Рішення

від 17.11.2016 по справі 914/1907/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016р. Справа№ 914/1907/16

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Кітаєва С.Б.

суддів Сухович Ю.О.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Марінченко Р.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом:

позивача 1 : ОСОБА_2 Міхаеля, Ізраїль, м.Раанана, вул.Гордон, буд.45

позивача 2 :ОСОБА_3, Ізраїль, АДРЕСА_1

позивача 3 : ОСОБА_4, США, м.Сан-Франциско, бул.Фостер Сіті, буд.1000,00 , кв.1205

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М», с.Милятичі Пустомитівського району Львівської області

про: визнання недійсними рішень загальних зборів.

за участю представників сторін:

від позивача 1- не з»явився;

від позивача 2 - ОСОБА_5 - представник (довіреність від 29.05.2016р. );

від позивача 3 - ОСОБА_5 - представник (довіреність від 24 травня 2016 р.);

від відповідача - не з»явився.

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, судом роз»яснено. Заяви в порядку ст.20 названого Кодексу до суду від сторін не надходили.

Суть спору : Позивачі, ОСОБА_2 Міхаель, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» про визнання недійсними рішень загальних зборів.

У прохальній частині позовної заяви позивачі просять задоволити наступні позовні вимоги:

1.Визнати недійсними рішення, прийняті Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М» (місцезнаходження:81138, Львівська обл., Пустомитівський район, село Милятичі, код ЄДРПОУ 19324260) 13 грудня 2013 року, оформлені Протоколом №13/12-2013 від 13.12.2013 року.

2.Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М» у новій редакції, затверджений Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М» від 13 грудня 2013 року і зареєстрований Державним реєстратором.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 22.07.2016 року призначив розгляд справи на 14.09.2016 року. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Документи, які поступили від сторін до суду, відповідно до ст.2-1 ГПК України, в день їх поступлення пройшли реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду, прийняті судом та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою від 19.09.2016 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу справи у склад колегії увійшли: головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Сухович Ю.О. та Петрашко М.М.

Як вбачається із матеріалів справи, суд, задовольняючи подані до суду клопотання сторін, надавав представникам сторін для ознайомлення та для виготовлення копій з документів матеріали справи.

В судовому засіданні, яке відбулось 02.11.2016 року за участю представників позивача 1, позивача 3, представників відповідача та за участю керівника Товариства ОСОБА_6, суд, розглянувши клопотання відповідача (вх.№5272/16) про залучення до участі у справі на його стороні в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, відмовив відповідачу у задоволенні клопотання.

При розгляді даного клопотання суд керувався положеннями ст.ст.27,32,33,34 ГПК України та враховував позицію Пленуму Вищого господарського суду України, наведену у Постанові від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», що відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Ухвалою від 02.11.2016 року розгляд справи відкладено на 17.11.2016 року, про що до відома представників позивача 1 і позивача 3 ОСОБА_8 та представників відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10-Р.В. доведено в судовому засіданні у письмовій формі (під розписку).

В судове засідання 17.11.2016 року прибув представник позивачів 2 і 3, ОСОБА_5 З підстав, наведених у позовній заяві, наданих поясненнях представник позивачів 2 і 3 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання 17.11.2016 року не забезпечив. Однак, в документообігу господарського суду 16.11.2016 року, за вх.№46077/16, зареєстровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. У клопотанні йдеться про те, що представник Товариства, ОСОБА_9, представник ОСОБА_11 не зможуть взяти участі у судовому засіданні через тимчасову непрацездатність; генеральний директор Товариства, ОСОБА_6, на час розгляду справи перебуватиме у відрядженні , а залучення іншого представника на даному етапі не дозволить останньому повною мірою ознайомитися із даною справою та представити інтереси Товариства. Крім того, відповідач просить відкласти розгляд справи для можливості належно та повно обґрунтувати в судовому засіданні суть та значення кожного із вже наданих доказів та відповісти на запитання суду чи позивачів.

17.11.2016 року від відповідача поступило клопотання ( зареєстроване в документообігу суду за вх.№5470/16) про продовження строку розгляду справи на п»ятнадцять днів, у зв»язку із складністю справи, необхідністю підготовки письмових пояснень у відповідь на пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.11.2016 року.

Від позивача 1 повноважний представник в судове засідання 17.11.2016 року не з»явився ( у попередньому судовому засіданні, 02.11.2016р., взяв участь представник позивача 1 ОСОБА_8В.). Згідно Довіреності від 29.05.2016, яка видана позивачем 1, ОСОБА_2 Міхаелем, строком на три роки, повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2, у т.ч. і в господарських судах, надані: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Клопотання від представників позивача 1 до суду не надходили. В судовому засіданні 02.11.2016 року представник позивача 1 ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та наданих поясненнях, відтак, позиція позивача 1 стосовно заявлених позовних вимог суду підтверджена.

В засіданні розглянуто клопотання відповідача про продовження строків розгляду та відкладення розгляду справи.

У п.п.3.9.2 п.3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз»яснено, що у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв»язку із відсутністю його представника (з причин, пов»язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п»ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов»язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасниками судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причин його відсутності в судовому засіданні.

У матеріалах справи є Довіреність від 22 серпня 2016 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М», в особі генерального директора ОСОБА_6, уповноважує не лише ОСОБА_9, а й ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, Галущака З-Р.П., ОСОБА_17 на представництво інтересів Товариства в усіх органах судової системи України та з усіх питань,що стосуються позасудового та судового врегулювання спорів, у тому числі, але не виключно, з усіма правами позивача, відповідача, третьої особи та інших учасників господарського процесу, для чого даною довіреністю вищезазначеним представникам надається право вчиняти від імені та в інтересах Товариства всі дії, передбачені у т.ч. і Господарським процесуальним кодексом України, зокрема та не обмежуючись, в тому числі але не виключно такі дії: як підписання та подання документів, в тому числі, але не виключно, позовних заяв, клопотань, інших заяв, пояснень, заперечень тощо; ведення справ в усіх судових установах з усіма правами, що надані законом позивачу, відповідачу, третім особам, учасникам господарського процесу; участь у судових засіданнях в усіх судах України всіх інстанцій; ознайомлення з матеріалами справи, зняття ксерокопій та фотокопій, засвідчення вірності копій, виписок, витягів тощо.

Відповідач не наводить поважних причин неможливості забезпечення в судове засідання явки інших (окрім представника ОСОБА_9Ю.) представників, повноваження яких на представництво інтересів Товариства, визначені у довіреності від 22 серпня 2016 року.

Крім того, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи «враховуючи істотну кількість долучених представником відповідача доказів» та для можливості належно та повно обґрунтувати в судовому засіданні суть та значення кожного із наданих доказів та з наведених причин продовжувати строки розгляду справи, оскільки подаючи до справи докази відповідач у письмових поясненнях посилався на них при викладі тих чи інших обставин, про наміри подати нові докази у клопотаннях відповідача не йдеться, складність справи, як і винятковість випадку для продовження строків розгляду справи вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи.

Окрім того, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає наявності правових підстав для їх задоволення та, відповідно, для продовження строків та відкладення розгляду справи.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторін в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43,69 ГПК України) розглядає справу за відсутності представників позивача 1 і відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, які були надані у судових засіданнях, господарський суд встановив наступне.

13 грудня 2013 року відбулись оспорені позивачами загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №13/12-2013.

У протоколі зазначено, що на зборах присутні п»ять учасників, які володіють 100% голосів (ОСОБА_3 - 20% голосів, ОСОБА_2-20% голосів, ОСОБА_6 - 50% голосів, ОСОБА_7 - 3,33% голосів, ОСОБА_4 - 6,67% голосів). Збори є повноважними. На збори запрошений ОСОБА_18

На порядок денний зборів винесені питання:

1.Про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» (уступка корпоративного права) з ОСОБА_18 та прийняття його до складу учасників Товариства.

2.Про відступлення (відчуження) частки (частини частки) у статутному капіталі та пов»язану з цим зміну у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» (надалі-Товариство).

3.Про перерозподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства.

4. Про внесення змін до статуту Товариства.

Як вбачається зі змісту протоколу, за результатами розгляду питань порядку денного загальні збори учасників Товариства прийняли наступні рішення:1. надати згоду та затвердити розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства , укладеного сторонами 08 грудня 2013 року та посвідченого ОСОБА_19, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим номером 3179 з ОСОБА_18 Прийняти ОСОБА_18 до складу учасників із часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 6,66%. 2. надати згоду та затвердити відчуження частини належної ОСОБА_4 частки , а саме у розмірі 6,66% статутного капіталу Товариства, що складає 666,00 грн. на користь ОСОБА_6 С.І.3. Затвердити розподіл часток у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_6, сума частки 5000 грн., відсоток 50%; ОСОБА_7 сума частки 333,99 грн., відсоток 3,33%; ОСОБА_18 сума частки 666,00 грн., відсоток 6,66%; ОСОБА_3 сума частки 2000,00 грн, відсоток 20%; ОСОБА_2, сума частки 2000,00 грн., відсоток 20%; ОСОБА_4, сума частки 1,00 грн. відсоток 0,01%. 4. Внести зміни до Статуту товариства , пов»язані із змінами у складі учасників Товариства та перерозподілу їх часток, шляхом укладення статуту Товариства у новій редакції. Затвердити запропоновану нову редакцію статуту Товариства.Уповноважити ОСОБА_10-Р.В. здійснити усі необхідні дії щодо реєстрації Статуту Товариства у новій редакції та змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

За наслідками розгляду усіх питань порядку денного були прийняті рішення та відображено наступний порядок розподілу голосів по всіх питання порядку денного : «за» - одноголосно, «проти»-немає, «утримались» - немає.

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_7, секретарем зборів ОСОБА_6 та завірений печаткою ТзОВ «Блок-М», а також - ОСОБА_3 від імені якого по довіреності діє ОСОБА_7,ОСОБА_2 від імені якого по довіреності діє ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_4 від імені якого по довіреності діє ОСОБА_7

Як зазначили позивачі, станом на дату проведення оспорюваних зборів, 13 грудня 2013 року, вони будучи учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» (ОСОБА_2 Міхаель (позивач-1) з часткою у статутному капіталі товариства 20% статутного капіталу, ОСОБА_3 - з часткою у статутному капіталі 20%, ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 6,67%) не брали участі у проведенні зборів, оскільки про проведення зборів їх не було повідомлено. Вважають, що рішення прийняті на зборах з порушенням вимог чинного законодавства України щодо їх організації та проведення, внаслідок чого порушено їх (позивачів) права на участь у зборах та використання ними своїх прав відносно управління Товариства.

Позивачі оскаржили рішення, загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М» від 13 грудня 2013 року, оформлені Протоколом №13/12-2013, вважають, що прийняті зборами рішення підлягають визнанню недійсними з наступних підстав:

1. Відсутність кворуму при проведенні загальних зборів учасників Товариства від 13.12.2013 року.

Позивачі вважають, що оскільки 13 грудня 2013 року на загальних зборах учасників ТзОВ «Блок-М» брали участь особисто учасник Товариства ОСОБА_7 (3,33% гол.) та ОСОБА_6 (50,00%гол.), то разом на загальних зборах були присутні та зареєструвалися учасники, що володіють 53,33% голосів, тобто, менше 60%.

Посилаються на те, що з тексту протоколу загальних зборів учасників Товариства від 13 грудня 2013 року ними з»ясовано, що ОСОБА_7 діяв як представник позивачів 1,2,3, стверджують, що не передавали ОСОБА_7 право без погодження з позивачами приймати участь у загальних зборах Товариства. Тобто, ОСОБА_7 не мав повноважень як на участь у зборах від імені позивачів, так і на реєстрацію учасників при визначенні кворуму таких зборів, що є складовою такої участі. На підставі наведеного, позивачі вважають, що реєстрація учасників товариства в день проведення загальних зборів не могла бути проведена так, як зазначено у протоколі, збори мали бути визнані неправомочними, оскільки для участі у них зареєструвалися учасники, що в сукупності складають менше 60% голосів.

2. Неповідомленя учасників Товариства про скликання та проведення загальних зборів.

Жоден з позивачів не брав участь у проведених зборах, оскільки жодному з них не було відомо про час та місце проведення цих зборів, а про факт проведення зборів позивачі 1,2,3 дізналися значно пізніше, ніж останні відбулися. За таких обставин, позивачі 1,2,3 не мали змоги ні підготуватися до зборів, ні викласти свої пропозиції щодо порядку денного. Позивачі стверджують, що фактично їх було позбавлено можливості завчасно ознайомитись з питаннями, що розглядалися загальними зборами, для визначення своєї внутрішньої волі і прийняття власного та особистого рішення.

Повідомлення про скликання зборів на 13 грудня 2013 року не складалися та учасникам не надсилалися, проекти рішень з питань порядку денного для попереднього ознайомлення у передбачений законом і Статутом товариства термін не надсилалися. На думку позивачів безумовним підтвердженням цього є, зокрема те, що сам договір купівлі-продажу частини частки, згода на розірвання якого надавалась оскаржуваними зборами, був укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_6 лише 08.12.2013 року, а відтак, 30 денний термін передбачений Статутом та Законом для повідомлення учасників навіть теоретично не міг бути дотриманий.

Із врахуванням наведеного, позивачі 1,2,3 вважають, що обмеживши та позбавивши їх права бути своєчасно обізнаними в порядку, встановленому законом та статутом Товариства, про час та місце проведення зборів, відповідач обмежив права позивачів на управління Товариством.

Крім того, позивачі вважають, що має бути визнаним недійсним також і Статут ТзОВ «БЛОК-М» у новій редакції, затверджений Загальними зборами учасників ТОВ «БЛОК-М» від 13 грудня 2013 року і зареєстрований Державним реєстратором.

Позов мотивований посиланням на ст.ст.20 ГК України, ст.ст.15,16,97,98,100,116,237,244,1000,1003 ЦК України, ст.ст.58, ч.1, ч.2 с.60, ст.61 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідач не погоджується з позицією позивачів, вважає її такою, що суперечить реальним обставинам даної справи, які відображені в документах справи, зокрема, поданих до справи в належно оформлених копіях Протоколі №13/12-2013 від 13.12.2013 року та довіреностях на представництво інтересів позивачів, вважають, що доводи позивачів суперечать положенням законодавства України, які регламентують діяльність господарських товариств, а саме - процес прийняття рішень на загальних зборах.

На думку відповідача протокол загальних зборів учасників №13/12-2013 підтверджує те, що на загальних зборах при прийнятті оспорюваних позивачами рішень були присутні всі учасники (особисто або через представників), які в сукупності володіли 100% голосів Товариства. Від імені позивача 1 (ОСОБА_2), позивача 2 (ОСОБА_3), позивача 3 (ОСОБА_4І.) по довіреностях діяв п.Серебрянний Ю.Л., решта учасників діяли особисто.

Доводи позивачів про те, що загальні збори учасників ТОВ «Блок-М» були неправомочні, так як на них не було учасників , які б володіли більш як 60% голосів в сукупності, оскільки можна брати до уваги лише кількість голосів, якими володіли учасники, що брали особисту участь у зборах , а саме ОСОБА_6 (50% голосів) та ОСОБА_7 (3,33% голосів), суперечать реальним обставинам справи, вважає відповідач, оскільки від імені позивачів на зборах діяв уповноважений позивачами представник, ОСОБА_7, на підставі довіреностей які містять повноваження, що дозволяли представнику представляти інтереси довірителів, як учасників Товариства, приймати оскаржувані рішення та, в тому числі, брати участь у загальних зборах ТзОВ «Блок-М» та реєструватися на таких зборах, що спростовує твердження позивачів про відсутність у ОСОБА_7 наданих позивачами повноважень приймати участь у загальних зборах Товариства без погодження із позивачами та здійснювати реєстрацію учасників Товариства при визначенні кворуму таких зборів.

Відповідач акцентує увагу на тому, що згідно п.12.1 та п.12.2 Статуту ТзОВ «Блок-М», які відповідають положенням ст.58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників. Вони складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний срок. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах Учасників, сповістивши про це інших учасників.

Вважає, що довіреності усіх позивачів є вчиненими й оформленими належним чином з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства щодо форми та інших необхідних реквізитів такого документу. А саме, довіреності завірені нотаріально, вказаний строк дії - три роки, в кожному документі вказана дата вчинення довіреності, в довіреностях вказані місце вчинення, відомості про довірителя та повіреного, обсяг повноважень. За змістом і формою довіреності відповідають вимогам цивільного законодавства і глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, чинного на момент видачі довіреностей; довіреності містять необхідні повноваження для прийняття оспорюваних позивачами рішень загальних зборів 13 грудня 2013 року.

Доводи позивачів про порушення порядку скликання загальних зборів товариства, у зв»язку із неповідомленням про такі збори особисто кожного учасника , на думку відповідача не можуть слугувати належною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів чи Статуту Товариства, адже позивачі брали участь у загальних зборах - їх права та інтереси представляв представник за довіреністю - п.Серебрянний Ю.Л., право участі якого передбачено у дійсних на момент проведення зборів довіреностях, які належним чином були оформлені і завірені нотаріально і їх участь (через представника) відображена у Протоколі засідання загальних зборів від 13.12.2013 року. Оскільки позивачі фактично взяли участь у загальних зборах та голосували за питання порядку денного через належним чином уповноваженого представника, чим реалізували своє право на участь в управлінні Товариством, порушення прав позивачів, про яке зазначено позивачами у позовній заві, відсутнє. Відповідач також вважає безпідставним посилання позивачів при обґрунтуванні позовних вимог на положення ст.1000 та ст.1003 ЦК України.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, а також не заперечується позивачами та учасниками судового процесу, на дату проведення оспорюваних зборів, 13 грудня 2013 року, позивачі були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» (ОСОБА_2 Міхаель (позивач-1) з часткою у статутному капіталі товариства 20% статутного капіталу, ОСОБА_3 - з часткою у статутному капіталі 20%, ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 6,67%).

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Аналогічні права перелічені у п.5.1 Статуту Товариства: учасники Товариства мають право брати участь в управлінні справами Товариства , бути обраними до органів управління Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди); отримувати певну інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку, звітності і іншої документації; здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства в порядку, встановленому цим статутом; вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", п.12.1 Статуту Товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 2.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Пунктом 2.14. вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України унормовано, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно з приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до приписів п. 2.25. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Згідно з положеннями п.12.14 статуту ТОВ "Блок-М" в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів, про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів Учасників. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на Загальних зборах Учасників.

В той же час, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними ( п.2.27 Постанови пленуму ВГСУ від 25.02.2016 №4).

Згідно із ст.60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними , якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів ( в редакції, що діяла на дату проведення зборів).

Аналогічні вимоги передбачено і Статутом Товариства, Так, відповідно до п.12.6 Статуту Товариства, затвердженого загальними зборамиУчасників ТзОВ «Блок-М», протокол №1/06-2011 від 03 червня 2011 р.,дата реєстрації 07.06.2011, номер запису 14041050013000128, Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Протокол Загальних зборів учасників № 13/12-2013 від 13.12.2013 р. підтверджує, що на Загальних зборах при прийнятті оспорюваних позивачами рішень були присутні всі учасники (особисто або через представників), які в сукупності володіли 100% голосів Товариства. Від імені позивача-1 (ОСОБА_2), позивача-2 (ОСОБА_3), позивача-3 (ОСОБА_4І.) по довіреностях діяв п.Серебрянний Ю.Л., решта учасників (ОСОБА_6, ОСОБА_7Л.) діяли особисто.

Позивачі вважають, що Загальні збори учасників ТзОВ «Блок-М» були неправомочні, так як на них не було учасників, які б володіли більш як 60% голосів у сукупності. При цьому, посилаючись на положення ч.ч.1,2 ст.60 Закону України «Про господарські товариства», на думку позивачів можна брати до уваги лише кількість голосів, якими володіли учасники, що брали особисту участь у зборах, а саме ОСОБА_6 (50% голосів) та ОСОБА_7 (3,33% голосів). Враховувати частки позивачів, хоча від їх імені діяв уповноважений ними представник ОСОБА_7, вважають що не можна, оскільки позивачі не передали останньому право приймати участь у загальних зборах Товариства без погодження із позивачами та здійснювати реєстрацію учасників Товариства при визначенні кворуму таких зборів.

Однак, суд не вбачає обґрунтованими наведені доводи позивачів, виходячи із реальних обставин справи, оцінки наявних у справі належним чином оформлених довіреностей, які містять перелік повноважень, що дозволяли представнику позивачів п.Серебрянному Ю.Л.представляти інтереси довірителів, як учасників Товариства, приймати оскаржувані рішення та, у тому числі, брати участь у загальних зборах ТзОВ «Блок-М» та реєструватися на таких зборах.

У п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 №13, Верховним Судом України зазначається, що акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема необхідно дотримуватися норми частини третьої статті 247 Цивільного кодексу України, згідно з якою довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

У п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» теж зазначається, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам , передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.

Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена ( складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Отже, учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Передача учасником (акціонером) своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства, тобто довіреності учасників (акціонерів) повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.

Відповідно до п.12.1, п.12.2 Статуту Товариства Загальні збори Учасників складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у Загальних зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників.

Учасники Товариства вправі передати свої повноваження на Загальних зборах Учасників іншому Учаснику або представникові іншого Учасника Товариства.

Зазначена норма Статуту Товариства відтворює положення ст.58 Закону України «Про господарські товариства» , якою передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників… Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Таким чином, право участі в загальних зборах, що належить учаснику Товариства, може бути делеговане представнику (в тому числі і на підставі довіреності), який діє від імені такого учасника.

Згідно ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов»язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору,закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Згідно із ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. За змістом цієї норми довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами.

Згідно ч.5 ст.245 ЦК України в редакції, що діяла на дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів товариства, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Судом встановлено, що довіреності позивачів 1,2,3 ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4І.) є вчиненими й оформленими належним чином з дотриманням вимог цивільного законодавства щодо форми та інших необхідних реквізитів такого документу: довіреності завірені нотаріально, в них вказаний строк дії - три роки, в кожній довіреності вказана дата її вчинення, в довіреностях вказане місце вчинення, відомості про довірителя та повіреного, обсяг повноважень. Довіреності за змістом і формою відповідають не тільки вимогам цивільного законодавства, але і глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, чинного на момент видачі довіреностей. Зокрема, дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення та зазначено строк дії довіреностей.

Виходячи з того, що саме довіреність посвідчує перед третіми особами права повіреного діяти від імені довірителя (ч.3 ст.244 ЦК України), важливим для третіх осіб є визначені в довіреності мета та обсяг повноважень.

Аналізуючи зміст довіреностей, виданих позивачами п.Серебрянному Ю.Л., суд приходить до висновку, що метою видачі таких довіреностей є представництво інтересів довірителів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4І.) саме як учасників товариства, зокрема шляхом прийняття рішень загальних зборів, як органу управління товариства, які створюють права та обов»язки для товариства та інших осіб. При цьому слід зазначити, що обсяг повноважень не встановлює конкретних обмежень по діях, які може вчиняти повірений, а навпаки, достатньо деталізує такі дії, допускаючи при цьому вчинення інших дій, необхідних для досягнення поставленої перед повіреним мети. Так, зокрема :

Довіреність від 08.12.2013 року, якою п. Рудницький Міхаель уповноважує п.Серебрянного Ю.Л. представляти його (ОСОБА_2) інтереси як співзасновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» та діяти від його імені із наступним обсягом повноважень:

:»представляти його інтереси як співзасновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» з усіх питань, що виникають у процесі господарської діяльності».

:«а саме: підписувати… установчі документи Товариства та зміни до них, протоколи зборів, а також інші документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, реєструвати статут у відповідних органах…».

:«Для чого уповноважую його представляти мої інтереси в усіх державних, приватних, громадських установах та організаціях,… в органах нотаріату, перед фізичними чи юридичними особами,голосувати на загальних зборах Товариства, приймати постанови, рішення, подавати від мого імені заяви, витребувати необхідні довідки та інші документи , сплачувати належні мені платежі, а також виконувати інші дії, пов»язані з цією довіреністю.

Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність посвідчена належдним чином приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, ОСОБА_19 та зареєстрована у реєстрі за №3193.

Довіреність від 08.12.2013 року, якою п.Хец Л. уповноважує п.Серебрянного Ю.Л. на ідентичні дії та надає ідентичні права, а саме уповноважує представника п.Серебрянного Ю.Л.:

:«представляти його інтереси як співзасновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» з усіх питань, що виникають у процесі господарської діяльності».

:«а саме: підписувати… установчі документи Товариства та зміни до них, протоколи зборів, а також інші документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, реєструвати статут у відповідних органах;

:«Для чого уповноважую його представляти мої інтереси в усіх державних, приватних, громадських установах та організаціях,… в органах нотаріату, перед фізичними чи юридичними особами… голосувати на загальних зборах Товариства, приймати постанови, рішення, подавати від мого імені заяви, витребувати необхідні довідки та інші документи, сплачувати належні мені платежі, а також виконувати інші дії, пов»язані із цією довіреністю.»

Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність належним чином посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_19 та зареєстрована у реєстрі за №3192.

Довіреність від 29 квітня 2011 року, якою п.Писаревський Б.І. уповноважує п.Серебрянного Ю.Л. діяти від його імені із наступним обсягом повноважень :

:«… управляти та розпоряджатися від його імені корпоративними правами, що належать йому як учаснику (засновнику) ТОВ «Блок-М».

«… представляти інтереси довірителя на загальних зборах ТОВ «Блок-М», приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, що попередньо усно узгоджувалися з довірителем, проте без доведення факту такого узгодження третім особам, в тому числі з питань, що пов»язані з майновими правами як учасника Товариства. Розпоряджатися належними довірителю корпоративними правами (часткою у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» у межах, що допускається чинним законодавством України та статутними документами Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М»».

«… підписувати протоколи зборів учасників Товариства, підписувати нову редакцію Статуту…. Підписувати заяви та /або інші правочини про продаж чи інше оплатне відступлення належної мені частки (або частини від цієї частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок -М»».

«… розписуватися на будь яких документах, пов»язаних з цією довіреністю і стосуються управління та розпорядження корпоративними правами».

« виконувати всі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду повноважень, які будуть необхідними для правильного й ефективного ведення справ та захисту інтересів як засновника ТОВ «Блок-М».

Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність посвідчена належним чином приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу , ОСОБА_20 та зареєстрована у реєстрі за №279.

Отже, перелічені довіреності були належно оформлені та містили необхідні повноваження для прийняття оспорюваних рішень, чим спростовується твердження позивачів, щодо нібито відсутності відповідних повноважень у довіреностях, які передбачали право представника п.Серебрянного Ю.Л. приймати оскаржувані рішення від імені учасників (позивачів 1,2,3), що підтверджують наведені вище положення з тексту довіреностей.

По суті, кожен повірений мав право приймати участь у зборах та реєструватися від імені довірителів на Загальних зборах при визначенні кворуму таких зборів, оскільки участь в загальних зборах та реєстрація на них є невід»ємною частиною процесу прийняття рішень та реалізації прав учасників (співзасновників) Товариства, тобто невід»ємною частиною тих прав, які були надані повіреному довірителями , як представникам учасників Товариства, а чинним законодавством України не встановлено жодних особливих вимог до форми та змісту довіреності на участь у загальних зборах господарського товариства.

Законодавство окремо не розмежовує право на участь в загальних зборах та право голосувати на загальних зборах, як і право реєструватися на зборах, які є складовими реалізації права учасника на управління товариством та складовими представництва особи, як учасника Товариства. Неможливим є прийняти рішення від імені учасника Товариства та голосувати на загальних зборах без участі на таких зборах. Для реалізації права голосувати та приймати рішення на загальних зборах від імені учасника особа також повинна обов»язково зареєструватися на зборах.

Згідно п.2 гл.4 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, в довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику. Дії, які належить вчиняти представнику, мають бути правомірними, конкретними та дійсними.

Таким чином, право представника на голосування в загальних зборах чи прийняття рішень, підписання протоколів, згідно довіреностей, було б нездійсненним , а відповідні повноваження такими, які б неможливо було реалізувати, за умови необхідності окремого погодження права на участь та права на реєстрацію учасників, без зазначення таких повноважень буквально в довіреності.

Більше того, довіреності передбачають право вчиняти інші дії (на розсуд повіреного) необхідні для представництва прав довірителів саме як учасників (співзасновників) Товариства.

Таким чином, оскільки довіреності не вичерпуються виключним переліком повноважень і кожен позивач наділив свого представника п.Серебрянного, правом представляти інтереси, як учасника ТОВ «Блок-М», в тому числі і на загальних зборах ТОВ «Блок-М», приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, підписувати будь-які документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, а також виконувати інші дії, пов»язані із виконанням таких довіреностей, то право на участь в загальних зборах та на реєстрацію на загальних зборах також належить до повноважень представника.

Отже, п.Серебрянний Ю.Л. мав повноваження на участь у Загальних зборах ТОВ «Блок-М» від імені позивачів, мав право на реєстрацію учасників ТОВ «Блок-М» при визначенні кворуму таких зборів, мав право голосувати при прийнятті оспорюваних рішень, а також голосувати за оспорювані зміни до Статуту ТОВ «Блок-М». Це право підтверджене належно, з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства, оформленими довіреностями. Наведене, в свою чергу спростовує доводи позивачів щодо прийняття рішень на загальних зборах учасників ТзОВ «Блок-М» 13.12.2013 року за відсутності кворуму для їх проведення.

Отже, твердження позивачів про відсутність кворуму на Загальних зборах Товариства є безпідставними.

Аргументуючи необхідність задоволення позову, Позивачі посилаються на ст.1000 та ст.1003 ЦК України. Разом з тим, приписи вказаних статей ЦК України стосуються змісту довіреності, виданої на підставі договору доручення, в той час як судом не встановлено наявності договірних відносин між представником та довірителями. Доказів зворотнього позивачі суду не надали.

Крім того, судом встановлено, що довірителі (позивачі 1,2,3) не оспорювали факт представництва за вище переліченими довіреностями п.Серебрянного Ю.Л., та дії представника, пов»язані із участю у загальних зборах ТзОВ «Блок-М» 13.12.2013 року та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що до письмового пояснення (вх.№43755/16 від 02.11.2016 року) представником позивача-3, ОСОБА_4, долучено копію заяви, датованої 27 травня 2016 року, у якій ОСОБА_4, підтверджуючи видачу ним 29 квітня 2011 року довіреності п.Серебрянному Ю.Л. на представлення його, ОСОБА_4, інтересів як учасника (засновника) ТзОВ «Блок-М» (довіреність посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_21 за реєстровим №279), повідомляє, що з дати видачі зазначеної довіреності ОСОБА_7 ні в усній, ані в письмовій формі, ані будь-яким іншим шляхом не узгоджував з ним жодних дій, які він (ОСОБА_4) уповноважував його виконувати від свого імені.

Однак, зазначена заява не може бути прийнята судом і оцінена як належний та допустимий доказ в підтвердження правомірності позиції позивачів стосовно заявлених вимог, оскільки заява датована 27.05.2016 року, загальні збори Товариства відбулись 13.12.2013 року і з часу видачі довіреності і до моменту проведення загальних зборів Товариства ОСОБА_4 не відкликав виданої п.Серебрянному Ю.Л. довіреності; не вжив заходів до призупинення/припинення її дії і позбавлення повіреного (тобто ОСОБА_7Л.) повноважень, які перелічені в довіреності; ОСОБА_4 не оспорював факт представництва за вище переліченою довіреністю п.Серебрянного Ю.Л., та дії представника, пов»язані із участю у загальних зборах ТзОВ «Блок-М» 13.12.2013 року та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноважена позивачем-3 особа (ОСОБА_7Л.), вже брала участь у загальних зборах учасників ТОВ "Блок-М" на підставі довіреності від 29.04.2011, які мали місце до загальних зборів, які оскаржуються у даному провадженні, і на яких вчиняла також юридично значимі дії від імені позивача-3 як учасника ТОВ "Блок-М".( Йдеться про загальні збори участиків Товариства від 03.06.2011 року. рішення по яких оформлені протоколом №1/06-2011). Тобто, наполягаючи на перевищенні повноважень ОСОБА_7 на спірних загальних зборах, а також на неуповноваженні вказаної особи на вчинення тих чи інших дій від імені позивача-3, як учасника ТОВ "Блок-М", позивач не змінив свого представника, не відкликав довіреність, видану на нього, що свідчить про відбірковий підхід щодо оскарження позивачем-3 загальних зборів учасників ТОВ "Блок-М", на яких приймав участь від імені позивача-3 п. Серебрянний Ю.Л., в залежності від прийнятих на цих загальних зборах рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви ОСОБА_8 Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 року.

Другою підставою визнання недійсними рішень, прийнятих 13.12.2013 року загальними зборами учасників ТзОв «Блок-М», позивачі зазначають неповідомлення їх, як учасників, про скликання та проведення зборів. Стверджують, що жоден з позивачів не брав участі у проведених зборах.

Разом з цим, як встановлено судом і зазначено вище в рішенні, позивачі фактично взяли участь в загальних зборах - через своїх представників.

Більше того, порушення процедури скликання загальних зборів саме по собі не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, тим більше, за присутності всіх учасників (особисто або через представників), які під час зборів не висували зауважень до порядку їх скликання та голосували «за» по всіх питаннях порядку денного, також не висували зауважень по суті питань порядку денного, в тому числі щодо відсутності в повірених права на підписання відповідних документів.

Згідно п.2.13 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. ВГСУ виділяє безумовні підстави для скасування рішень загальних зборів, та такі, які лише можуть бути підставою для скасування. (ст.ст.59,60 Закону України «Про господарські товариства»).

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв»язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно п.2.14 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних- зборів, якщо такий учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку мденного, зареєструватися до участьі у загальних зборах тощо.

Якщо під час розгляду судом буде встановлено факт присутності на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників недійсними ( п.2.27 Постанови Пленуму ВГСУ).

Встановивши факт присутності позивачів (через свого уповноваженого представника) на спірних (13.12.2013р.) загальних зборах, навіть за відсутності доказів їх повідомлення про проведення зборів, та враховуючи встановлену судом наявність кворуму на спірних загальних зборах, суд приходить до висновку про те, що неповідомлення учасника про проведення загальних зборів в такому випадку не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними, за відсутності безумовних підстав для їх визнання такими.

Крім того, відсутність повідомлення позивачів про проведення загальних зборів товариства не порушило їхнє право бути присутніми на цих зборах (через уповноваженого представника) , і, поміж іншого, свідчить про наявність кворуму для проведення загальних зборів та прийняття ними рішень. А отже, доводи позивачів про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, позбавлення їх можливості підготуватися до розгляду питань поряку денного, внести свої пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, як підстава для визнання недійсним оспорюваного рішення відхиляється судом. Як вбачається зі змісту протоколу №13/12-2013 від 13.12.2013 року, яким оформлені оспорювані рішення, учасники особисто (або через своїх представників) були присутні на загальних зборах Товариства і голосували «за» по всіх питаннях порядку денного.

Тобто, доводи позивачів про порушення порядку скликання загальних зборів товариства, у зв»язку із неповідомленням про такі збори особисто кожного учасника, не можуть слугувати належною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів чи Статуту ТзОВ, аже позивачі брали участь у Загальних зборах - їх права та інтереси представляв представник за довіреністю - п.Серебрянний Ю.Л., право участі якого, як уже зазначалося вище, передбачено у дійсних на момент проведення зборів довіреностях, які належним чином були оформлені і завірені нотаріально і їх участь (через представника) відображена у Протоколі загальних зборів.

Крім того, ні з Протоколу зборів , ні з будь-якого іншого документу у справі не вбачається, що представник позивача 1, позивача 2, позивача 3 не був повідомлений про проведення таких зборів, не знав про питання, винесені на розгляд зборів чи не мав можливості підготуватися до голосування по кожному питанню порядку денного, порадившись попередньо зі своїми довірителями, адже на зборах представник позивачів голосував по всіх питаннях «за» і, як вже відзначено, ця обставина відображена у Протоколі загальних зборів Товариства.

Відповідно до п.12.8 Статуту Товариства, з питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися за згодою учасників присутніх на зборах. Таким чином, будь-яке питання , що не було включено до порядку денного може бути винесено на голосування безпосередньо на зборах, якщо буде отримана згода інших учасників. Разом з цим, представник позивачів не висловлював жодних заперечень чи зауважень щодо порядку денного чи повідомлення його чи його довірителів про збори, як і про включення додаткових питань для голосування на зборах, що свідчить про те, що посилання позивачів на порушення процедури скликання загальних зборів є безпідставним та таким , що не могло вплинути на прийняті загальними зборами рішення.

Слід зазначити, що присутність на оспорюваних загальних зборах представника позивачів п.Серебрянного Ю.Л., який діяв на підставі довіреностей, виданих позивачами, також підтверджує факт обізнаності позивачів про проведення спірних загальних зборів (аналогічної правової позиції про те, що факт присутності представника особи на загальних зборах, учасником яких є ця особа, підтверджує факт обізнаності цієї особи про проведення загальних зборів, дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №910/11794/14).

Згідно з приписами ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься внесення змін до статуту товариства, в тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Пунктом 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"унормовано, що суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.

Згідно з п. 14 вказаної постанови пленуму, статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Як вбачається, позовна заява не містить викладу підстав та правового обґрунтування необхідності визнання недійсним Статуту Товариства .

В той же час, оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ "Блок-М" від 13.12.2013 року, оформлені протоколом 13/12-2013, не підлягають визнанню недійсними з мотивів на які посилаються позивачі та з вищенаведених судом підстав, то внесення змін до статуту та викладення статуту в новій редакції на підставі цього рішення не може вважатися неправомірним, у зв'язку з чим, вимога позивачів про визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М» у новій редакції, затвердженого Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-М», протокол №13/12-2013 від 13 грудня 2013 р, дата реєстрації 18.12.2013р., номер запису 14041050019000128, яка (вимога) є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 13.12.2013 року , задоволенню не підлягає.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене вище, в його сукупності та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові з підстав у ньому викладених слід відмовити . Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 19.11.2016р. та 20.11.2016р., виготовлено 25.11.2016р.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Петрашко М.М.