

При новому розгляді справи:

Позивач повністю підтримав позовні вимоги заявлені у позові б/н від 08.04.2014р.

У своїх письмових поясненнях від 07.11.2016р. позивач опираючись на висновки експертної установи ОНДІСЕ № 4417 від 18.03.2015 року, зазначає, що використання позивачем належного йому майна є неможливим через місце розташування цього майна. Також, позивач вважає пропозиції відповідача щодо погодження облаштування проходу з іншими сусідніми землекористувачами безпідставним та спрямованими на затягування справи.

Крім цього, позивач стверджує, що встановлення земельного сервітуту в межах існуючих проходів, які експлуатуються з 1974 року, та в межах існуючого електричного кабелю прокладеного та який експлуатується з 2003 року, є найменш обтяжливий спосіб встановлення сервітутів для відповідача.

Щодо планів відповідача по будівництву бази відпочинку позивач висловив таке: на протязі 9 років відповідач не розпочав навіть підготовчі роботи на цій земельній ділянці; відповідач не провів експертизу будівництва, та не отримав дозвіл ДАКБ на початок будівельних робіт; відповідач не надав суду навіть довідку про наявність джерел фінансування майбутнього будівництва.

При цьому позивач зазначив, що не проти змінити конфігурацію шляху відпочиваючих через земельну ділянку відповідача, з врахуванням запроектованих доріг для відпочиваючих, в разі надання відповідачем відповідної документації.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача.

У своїх письмових поясненнях (від 05.10.2016 року, від 01.11.2016 року) зазначає, по-перше, що встановлення земельного сервітуту на право проходу відпочиваючих та працівників позивача запропонованим ним способом робить неможливим використання відповідачем спірної земельної ділянки за її призначенням - для будівництва пансіонату за договором підряду на капітальне будівництво об'єкту № 16 від 25.07.2016 року.

По-друге, відповідач стверджує, що позивачем не доведено, що встановлення земельного сервітуту на спірну земельну ділянку необхідне йому для того, щоб усунути недоліки належних йому земельних ділянок.

У судовому засіданні 22.11.2016 року позивач просить суд задовольнити позов, відповідач - відмовити у його задоволенні.

22.11.2016 року до господарського суду надійшла заява від третьої особи, в якій остання просить розглянути справу та прийняти рішення без участі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за наявними матеріалами у справі.

Вислухавши думку представників сторін щодо вказаної заяви, суд вирішив її задовольнити та розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

22.11.2016 року суд, за наслідками розгляду справи на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

Предметом даного спору виступає встановлення для позивача права земельного сервітуту загальною площею 409 кв.м. на платне користування орендованою відповідачем земельною ділянкою з правом проходу відпочиваючих і працівників та прокладання з експлуатацією лінії електропередачі, як на період будівництва пансіонату «Жемчужина» так і після введення його в експлуатацію.

Підставою позову позивач висунув недосягнення між сторонами домовленості про встановлення земельного сервітуту необхідність якого обґрунтована тим, що через орендовану відповідачем земельну ділянку проходить електричний кабель, який експлуатується позивачем. Також, через цю земельну ділянку проходить дорога, по якій відпочиваючі та працівники бази відпочинку В«АвіаторВ» проходили до їдальні бази відпочинку В«АвіаторВ» . Позивач без встановлення спірних земельних сервітутів не може продовжувати звичайне користування базою відпочинку В«АвіаторВ» , оскільки існуючий прохід до їдальні та доступ до електричного кабелю перекрито збудованим відповідачем парканом.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши обставини справи згідно з нормами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що:

1. За договором оренди землі від 28.12.2007р., укладеним з Березанською РДА, зареєстрованим в Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП Центр ДЗК 29.12.2007р. за № 040700700099, відповідач строком на 49 років (з дати державної реєстрації договору) орендував земельну ділянку, площею 1,24 га, кадастровий номер: 4820982200:09:000:0500, для рекреаційного призначення під розміщення пансіонату В«ЖемчужинаВ» , яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Коларівської сільської ради по вул. Жемчужна, 2, Березанського району Миколаївської області.

Представником ТОВ В«Обласний земельно-кадастровий центрВ» 28.12.2007р. були встановлені в натурі межі даної земельної ділянки, про що складений акт про передачу межевих знаків під охорону та зберігання.

2. За договором від 01.03.2010р. № 134/10-AR ДП В«Міжнародний аеропорт КишинеуВ» передало позивачу в оренду до 20.02.2016р. базу відпочинку В«АвіаторВ» , площею 3356,10 кв. м., їдальню, площею 622,70 кв. м., та інше майно, вказане у п. 1.1. цього договору, розташоване в зоні відпочинку с.Коблеве, Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради від 23.09.2011р. №2 В«Про встановлення та зміну межі населеного пункту Коблеве Березанського району Миколаївської областіВ» , орендована відповідачем земельна ділянка на даний час входить в межі населеного пункту с.Коблеве, кадастровий номер 4820982200:12:054:0001.

За договорами оренди землі від 05.06.2012р., укладеними з третьою особою, зареєстрованим в Березанському районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП Центр ДЗК 02.08.2012 за № 482090004000750 та за № 482090004000751, позивач строком на 49 років (з дати державної реєстрації договору) орендував земельну ділянку, площею 0,7590 га та площею 0,2030 га, кадастровий номер 4820982200:09:000:0563 та кадастровий номер 4820982200:09:000:0562 відповідно, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під обслуговування існуючої бази відпочинку В«АвіаторВ» в с.Коблеве, вул. Нептуна, 1.

Земельний сервітут регулюється спеціальними правилами статей 98-102 Земельного кодексу України.

Так, згідно з приписами пунктів 1 та 4 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Статтею 99 ЗК України встановлені види права земельного сервітуту. Підставами встановлення земельного сервітуту згідно з ч. 2 ст. 100 ЗК України є договір або рішення суду.

Положення Цивільного кодексу України можуть поширюватись на відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони можуть бути кваліфіковані як спеціальні правила.

Отже, відповідно до змісту ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

За умовами ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно з ч. 1 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки (панівної) має право на обмежене користування суміжною (сусідською) земельною ділянкою (обслуговуючого) з метою усунення недоліків своєї ділянки, пов'язаних, зокрема, з її місцем розташування і природним станом, тобто, обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами, природними ресурсами усуває недоліки панівної земельної ділянки, задля задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Таким чином, саме позивач доводить наявність єдиної підстави для встановлення земельного сервітуту - неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх природного стану чи місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача. При цьому, необхідною умовою є те, що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2014р. позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення земельних сервітутів, в тому числі, на право проходу відпочиваючих та працівників пансіонату "Авіатор" земельною ділянкою відповідача, площею земельного сервітуту 0,024 га (240 кв. м.). До вказаної заяви позивач додав проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки з зазначенням площ та меж ділянок установлення сервітутів, копію технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер: 4820982200:12:054:0001), проект договору сервітуту, копію рішення третьої особи від 10.07.2013 за № 8 та Положення про встановлення плати за земельні ділянки, копію виписки з ЄДР на позивача.

Розглянувши дану оферту, відповідач листом від 07.04.2014р. за № 11 відмовив позивачу у встановлені права земельного сервітуту у запропонованому останнім проекті. В той же час, відповідач у вказаному листі повідомив позивача, що виходячи з принципів поваги, добросусідства та співробітництва, він згоден на спільне використання межі і межових споруд з оформленням дво - чи багатосторонніх правовідносин відповідною угодою та запропонував, за сприяння та погодження з іншими сусідніми землекористувачами, облаштування проходу (стежки) по периметру орендованої відповідачем земельної ділянки в напрямку їдальні бази відпочинку "Авіатор".

Матеріали судової справи містять наданий позивачем проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, розроблений ТОВ "Український експертний центр по вимірюванню та оцінці" у 2014 році з врахуванням можливостей найбільш раціонального використання земельних ділянок бази відпочинку "Авіатор" і ТОВ "Пансіонат Жемчужина".

Крім цього, у справі міститься висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4417 від 18.03.2015р. в якому зазначено, що в результаті досліджень, в ході натурального обстеження і співставлення топографічних даних встановлено, що на момент обстеження є технічна можливість для проходу відпочиваючих і працівників бази відпочинку "Авіатор" від спального корпусу до їдальні поза межами ТОВ "Пансіонат Жемчужина". Існуючий прохід від спального корпусу до їдальні бази відпочинку "Авіатор" технічно можливо здійснювати за двома маршрутами: 1-й по вул. Нептуна далі по вул. Кишинівський далі по пров. б/н - загальна довжина 700м; 2-й по вул. Нептуна далі по вул. Морська далі по вул. Жемчужна далі по пішохідній дорозі в вздовж будівель бази відпочинку Жемчужина-3 - загальна довжина 800 м. Проте, існуючі маршрути не відповідають вимогам щодо планування і експлуатації курортно-рекреаційних установ в тому числі за доступністю для маломобільних груп населення та затвердженим сільською радою в 2005 році плану евакуаційних шляхів і шляхів проходу відпочиваючих і співробітників від спального корпусу до їдальні.

У зв'язку з цим, експертною установою запропоновано найбільш раціональний варіант організації проходу відпочиваючих і працівників бази відпочинку "Авіатор" від спального корпусу до їдальні, шляхом накладення сервітуту, площею 0,0248 га на ділянку, належну ТОВ "Пансіонат Жемчужина" на праві оренди, кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, розташовану за адресою: вул. Жемчужна, 2 в с.Коблеве, Березанського району Миколаївської області.

За твердженням же відповідача запропонований позивачем земельний сервітут встановлений обтяженим для відповідача способом, оскільки земельна ділянка, на яку встановлено земельний сервітут, проходить центром орендованої відповідачем земельної ділянки і ускладнює використання ним цієї земельної ділянки за цільовим призначенням, з урахуванням того, що земельна ділянка надана в оренду відповідачу для розміщення (будівництва) пансіонату "Жемчужина".

Згідно з предметом вищенаведеного договору оренди земельної ділянки від 28.12.2007 року, укладеного між Березанською районою державною адміністрацією Миколаївської області та ТОВ «Пансіонат «Жемчужина», адміністрація, (орендодавець) відповідно до розпорядження № 1564 від 27.12.2007 року, надає, а відповідач (орендар) приймає терміном на 49 років в строкове платне володіння та користування земельну ділянку забудованих земель - для рекреаційного призначення під розміщення пансіонату «Жемчужина», яке знаходиться за межами населеного пункту в межах території Колівської сільської ради, вул.Жемчужна будівля 2, Березанського району, Миколаївської області.

Згідно з п. 15 цього договору, цільове призначення земельної ділянки - під розміщення пансіонату «Жемчужина».

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 37 договору).

Установлення земельного сервітуту є обтяження обслуговуючої земельної ділянки. Об'єктивно встановлення земельного сервітуту призводить до зменшення кількості можливих варіантів використання обслуговуючої земельної ділянки її власником (користувачем). Установлення земельного сервітуту не повинно призводити до позбавлення власника обслуговуючої ділянки жодної з його правомочностей - володіння, користування чи розпорядження землею. У межах земельного сервітуту власник (користувач) панівної земельної ділянки отримує право лише на обмежене користування обслуговуючою ділянкою.

При встановленні земельного сервітуту повинні враховуватися інтереси як власника (користувача) панівної земельної ділянки, так і власника (користувача) обслуговуючої ділянки. Це означає, що при виборі способу користування обслуговуючою ділянкою власником (користувачем) панівної ділянки має бути обраний варіант, при якому власник (користувач) обслуговуючої ділянки матиме якомога більше можливостей для задоволення власних інтересів від використання належної йому ділянки. З практичного погляду це означає, що власник (користувач) ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати зміни порядку реалізації земельного сервітуту з тим, щоб зменшити обтяження цим сервітутом власної ділянки.

Висновки Управління регіонального розвитку містобудування та архітектури облдержадміністрації щодо Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 06.11.2012р. за № 67 (спр. арк. 99, 4 том); проектна документація - у вигляді робочого проекту пансіонату «Жемчужина» (оригінали альбомів у 3-х томах оглянуто судом у засіданні); умови пунктів 1, 2, 3, 5, 15 договору підряду № 16 «на капітальне будівництво об'єкта» від 25.07.2016 року (спр. арк. 103, 4 том), укладеного між відповідачем (замовником) та ТОВ «Актерон» (генпідрядник), вказують на реалізацію відповідачем зобов'язань покладених на нього за договором оренди землі від 28.12.2007 року.

Згідно наявного у справі Генерального (розбивочного) плану забудови земельної ділянки (спр. арк. 102, 4 том) сервітутне право проходу відпочиваючих та експлуатації підземного електричного кабелю, які запропоновані позивачем, проходять безпосередньо через будівельний майданчик.

Відповідно до п. 6.1.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» будівельні майданчики (площадки будівельних і промислових підприємств з об'єктами будівництва, що знаходяться на них, виробничими і санітарно-побутовими приміщеними і спорудами), дільниці робіт і робочі місця мають бути підготовлені для безпечного виконаннят робіт.

За загальними правилами територія будівельного майданчика повинна виділятися на місцевості огорожами: - захисно-охоронними для уникнення доступу сторонніх осіб на ділянки з небезпечними і шкідливими виробничими факторами (НШВФ) та забезпечення збереження матеріальних цінностей; - захисними - для уникнення доступу сторонніх осіб на ділянки з небезпечними виробничими чинниками; - сигнальними - для попередження в межах територій та ділянок з НШВФ.

Фактично, наявність такого обтяження, як земельний сервітут, не дозволить відповідачу розпочати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці площею 1,24 га, по зведенню пансіонату «Жемчужина», що є цільовим призначенням цієї земельної ділянки за договором оренди від 28.12.2007 року.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 4802371472016 станом на 26.07.2016р. свідчить, що на підставі рішення Одеського апеляційного господарського суду до ДЗК були внесені обмеження на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 4820982200:12:054:0001) на площу 0,0240 га., у вигляді права проходу та проїзду на велосипеді.

Як вбачається з пояснень відповідача, замовником робіт (ТОВ «Пансіонат «Жемчужина») 01 вересня 2016 року було передано генпідряднику оригінал робочого проекту № 1047-00-12-С на будівництво пансіонату «Жемчужина» розробленого та затвердженого ПП «Піраміда - Груп». Втім після вивчення генпідрядником даного проекту, а також огляду земельної ділянки на місці, останній своїм повідомленням від 08.08.2016р. довів до відома відповідача про неможливість початку робіт по будівництву пансіонату «Жемчужина», передбачених договором будівельного підряду № 16 від 25.07.2016р. Зокрема, в якості обґрунтування неможливості будівництва зазначеного об'єкта, генпідрядник вказав, що на земельну ділянку, відведену для будівництва встановлені обтяження у вигляді земельного сервітуту на право проходу відпочиваючих та працівників відповідача по цій земельній ділянці. Цими сервітутами встановлено, що стежка, по якій відпочиваючі та працівники б/в «Авіатор» проходять від спального корпусу до їдальні, прокладена безпосередньо по ділянці землі, на якій проектом будівництва передбачено спорудження 3-х поверхового житлового корпусу № 3 загальною площею забудови 344,7 кв.м. Так само, підземний електричний кабель від трансформаторної підстанції до їдальні відповідача проходить саме під запланованим до будівництва 3-х поверховим житловим корпусом № 2/1 площею забудови 323 кв.м.

За таких підстав генпідрядник вказує, що наявність цих сервітутів повністю виключає будь-яку можливість для початку будівництва, а саме - встановлення огорожі по периметру будівельного майданчика, монтажу підйомного крану, складування на ділянці будівельних матеріалів, риття котлованів під фундаменти, тощо.

За правилами статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручі до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що на даний час - період будівництва пансіонату, земельні сервітути визначені (запропоновані) позивачем у позові обтяжливим для відповідача способом, оскільки останній фактично позбавляється права володіння та користування землею при реалізації умов договору оренди щодо цільового призначення земельної ділянки - розміщення будівництва пансіонату «Жемчужина».

Зауваження ж позивача щодо невідповідності проектної документації відповідача нормам чинного законодавства не взяті судом до уваги, оскільки предметом дослідження даного спору є правовідносини суб'єктів господарювання щодо встановлення земельного сервітуту.

Таким чином, позовні вимоги позивача про встановлення відповідних сервітутів не підлягають задоволенню судом з причин наявності вищенаведених обставин пов'язаних з господарською діяльністю відповідача по будівництву пансіонату, що призвело до необґрунтованості заявленого позову.

Суд вважає, що після закінчення будівництва пансіонату, сторони можуть повернутися до вирішення питання щодо встановлення земельних сервітутів на зазначеній земельній ділянці.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 28.11.2016 р.

Суддя О.Г. Смородінова